Військово-морський прапор ЗСУ
Військово-морський прапор ЗСУ
Військово-Морські Сили Збройних Сил України призначені для стримування, локалізації і нейтралізації збройного конфлікту, а при необхідності – відсічи збройної агресії з моря як самостійно так і у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України, військовими формуваннями, правоохоронними органами у відповідності з Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням принципів і норм міжнародного права та загальних принципів військового мистецтва.
Штандарт командувача Військово-Морських Сил
Військово-Морські Сили складаються з:
надводних сил
підводних сил
морської авіації
– військ берегової оборони та морської піхоти
– частин і підрозділів спеціальних військ
– частин і підрозділів матеріально-технічного забезпечення, логістичного та медичного обслуговування
– пошуково-рятувальної служби
 
Завдання Військово-Морських Сил Збройних Сил України:
сприяння об’єднанням Сухопутних військ, що діють на приморському напрямку;
підтримання оперативного режиму у операційній зоні ВМС;
стримування, локалізація і нейтралізація збройного конфлікту, а при необхідності – відсіч збройної агресії з моря в Чорноморсько-Азовскому регіоні;
участь у боротьбі з міжнародним та внутрішнім тероризмом, піратством в усіх його проявах;
боротьба з мінною небезпекою;
надання допомоги центральним і місцевим органам виконавчої влади, місцевого самоврядування у проведенні пошукових та аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру – участь у миротворчих і гуманітарних операціях;
участь у реалізації державної політики з питань оборони та розвитку Збройних Сил України;
участь у здійсненні заходів правового режиму надзвичайного стану;
забезпечення безпеки морських перевезень в умовах війни;
Командувач ВМСУАдмірал МАКСИМОВ Віктор Вікторович
Народився 28 квітня 1951 року в Криму. У 1969 році закінчив Калінінське суворовське військове училище. У 1974 році – Чорноморське вище військово-морське училище імені П.С. Нахімова (нині Академія ВМС України). На Балтійському флоті пройшов дорогу від командира бойової частини ракетного катера до начальника штабу дивізіону малих ракетних кораблів. З 1974 по 1979 рік проходив службу на території Польської Народної Республіки, під час якої був нагороджений польським орденом «Гриф Поморський» і медаллю «На варті світу».

За мужність і відвагу, проявлені під час виконання спеціального завдання в умовах, зв’язаних з ризиком для життя, нагороджений орденом «За особисту мужність».

У 1985 році закінчив Військово-морську академію в Ленінграді. З 1985 по 1997 рік на Чорноморському флоті командував дивізіоном десантних кораблів, був начальником штабу бригади і дивізії морських десантних сил, начальником штабу Кримської військово-морської бази, очолював відділ різнорідних сил управління бойової підготовки Чорноморського флоту.

У Військово-морських Силах України з 1997 року. З 1997 по 2003 рік – заступник командувача Військово-морськими Силами України (Головнокомандуючого ВМС України) по бойовій підготовці – начальник управління бойової підготовки. У 2003 – 2004 роках проходив службу на посаді заступника командувача Військово-морськими Силами України по озброєнню і судноремонту – начальника управління.

З 2004 року обіймав посаду першого заступника командувача Військово-морськими Силами Озброєних Сил України. Брав активну участь в підготовці і проведенні багатонаціональних учень «Сі бриз», «Кооператив партнер», «Козачий степ», спільних з Чорноморським флотом РФ навчань «Фарватер миру».

22 серпня 2010 року Президент України присвоїв В. Максимову звання Адмірала.
Нагороджений іменною вогнепальною зброєю, орденами «За службу Батьківщині», «Князя Данила Галицького», багатьма медалями. Одружений. Має сина.
 
Історія Військово-Морських Сил Збройних Сил України
Передумовою до створення Військово-Морських Сил України стало звернення першого Президента України – Верховного ГоловнокомандувачаЗбройних Сил України до військовослужбовців угруповань військ, які базувалися на українській території, у  якому відзначалось, що вони входять до складу Збройних Сил України, а особовому складу необхідно до 20  січня 1992 року прийняти військову  присягу на вірність народу України.
18 січня 1992 року військовослужбовці 3-ї школи водолазів ЧФ під керівництвом капітана 3 рангу Клюєва  О.В. прийняли присягу на вірність народові України. 26 січня прийняла присягу 17-та бригада кораблів  охорони водного району Кримської військово-морської бази (командир – капітан 2 рангу Шалит Ю.В.), а 22  лютого – 880-й окремий батальйон морської піхоти ЧФ (командир – майор Рожманов В.Г.).
Підтримавши ініціативу особового складу кораблів та частин Чорноморського флоту, який прийняв  присягу на вірність народу України, 5 квітня 1992 року Президент України видав Указ №209 “Про  невідкладні  заходи по будівництву Збройних Сил України”, яким передбачалось сформувати Військово-Морські Сили України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованих на території України.
7 квітня командувачем Військово-Морських Сил України був призначений контр-адмірал Б.Б.Кожин. 10  квітня створено організаційну групу по формуванню командування ВМС. 17 квітня склав присягу особовий  склад з’єднання спеціальних операцій (Очаківський гарнізон, командир – капітан 1 рангу Карпенко О.П.).
11 липня 1992 року Військову присягу прийняли військовослужбовці 41-ої школи молодших спеціалістів  зв’язку у місті Миколаєві, а 21 липня до складу ВМС увійшов сторожовий корабель СКР-112 (17-ї бригади  кораблів охорони водного району Кримської ВМБ)на чолі з командиром – капітан-лейтенантом Настенко  С.В.
28 липня 1992 року було піднято Державний прапор України на першому кораблі,  побудованому для ВМС України – кораблі управління “Славутич”. У червні 1993 року  розпочав ходові випробування корвет “Луцьк”, побудований на заводі “Ленінська кузня” у  Києві, а в кінці місяця був піднятий прапор і на ДКВП “Донецьк”. 14 липня 1993 року з Керченського суднобудівного заводу “Залів” до Севастополя  прибув фрегат “Гетьман Сагайдачний”. 1 липня 1993 року під Севастополем було  сформовано перший батальйон морської піхоти ВМС України.
З метою усунення військово-політичних інцидентів 3 серпня 1992 року поблизу Ялти  відбулася зустріч між президентами України та Росії у ході якої була підписана Угода між  Україною та Росією щодо принципів формування ВМС України та ЧФ Російської Федерації на  базі Чорноморського флоту.
19 серпня 1992 року на базі двох Севастопольських військово-морських училищ було  створено Севастопольський військово-морський інститут, якому у жовтні 1999 року  постановою Кабінету Міністрів України присвоєне ім’я адмірала П.С. Нахімова.
17 червня 1993 року на зустрічі президентів України і Росії у Москві підписано Угоду про  невідкладні заходи щодо формування ВМС України і ЧФ РФ на базі Чорноморського флоту  колишнього СРСР, у якій було сплановано розподіл останнього.
3 вересня відбулася друга за 1993 рік зустріч Президентів України та Росії щодо подальшої  долі Чорноморського флоту. Відповідно до Угоди ЧФ мав бути виведений зі складу об’єднаних Збройних Сил СНД і підпорядкований Президентам України і Росії. На формування флотів було відведено перехідний період до 1995 року.
13 жовтня 1993 року наказом Міністра оборони України командувачем ВМС України призначено віце-адмірала Безкоровайного В.Г.
1994 року з нагоди 50-річчя з Дня висадки союзних військ у Нормандії фрегат “Гетьман Сагайдачний” перший із кораблів ВМС України здійснив далекий похід до французького Руану. Похід проходив з 26.06 по 07.08.1994, а сам візит у Руан проходив з 10 по 17 липня.
Визначальним щодо створення ВМС України став 1995 рік. Так, з березня до травня 1995 року до складу ВМС увійшли військові частини та з’єднання Ізмаїльського та Очаківського гарнізонів. А у грудні 1995 – лютому 1996 до складу ВМС України приняті кораблі і частини Донузлавского гарнізону.
9 червня 1995 року між Україною і Росією було підписано Угоду, яка остаточно визначила параметри розподілу Чорноморського флоту.
З 29 липня по 1 серпня 1996 року відбулися перші оперативно-тактичні навчання Військово-Морських Сил України «Море-96» під прапором Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. В навчаннях прийняло участь 10 кораблів (серед них фрегат Гетьман Сагайдачный, малий розвідувальний корабель Сімферополь та РК Прилуки, ВДК Костянтин Ольшанський, КРВ Чернігів, Луцьк, Хмельницький, Вінниця) ВМС України, авіація та морська піхота. Такі навчання проводились молодим флотом вперше. Президент України високо оцінив професіоналізм командирів та майстерність особового складу флоту і видав Указ від 17 серпня 1996 р. № 708/96 “Про День Військово-Морських Сил”, згідно з яким професійне свято військових моряків щорічно відзначається 1 серпня.
24 серпня 1996 року з нагоди 5-ї річниці незалежності України командування ВМС України провело в Севастополі перший військовий парад Севастопольського гарнізону. В параді взяв участь особовий склад частин та кораблів ВМС, військ Протиповітряної оборони, Національної гвардії України, Прикордонних військ.
У серпні – жовтні 1996 року загін кораблів ВМС (під командуванням першого заступника начальника штабу ВМС капітана І рангу Кузьміна В.І.) у складі фрегата “Гетьман Сагайдачний” та великого десантного корабля “Костянтин Ольшанський” з підрозділом морської піхоти на борту, здійснив перший трансатлантичний перехід до берегів США.
З жовтня 1996 року Військово-Морські Сили України очолив контр-адмірал Єжель М.Б.
У другій половині 1997 року завершився розподіл Чорноморського флоту колишнього СРСР. Військово-Морським Силам України було передано 43 бойових корабля, 132 судна та катери, 12 літаків, 30 гелікоптерів, 227 берегових об‘єктів, а також велику кількість техніки, озброєння, боєприпасів та іншого майна. Велика частина цієї техніки вже не відповідала часу, тому відразу списувалась. Частина була законсервована.
Структура ВМС України динамічно розвивалась. Якщо у 1993 році у складі ВМС було близько 30 військових частин та установ, то вже у 1997 році було майже 300 військових частин, установ та закладів чисельністю особового складу понад 16 тисяч чоловік. На отриманих від ЧФ РФ фондах, кораблях та суднах були сформовані військові організми, які стали основою створення частин бойового, тилового і технічного забезпечення.
Важливим етапом становлення та зміцнення флоту України стало зростання інтенсивності бойової підготовки. Вперше в новітній історії ВМС у квітні 1998 року ракетні катери “Каховка” і “Прилуки”, дивізіон рухомих ракетних комплексів виконали спільну ракетну стрільбу крилатими ракетами по морській цілі з морського і берегового напрямків. В 1999 році були виконані бойові вправи – стрільба крилатими ракетами по морській цілі зі стаціонарного берегового ракетного комплексу «об’єкт 100», торпедна стрільба, постановка мінних загороджень, пошук та знищення мін.
У відповідності з Державною програмою реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2010 року, у травні 2001 року створено оперативно-тактичне об‘єднання ВМС – ескадру різнорідних сил (командир контр-адмірал Тенюх І.Й.), кораблі якої беруть активну участь у міжнародних військово-морських навчаннях.
Починаючи з 2001 року ВМС ЗС України приймають активну участь в діяльності  “Чорноморської групи військово-морського співробітництва (БЛЕКСІФОР)” та щорічної  активації з’єднання кораблів Чорноморських країн БЛЕКСІФОР.
У червні 2003 року наказом міністра оборони України головнокомандувачем ВМС ЗС  України призначений контр-адмірал Князь І.В. (з серпня 2004 року – віце-адмірал).
ВМС ЗС України вирішують і спеціальні завдання. У 2001 році кораблі провели обстеження  та бойове тралення району промислової розвідки нафти та континентального шельфу в  західній частині Чорного моря. А на десантному кораблі “Донецьк” готувалися екіпажі для  іноземних флотів.
У 2003-2004 роках проведено реорганізацію частин 32-го армійського корпусу в 36-у  окрему бригаду берегової оборони ВМС ЗС України.
23 березня 2006 року на посаду командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил  України призначено контр-адмірала Тенюха Ігоря Йосиповича (з 20.08.2008 адмірал)
У 2007 році на базі Ескадри різнородних сил створено Центр Морських операцій ВМС України (зараз командує кап.1 рангу Березовський Д.В.)
У 2011 році ВДК “Костянтин Ольшанський” здійсний похід у Лівію для евакуації громадян України (та іноземців) з країни у якій точилася громадянська війна. Загалом було евакуйовано 210 чоловік. До операції були залучені бійці морської піхоти та спецназу ВМС.
Осінню цього ж року були проведені загальнодержавні науково-дослідні навчання “Адекватне реагування-2011” в ході яких були задіяні більшість кораблів та суден ВМС, частини Військ БО та морпіхів, логістики, тилу, тощо. Навчання мали дати відповідь на питання якими мають бути Збройні сили України в майбутньому.  За їх результатами буде реорганізовано структуру ЗСУ.
Командувачі Військово-Морських Сил Збройних Сил України за час їх існування:

Період з 04.1992 по 10.1993 – віце-адмірал КОЖИН Б. Б.
Період з 10.1993 по 10.1996 – віце-адмірал БЕЗКОРОВАЙНИЙ В.Г.
Період з 28.10.1996 по 20.05.2003 – адмірал ЄЖЕЛЬ М.Б.
Період з 21.05.2003 по 23.03.2006 – віце-адмірал КНЯЗЬ І.В.
Період з 23.03.2006 по 17.03.2010 -адмірал ТЕНЮХ І. Й.

З 18.03.2010 по сьогодні – віце-адмірал МАКСИМОВ В.В.

Міжнародна й миротворча діяльність ВМС ЗС України

 

Практична міжнародна діяльність Військово-Морських Сил Збройних Сил України розпочалась у 1993  році з дружнього візиту корабля ВМС Італії “Сан Джорджіо” до п. Одеси.
Вперше візит корабля ВМС ЗС України до іноземного порту відбувся у червні 1994р., коли фрегат  “Гетьман Сагайдачний” відвідав з офіційним візитом французький порт Руан з метою участі у  святкуванні 50-річчя висадки союзних військ під час 2-ї світової війни.
З того часу кораблі ВМС ЗС України відвідали з дружніми візитами порти Хорватії, США, ОАЕ, Ізраїлю, Великобританії, Франції, Португалії, Туреччини, Болгарії, Румунії, Греції, Італії, Єгипта, Грузії, Алжиру, Чорногорії, демонструючи Державний  прапор та сприяючи підвищенню міжнародного авторитету України.
Не менш важливими для міжнародного іміджу нашої держави, а також створення атмосфери  взаємодовіри, є візити іноземних військових кораблів до України. Так порти України вже відвідали з  дружніми візитами військові кораблі Італії, Південно-Африканської Республіки, Великобританії,  Болгарії, Франції, Румунії, США, Греції, Нідерландів, Німеччини, Туреччини, Грузії та Бразилії.
З кожним роком зростає кількість візитів іноземних делегацій. Обмін візитами військових делегацій різних рівнів дозволяє отримати досвід у різноманітних галузях з метою його використання у розвитку та реформуванні ВМС ЗС України.
Регулярно наші підрозділи та кораблі беруть участь у міжнародних навчаннях серії “Сі Бриз” (Україна – США), “Кооператив партнер” (НАТО), “Чорноморське партнерство” (Туреччина), “Бриз” (Болгарія).
Участь ВМС ЗС України у міжнародних навчаннях дозволяє на практиці поліпшити взаємосумісність  військово-морських підрозділів та штабних елементів, підвищити морський вишкіл екіпажів кораблів, що сприяє  набуттю практичного досвіду дій у складі багатонаціональних з’єднань та підтриманню здатності  виконувати завдання за призначенням.
Дійсно життєво важливу роль міжнародне військове співробітництво зіграло у період створення та  становлення молодих Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Участь у щорічних військово-морських спільних україно-американських навчаннях “Сі Бриз” та навчаннях  НАТО “Кооператив партнер” дозволила Військово-Морським Силам України виконати завдання бойової  підготовки.
У ході міжнародного військового співробітництва на перше місце ставиться вирішення питань, пов’язаних з  отриманням світового досвіду реформування та розвитку сучасних ВМС; розвитком воєнного мистецтва шляхом взаємного обміну інформацією з цих питань; доведенням до світових стандартів системи воєнної науки та військової освіти, системи підготовки кадрів усіх рівнів, впровадження нових технологій у системі управління силами
Кількісні та якісні показники двостороннього співробітництва та співробітництва за “Індивідуальною програмою партнерства Україна – НАТО” зростають з кожним роком.
Якщо у 1993 році було проведено за планами двостороннього співробітництва 3 заходи, а за програмою “Партнерство заради миру” – 1 захід, то у 2004 році проведено за планами двостороннього співробітництва 72 заходи, а за “Індивідуальною програмою партнерства Україна – НАТО” – 46 заходів.
Якщо у початковий період (1993-97 рр.) міжнародне співробітництво було спрямоване на встановлення партнерських відносин як з ВМС країн Чорноморського регіону, так і з країнами “дальнього зарубіжжя”, то сьогодні головною метою є отримання передового світового досвіду від ВМС країн євроатлантичного простору для вирішення довготривалих та поточних завдань реформування та розвитку ВМС ЗС України.
Важливою частиною процесу поглиблення взаємної довіри та стабільності у Чорноморському регіоні є участь ВМС ЗС України у діяльності з’єднання БЛЕКСІФОР. 
З 1996 по цей час проведено 35 заходів двостороннього співробітництва. Добрі відносини склалися між  ВМС ЗС України та ЧФ РФ. У 1997 році, вперше за роки спільного базування, відбулося двостороннє  навчання “Фарватер миру-97”, яке після цього проводилось кожні два роки та чергувалось зі спільними  збір-походами. ВМС ЗС України активно співпрацюють з МО РФ і у галузі військово-технічного співробітництва  щодо ремонту озброєння на підприємствах ВПК і надання послуг військового призначення.
Офіційними візитами до України султана Брунею Даруссалама Хаджи Хассанал Болкіяха, командувача ВМС  В’єтнаму віце-адмірала До Суан Конга та делегації Міністерства оборони Республіки Екваторіальна Гвінея  започатковано стосунки з цими країнами з питань налагодження військово-технічного співробітництва у  військово-морській галузі.
Сьогодні ідейний зміст міжнародного співробітництва у військово-морській галузі серед країн  Середземноморського та Чорноморського регіонів набув характер посилення безпеки та опрацювання  єдиного загального підходу до рішення завдань боротьби з нелегальною активністю, терористичною  загрозою на морі та підтримання миру і стабільності у регіоні. Показником цих змін було проведення 14  вересня 2004 року конференції командувачів ВМС країн-членів НАТО та партнерів Південного регіону (м.  Мармаріс, Туреччина) та п’ятого Регіонального симпозіуму командувачів ВМС країн Середземного та  Чорного морів, який проходив 12 до 15 жовтня 2004 року у м. Венеція (Італія), де зазначеним питанням  була надана велика увага.

У 2013 році зберігається тенденція подальшого насичення міжнародного співробітництва та його якісного рівня. Основні зусилля спрямовані на:
зміцнення дружніх, рівноправних та взаємовигідних стосунків з ВМС країн Чорноморського регіону та НАТО;
виконання плану досягнення цілей партнерства та досягнення взаємосумісності з ВМС країн-членів НАТО;
втілення передового досвіду з підготовки та участі багатонаціональних сил у миротворчих операціях;
участь у міжнародних навчаннях “Си Бриз-2012″,”Фарватер миру-2012”, БЛЕКСІФОР;

– участь у міжнародній антитерористичній операції “Активні зусилля” та долучення до боротьби з піратами у Аденській затоці;
удосконалення системи аналізу та реалізації досвіду, отриманого під час участі у заходах міжнародного військового співробітництва.
 
Гімн Військово-морських сил України

Publication author

Офлайн 34 хв.

admin

Коментарі: 4Публікації: 5731Реєстрація: 20-06-2016

Поширити:
  • I loved up to you’ll obtain carried out proper here. The sketch is attractive, your authored subject matter stylish. nonetheless, you command get bought an nervousness over that you would like be delivering the following. in poor health undoubtedly come further earlier once more since exactly the same nearly a lot regularly inside of case you shield this increase.

  • where do you buy grey goose jackets from

  • Yeah bookmaking this wasn at a risky determination outstanding post!.

Авторизація
*
*
Генерація паролю
%d блогерам подобається це: