Свою історію Центр веде від Морської випробувальної станції НДІ ВПС.

  4 березня 1932 року була заснована Морська Випробувальна Станція (МВС) Науково-дослідного інституту ВПС РККА з місцем дислокації в м. Севастополі. Мета – проведення випробувань:
– гідролітаків, амфібій, об’єктів озброєння і предметів спорядження гідролітаків в морських умовах;
– відпрацювання питань експлуатації матеріальної частини гідроавіації і тактичних питань взаємодії з флотом;
– надання допомоги стройовим частинам морської авіації по освоєнню і тактиці використання літаків.

    Починалося все з окремого морського загону, невеликого авіапарку літаків. Загальна чисельність особового складу – 90 чоловік.
Початок проведення випробувань – 15 березня 1932 року.
Перший начальник – морський льотчик-випробувач Т.В.Рябенко. Льотчиками-випробувачами центру за роки існування встановлено багато світових рекордів по підніманню вантажів літаками, швидкості, тощо.
  2 січня 1934р. на базі МВС створений Авіаційний Науково-випробувальний Інститут Морських Сил РККА. До його складу також увійшли відділ випробувань морських літаків (12 чол.), мінно-торпедне відділення озброєнь (5 чол.), морська льотно-випробна станція. 1 листопада 1936р. АНДІ МС РККА реформований в НДІ Морської Авіації РККА з включенням в його склад відділу гідролітаків, відділу озброєння і літно-випробної ескадрильї.
Завдання:
– розробка тактико-технічних завдань на морську авіаційну техніку і озброєння;
– проведення державних випробувань дослідницьких і модернізованих морських літаків;
– вивчення льотно-технічного складу стройових частин;
– вивчення стану і розвитку вітчизняної і зарубіжної авіаційної техніки.

  1938 р. перейменований – в НДІ ВПС ВМФ.
У другій половині 30-х років в НДІ ВПС ВМФ пройшли випробування гідролітаки, морські торпедоносці, катапультні палубні бомбардувальники, винищувачі, штурмовики, пікіруючі бомбардувальники, літаки-розвідники, ближні бомбардувальники (штурмовики).
На початку Великої Вітчизняної війни – НДІ ВПС ВМФ переведений на новий штат з місцем базування в м. Осипенко (Бердянськ), а потім в м. Астрахань.

  1941р. проведено 27 випробувань.
  1942р. – інститут перейменований в літно-випробну станцію ВПС ВМФ (ЛВС ВПС ВМФ). Базування – с. Єршовка, 1943- м. Баку. Авіація ВМФ, куди головним чином прямували випробувані в Інституті літаки, нанесли ворогу істотні втрати в живій силі і техніці. Були потоплені 382 одиниці транспорту, загальним тоннажем 860 тисяч тон, 410 бойових і допоміжних кораблів, знищено 5509 літаків і 1520 танків, більше 135 тисяч ворожих солдатів і офіцерів.
  1946р. – перейменований в Науково-дослідний Інститут Авіації ВМС (НДІА ВМФ), м. Рига. 
  1948р. створена в м. Феодосія Літно-випробна станція НДІ авіації ВМФ. 
  1952р. – перейменований в НДІ-15 ВМФ, м. Феодосія. Організований літно-випробний центр НДІ-15 ВПС.
У післявоєнних рік основними напрямами діяльності НДІ було проведення випробувань і досліджень авіаційної техніки і озброєння, які призначалися для використання в авіації ВМФ. У НДІ проходили випробування літаки, вертольоти, засоби пошуку і виявлення підводних човнів, засоби враження кораблів і підводних човнів, засоби порятунку на морі, авіаційне оснащення.
Головний потенціал інституту в післявоєнні роки складали льотчики і штурмани-випробувачі, інженери і техніки, більшість з яких служили в роки війни в морській авіації. Зокрема, тут в різні роки проходили службу 15 Героїв Радянського Союзу.
Всього за 1946 – 1960 роки в Інституті морської авіації було виконано більше 2000 випробувальних і дослідницьких робіт.
На початку 50-х років на випробування в ЛВС НДІ ВМФ почали поступати перші корабельні вертольоти конструкції Н.М.Камова.
Одним з найбільш важливих напрямом діяльності інституту на користь авіації ВМФ в післявоєнний період були випробування авіаційного морського озброєння.
  1961 р. – на базі 8 ЛВС НДІ ВПС ВМФ і відділів військової розвідки 3 управління ГК НДІ ВПС сформовано 3 Управління ГК НДІ ВПС, м. Феодосія.
Завдання випробувань і досліджень:
– авіаційних комплексів протичовнової оборони;
– засобів протичовнової оборони;
– засобів повітряної розвідки місцевості;
– передачі радіолокації розвідувальної інформації на командні пункти;
– засобів порятунку екіпажів літаків, вертольотів і космічних літальних апаратів на морі;
– парашутних систем і засобів приземлення апаратів (РА) космічних кораблів;
– авіаційного озброєння кораблів ВМФ.
  1967 р. – у 3 Управлінні створений 9 відділ випробувань вертолітного озброєння кораблів. Група льотно-інженерного складу 3 Управління приймала участь в забезпеченні польоту в космос Ю.А. Гагаріна.
Всього за 9 років з початку створення 3 Управління 8 державного науково-дослідного інституту ВПС на авіаційних протичовнових комплексах і вертольотах було виконано більше 2500 випробувальних польотів. Проведено 58 державних, контрольних і технічних випробувань. Всесторонні випробування пройшов літак-амфібія Бе-12, також протичовновий літак Іл-38, корабельний протичовновий вертоліт Ка-25. За результатами випробувань реалізовані і прийняті на озброєння авіаційні протичовнові комплекси, протичовнові торпеди, тощо.
   У 70-ті роки колектив Управління вступив, маючи досвід проведення випробувань складних авіаційних комплексів всілякого призначення. Донині не лише склався міцний колектив льотчиків і штурманів-випробувачів, інженерів, але і була створена велика лабораторно-вимірювальна база, сухопутний і глибоководний морський полігони.
На додаток до традиційної тематики починаючи з 1973р. на 3 Управління 8 ДНДІ ВПС покладені випробування:
– авіаційного озброєння кораблів ВМФ з груповим базуванням вертольотів і літаків (важкі авіаносні крейсери);
– вертольотів протимінної оборони;
– вертольотів-штурмовиків;
– транспортно-бойових вертольотів;
– літаків вертикального зльоту і посадки (ЛВВП).
   У другій половині 70-х років продовжувалися випробування протичовнових комплексів і гармат, істотно був розширений об’єм робіт по випробуваннях авіаційного озброєння кораблів і суден ВМФ. У тому числі морські випробування авіаційного озброєння протичовнових крейсерів “Москва”, “Ленинград”; великих протичовнових кораблів “Дерзкий”, “Знаменитий”; кораблів управління “Сдержанный” і “Жданов”; ракетного крейсера “Грозный”; протичовнових кораблів; криголамів прикордонних військ і багато інших кораблів і суден ВМФ.


  12 квітня 1976 року, у всесвітній День космонавтики було проведено випробування, які до того моменту не мало аналогів у світі. Із спеціально обладнаного літака Ан-12ПС провели спуск на парашуті рятувального катера “Ёрш”, в якому знаходились два випробувачі – майор Олександр Іванов і прапорщик Констянтин Аношкін. Десантування прошло успішно. Після цього також проходили випробовування рятувального катера “Гагара”. Обидва ці рятувальні засоби знайшли своє практичне застосування.
Історія 3 Управління впродовж 15 років тісно пов’язана з випробуваннями літаків (ЛВВП) вертикального взльоту і посадки.
У другій половині 70-х років у 3 Управлінні були продовжені випробування вертольотів протимінної оборони (Мі-14БТ). А також розширена тематика випробувань авіаційних засобів порятунку на морі (комплекси Ка-25ПС, Ка-252ПС, Мі-14ПС). Вертоліт Ка-252ПС – перший вітчизняний вертоліт для забезпечення позмінного цілодобового виконання польотів корабельної протичовнової авіації по цільовому призначенню.
  1978 р. – випробування пошуково-рятувального вертольота Мі-14ПС для пошуково-рятувального забезпечення польотів космічних і авіаційних літальних апаратів. Кінець 70-х – випробування нових пошуково-рятувальних комплексів, принципово нових крупних комплексів групового базування, вертолітних комплексів протимінної оборони, нових зразків протичовнового озброєння, нових зразків космічної техніки.
  1981 р. – спеціальні льотні випробування вертольотів за оцінкою можливостей виявлення і знищення малорозмірних повітряних куль, у зв’язку з їх масовими запусками з територій сусідніх країн, які слугували для розвідки на території СРСР.
На початок 1982 року – у 3 Управлінні налічувалося 1600 чоловік, з них 660 офіцерів, з яких мали освіту військових вузів і ВВІА, – 249, цивільних вузів – 122, 11 кандидатів технічних наук.
    3 Управління 8 ДНДІ ВПС ім. В.П.Чкалова було підрозділом льотних, льотно-морських випробувань, оцінки ефективності протичовнових авіаційних комплексів, авіаційного озброєння кораблів ВМФ, апаратів космічних кораблів, що спускаються. 
На початок 1986 року проводилися випробування і дослідження по таких основних напрямах:
– протичовнові літаки і вертольоти;
– вертольоти протичовнової оборони;
– пошуково-рятувальні літаки і вертольоти;
– гідролітаки і літаки-амфібії всіх призначень;
– корабельні літаки і вертольоти всіх призначень, штурмовики, багатоцільові винищувачі;
– літаки-ретранслятори;
– авіаційне озброєння кораблів з одиночним і груповим базуванням літаків і вертольотів;
– пошуково-прицільні системи і засоби пошуку підводних човнів;
– авіаційні засоби враження підводних човнів і надводних кораблів;
– бортові авіаційні комплекси зв’язку і ретрансляції, бортові комплекси оборони;
– системи м’якої посадки і зниження апаратів космічних кораблів, що спускаються; засоби пошуку і рятування на морі.
Управління також брало участь у випробуваннях авіаційної техніки і озброєння, яке проводилися іншими Управліннями Інституту по всім напрямам, у випробуваннях всіляких зразків озброєння ВМФ в частині авіаційного забезпечення. Крім того Управління періодично притягувалося до вирішення завдань, які були не характерні для профілю спеціалізації (пошук методів боротьби з малогабаритними кулями, доставка озброєння і боєприпасів на кораблі і судна у відкритому морі вертольотами, використання вертольотів ПЧО (Мі-14, Ка-27) для боротьби з наземними і морськими цілями, тощо).
  1987 р. – фахівці 3 Управління брали участь в льотно-конструкторських випробуваннях літака Су-27ДО2, з метою видачі попереднього висновку про можливості запуску в серійне виробництво установочної партії літаків для комплексу “НИТКА” (скорочення від – Наземний випробувально-тренувальний комплекс авіаційний, НВТКА).
  1989 р. – 3 Управління 929 ДЛВЦ МО ім. В.П.Чкалова


За 80-90 роки за результатами роботи прийнято на озброєння:
– авіаційні протичовнові комплекси Ту-142Г, Ту-142МЗ, Ту-142МР;
– авіаційний морський рятувальний комплекс Іл-76МДПС;
– авіаційне озброєння кораблів і суден ВМФ;
Періодично 3 Управління використовувалося для вирішення нехарактерних завдань:
– випробування патрульного літака КДБ Ан-72Г;
– пошук методів доставки озброєння і боєприпасів на бойові кораблі за допомогою вертольотів;
– відпрацювання способів оперативної безпарашутної висадки десантників і рятувальників з вертольотів;
– випробування можливостей протичовнових вертольотів для боротьби з малогабаритними морськими і наземними цілями (ракети Х-23);
– відпрацювання способів польотів літаків з бойових кораблів транспортних суховантажів і ін.
Прийняті на озброєння вертольоти Ка-28 (експортний варіант вертольота Ка-27ПЛ) для Індії, Ка-27Э (“Советник ”), Мі-8МТ (ПРС) з автоматичною системою зависання, корабельний штурмовик, протичовнова торпеда “Дукат-2”. Фахівці 3 Управління взяли активну участь в льотно-конструкторських випробуваннях літаків-винищувачів корабельного базування: Су-27КР, МіГ-29К, Су-27УТГ. Також, тут випробовували Мі-28.
  1991 р.- самий насичений. Ще не було прецеденту, коли б планом випробувань року одночасно передбачалося підготовка і проведення масштабних випробувань аж 5 дослідницьких зразків авіаційної техніки: комплексів на базі літаків Су-27К, МіГ-29К, Су-25УТГ, Ка-252РЛД, А-40. Саме тут проводили частину випробування ТАКР “Тбилиси” (потім перейменований на “Адмирал Кузнецов” ).

У СКЛАДІ МОЛОДОЇ УКРАЇНИ

   Наказом МО України №4 від 11 лютого 1992 року на базі 3 Управління створений ДАНВЦ ЗС України, який включений до складу ВПС України як єдина, унікальна організація і випробувальна база в Україні, яка має великий досвід супроводу дослідницьких розробок і всіх видів випробувань авіаційної техніки і озброєння, авіаційного озброєння кораблів (суден), космічної техніки.
Створені нові підрозділи для вирішення завдань:
• Проведення державних, контрольних, спеціальних (наземних і льотних) випробувань і сертифікація авіаційної техніки і озброєння;
• Проведення випробувань за оцінкою можливості продовження ресурсу авіаційної техніки і озброєння;
• Полігонне забезпечення бойових робіт з виконанням зовнішньотраекторних випробувань, при освоєнні ВПС, ППО нових комплексів.
• Проведення випробувань авіатехніки і озброєння, яка купується за кордоном;
• Проведення випробувань повітряних суден і оснащення Цивільної авіації
• Відбір, підготовка льотчиків і штурманів-випробувачів для ВПС і цивільної авіації України;
• Спільні, з іншими науковими організаціями і підприємствами, випробування і дослідження.

 

 

  У 1998 р. тут працює 28 кандидатів технічних наук.
  У 1995-1998 рр. проведені дослідження:
– перспектив розвитку авіації ЗС України;
– обгрунтування тактико-технічних вимог до зразків авіаційної техніки і озброєння;
– щодо проблем продовження ресурсів авіаційної техніки і озброєння, пошук нових методів їх чол. Парашутисти-випробувачі ДАНВЦ МО України брали участь і в десантуванні парашутистів на Північний полюс у складі експедиції “Україна. Північний полюс – 2000”. 1990-2000 рр. експлуатації; 
– участь льотчиків-випробувачів ДАНВЦ в багаточисельних авіа-шоу в Україні і закордоном.
  1996р. – дослідження принципової можливості фарбування струменів газів літака і розробка систем димоутворення для збільшення видовища демонстраційних польотів.
  1996р. – в ДАНВЦ – польоти із слухачами Міжнародної Європейської Академії. 1997р. – забезпечення польотів авіації ВМФ Російської Федерації на комплексі “НИТКА”
  1998р. – штат 1354. – державні випробування Мі-14ПЖ, Су-27К, спеціальні випробування літаків Су-27, МіГ-29, Л-39, Бе-12ПС, Су-24Г, Х-32, Х-32СХ, вертольотів Мі-24, Мі-8МТ, КА-27ПС, Мі28 та Ка-50 дослідження по продовженню ресурсів авіаційної техніки і озброєння. На Су-25УБ Запорізького АРЗ проводив випробування нового ПрНК.
Не дивлячись на труднощі фінансового, матеріального, технічного забезпечення ДАНВЦ МО України сьогодні, хай в меншому об’ємі, але веде унікальні випробування і дослідження авіаційної техніки і озброєння. Сьогодні ДАНВЦ – єдина організація в Україні, яка дає путівку в життя авіаційній техніці і озброєнню, це школа вищого пілотажу, центр наукових досліджень, льотних випробувань, і підготовки льотчиків (штурманів) –випробувачів.
  До нових завдань Центру нині відносяться і ті, якими раніше займалися окремі НДІ Радянського Союзу. Це випробування, направлені на продовження ресурсу авіаційної техніки, освоєння нових методів експлуатації і підвищення її надійності, участь в дослідженнях по військово-економічному обгрунтуванню програми розвитку авіаційної техніки і озброєння в Україні і багато інших. І в цьому Центр досяг чималих успіхів.
Українська держава високо оцінила плідну діяльність співробітників ДАНВЦ а. За роки незалежності 10 його офіцерів нагороджено відзнакою Міністра оборони “Доблесть і честь”, а начальнику ДАНВЦа заслуженому льотчику-випробувачу СРСР генерал-майорові Юрієві Тишкову присвоєно найвище звання – Героя України.

 

   Одній з основних тим є спільні з АНТК ім. Антонова випробування військово-транспортного літака Ан-70. Вже проведено випробувальне десантування бойової техніки з літака, проведена перевірка на вантажопідйомність і ін. Ан-70 показав під час цих випробувань себе з кращого боку. Паралельно з цим проводяться випробування і транспортного літака Ан-72ПС в пошуково-рятувальному варіанті, хоча вони почалися трохи раніше. Разом з ним виконується відпрацювання прийомів евакуації, наданні допомоги екіпажам і пасажирам повітряних суден, потерпілих авіакатастрофу. Цим займається спеціальна група парашутистів-випробувачів. Окремою темою, досить актуальною на сьогодні, є випробування бойових літаків і вертольотів, які знаходяться на озброєнні ВПС і армійській авіації Сухопутних військ, так само морській авіації на предмет продовження їх ресурсу. Вже закінчено випробування штурмовика Су-25, який прошов малу модернізацію, в результаті якої підвищується бойова ефективність цієї машини. У ній стоїть вдосконалений приціл і встановлено супутникову систему навігації. Цей літак прийнятий на озброєння ЗСУ, і зараз на Запорізькому АРЗ проводять модернізацію стройових літаків. Прошов модернізацію і випробування в центрі учбово-бойовий літак Л-39С “Альбатрос”. В результаті проведеної модернізації на авіаремонтному заводі ВПС “Одесавіаремсервіс” підвищено безпеку польотів на ньому, продовжено ресурс і замінено застаріле чеське устаткування на нове вітчизняне. Для потреб армійської і морської авіації в ДАНВЦе проходять випробування вертольоти, які пройшли модернізацію. Серед них Мі-8, Мі-24, Ка-27 і деякі інші. На них перевіряється нове навігаційне устаткування, системи зв’язку і озброєння. Так, модернізований Мі-24ПУ прийнятий на озброєння. Особливо потрібно сказати про випробування, які особисто проводив начальник ДАНВЦа генерал-майор Юрій Тішков. Це відпрацювання можливостей безаварійного приземлення вертольотів різних типів, в яких відмовили або пошкоджені двигуни. Більше тисячі разів Юрій Михайлович разом з екіпажем піднімав в небо вертольоти, причому на велику висоту, вимикав двигуни і… приземляв їх, використовуючи авторотацію гвинта, що несе. В результаті проведених випробувань доведено можливість безаварійного приземлення вертольотів в таких ситуаціях і розроблені відповідні рекомендації льотчикам. ДАНВЦ сьогодні єдина в Україні “кузня” по підготовці льотчиків-випробувачів. 


   Не можна не сказати і про пілотажну групу “Українські соколи”, яку вже добре знають як в Україні, так і в багатьох країнах світу. Потрібно лише відмітити, що її створили в ДАНВЦе з льотчиків-випробувачів. Свого часу її було знищено, але сьогодні почався процес її відновлення. 
Все, перераховане вище, далеко не вичерпує можливості Державного авіаційного науково-дослідного центру. Тому тут великі надії покладають на майбутнє. Перш за все, тут сподіватися проводити випробування нових розробок в авіабудуванні, яке в Україні повинне розвиватися. Не знімають тут з порядку денного космічну тему. ДАНВЦ може і повинен стати головним закладом по підготовці вітчизняних космонавтів, а також по випробуванню устаткування, засобів життєзабезпечення і порятунку, у разі потреби, астронавтів. Центр має бути не лише авіаційним, а і аерокосмічним. Як і в колишні роки, у Феодосії і в її філіях планують велику увагу приділяти питанням підвищення безпеки польотів, надійності засобів порятунки і виживання екіпажів літаків, що терплять лихо. Розраховують керівники центру і на подальший розвиток міжнародної співпраці. А можливості тут найширші: від авіаційного туризму, що вже практикується, до найскладніших випробувань авіаційної техніки, яка розробляється в різних країнах. Відмінно підготовлені фахівці, а це не лише льотчики-випробувачі, але і вчені, інженери, готові виконати будь-яке, найскладніше завдання.

Автор публікації

Офлайн 4 години

admin

2
Коментарі: 0Публікації: 5316Реєстрація: 20-06-2016

Поширити:
  • There are certainly quite a lot of particulars like that to take into consideration. That could be a great level to carry up. I supply the thoughts above as common inspiration however clearly there are questions like the one you carry up where the most important factor will be working in trustworthy good faith. I don?t know if finest practices have emerged around issues like that, but I am certain that your job is clearly recognized as a fair game. Both boys and girls feel the affect of just a moment’s pleasure, for the rest of their lives.

Авторизація
*
*
Генерація паролю