Участь України у миротворчих операціях розпочалась із затвердженням Верховною Радою України Постанови від 3 липня 1992 року № 2538-ХІІ “Про участь батальйонів Збройних СилУкраїни в Миротворчих Силах Організації Об’єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії”.

Починаючи з 1992 року близько 33 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України взяли участь у міжнародних миротворчих операціях.

З цього часу 47 військовослужбовців Збройних Сил України загинули.

Збройні Сили України брали участь у таких міжнародних миротворчих операціях:
1.Сили ООН по охороні (СООНО-UNPROFOR), 1992-1995
Підстави:     
постанова Верховної Ради України від 03.07.92 № 2538-ХІІ
постанова Верховної Ради України від 19.11.93 № 3626-ХІІ
постанова Кабінету Міністрів України від 11.08.92 № 461

240 окремий спеціальний батальйон – 550 осіб
60 окремий спеціальний батальйон – 550 осіб
40 оперативна група штабних офіцерів – 63 особи
підрозділ військової поліції – 20 осіб
група військових спостерігачів (з 01.06.95) – 10 осіб
15 окремий вертолітний загін – 110 осіб

Основними завданнями 240 та 60 осб було:
забезпечення проведення конвоїв з вантажем гуманітарної допомоги місцевому населенню;
сприяння припиненню бойових дій та нормалізація ситуації;
патрулювання в зонах відповідальності.
2. Сили Виконання Угоди (IFOR), Сили Стабілізації (SFOR) у Боснії і Герцеговині, грудень 1995 – грудень 1999

Підстави: постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.95 № 1073
240 окремий спеціальний батальйон (механізований)  – 400 осіб

Крім виконання миротворчих завдань, особовий склад відбудовував лікарні та школи, ремонтував дороги, лінії електромереж, трамвайні колії та надавав медичну допомогу місцевому населенню.
3. Місія ООН у Східній Славонії (ПАООНСС),
квітень 1996 – січень 1998

Підстави: постанова Верховної Ради України від 25.03.96 № 102/96-ВР.
17 окрема вертолітна ескадрилья – 150 осіб
70 окрема танкова рота  – 160 осіб
64 окрема спеціальна механізована рота (осмр) – 105 осіб
8 окрема вертолітна ескадрилья 96 осіб

Основними завданнями підрозділів було:
спостереження за виконанням домовленостей про передачу влади під контроль перехідної адміністрації ООН;
патрулювання в зонах відповідальності;
перевезення персоналу ООН та супровід гуманітарних вантажів.
4. Місія ООН в Анголі, січень 1996 – лютий 1999

Підстави: постанова Верховної Ради України від 16.01.96 № 4/96-ВР
901 опмр 200 осіб
штабні офіцери 8 осіб
військові спостерігачі 5 осіб
військові поліцейські 3 особи

Основним завданням підрозділу було відновлення інженерної інфраструктури в зонах відповідальності (відновлення шляхів, наведення мостів та понтонно-мостових переправ через річки).
5. Міжнародні сили з підтримки миру в Косово – КФОР
Підстави:    
Указ Президента України від 14.07.1999 № 852/99
Закон України від 16.07.1999 № 1006-14.

Вересень 1999 – липень 2000
37 окрема спеціальна рота – 108 осіб

Основними завданнями підрозділу було:
патрулювання зони відповідальності;
чергування на блокпосту;
супроводження конвоїв та супроводження сербського населення через “албанську” територію.

Вересень 1999 – березень 2001
14 окремий вертолітний загін 66 осіб

Основними завданнями загону було:
перевезення миротворчого персоналу та високоповажних осіб;
перевезення вантажів;
евакуація поранених;
супроводження переміщення військ.

Грудень 2002 – липень 2003
92 окрема аеромобільна рота 119 осіб
11 окремий інженерний взвод 30 осіб

Основними завданнями 92 оаемр та 11 оів було:
супроводження колон;
патрулювання та підтримання порядку у зоні відповідальності;
інженерна розвідка місцевості;
забезпечення мобільності та безпеки (БЕЛУКРОКОС);
пошук та знешкодження вибухонебезпечних пристроїв на шляхах проходження колон, маркування мінних полів;
будівельні роботи та надання гуманітарної допомоги.
6. Місія ООН превентивного розгортання в Македонії
(МООНПРМ/UNPREDER), червень 1995 – березень 1999
військові спостерігачі 1 особа

Основними завданнями військових спостерігачів в Македонії були контроль прикордонних районів країни та інформування керівництва Місією про будь-які події, здатні підірвати стабільність у регіоні.
7. Місія ОБСЄ з верифікації у Косово (Місія ОБСЄ у Косово ),
грудень 1998р. – березень 2001р.

Підстава: постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.1999 № 313
спостерігачі 23 особи

Основними завданнями місії верифікації ОБСЄ в Косово було:
доповідь  про стан справ в регіоні Постійному представництву ОБСЄ;
встановлення зв’язку із владами Югославії, Сербії та, якщо виникне необхідність, іншими органами влади, політичними партіями іншими організаціями Косово, а також акредитованими міжнародними і неурядовими організаціями для сприяння виконанню своїх обов’язків;

8. Місія ООН у Гватемалі (МІНУГУА)
січень-травень 1997 р.
військові спостерігачі 8 осіб

Основними завданнями військових спостерігачів у Гватемалі було здійснення контролю за виконанням положень Угоди про припинення вогню, підписане урядом цієї країни та рухом “Національна революційна єдність Гватемали” (НРЄТ) 4 грудня 1996 року, включаючи офіційне припинення військових дій, роз’єднання сил і демобілізацію комбатантів НРЄТ у пунктах збору, які були спеціально підготовлені для цих цілей.
9. Місія ООН у Таджикистані, грудень 1994 – травень 2000
військові спостерігачі близько 21 особи

Основними завданнями військових спостерігачів було:
спостереження за виконанням Угоди про тимчасове припинення вогню та інших ворожих дій на таджиксько-афганському кордоні та в країні;
розслідування повідомлень про порушення угоди про припинення вогню та інформування про це ООН;
здійснення спостереження за бійцями Об’єднаної таджикської опозиції (ОТО), за їх роззброєнням та демобілізацією;
надання допомоги в реінтеграції комбатантів в державні силові структури або їх демобілізації.
10. Спеціальна Місія ООН в Афганістані, квітень 2000 – травень 2001
військовий спостерігач 1 особа

Політична місія. Місія розташовувалась в Афганістані, але штаб-квартира знаходилась в Ісламабаді (Пакистан). Місія мала також політичний офіс у Тегерані і офіс зв’язку в Душанбе. Створена для підтримки зв’язку з воюючими сторонами.

Представник ЗС України відповідав за організацію співробітництва з афганським та іншими посольствами, російськими прикордонниками і миротворчими силами.
11. Місія ООН на півострові Превлака, Хорватія,
січень 1996 – грудень 2002

Підстава: постанова Верховної Ради України від 19.11.1993 № 3626-ХІІ.
військові спостерігачі 2 особи

Місія спостерігачів ООН на півострові Превлака була розгорнута згідно з резолюцією РБ ООН № 1038 (1996). Півострів має вигідне стратегічне положення на вході у Которську затоку, де розташована головна база ВМС СРЮ, і є спірною територією Хорватії і СРЮ.

Штаб-квартира Місії була розташована в м. Дубровник (Хорватія).

Основними завданнями Місії було:
спостереження за активністю ВМФ СРЮ у Превлацькій затоці;
спостереження за відсутністю військ та важкого озброєння хорватської та югославської армій у демілітаризованій зоні;
спостереження за активністю поліції у зоні відповідальності.
12. Гуманітарна місія в Державі Кувейт, квітень-серпень 2003
Підстави:    
Указ Президента України від 18.03.2003 №227/2003;
постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2003 № 357;
постанова Верховної Ради України від 20.03.2003 № 633-IV.

19 окремий батальйон РХБ захисту 448 осіб

Місце дислокації 19 об РХБз було – Північно-Східна частина в/б Аріфжан (Нос Кемден).

Основними завданнями батальйону було:
реагування на кризові ситуації;
забезпечення безпеки в регіоні;
надання допомоги в захисті цивільного населення країни від наслідків можливого застосування ЗМУ;
надання допомоги в ефективній ліквідації можливих наслідків ЗМУ на території Держави Кувейт;
радіаційна, хімічна та біологічна розвідка місцевості.
13. Місія ООН у Сьєрра-Леоне
Підстави:    Указ Президента України від 08.12.2000 № 1319/2000;
Закон України від 14.12.2000 № 2148-14;
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1924/2000.

(березень 2001-грудень 2004)
20 окремий вертолітний загін 110 осіб

Місце дислокації 20 овз було – н.п. Хастінгс.

Основними завданнями вертолітного загону було:
перевезення персоналу Місії та високоповажних осіб;
перевезення вантажів;
медичне транспортування;
евакуація поранених;
польоти спостереження;
повітряне супроводження переміщення військ.

(грудень 2000-лютий 2005)
4 окремий ремонтно-відновлювальний батальйон 530 осіб

Місце дислокації 4 орвб було – район аеропорту Лунгі та н.п. Хастінгс.

Основними завданням батальйону було:
обслуговування та ремонт матеріально-технічних ресурсів, наданих Збройними Силами України до складу Місії ООН у Сьєрра-Леоне;
підготовка екіпажів бронетранспортерів та водіїв вантажних автомобілів;
супроводження гуманітарних вантажів.

(грудень 2000 – квітень 2005 р.р.)
офіцери штабу Місії близько 20 осіб

(серпень 2001 – грудень 2005 р.р.)
військові спостерігачі близько 20 осіб
14. Місія ОБСЄ у Грузії, 1999 – грудень 2005
Підстави:    Указ Президента України від 17.08.2000 № 992/2000;
постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1732.

спостерігачі близько 5 осіб
15. Багатонаціональні сили у Іраку

Український миротворчий контингент
серпень 2003 року – грудень 2005 року
Підстави:    Указ Президента України від 02.06.2003 № 459
Закон України від 05.06.2003 № 897-IV
постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 № 869

український миротворчий контингент 1621 особа
група офіцерів Багатонаціональних Сил у Іраку/Багатонаціонального Корпусу у Іраку 6 осіб
група офіцерів штабу Багатонаціональної дивізії “Центр Південь” 27 осіб
група військової служби правопорядку  3 особи

Місця дислокації:

штаб та підрозділи контингенту – м. Ель-Кут;

група офіцерів штабу БнД “ЦП” – м. Ед Діванія;

група офіцерів штабу БнС-І (БНК-І) – м. Багдад.

Хронологія участі:
5 окрема механізована бригада (омбр) (1621 особа)    серпень 2003 – березень 2004 р.р.

6 омбр (1621 особа)    березень – жовтень 2004 р.

7 омбр (1587 осіб)    жовтень 2004 – травень 2005 р.

81 тактична група (до 900 осіб)    травень – грудень 2005 р.

група офіцерів штабу БнС-І/БнК-І (6 осіб)    серпень 2003 – грудень 2005 р.р.

група офіцерів БнД “ЦП” (27 осіб)    серпень 2003 – грудень 2005 р.р.

група військової служби правопорядку (3 особи)    березень 2004 – грудень 2005 р.р.

Основним завданнями українського миротворчого контингенту було:
підтримання безпеки у зоні відповідальності, супроводження конвоїв, гуманітарних вантажів, несення служби на блокпостах, патрулювання тощо;
охорона органів місцевого самоврядування, релігійних та історичних пам’яток, мостів, джерел питної води та інших важливих об’єктів;
контроль за здачею зброї цивільним населенням та учасниками колишніх озброєних формувань;
здійснення інженерних та інших робіт, необхідних для ліквідації наслідків конфлікту, надання допомоги у забезпеченні цивільного населення питною водою;
забезпечення безпеки діяльності міжнародних гуманітарних організацій, надання допомоги у перевезенні гуманітарних вантажів;
евакуація цивільного населення у разі виникнення небезпеки його життю;
надання медичних послуг, насамперед, першої медичної допомоги цивільному населенню;
виконання інших функцій із забезпечення безпеки і дотримання прав людини.

Український миротворчий персонал
грудень 2005 року – грудень 2008 року
Підстави:    
Указ Президента України від 30.11.05 № 1675/2005;

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.06 № 401/2006.

З 20 грудня 2005 року по 23 грудня 2008 року у Республіці Ірак перебував миротворчий персонал Збройних Сил України на посадах:
офіцерів штабів БнС-І/БнК-І;
офіцерів штабу БнД “ЦП”;
відділ військової допомоги;
група допомоги державним установам;

Місця дислокації:
група офіцерів штабу БнС-І (БНК-І) – м. Багдад ;
група офіцерів штабу БнД “ЦП” – м. Ед Діванія;
відділ військової допомоги – м. Ед Діванія;
група допомоги державним установам – м. Ед Діванія;

Основними завданнями УМП було визначено (відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння та планів командування Багатонаціональних сил в Іраку та Тренувальної Місії НАТО в Іраку):
планування та впровадження програми підготовки іракських силових структур;
підготовка викладацько-інструкторського складу та надання допомоги партнерам по коаліції Багатонаціональних сил щодо формування військових навчальних закладів та тренування новостворених силових структур Іраку;
підготовка фахівців для роботи в інститутах державного управління Іраку;
надання фахової підтримки іракським силовим структурам щодо експлуатації та обслуговування озброєння та військової техніки;
підготовка фахівців з питань обліку та знищення боєприпасів, відновлення систем зв’язку та управління, а також фахівців з питань дотримання прав людини та забезпечення правопорядку;
розробка пропозицій до проектів нормативно-правових актів Іраку.

Основні складові БНС-І:
Багатонаціональне командування з передачі повноважень по підтриманню безпеки в Іраку;
Дивізія Перської Затоки, Інженерний корпус СВ США;
багатонаціональний корпус в Іраку;
багатонаціональна дивізія – Багдад;
багатонаціональна дивізія Північ;
багатонаціональні сили Захід;
багатонаціональна дивізія Центр;
багатонаціональна дивізія Центр-Південь;
багатонаціональна дивізія Південь-Схід;
багатонаціональна дивізія Північ-Схід;
база логістичного забезпечення Анаконда.
16. Тимчасові сили ООН у Лівані, липень 2000 року – серпень 2006 року
Підстави:     
Указ Президента України від 20.06.2000 № 806/2000;
Указ Президента України від 08.02.2002 № 118/2002 (миротворчий персонал);
Закон України від 22.06.2000 № 1832-111;
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2000 № 1596.


З 22 липня 2000 року 3 окремий інженерний батальйон (3 оіб) Збройних Сил України виконував завдання у складі Тимчасових сил ООН у Лівані.

липень 2000 року – квітень 2006 року
3 оіб штатна чисельність становила 650 осіб

серпень 2001 року – серпень 2006 року
офіцери штабу Місії 7 осіб

Місце дислокації 3 оіб було – м. Ель-Іззія.

Основними завданнями батальйону було:
розмінування мінних полів та автомобільних шляхів;
налагодження доріг та колонних шляхів;
налагодження фортифікаційних систем підрозділів Місії;
будівництво нових опорних пунктів підрозділів Місії.

17. Місія ООН в Ефіопії та Еритреї, листопад 2004 року – липень 2008 рокуПідстави:    Указ Президента України від 08.12.2000 № 1320/2000;
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.01 № 232.

військові спостерігачі – 7 посад було закріплено за ЗС України.

З 2004 по 2008 рік до складу Місії було направлено 43 офіцери ЗС України для проходження служби на посадах військових спостерігачів.

Основними завданнями Місії було:
проведення миротворчої операції в межах створеної Тимчасової зони безпеки (ТЗБ);
спостереження в межах ТЗБ патрулюванням та встановленими контрольними постами;
розслідування випадків порушення кордонів ТЗБ озброєними військовослужбовцями, підрозділами, розслідування випадків відкриття вогню, протиправних дій відносно цивільного населення обома сторонами;
інспектування місць розташування міліцейських / поліцейських підрозділів;
забезпечення маркування кордонів ТЗБ на місцевості;
забезпечення безпеки проведення зустрічей Військового координаційного комітету (якщо зустріч відбувається в межах ТЗБ);
надання допомоги створеній у Женеві Прикордонній комісії з питань врегулювання кризи щодо визначення кордонів між Еритреєю та Ефіопією;
у взаємодії з міжнародними гуманітарними організаціями сприяння поверненню на свої місця біженців та переміщених осіб.

 

Автор публікації

Офлайн 3 тижні

admin

2
Коментарі: 0Публікації: 5478Реєстрація: 20-06-2016

Поширити:
Авторизація
*
*
Генерація паролю