Сержант – не тільки звання, а й професія

Поняття професійна армія має декілька складових: це сучасне озброєння і військова техніка, професійно підготовлений персонал, контрактний принцип комплектування військ та високий рівень їх сумісності з військовими частинами і підрозділами інших країн світу.

В багатогранній ідеї професійної армії створення сержантського корпусу – чи не наріжне питання, від своєчасного вирішення якого залежатиме стан дисципліни, бойовий вишкіл та, врешті-решт, життя і здоров’я кожного військовослужбовця.

Докладно про створення нової інституції Української армії – професійного сержантського складу, пов’язані з цим проблеми і його роль у військових колективах, “Народній армії” розповів заступник начальника Генерального штабу ЗС України генерал-лейтенант Володимир АРТЮХ.

– Завдання щодо створення професійного сержантського складу, – нагадує генерал-лейтенант Артюх, – постало перед Збройними Силами ще 2005 року, коли в Міністерстві оборони України опрацьовувалась Державна програма розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки. З того часу фахівці Міноборони та Генерального штабу детально вивчають досвід провідних країн щодо створення професійної армії та її важливої складової – сержантського корпусу

“Відправною точкою” у його розбудові стало затвердження Міністром оборони України Концепції кадрової політики та Концепції створення та розвитку професійного сержантського і старшинського складу ЗС України. Опрацьовано низку відомчих документів, якими, зокрема, запроваджено систему багаторівневої підготовки сержантського складу та новий перелік посад у Збройних Силах. Цю систему можна вважати унікальною, хоча, як вже згадувалося, в її основі – передовий досвід підготовки сержантів в арміях провідних країн, таких, як США, Великобританія, Франція, Німеччина, Польща. Вивчався з цього приводу і досвід Російської Федерації та прибалтійських країн, які також намагаються обрати свій національний напрямок реформування.

До останнього часу служба сержанта як командира обмежувалася посадою заступника командира взводу. Відсутність взагалі такого поняття, як кадрова робота з військовослужбовцями за контрактом, призводила до того, що переважна більшість контрактників звільнялася з військової служби солдатом або старшим солдатом.

Зі збільшенням у підрозділах “питомої ваги” військовослужбовців за контрактом і набуттям військовими колективами більш “сталих” рис, питання побудови системи кар’єрного росту для контрактників постало ще більш нагально.

Отож, наприкінці минулого року було завершено тривалу за часом та велику за обсягом роботу, результатом якої, зокрема, стало визначення чіткого алгоритма просування контрактника по службі від рядового до старшого прапорщика – вищого сержантського звання, побудова ієрархічної вертикалі нових сержантських і старшинських звань та визначення їх функціональних обов’язків, створення системи послідовної багаторівневої підготовки.

Всі ці напрацювання знайшли своє відображення у Положенні про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах. Практичне його застосування проводить паралель між проходженням військової служби та кар’єрою офіцера і сержанта.

Протягом 2009 року у Збройних Силах України запроваджується нова система комплектування, згідно з якою відібраний кандидат для проходження військової служби за контрактом, перш ніж потрапити до військової частини, після проходження медкомісії і укладання контракту з українським оборонним відомством зараховується курсантом навчального центру І-ІІ рівнів акредитації (такі центри дислокуються в Десні, Василькові, Севастополі та інших містах).

Протягом 3 місяців він навчається особливостям військової служби, освоює ази спеціальності і завершує його з освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник” (до речі, схожий рівень надає середнє професійно-технічне училище). І вже після цього його направляють до військової частини.

Протягом 2-3 років військовослужбовець набуває практичних знань, навчаючись у складі підрозділу, і якщо за результатами виконання функціональних обов’язків та в ході атестації він буде відзначений командирами, то, за умови наявності лідерських здібностей, йому можуть запропонувати посаду молодшого командира (наприклад, навіднику-оператору танкової гармати – командиром танка, токарю-фрезерувальнику – командиром ремонтного відділення тощо). Але передумовою призначення на запропоновану посаду є підвищення кваліфікаційного рівня на курсах у навчальному центрі (1,5-3 місяці залежно від фаху).

Після успішного складання випускних іспитів солдат повертається до військової частини, де призначається на посаду молодшого сержанта.

Ще через 2-3 роки молодшому сержанту, якому до снаги успішно керувати підрозділом, навчати особовий склад діям на полі бою, ефективно застосовувати озброєння тощо, за рекомендацією командирів надаватиметься можливість претендувати на посаду головного сержанта взводу. Успішно опанувавши курс, сержант призначається на відповідну посаду, де його головним обов’язком стає навчати особовий склад ефективним діям за призначенням, вміло застосовувати особисту та колективну зброю, підтримувати у взводі належний рівень військової дисципліни і правопорядку. Словом, тепер на його плечах – всі питання підготовки та забезпечення підрозділу, за винятком планування бойового застосування.

Згодом, через 2-4 роки, найбільш підготовленим із головних сержантів взводів, які бажають надалі зростати “по командирській лінії”, буде запропоновано продовжити військову кар’єру головними сержантами рот (штатно-посадова категорія – “старшина”). Переходячи на середній рівень управління, вони мають здобути базову вищу освіту: в цьому – головна відмінність нової системи підготовки та кар’єрного росту сержантів. Взводні сержанти всіх видів Збройних Сил направлятимуться на навчання до Військового коледжу сержантського складу середнього і вищого рівнів у Харкові (так з вересня цього року називатиметься Центр підготовки професійних сержантів ЗС України), де 2,5 року навчатимуться за фахом “Управління персоналом у військах (силах)” і після випуску отримають освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”.

Для сержантів, які вже мають вищу освіту, термін навчання становитиме до 6 місяців. Цього рівня підготовки сержантам вистачатиме, щоб обіймати посаду до головного старшини батальйону включно (штатно-посадова категорія – “прапорщик”). Принцип добору помічників командирів на вищі посади в подальшому залишається таким самим, а в основу підвищення їх кваліфікаційного рівня покладається курсова підготовка при Військовому коледжі строком до 6 місяців.

При цьому, якщо в ході підготовки сержантів базового рівня практичним польовим заняттям відводиться 75% навчального часу, а середнього – 50%, то для головних сержантів і старшин вищого рівня 75% навчального часу припадає на теоретичні заняття, що цілком логічно з огляду на коло їхніх обов’язків.

Природно, що не кожен професійний військовий має хист робити командирську кар’єру, а тому в системі багаторівневої підготовки для професійних сержантів передбачено можливість здобути базову вищу освіту і за фахом, відмінним від управління персоналом у військах.

Починаючи з 2006 року, військовослужбовці, які проходять військову службу за другим та наступним контрактом, мають змогу навчатися без відриву від служби у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”. Така підготовка здійснюється у Харківському університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба (за спеціальностями електротехніка та електротехнології, радіотехніка, програмна інженерія, метрологія та інформаційно-вимірювальні технології), у Севастопольському військово-морському інституті імені П.С. Нахімова (радіотехніка, морський та річковий транспорт), у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації НТУУ “Київський політехнічний інститут” (комп’ютерні науки, телекомунікації, системи технічного захисту інформації) та у Житомирському військовому інституті ім. С.П. Корольова Національного авіаційного університету (електротехніка та електротехнології, радіотехніка, системна інженерія). Нині понад 600 контрактників навчаються в цих ВВНЗ за заочною формою, терміном навчання до 5 років.

У перспективі в Україні функціонуватимуть шість військових коледжів середнього рівня – у Львові, Харкові, Севастополі, Кам’янці-Подільському, Житомирі та Полтаві, з терміном навчання 2,5 року, де сержанти здобуватимуть освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”, навчаючись розширеному колу спеціальностей технічного напряму. Це надасть їм змогу обійняти такі посади, як командир взводу ремонтної техніки, начальник радіостанції великої потужності тощо. Також у цих коледжах професійні військовослужбовці матимуть змогу вивчитися на штабних сержантів, посади яких буде запроваджено від батальйону і вище.

Втім, всі військовики мають перед цим обов’язково прослужити від 2 до 4 років на посаді головного сержанта взводу, маючи позитивні рекомендації від командирів. Також, за бажанням, після здобуття технічної освіти сержанти завжди зможуть повернутися до командирської кар’єри, пройшовши необхідну курсову підготовку. Передбачена й можливість вступу до вищого військового навчального закладу для продовження військової кар’єри офіцером.

Втім, багаторівнева система підготовки має достатньо переваг для того, щоб, обравши кар’єру сержанта, професійний військовослужбовець був задоволений своїм званням і посадою. До того ж, грошове утримання професійного сержанта полкового чи бригадного рівня (з вислугою понад 10 років) може бути більшим за офіцерське 1-2 року служби у військах.

Крім того, з лютого 2007 року в рамках Програми міжнародної військової освіти та підготовки (IMET) розпочато підготовку сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом у навчальних закладах збройних сил США. За цей період пройшли відповідну підготовку вже 19 українських сержантів. З вересня 2007 року на базі Васильківського коледжу Національного авіаційного університету (відділення військової підготовки) розпочато підготовку військовослужбовців за контрактом з вивчення іноземних мов.

Надалі вони направлятимуться для проходження військової служби у складі миротворчого персоналу та на навчання. Структура професійного сержантського та старшинського складу поступово
впроваджується у військові колективи. На початку березня в Центрі підготовки професійних сержантів ЗС України відбувся перший випуск головних сержантів рот і батальйонів. У травні буде започатковано навчання на курсах вищого рівня.

Зі зрозумілих причин, Збройні Сили поки що обмежуються підготовкою фахівців рівня полк – бригада, адже для призначення кандидатів на вищі посади професійним сержантам, які щойно починають службу в новій якості, ще треба набути чималого досвіду. Водночас добір та підготовка кадрів є тільки частиною роботи в напрямі “запуску” у військах “професійної сержантської машини”.

Чимало зусиль необхідно буде приділити й зміні сприйняття професійних сержантів офіцерами ЗС та руйнуванню застарілих стереотипів щодо другорядної ролі сержантів у військових колективах. Розпочинати цю роботу необхідно з вищих військових навчальних закладів та навчальних військових частин (центрів), які повинні стати осередком формування в особового складу принципового нового ставлення до військової служби. Це тим більше важливо, адже сьогодні на професійних сержантів Збройних Сил України покладається величезна відповідальність.

Вони не тільки мають зарекомендувати себе у військах бездоганними фахівцями, а й бути готовими перебрати на себе частину обов’язків офіцерського складу. Зрозуміло, що забезпечити ефективну роботу інституту сержантів можна буде тільки спільними зусиллями, а також за належного всебічного забезпечення, що наповнить систему їх кар’єрного росту конкретним змістом.

Записав Олексій АНДРЮШИН, “Народна армія”.

Газета “Народна Армія” 2009.04.04