Інтерв’ю з Головою ДКАУ Юрієм Алексєевим

– Нещодавно завершився візит Президента України Віктора Януковича до Бразилії. В ході візиту піднімалися, в тому числі і питання співпраці у космічній сфері. Які підсумки цього візиту для Державного космічного агентства України (ДКАУ) і які перспективи подальшого розвитку співробітництва Бразилії і Україною в рамках програми «Циклон-4»?

– Президенти Бразилії та Україні високо оцінили проект «Циклон-4». Виступаючи перед пресою, глави держав заявили, що цей проект є головним науково-технічним проектом між двома країнами. Вони підкреслили, що з боку двох президентів буде здійснюватися безпосередній контроль і всебічна підтримка цього проекту. Крім того, В. Янукович заявив, що на сьогодні всі фінансові питання по «Циклон-4» вирішені. Це дійсно так. Перед від’їздом він підписав всі вказівки про видачу гарантій стосовно отримання кредиту для закінчення будівництва стартового комплексу. Президент також підкреслив, що сьогодні він не бачить проблем у фінансуванні цього проекту. Найближчим часом КБ «Південне» отримає всі необхідні за проектом гроші. Від себе хотілося б додати, що спілкуючись з послом, з представниками Адміністрації президента ми зрозуміли, що цей проект є завданням номер один як для України, так і для Бразилії. Показово, що в ході першого пуску, який повинен відбутися в кінці 2013 р., планують взяти участі президенти обох країн.

– У ЗМІ повідомлялося, що запуск «Циклон-4» планувалося здійснити у другій половині 2012 р. Тепер ця дата перенесена на 2013 р.?

– Усі забувають про те, що Бразилія два роки займалася видачею нам ліцензії з екології. Потім були проблеми з фінансуванням, проблеми з місцевими жителями – келамболамі. У 2003 р. нам виділили один майданчик. Потім ми переміщалися на інший майданчик. Це все якось забувається. Сьогодні остаточно підписаний документ, згідно з яким визначено – запуск ракети повинен відбутися в кінці 2013 р. У наступному році на космодром Алкантара буде надіслано необхідне обладнання (важкі ємності, посудини високого тиску тощо).

– Зовсім недавно МО М. Єжель заявив, що Україна відкрита для діалогу з розробки РН «Циклон-5». Даний ракетоносій існує чи це плід уяви?

– Я вважаю, для початку треба зробити «Циклон-4», а потім займатися новими розробками. РН «Циклон-5»-подальша модернізація «Циклон-4», в якому поліпшені енергетичні характеристики, вантажопідйомність і збільшена участь бразильських підприємств. На жаль, сьогодні ми дуже слабо розуміємо, що можуть робити бразильці. На листопад 2011 р. намічено зустріч з керівництвом Космічного агентства Бразилії. Ось тоді, сподіваюся, ми зрозуміємо, чи буде «Циклон-5» і що він буде з себе представляти.

– РФ провела успішний запуск РН «Союз-СТ-Б» з космодрому Куру (Французька Гвіана), який знаходиться практично на одній широті поблизу екватора з космодромом Алкантара. Чи не є конкурентом РФ Україні і Бразилії?

– Є ніша ракет середнього класу. У цьому сегменті присутні ракети з вантажопідйомністю 1000, 1500, 2000 кг. «Циклон-4» за вантажопідйомністю менше, ніж ракета «Союз-СТ-Б». Наша ракета призначена для виведення на орбіту, десь, 1600 кг. Росія може виводити 2000 кг. Я думаю ми будемо просто один одного доповнювати на космічному ринку послуг і не будемо конкурентами. Причому, я думаю, що «де убуде, там і додасться». Скільки додасться пусків на космодромі Куру настільки ж зменшиться на Байконурі.

– Через скільки років можуть окупитися гроші витрачені на проект «Циклон-4»?

– За нашими підрахунками окупність проекту «Циклон -4» близько 13 років.

– Наступний важливий проект – Taurus 2. Як на сьогодні складається ситуація навколо цього проекту? Коли слід очікувати перший пуск? Адже він постійно переноситься …

– Taurus-2 досить цікава ракета. Перший ступінь робиться РФ і України. Рідинний двигун НК-33, який використовується в ракетоносії, це старі напрацювання СНТК ім. Н.Д. Кузнєцова (РФ), а баки-модернізовані баки від ракети «Зеніт». КБ «Південне» і ВО «Південмаш» відповідають кожен за свою ділянку роботи. Все, що на нас було покладено, ми зі свого боку виконали без проблем. Є якісь проблеми в Росії. Адже двигуни виготовлені багато років тому і були надалі законсервовані. Тому невідомо, як вони зможуть себе проявити в подальшому. Інше питання – чи вистачить тих двигунів, які купила американська компанія Aerojet у РФ в рамках програми по обслуговуванню Міжнародної космічної станції (МКС). Але це не зовсім наша турбота. Сьогодні Україні, в особі наших підприємств, виконує всі свої зобов’язання і, наскільки я знаю, на перший квартал 2012 р. запланований перший випробувальний пуск РН Taurus 2.

– Які дивіденди від участі в проекті Taurus-2 отримає Україну у фінансовому та політичному еквіваленті? Чи є перспективи подальшої участі в наступних проектах компанії Orbital – Taurus-2E ?

– Поки Україна має твердий контракт на п’ять пусків Taurus 2. Ну, а потім все залежить від того, як себе покаже КБ «Південне» і ВО «Південмаш». Безумовно, те, що ми провели роботу і в результаті отримали досить пристойну ракету, це добре. Також добре, що українські підприємства мають можливість зайняти своїх людей безпосередньою роботою за фахом, можуть заробити гроші і платити зарплати. Важливо також те, що сьогодні наші вчені продовжують займатися наукою. Не все так просто, як здається на перший погляд. Взяли бак від «Зеніта» і поставили на Taurus-2. Адже це не так. На «Зеніті» стоїть єдиний чотирикамерний двигун. У Taurus-2 будуть стикуватися два двигуни. А це зовсім інша архітектура. У Taurus-2 дуже багато роботи зроблено нашими конструкторами зі стикування двигуна НК-33 з баком від ракети «Зеніт». Ми раді, що для цих робіт залучається українська наука. Там дуже цікавий бустер-клапан зроблений. Вперше зроблено для цієї ракети. Стосовно фінансового аспекту, наведу приклад. За десять років на космічне агентство України було витрачено 3-3,2 млрд. грн. За цей же період всі наші підприємства заплатили до бюджету податків на загальну суму 3,5 млрд грн. Прибутковість Taurus-2 для українських підприємств не виняток.

– Чи можна більш детально розкрити суть співпраці Україна в рамках програми зі створення РН Vega? Який формат нашої участі? Ми партнери, підрядники чи хто?

– Vega – це європейська ракета. Вона робиться під великим напором італійського космічного агентства. Слід зазначити, що з італійцями нас пов’язують давні стосунки. Навіть розглядався варіант створення «Циклон-4» спільно з ними. Однак цього не сталося. Свого часу до нас звернулася така компанія як Fiat Avia BPD. Компанія займалася виробництвом бічних твердопаливних прискорювачів для РН Ariane-5. Вони шукали варіанти, як зробити певні роботи в рамках ракети дешево і якісно. Ось вони і звернулися до нас, щоб створити четверту ступінь РН «Vega». На сьогодні ми у них виступаємо підрядниками. Українські підприємства роблять комплектацію двигуна четвертого ступеня. Однак це дає нам привід говорити, що ми хоч і не учасники Європейського космічного агентства, але ми пишаємося тим, що нас італійці залучили до створення європейської ракети. На сьогодні ми провели всі відпрацювання, що нас просили в Європі. Є контракт на п’ять комплектів двигунів. Два двигуни серії вже відправлені споживачеві.

– На тлі скорочення фінансування бюджетних програм в Європі чи не здається вам, що перспективи проекту РН «Vega» вельми примарні?

– Не видно, що держави скорочують витрати на космос. Ніде в світі, окрім України, в минулому році не було скорочень бюджетів на космос. Весь світ або не змінює бюджетне фінансування або трохи збільшує. Я не думаю, що перспективи розвитку досить примарні.

– Як на сьогодні йдуть справи навколо створення супутника зв’язку «Либідь». Скільки потрібно ресурсів на нього? Коли можна очікувати його реалізацію?

– У нас стоїть завдання щодо створення національної системи супутникового зв’язку. Він повинен в себе включати центр управління, центр прийому інформації та сам супутник. Усім цим ми зараз щільно займаємося. Сам же супутник буде запущений в кінці 2012 р. Запитань з фінансуванням немає. Нинішній український уряд видав гарантії канадській компанії MDA. На сьогодні супутник будується в Росії в НВО прикладної механіки ім. Решетньова (Красноярськ). Ракета для нього створюється в Дніпропетровську. Розгінний блок «Фрегат» – у Підмосков’ї. «Либідь» поки один супутник, а далі буде видно. Велике питання виникло після того, що минулий уряд своєчасно не підтвердив точку стояння супутника 38 град. Тому у нас близько півроку пішло на нове розбирання. Зараз точка стояння змінена і, що найголовніше, без всяких економічних втрат. В наступному місяці наші фахівці поїдуть в РФ дивитися на попередні результати щодо створення супутника.

– Які перші результати запуску супутника дистанційного зондування Землі ДЗЗ «Січ-2»?

– На сьогодні ми закінчуємо його тестування. У нас немає особливих проблем по його роботі. Отримуємо гарні знімки. Це не просто супутник, там ще є наукові прилади, за допомогою яких ми з НАН України продовжуємо дослідження іоносфери. Після закінчення його перевірки далі кожен місяць буде писатися план дій, програма для нашого супутника.

– Зараз відбувається реорганізація ОПК Україна, яка має на увазі централізацію оборонних підприємств під керівництвом ДК «Укроборонпром». Чи планується входження підприємств ГКАУ в створювану структуру?

– Те, що сьогодні знаходиться у складі агентства, то у нас і залишиться. Я припускаю, що, скоріше за все, буде створено погоджувальний комітет або комісію. У її рамках, ті хто беруть участь у створенні військової техніки, будуть виробляти єдину політику, стратегію.

– Як ви оцінюєте рішення КМУ про внесення змін до деяких законів про приватизацію, згідно з якими ряд держпідприємств ГКАУ повинні бути приватизовані?

– Це нормальний процес. Ми надали свої пропозиції в уряд і вони були прийняті. Адже треба розуміти, що є ряд підприємств, які можуть бути приватизовані. Так, наприклад, НВП «Хартрон». Це акціонерна компанія, де 50% акцій належать державі, а решта акцій – своїм акціонерам. Адже це одне з найприбутковіших і найперспективніших підприємств космічної галузі. При цьому, ми зацікавлені в тому, щоб домовлятися про умови приватизації. Адже підприємства не повинні втрачати спрямованість своєї діяльності, повинні вкладати гроші в розвиток і т.п. Надалі це зіграє тільки на користь.

– Сьогодні Україна має потенціал для створення цифрових антенних решіток (ЦАР), які можуть вироблятися компанією SkyNet Ltd. Які перспективи створення і використання ЦАР в Євпаторії?

– Ми вважаємо, що станції СПРН в Мукачевому і в Севастополі, в такому вигляді як вони є сьогодні не потрібні. Тому, щоб держава не витрачала гроші на їх утримання, ми зробимо нову систему, яка зможе компенсувати демонтаж цих станцій і забезпечити контроль космічного та повітряного простору. Є план через три роки поставити поворотну цифрову антенну решітку в Євпаторії, яка і закриє необхідний для Україні сектор. Це може бути кут 120-180 град. Звичайно, у контексті спільної роботи з РФ можливий обмін інформацією. Недавній випадок з супутником «Експрес-АМ-4», який Росія втратила, показав доцільність такого співробітництва. Адже ми змогли знайти його на третій день, відразу ж після американців.

– Майбутнє станцій в Мукачевому і Севастополя вирішено?

– Принаймні, ми вирішили, що вони нам не потрібні. Але тут є людський і організаційний фактори. У Мукачеві працює кілька сотень людей. Ми хочемо, що б ці люди були працевлаштовані до того, як станції будуть демонтовані. Є у нас ряд пропозицій і від МВС, і від МНС, як нормально використовувати ділянки землі, де розташовувалися станції. Питання стоїть в тому, щоб розумно, по-державному, до цього поставитися. Але те, що вони сьогодні не задовольняють вимоги – факт. Ці станції входили в єдину велику систему попередження про ракетно-ядерний напад і здійснювали контроль космічного простору виключно в означеному їм секторі. Сьогодні життя ставить перед нами нові завдання, нові питання, нові рішення. Тому ми працюємо над тим, щоб створити хорошу цифрову систему і поставити її на опорну конструкцію, яка є в Євпаторії. Надалі це дозволить забезпечувати держава корисною інформацією станом космічного простору.

– Як ви оцінюєте участь України в загальноєвропейській систем ПРО?

– Ніяк. Треба зрозуміти, що ми самі хочемо. Ми робили дуже великий аналіз для американців, стосовно системи ПРО, мішеней і т.п. КБ «Південне» навіть мало контракти з Lockheed Market і Boeing зі створення мішеней. Але все це не дало ніяких результатів. Це не наша єпархія. Керівництво країни має прийняти рішення і доручити космічному агентству цим займатися. Є питання, які наші фахівці можуть вирішувати на високому рівні, адже сама потужна система подолання ПРО створювалася в Україні.

– Які перспективи створення БФРК «Сапсан»?

– Українська кооперація в рамках цього проекту досить велика. Це підприємства «Укроборонпрому» і ГКАУ. Сьогодні ми в змозі зробити «Сапсан», незважаючи на ті заяви, які звучать у пресі. Якщо сьогодні почнеться фінансування, то, я думаю, до початку льотних випробувань ми підійдемо в 2015 р.

Розмовляв Антон Михненко, Defense Express № 12, 2011