Історія

   Розробка проекту модернізованого гелікоптера Мі-8М зі збільшеною потужністю силової установки і вантажопідйомністю почалась ще в 1967 році в бригаді ОКБ-329. Основною метою було поліпшення характеристик, зокрема збільшення корисного навантаження до понад 4 тони та висотних характеристик, за якими він поступався не тільки іноземним аналогам, а й власному попереднику – Мі-4. Цього планувалося досягнути за рахунок встановлення нового двигуна ТВЗ-117, потужністю 1900 к.с., який призначався для протичовневої амфібії Мі-14 і Мі-24. Також було доцільним уніфікувати трансмісію, гвинти та двигун для всіх трьох апаратів. Крім того, мало відбутися оснащення апарату допоміжною установкою АИ-9 зі стартером-генератором та рульовим гвинтом зворотнього обертання. Дякуючи зміні направлення обертання, при якому нижня лопасть йшла вперед, назустріч потоку від несучого гвинта і збільшення хорди лопастей, ефективність керування значно зросла.
   Модернізація мала проходити в два етапи: до моделі зі збільшеним фюзеляжем планувався випуск оновленого гелікоптера з мінімальними змінами. Неможливість використання базових Мі-8 у високогірних районах та у країнах з жарким кліматом прискорила процес розробки нового гелікоптера, і вже у 1975 році пройшло перше випробування Мі-8МТ. Проект видався вдалим, завдяки покращеним показникам вантажопідйомності, швидкості набору висоти та практичної стелі. В 1977 році розгортається серійне виробництво Мі-8МТ в Казані. Необхідність використання подібного гелікоптера в Афганістані зробили його основним з лінійки Мі-8. У 1981 році Мі-8МТ був представлений на виставці Ле-Бурже, де йому був присвоєний міжнародний експортний індекс Мі-17, під яким він постачався за кордон (в СРСР Мі-8МТ). 
   За другим етапом модернізації, який розпочався у 1977 році було збільшено розмір фюзеляжу за рахунок включення симетрично до центру тяжіння двох півметрових секцій. Це дозволило перевозити 29 десантників, 36 пасажирів і 18 поранених на ношах.

Конструкція

   Мі-8МТ повторює компонування гелікоптера Мі-8, але конструкція більшості агрегатів та вузлів була змінена. Наприклад, була змінена форма капотів двигуна, на повітрозабірниках були встановлені пилозахисні щитки. За головним редуктором розташована допоміжна силова установка, призначена для подання стислого повітря до систем запуску основних двигунів, а також для забезпечення бортової мережі постійним током в аварійних ситуаціях в повітрі. Для аварійного покидання гелікоптера у вантажному люці є отвір з кришкою, а по правому борті встановлено люк-вікно. Військовий варіант має броньовану кабіну, яка утворюється за рахунок кріплення на зовнішніх вузлах броньованих плит, шассі, що не забирається. Лопасті несучого та рульового гвинтів устатковані системою проти зледеніння.

Призначення

  Десантно-транспортна модифікація Мі-8МТ призначена для висадки та евакуації десанту, вогневої підтримки сухопутних військ, прицільного бомбометання, перевозки вантажів та десантників. У вантажній кабіні наявні 24 відкидні сидіння, лавки або інше, в залежності від мети використання гелікоптера. Може бути озброєний носовим та кормовим ККТ, а також “ЭВУ”, пристрій викиду ХТЦ та дипольних відбивачів“АСО-2В”(під хвостовою балкою), і станцією оптико-електронних перешкод “Липа”. Серед устаткування присутні: радіостанції “Баклан-20” і “Ядро-1”, радіокомпаси АРК-15М і АРК-УД, доплерівський вимірювач швидкості і зносу ДИСС-32-90, авіагоризонти АГК-77 і АГК74В, радіовисотомір Ф-037, навігаційна система А-723, метеорадіолокатор 8А-813.
  Також були створені пошуково-рятувальні Мі-8МТБ , Мі-8МТД та арктичний рятівник Мі-8МА. 
  Мі-8МТВ — наступна стадія модернізації Мі-8МТ, оснащена висотними двигунами ТВЗ-117ВМ, новою системою електропостачання та новим устаткуванням. Нові моделі мають в устаткуванні лебідки ЛПГ-300, люк в підлозі для зовнішнього підвішування вантажів,а також 30 сидінь. На базі Мі-8МТ були створені пасажирські модифікації, гелікоптер для VIP-перевезень та літаючий госпіталь — Мі-8МТМ, медичні Мі-8МТБМ та пошуково-медичний Мі-8МТБМПС. Також існують вузькоспеціалізовані варіанти — літаючий кран, гелікоптер-постачальник димових завіс, постачальники перешкод, розвідувальні, метеорологічні тощо.

Характеристики

Двигун: 2 х ГТД ТВ3-117
Злітна потужність: 2 х 1900к.с.
Екіпаж: 2-3чол.
Пасажири: до 24чол.
Максимальна злітна маса: 13000кг
Нормальна злітна маса: 11100кг
Маса пустого: 7200кг
Навантаження в кабіні: 4000кг
Навантаження на підвісці: 4000кг
Максимальна швидкість: 250км/год
Крейсерська швидкість: 230км/год
Статична стеля: 1760м
Практична стеля: 5000м
Дальність: 500км
Тривалість: 4год
  Розміри планера: 
Довжина 18,4м
Висота 4,86м
Ширина 2,5м
    Розміри кабіни: 
Довжина 5,34м
Висота 1,8 м
Ширина 2,34м
Діаметр головного гвинта 21,3м
Діаметр хвостового гвинта 3,91м

Автор публікації

Офлайн 12 години

admin

2
Коментарі: 0Публікації: 5050Реєстрація: 20-06-2016

Поширити:
Авторизація
*
*
Генерація паролю