БМП-1

БМП-1 (Бойова машина піхоти-1) –  бойова броньована плаваюча гусенична машина, призначена для транспортування особового складу до переднього краю, підвищення його мобільності, озброєності та захищеності на полі бою і спільних дій з танками в бою.

Історія створення і виробництва

Була розроблена в ГСКБ-2 (головному спеціальному конструкторському бюро-2) на Челябінському тракторному заводі ім. В. І. Леніна для заміни БТР-50П. Бойова машина прийнята на озброєння Радянської Армії у 1966 році. Серійно випускалася з 1966 по 1979 рік.

Двигун був створений на базі дуже вдалого 12-циліндрового дизеля «В-2», що був базовим агрегатом для багатьох цивільних і військових виробів ЧТЗ і продукції ГСКБ-2. Начальником КБ моторних установок і автором багатьох винаходів для двигуна «БМП-1» був В. Д. Чудаков. Головним конструктором був П. П. Ісаков.

Згодом креслення та інша документація були передані на Курганський машинобудівний завод, де випускалися  БМП-2.

Опис конструкції

 У передній частині корпусу БМП-1 зліва по ходу розміщене відділення управління і силове відділення праворуч, в середній частині – бойове відділення з одномісною вежею кругового обертання. У кормовій частині машини знаходиться десантне відділення для восьми стрільців, розміщених уздовж бортів, які можуть виходити з машини через кормовий люк. 

Корпус і башта БМП-1 зварені із сталевих катаних броньових листів товщиною від 6 до 26 мм з великим нахилом лобових плит з метою збільшення рикошету. Додатковим елементом захисту є хвилезахисний щиток, що лежить на верхній лобовій плиті. Більшість наявних в корпусі отворів (люки над силовим відділенням, отвори для встановлення радіаторів і люки для екіпажу, стрілецькі гнізда по бортах, проріз для великих двостулкових дверей та ін.) закривається кришками, виконаними з легких сплавів. Незважаючи на деяке ослаблення броньового захисту, це дозволяє зменшити масу бронювання, що підвищує плавучість і простоту обслуговування машини.

 Стрілецькі гнізда в бортах БМП прикриті зовні додатковими кришками краплеподібної форми і відкриваються зсередини. Крім того, на бічних стінках корпусу зовні закріплені екрани з легких сплавів, що закривають верхні гілки гусениць. При русі по воді вони створюють гідродинамічний тунель, що сприяє формуванню рушійної сили.

У відділенні управління встановлено крісло механіка-водія, знаходяться прилади, штурвал, важелі й інші органи управління машиною. Управління трансмісією здійснюється гідравлічною системою. Для спостереження за місцевістю механік-водій має три перископа, які розташовані по колу його люка з кришкою, що обертається вправо. В умовах поганої видимості (ніч, дощ, заметіль) замість середнього перископа ТНПО-170 встановлюється активний прилад нічного бачення.

За кріслом механіка-водія розташоване місце командира машини, куди він потрапляє через люк в корпусі. Кришка люка з розміщеними на ній універсальним приладом спостереження ТКН-3, спареним з інфрачервоним прожектором, і два перископа, знаходиться на підшипниках і обертається вкругову.

У середній частині корпусу встановлена лита башта з привареним до неї дахом з катаної броньової сталі і люком, кришка якого відкривається вперед.

Кормова частина машини розрахована для розміщення мотострілкового відділення з восьми споряджених солдатів. Тут же встановлений основний паливний бак. Шість десантників, що знаходяться з боку передньої частини машини, можуть вести вогонь з особистої зброї через стрілецькі гнізда. Солдат, який сидить біля лівої стулки двері, також може вести вогонь і прикривати машину з корми. Останній десантник є командиром відділення, підтримує зв’язок з командиром БМП, сидить біля правої стулки дверей і веде спостереження за місцевістю через перископ.

Майже всю кормову стінку займають двері на петлях. Двері є паливними баками, але під час ведення бойових дій вони заповнюються піском і забезпечують додатковий захист від вогню противника і підвищують пожежну безпеку.

Озброєння

Машина оснащена 73-мм гладкоствольною гарматою 2А28 “Грім” і спареним з нею 7,62-мм кулеметом ПКТ. Наведення здійснюється електричними приводами. Для стрільби по цілях можуть використовуватися активно-реактивні кумулятивні і осколкові снаряди. Гармата може вести вогонь з скорострільністю 8-10 пострілів на хвилину, прицільна дальність стрільби якої складає 1300 м. Вертикальний кут обстрілу основним озброєнням складає від -4 до +30 градусів. На даху башти встановлено висувна пускова установка ПТКР 9М14М “Малятко” з ручним управлінням. Боєкомплект 73-мм гармати – 40 пострілів, 4 протитанкові ракети для ПТКР 9М14М і 1000 патронів для 7,62 мм кулемета.

У бойовій укладаці машини може бути переносний зенітний ракетний комплекс типу “Стріла-2” з двома ракетами або ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 з 5 гранатами, 10 ручних гранат Ф-1, сигнальний пістолет. 

Для навідника-оператора встановлений приціл 1ПН22М1, командир машини користується бінокулярним, перископічним, комбінованим приладом спостереження ТКН-ЗБ.

Тактико-технічні характеристики

Бойова маса, т 12,6
Екіпаж, чол. 2
Десант, чол. 7
Довжина корпусу, мм 6740
Ширина корпусу, мм 2940
Висота, мм 2150
Кліренс, мм 370
Тип двигуна V-подібний 6-циліндровий чотиритактний дизельний рідинного охолодження
Потужність двигуна, к. с. 300
Швидкість по шосе, км / год 65
Швидкість по пересіченій місцевості, км / год 40-45,  7 (на плаву)
Запас ходу по шосе, км 600
Питома потужність, к. с. / т 23,8
Тип підвіски індивідуальна торсіонна, з гідравлічними амортизаторами
Долає брід, м плаває