Мі-8

Мі-8 (з кодифікації НАТО: Hip) –  багатоцільовий гелікоптер, розроблений ОКБ М. Л. Миля на початку 1960-х років. Один з найбільш масових двохдвигунових гелікоптерів у світі, а також входить до списку найбільш масових вертольотів в історії авіації. Широко використовується для виконання безлічі цивільних і військових завдань.

Розробка проекту модернізованого гелікоптера Мі-8М зі збільшеною потужністю силової установки і вантажопідйомністю почалась ще в 1967 році в бригаді ОКБ-329.

Основною метою було поліпшення характеристик, зокрема збільшення корисного навантаження до понад 4 тони та висотних характеристик, за якими він поступався не тільки іноземним аналогам, а й власному попереднику – Мі-4. Цього планувалося досягнути за рахунок встановлення нового двигуна ТВЗ-117, потужністю 1900 к.с., який призначався для протичовнової амфібії Мі-14 і Мі-24.

Також було доцільним уніфікувати трансмісію, гвинти та двигун для всіх трьох апаратів. Крім того, мало відбутися оснащення апарату допоміжною установкою АИ-9 зі стартером-генератором та рульовим гвинтом зворотнього обертання. Дякуючи зміні направлення обертання, при якому нижня лопасть йшла вперед, назустріч потоку від несучого гвинта і збільшення хорди лопастей, ефективність керування значно зросла.

Модернізація мала проходити в два етапи: до моделі зі збільшеним фюзеляжем планувався випуск оновленого гелікоптера з мінімальними змінами. Неможливість використання базових Мі-8 у високогірних районах та у країнах з жарким кліматом прискорила процес розробки нового гелікоптера, і вже у 1975 році пройшло перше випробування Мі-8МТ.

Проект видався вдалим, завдяки покращеним показникам вантажопідйомності, швидкості набору висоти та практичної стелі. В 1977 році розгортається серійне виробництво Мі-8МТ в Казані. Необхідність використання подібного гелікоптера в Афганістані зробили його основним з лінійки Мі-8. У 1981 році Мі-8МТ був представлений на виставці Ле-Бурже, де йому був присвоєний міжнародний експортний індекс Мі-17, під яким він постачався за кордон (в СРСР Мі-8МТ).

За другим етапом модернізації, який розпочався у 1977 році було збільшено розмір фюзеляжу за рахунок включення симетрично до центру тяжіння двох півметрових секцій. Це дозволило перевозити 29 десантників, 36 пасажирів і 18 поранених на ношах.

Конструкція

Мі-8МТ повторює компонування гелікоптера Мі-8, але конструкція більшості агрегатів та вузлів була змінена. Наприклад, була змінена форма капотів двигуна, на повітрозабірниках були встановлені пилозахисні щитки.

За головним редуктором розташована допоміжна силова установка, призначена для подання стислого повітря до систем запуску основних двигунів, а також для забезпечення бортової мережі постійним током в аварійних ситуаціях в повітрі.

Для аварійного покидання гелікоптера у вантажному люці є отвір з кришкою, а по правому борті встановлено люк-вікно. Військовий варіант має броньовану кабіну, яка утворюється за рахунок кріплення на зовнішніх вузлах броньованих плит, шассі, що не забирається. Лопасті несучого та рульового гвинтів устатковані системою проти зледеніння.

Призначення

Десантно-транспортна модифікація Мі-8МТ призначена для висадки та евакуації десанту, вогневої підтримки сухопутних військ, прицільного бомбометання, перевозки вантажів та десантників.

У вантажній кабіні наявні 24 відкидні сидіння, лавки або інше, в залежності від мети використання гелікоптера. Може бути озброєний носовим та кормовим ККТ, а також “ЭВУ”, пристрій викиду ХТЦ та дипольних відбивачів“АСО-2В”(під хвостовою балкою), і станцією оптико-електронних перешкод “Липа”. Серед устаткування присутні: радіостанції “Баклан-20” і “Ядро-1”, радіокомпаси АРК-15М і АРК-УД, доплерівський вимірювач швидкості і зносу ДИСС-32-90, авіагоризонти АГК-77 і АГК74В, радіовисотомір Ф-037, навігаційна система А-723, метеорадіолокатор 8А-813.

Також були створені пошуково-рятувальні Мі-8МТБ , Мі-8МТД та арктичний рятівник Мі-8МА.

Мі-8МТВ — наступна стадія модернізації Мі-8МТ, оснащена висотними двигунами ТВЗ-117ВМ, новою системою електропостачання та новим устаткуванням.

Нові моделі мають в устаткуванні лебідки ЛПГ-300, люк в підлозі для зовнішнього підвішування вантажів,а також 30 сидінь.

На базі Мі-8МТ були створені пасажирські модифікації, гелікоптер для VIP-перевезень та літаючий госпіталь — Мі-8МТМ, медичні Мі-8МТБМ та пошуково-медичний Мі-8МТБМПС. Також існують вузькоспеціалізовані варіанти — літаючий кран, гелікоптер-постачальник димових завіс, постачальники перешкод, розвідувальні, метеорологічні тощо.

Характеристики

Двигун: 2 х ГТД ТВ3-117
Злітна потужність: 2 х 1900 к.с.
Екіпаж: 2-3 чол.
Пасажири: до 24 чол.
Максимальна злітна маса: 13 000 кг
Нормальна злітна маса: 11 100 кг
Маса пустого: 7 200 кг
Навантаження в кабіні: 4 000 кг
Навантаження на підвісці: 4 000 кг
Максимальна швидкість: 250 км/год
Крейсерська швидкість: 230 км/год
Статична стеля: 1760 м
Практична стеля: 5000 м
Дальність: 500 км
Тривалість: 4 год

Розміри планера:

Довжина 18,4 м
Висота 4,86 м
Ширина 2,5 м
Розміри кабіни: 
Довжина 5,34 м
Висота 1,8 м
Ширина 2,34 м
Діаметр головного гвинта 21,3 м
Діаметр хвостового гвинта 3,91 м

Нормальний злітна вага 11100 кг.
Максимальна злітна вага при вертик. зльоті 12000 кг.
Максимальна комерційна завантаження 4000 кг.
Вага вантажу на зовнішній підвісці 3000 кг.
Максимальна вага вантажу, зчинений бортовий стрілою 150 кг
Базова вага порожнього вертольота в транспортному варіанті 6624 кг.
Базова вага порожнього вертольота в пасажирському варіанті 6799 кг.
Вага палива в основних баках 1450 кг.
Вага палива в основних і двох додаткових баках 2870 кг.

Довжина вертольота з обертовими гвинтами 25,24 м.
Кількість пасажирів 24 чол.
Два турбогвинтові двигуни ТБ2-117А
Потужність одного двигуна максимальна 1700 е.л.с.
Потужність одного двигуна злітна 1500 е.л.с.
Потужність одного двигуна номінальна 1200 е.л.с.
Суха вага одного двигуна 330 кг.
Витрата авіапалива 0,680 т / год

Детально про українську модернізацію Мі-8МСБВ від підприємства «Мотор-Січ»: