Герої серед нас

Така банальна і заїжджена фраза, але по-іншому про тих, хто нас оточує не скажеш.

 

Команда мілітарного набиралася якось дуже природньо. Коли всі наші хлопці пішли служити, я панічно шукала модераторів наших сторінок і волонтерів. До сьогодні ніхто з них не залишився в мілітарному. Зараз в нашій команді люди, з якими ми пройшли все на світі. Більше трьох років війни, волонтерства і справжньої дружби.

 

Я завжди мріяла познайомитися з хлопцями, які співали гімн України в війсково-морському училищі в Севастополі 2014 року. Хотілось просто по людськи потиснути їм руку. І знаєте що? Один з цих хлопців модератор нашої Fb-сторінки! Уявляєте?! Коли хлопці пішли воювати, він чи не єдинний займався нашою сторінкою. Це найдобріший член нашої команди. Людина, яка за два роки не сказала жодного лайливого слова, жодного разу не сказала – ні, я втомлений, мені набридло чи я не буду цього роботи. І йому всього на всього 21 рік! Тому коли ви хочете вилити чергову порцію зрадоньки і сказати, що ця країна приречена і у неї немає майбутнього, просто згадайте, що десь є молоді хлопці, котрі в військовому училищі нашпигованому зброєю співали гімн України, на якій ви так любо ставите хрест.

Володя Ломов, ти – наша гордість і ми страшенно тобою пишаємося! Це щастя працювати в одній команді з такою людиною як ти!

 

Мабуть варто продовжити знайомство з нашим

 

Я не знаю, де Тарас тебе знайшов, але це була найкраща знахідка для розвитку мілітарного – Міша Люксіков. Його прізвище у нас асоціюється лише з найвищим знаком якості і найкращою експертною оцінкою. В будь-якій суперечці останнє експертне слово за Мішаньою. Інодія я уявити не можу, де беруться такі розумні люди. Всі знають про наші легендарні короби до ПК, які ми удосконалили, намалювали всі креслення і от вже два роки як успішно шиємо і розвозимо по АТО. Так от ідея, креслення, тестування і вдосконалення останнього ґвинтика – це все діло рук найталановитішого Міши.

Певно зараз цей пост прочитає хтось, хто шукає в свою команду такий діамант і забере у нас Мішаню, але я продовжу його хвалити. Наш неймовірний сайт, на якому ви зараз читаєте цю статтю, це теж його рук діло.

Військове волонтерство – це не тільки збір грошей, покупка і доставка на війну, це ще нечисленна кількість роботи над розвитком команди, соціальних мереж і інших ресурсів.

 

Ну і мабуть розбавити цю чоловічу компанію варто чарівною дівчиною

 

Колись ми приїхали до морпіхів і вони зраділи нашому приїзду як ніколи. Цілували нас, обіймали і з такою радістю розкривали подарунки. За чаєм розказали, що за годину до нас приїздили дівчата волонтери, по формі, в брониках, каска – все як треба і привезли хлопцям серветки. Карл, серветки! Вони гнали машину тисячу кілометрів в одну сторону для того, щоб привезти машину серветок. Ну і зробити круті фоточки з хлопцями зі зброєю і технікою.

Всю дорогу назад я дякувала Богу, що у нас в команді немає таких імбіцилів. Мати в команді дівчат, які всю ніч печуть пироги для хлопців, а до цього тиждень самі займаються ремонтом машини і збором усього для АТО – це наш варіант. 
Пам’ятаю колись в суботу я до обіду валялася в ліжечку і десь о другій дня в чат пише Юля: «Я намутила тачку для морпіхів, вона зремонтована, з доками все гуд, поїхали?». Нікого не зупунило, що вже субота і в понеділок всім на роботу і дорога тисячу кілометрів в одну сторону. За 4 години ми вже їхали до хлопців з повністю укомплектованою машиною і все це зробила одна маленька тендітна дівчина Юля Зоран.

 

Я досі нейму щастям, що нам так сильно повезло з командою мілітарного!

 

Зараз цю писанину прочитає решта команди і образиться, що тут написано не про всіх. Не ображайтеся всьому свій час!

Колись прийде час і напишу цілу книжку про людей, які трапилися на нашому шляху і допомагали виграти цю війну!

Publication author

Офлайн 6 місяців

Ніколаєнко Катерина

Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 24-02-2017

Поширити:
Авторизація
*
*
Генерація паролю
%d блогерам подобається це: