Інтерв’ю з Дмитром Борцовим – конструктором модернізації ДШКМ-ТК

З початком російської гібридної агресії на Донбасі та окупацією Криму наші Збройні Сили значно наростили чисельний склад, також з баз зберігання було знято значна кількість озброєнь та матеріально технічних засобів. Серед цих засобів були як зразки, що перебували на озброєнні ЗСУ чи інших військових формувань, але в силу загального зменшення кількісного складу були надлишковими, так і ті зразки, які вже не використовувались у війську, проте перебували на зберіганні.

Серед останніх зразків – великокаліберний кулемет Дегтярьова-Шпагіна, який був прийнятий на озброєння ще армії радянської армії у 1939 році, і лише у 70-80 роках поступово замінювався на НСВ-12.7 та з проголошенням Незалежності України в нашому війську використовувались лише НСВ. Проте на початок бойових дій на Донбасі кількості НСВ не вистачало і у війська повернули ДШКМ.

ДШКМ на станку Фото: Міністерство оборони

Починаючи з кінця 2015 року в мережі почала з’являтись інформація про появу модернізованого зразка цього кулемету – ДШК-ТК, яка позбулась стандартного станка на тринозі, натомість отримали низку доопрацювань, що дозволили значно скоротити час необхідний для початку ведення вогню з маршу.

Про створення та подальше впровадження цієї модернізації вирішили дізнатись у конструктора цієї модернізації Дмитра Борцова.

Дмитро Доброго дня. Те що відомо простому обивателю про цей кулемет ми трохи розказали, як давно розпочалась розробка ідеї модернізації цього кулемету і коли саме перший ДШК-ТК потрапив на фронт?

Для початку, хто такі ми. Це група харків’ян, що  згуртувались навколо Романа Доніка для допомоги ЗСУ.  Історія з кулеметами почалася навесні 2015, коли постала проблема відсутності станків для ДШКМ.  Тоді 93 бригада отримала два десятка кулеметів ДШКМ без станків. Зовсім. Роман Донік почав шукати хоч щось  для комплектації кулеметів.  Ми зробили сошки, приклад та дульне гальмо. Все було досить примітивне, та якось воно працювало. Тоді і попали перші зразки  на фронт.

Перші два десятка комплектів пішли в 93 бригаду.  Досвіду на той час ні в кого не було,  але ми почали вдосконалювати цей комплект на власний розсуд.  Допомогло те що в нашій групі були стрільці-гвинтівочники ми розуміли що потрібно для влучної стрільби.  Але тільки наприкінці 2015 ми зрозуміли якою має бути  великокаліберний кулемет і що потрібно для влучної стрільби з нього. До початку серійного впровадження ДШКМ-ТК в ЗСУ було передано близько 150 комплектів різного типу. Тоді і народилася легенда про великокаліберну гвинтівку з кулемета. Ми самі розганяли ту легенду, маскуючи справжнє становище. Справа в тому, що нове дульне гальмо змінює звук пострілу і супротивнику не варто було знати що то за новий звук на полі бою.  Потім, коли ДШКМ-ТК став масовим це зіграло з нами прикрий жарт. Дуже багато людей стало вважати ДШКМ-ТК гвинтівкою, не розуміючи навіщо з кулемета робити однозарядну гвинтівку. А її ніхто і не робив.

Сучасна концепція ДШКМ-ТК була доопрацьована і впроваджена на волонтерському рівні влітку 2016. Перед цим, В.Н.Муженко натрапивши  на передовій на зразки кулеметів з нашими доробками поставив завдання  службі  озброєнь знайти  тих хто це робить. Так служба озброєнь вийшла на нашу групу. Потім було узгодження технічних умов, проведення державних випробувань, аудит виробництва воєнною прийомкою.  Все було досить швидко і вже зимою 2016 з’явився кулемет ДШКМ-ТК. Але доробка  і зміни йдуть і зараз. У нас є дуже великий обсяг інформації  по недолікам, та проблемам в використанні кулеметів і завдяки цьому вдається вносити зміни в нові зразки. Плюс ми постійно проводимо навчальні збори в бригадах, маємо власний досвід використання цієї зброї.  Все робилося як для себе та випробовувалось на собі.

Кулемет отримав низку конструкційних впроваджень які дозволяють просто покласти кулемет на землю та почати стрільбу після перезарядки у порівнянні з використанням оригінального громіздкого станка. Також новий ДТК змінює звук пострілу, що не дозволяє противнику визначити тип озброєння який використовують проти нього, а відповідно і правильно оцінити загрозу. Тобто був отриманий новий інструмент.

Як відомо зі створенням нових зразків озброєння розробляється та впроваджується концепція їх використання у військах, які дії зараз у цьому напрямку?

Так, коли ми стикнулись з реальним станом речей в ЗСУ по використанню такої зброї  ми були шоковані низьким рівнем знань та навичок. Це легко пояснити. Великокаліберні кулемети в піхоті не використовувались зовсім, дуже мала кількість НСВ була на озброєнні десантних бригад. Вважалося, що 14,5 мм кулеметів на бронетехніці цілком достатньо для підтримки піхоти. А кулемет ДШКМ взагалі не був на озброєнні піхотних підрозділів.  Ніхто не вивчав його як з технічного так і з тактичного боку. Коли стало зрозуміло, що піхоті потрібна така зброя, ніхто не спромігся навчити бійців елементарним речам. Як чистити? Які проблеми та як їх долати?  Навіщо потрібна така зброя та які завдання ставити перед нею?  Досвід першої та другої світових війн не став у нагоді, завдяки кардинально зміненому характеру нашої війни.  Використання кулемету як засобу знищення ланцюгів піхоти  неможливо, нема тих ланцюгів. Використання як протиповітряного засобу? Майже не має сенсу проти сучасної авіації, навіть гвинтокрилів. Боротьба  з броньованими цілями? Дуже сумнівно при сучасному розвитку навіть легко броньованої техніки. Може використовуватись тільки з дуже близької дистанції та з засідок. А нащо ж він потрібен?  Навіщо потрібен кулемет з невеликим темпом вогню, величезною вагою та на маломобільному важкому станку?  Мала мобільність робить його розрахунок вразливим для всього спектру важкого піхотного озброєння та озброєння ББМ. Це ж не друга світова, зараз такі цілі вражаються дуже швидко.

На аналізі цих чинників і базувалася наша концепція мобільного та точного комплексу ДШКМ-ТК.  Це кулемет для ураження укритих польових вогневих точок, перешкоджання підвозу людей та техніки на передову, тримання супротивника у напрузі завдяки точному вогню  з невідомих йому місць. Визначити позицію ДШКМ-ТК вкрай важко.  ДШКМ-ТК не потрібні облаштовані точки, він може працювати майже з любого місця, швидко вражати ціль за мінімальний час та змінювати позицію.  Цей кулемет має просто фантастично, за сучасними мірками,  зроблений ствол, що дає точність співставну з гвинтівками калібру 0.5 BMG, а пробивні властивості боєприпасів до нього залишають позаду багато аналогічних боєприпасів у цьому калібрі.

Під нашу концепцію була розроблена програма підготовки кулеметників, було змінено Курс стрільб зі стрілецької зброї та БМ. Програма була прийнята командуванням сухопутних сил ЗСУ і підписана С.М.Попко, а зміни в курс стрільб вносилися за сприяння В.Н.Муженко.

За який приблизно час отриманий досвід викристалізувався у сьогоднішнє бачення?

Десь близько двох років. І це результат роботи нашої групи. Власна робота з цими кулеметами, обмін досвідом  з однодумцями, постійний контакт з кулеметниками. І це бачення не статичне, воно доповнюється постійно.  І досвід не береться зі стелі. Ми працюємо за приписом генерального штабу, за сприяння керівництва ОТУ та АТО.  Це дає можливість спільно з кулеметниками виконувати завдання в зоні АТО,  проводити наші практичні зайняття.

Пам’ятаю організовувалась підготовка кулеметників ДШК-ТК у 169 Навчальному центрі які проблеми виникали під час підготовки, та чи відбувається вона зараз там і у якому стані, адже станом на зараз все ще існують ваші мобільні групи, що займаються підготовкою особового складу на місцях, фактично не відриваючись від позицій.

По 169 центру я можу сказати, що це був необхідний для нас досвід. Не дуже позитивний, але важливий.  Навесні 2016 ми започатковували там роботу  курсів кулеметників великого калібру.  Це була ініціатива О.М.Мікаца і він максимально допомагав в організації навчального процесу. Я особисто, розумію, чому не спрацювала система підготовки в 169 НЦ.  Це об’єктивний сплав проблем з комплектації підрозділів, відсутність інструкторів-фанатиків своєї справи, бюрократія та формалізм. Але зараз курси кулеметників там працюють, і принаймні знання з матеріально-технічного обслуговування курсанти там отримають.  Але хто там курсанти?  Дуже часто командири не посилають добрих солдат в НЦ. Вони потрібні їм на передовій. А в НЦ їдуть ті від кого хочуть хоч на деякий час здихатись або люди які ніколи не будуть кулеметниками. Це деморалізує інструкторів та призводить до замкнутого кола, коли одні не хочуть вчитися, а інші не хочуть вчити.  Плюс інструктори часто не мають власного бойового досвіду, а солдати бачачи це  відносяться до них зверхньо.

Нам тут простіше, бо всі учасники групи досить непогано стріляють, постійно тренуються в цьому. Плюс ми маємо досвід  роботи з ДШКМ-ТК в різних умовах, та майже на всіх ділянках фронту, тому нам є що розповісти і головне продемонструвати курсантам. Тому що людям треба показати приклад, тоді вони стають зацікавлені в  результаті. Не всі, но більшість стає. І ми вже напрацювали методику навчань, яка дає дуже непоганий результат вже за 7 учбових днів.

Саме тому ми і працюємо з кулеметниками в АТО. Без відриву від бойової роботи.  Плюс можливість проводити практичні заняття з курсантами, що дуже допомагає в навчанні. І поки що будемо продовжувати.

Робота розрахунку ДШКМ-ТК на відстані 1250 метрів під час навчань Відео Романа Доніка

Ваша мобільна група акумулювала досвід застосування ДШК у всій зоні проведення АТО – від Приазовських степів до прикордоння у Луганській області, чи був у вас досвід вивчення практики іноземних держав? Як відомо у США кулеметників навчають близько 6 місяців, на скільки їх досвід актуальний для нас?

Ми вивчали систему підготовки кулеметників  США.  Вона дуже цікава,  спрямована на розвиток у солдата навичок по швидкій, точній наводці та ураженню цілей. Багато часу приділяється складанню карток вогню, роботі з прицільною системою, яка схожа с системою корегувань оптичного прицілу. Дуже цікаві вправи на точність стрільби, система оцінки результатів. Але  в наших реаліях ми маємо що маємо.  Держава не може зараз вчити кулеметників по півроку. Тому ми зробили для себе вибір пріоритетів, чому треба вчити для отримання максимального результату за мінімальний час. Це навички стабільної стрільби та корегування вдень та вночі, складання карток вогню, знання матеріальної частини зброї. При можливості і наявності часу, далі, це стрільба по малопомітним та непомітним цілям з використанням орієнтирів, стрільба з закритої вогневої позиції, стрільба  з оптичним прицілом.

На скільки штатні розрахунки кулеметників ознайомлені з основними навичками стрільби та обслуговування ДШК, бо з раніше озвучених проблем було те, що після відправки у війська підготовлені за курсом кулеметників цими бійцями заповнювались інші вакантні посади у підрозділах

В більшості погано ознайомлені. Системної підготовки нових бійців цього фаху зараз майже немає. І також є переміщення людей, наприклад навченого кулеметника можуть поставити СПГшником, де він нічого не розуміє. А СПГшника зробити водієм.  А на курси  ДШКМ відправити санітарів, бо когось треба. Це призводить до марної трати коштів на навчання та деморалізації  бійців.  Але така реальність зумовлена некомплектом особового складу в бойових частинах і поки що змінити такий стан речей вкрай важко.

Обслуговування кулеметів Фото: Роман Донік

Не можна також оминути питання із забезпеченням мастильними чи іншими витратними матеріалами. Яким чином вдається отримувати те ж мастило для обслуговування кулеметів чи все ж покладаються на волонтерів?

Дмитро Борцов: Мастило  для зброї в армії є. Але часто-густо на рівні рота-взвод його не отримують, бо на думку офіцерів, це зайви папірці,  облік, одним словом – геморой.  І багато хто навіть не пише заявки на мастило. А волонтерське мастило обліковувати не треба, завжди можна просити ще і ще. Плюс мастило в спреї, що везуть волонтери реально набагато зручніше у  використанні. А якість його краща.  Ми вчимо користуватися тим що є.  Як обслуговувати кулемет маючи тільки солярку та моторне мастило, наприклад.

Обслуговування кулеметів Фото: Роман Донік

Нещодавно розповсюджувалась версія про те що ДШКМ-ТК має дуже низький рівень надійності та потребує заміни вже при настрілі у 10 тис пострілів. Що ДТК призводить до підвищення тиску в стволі та в автоматиці, про виходи з ладу затворів та інших частин. Як ви можете це прокоментувати.

ДШКМ-ТК не має ніяких обмежень на настріл. Коли  кажуть про настріл в 10000 пострілів мається на увазі що після кожних нових 10000 пострілів  треба перевірити ствол калібром, провести контроль усіх вузлів кулемета згідно  з технічною документацією. І після цього працювати далі. Це контрольна точка, не більше, не менше.

Стволи в цих кулеметах дуже надійні і витримують більш ніж 50000 пострілів без змін.  Якщо кулеметник навчений нами, то в нього ресурс стволу може бути значно більшим. Тому що він не спалить ствол та знає як його обслуговувати.  Дульне гальмо якщо і впливає на роботу автоматики, то тільки послаблюючи сили діючі на неї. В новому дульному гальмі гази розпорошуються швидше аніж у штатному, а піковий тиск майже удвічі менший за штатне.  Площа виходних отворів тільки першої камери нового дульного гальма більше ніж площа усіх отворів штатного, тому ніякого підвищення тиску там нема.

Мабуть останнє, вже декілька років відбувається підготовка підрозділів у напрямку підготовки, впроваджується бачення використання цих вогневих засобів, як Ви оцінюєте теперішній стан у порівнянні з початковим етапом у 2015му у підготовці як самих бійців, так і організації діяльності у підрозділах?

Зараз все стає системнішим. Проблем дуже багато, але з’являється  розумний підхід к навчанню. Це ще не те про що можна мріяти, але вектор вже вірний. Зараз наша група веде навчання на бригадних зборах кулеметників, які організовуються  штабами ОТУ та АТО і є частиною планової бойової підготовки. Завдання-підготовка в бригадах людей, що можуть стати інструкторами, та нести досвід далі. Навчання в бригаді, якщо проводиться неформально працює краще ніж в нині існуючих навчальних центрах.  А по результатам  приїздить комісія з НЦ, та прийнявши іспити видає солдату документ про  фахову підготовку. Таким чином навчаються ті кому це потрібно і без відриву від бригади.

Дякуємо Вам за інформацію.

Матеріал підготовлений Редактором MIL.IN.UA Люксіковим Михайлом

  • Publication author

    Офлайн 9 години

    Люксіков Михайло

    Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 29-04-2017

    Поширити:
    Авторизація
    *
    *
    Генерація паролю
    %d блогерам подобається це: