Модернізація МіГ-21 ВПС Хорватії на Одеському авіаційному заводі

Одеський авіаційний завод в останні часи активно відновлює статус авіабудівельного, засвоюючи як випуск літаків легкої авіації, так і глибоку модернізацію бойових та навчально-бойових літаків

Після успішної реалізації контракту на модернізацію Л39 в інтересах МО України, в ході якої нові літаки отримали не тільки більш потужні двигуни та досконаліші системи навігації, але й отримали комплекс імітації пілотування та виконання бойових завдань на літаках Міг29 та Су27, ОАЗ отримав контракт на капітальний ремонт та модернізацію основи винищувальної авіації Хорватії – радянських МіГ21.

МіГ21 був одним з наймасовіших винищувачів по розповсюдженості у світі після Другої світової війни, і до сьогодні знаходиться на озброєнні багатьох країн, що не можуть дозволити собі мати у складі ВПС більш сучасні літаки, або ж не бачать доцільності цього.

МіГ21 неодноразово модифікувався, при чому, найдосконаліші модифікації, виконані із використанням нової цифрової БРЕО, що значно розширює бойові можливості літака, дозволили авіаційним спеціалістам говорити про те, що дана машина мало в чому поступається винищувачам 4-го покоління, хоча сама і відноситься до другого покоління реактивних винищувачів.

Саме шляхом модернізації наявного авіапарку (на озброєнні ВПС Хорватії знаходиться 6 бойових одномісних та 4 УБ двомісні МіГ21 модифікацій відповідно MiG-21bisD та MiG-21UMD) пішла і Хорватія, яка вже проводила модернізацію своїх МіГ21 у Румунії у 2003 році: вісім МіГ-21біс і чотири МіГ-21УМ були відремонтовані на заводах Aerostar в Румунії, з модернізацією радіоелектронного обладнання, для того, щоб виконати вимоги сумісності з НАТО.

До 2012 року МіГ21 активно виводилися з лав ВПС Хорватії, з огляду на очікувану заміну на нові західні літаки (як най вірогідніший претендент розглядався F16block52). Однак, скорочення оборонних витрат та невизначеність з перспективним обліком ВПС змусили Хорватію знов повернутися до питання ремонту та модернізації наявного парку.

Цього разу, як основний партнер, була обрана Україна, з якою 8 липня 2013 року в Загребі було підписано відповідну угоду. Причина цього полягає як в усталених зв’язках із нашим оборонним комплексом (прикладом, у 90-х рр. Хорватія придбала в Україні невизначену кількість МіГ21, та  іншe зброю, Україною була виконана програма модернізації та ремонту транспортних Ан32, а у травні 2013 року – Україна виборола право на ремонт 6 гелікоптерів Мі8 хорватських ВПС), так і вкрай незадовільний рівень модернізаційних робіт на румунському Aerostar: відмови електроніки та фактична непрацездатність РЛС виявили марність формальної модернізації.

У такому стані хорватські винищувачі поступили на ОАЗ:

Варто зазначити, що українська пропозиція виявилася значно дешевшою за румунську, а також, включала в себе опціон на можливість викупу МіГ21, що свого часу не були викуплені Йорданією: за умовами контракту Україна модернізує та здійснює ремонт 7 МіГ21 зі складу ВПС Хорватії, а ще 5 літаків, доведені Україною до відповідного стандарту, постачаються з тих, що належать ДП «Одесавіаремсервіс».

Українська модернізація передбачає не тільки проведення повного капітального ремонту, але й заміну аналогової апаратури на цифрову (частково, що стосується навігаційної та систем внутрішнього та зовнішнього зв’язку – чеського виробництва), ремонт радарів, встановлення GPS-навігаторів, устаткування, що дозволяє використовувати AIM-9 Sidewinder версій AIM-9L и AIM-9М.

Зазначимо, що українські можливості даним переліком не обмежуються: хорватам пропонувалося поставити систему наведення та управління вогнем для Р-73, нові радари українського виробництва, нашоломну систему цілевказівки «Сура», тощо. Однак, замовники обмежилися більш скромною модернізацією, як з огляду на фінансові міркування (загальна сума контракту складає 13,7 млн. долл.), так і на терміни модернізації: навіть зі скороченою програмою модернізацією, на один літак на заводі витрачається до 2,5 місяців при тризмінній організації праці, що є наслідком значно скорочених за останні роки виробничих можливостей, і, у першу чергу – нестачею кваліфікованого персоналу.

На сьогодні, контракт виконується повністю успішно та у встановлені терміни, про що свідчать наведені фото (майбутній борт 133):

Хоча, станом на кінець 2013 року літаки ще не прийняті хорватською стороною (польот перших двох модернізованих бортів відбувся 27 листопаду 2013 року), однак, затримка пов’язана з інтеграцією чеського навігаційного обладнання що надійшло у грудні 2013 року, допіру незнайомого фахівцям ОАЗ. Втім, задача інтеграції на сьогодні вже успішно вирішена, що свідчить про можливість кооперації заводу з виробниками військового обладнання країн НАТО. 

Далі, наведено деякі моменти робочого процесу з виконання хорватського контракту (зокрема, використано матеріали з блогу О. Проценка):

guliaypole спеціально для mil.in.ua

Подяка за надані фотоматеріали та інформацію користувачу Fidims

Для ілюстрацій виробничого процесу використано фотографії О. Проценко