Наземні та морські старти Станіслава Конюхова

 

Станіслав Миколайович Конюхов став першим Генеральним конструктором ракетно-космічної галузі України і третім генеральним конструктором Державного конструкторського бюро «Південне» — провідної організації ракетної галузі України.

Його життєвий шлях розпочався в російській глибинці в селі Вологодської області — краю лісів, озер і морозних сніжних зим, де серед прекрасної російської природи минуло його дитинство. Там було закладено хороший початковий фундамент для майбутнього активного, насиченого несподіваними поворотами життя.

Його батько, Микола Миколайович, — військовий юрист, а мати, Ганна Миколаївна, — колгоспниця. З 1949 року сім’я осіла в Дніпропетровську.

Тут 1954 року С.Конюхов закінчив із золотою медаллю середню школу і вступив на фізико-технічний факультет Дніпропетровського державного університету, огорнутий на той час завісою таємничості. Тоді на факультеті викладали авторитетні вчені в галузі ракетно-космічної техніки, більшість яких були співробітниками ракетного ОКБ-586 і авторами власних навчальних курсів. Студентські роки, насичені не тільки навчанням, а й участю в студентських загонах, походах, поїздках, сформували якості майбутнього вченого й людини — величезну працездатність, невичерпний інтерес до вибраної галузі нової техніки, характер лідера, вірність і відданість у дружбі. Тодішнє студентство належало до покоління «дітей війни», що означало високе почуття відповідальності й патріотизму.

Школа Михайла Янгеля

Молодий спеціаліст, інженер-механік С.Конюхов у серпні 1959 року прийшов за направленням в ОКБ-586, де тоді під керівництвом Михайла Янгеля колектив напружено працював над створенням бойових ракетних комплексів першого покоління Р-12, Р-14 і Р-16. Проекти перебували на різних стадіях відпрацювання. Перша міжконтинентальна ракета на висококиплячих компонентах Р-16 була на завершальному етапі конструкторської розробки у відділі, яким керував В.Уткін, майбутній наступник М.Янгеля. Тут і розпочав свою інженерну діяльність С.Конюхов. Молодий інженер швидко опанував роботу, познайомився з технологами й випробувачами КБ і заводу.

Невдовзі Станіславу Миколайовичу запропонували перейти в групу М.Галася — провідного конструктора ракети Р-14, для якої відпрацьовувався шахтний стартовий комплекс. Тут було абсолютно інше коло питань: робота із суміжними організаціями, наради, протоколи погоджень, постачання обладнання, льотні випробування. Успіхи й невдачі. Під час одного з випробувань ракети сталася аварія, внаслідок якої створилася загазованість командного пункту парою палива, що викликало легеневе отруєння провідного конструктора. Свій двадцять п’ятий день народження Станіслав зустрів у госпіталі, але вже незабаром повернувся в стрій, — його призначили провідним конструктором з розробки надважкої ракети-носія Р-56, яка мала стати частиною радянської «Місячної програми». Однак у 1964 році цей напрям робіт передали в іншу організацію.

Знову змінився характер робіт. На цей час колектив КБ блискуче впорався зі своїм стартовим завданням і готувався до нових, складніших розробок. Розпочався процес структурної реорганізації: формувалися нові відділи, лабораторії й навіть функціональні конструкторські бюро. Бракувало начальників відділів, і головний конструктор М.Янгель запропонував Станіславу Миколайовичу зайнятися організацією робіт у нових відділах. Першим у цій черзі для нього став відділ науково-технічної інформації.

За два роки копіткої праці відділ став професійним інформаційним центром, який забезпечував розробників даними про досягнення вітчизняної та зарубіжної науки і техніки не тільки для свого КБ, а й для підприємств галузі. Відділ здобув статус головного ВНТІ галузі. У ньому сформувалися два нових підрозділи: оформлювальний і виставковий, з яких розпочалася презентаційна робота нових розробок.

І тут-таки нове призначення — очолити новостворений відділ надійності. Знадобилися неабиякі здібності й працездатність, щоб охопити весь обсяг теоретичної, експериментальної та організаційно-технічної інформації, пов’язаної з підтвердженням надійності ракетних комплексів як складних технічних систем. На цій базі С.Конюхов 1970 року успішно захистив кандидатську дисертацію. На той час остаточно сформувалася науково-технічна школа головного конструктора М.Янгеля, в якій завданням головного конструктора стало не тільки проектування ракети як ключової ланки, а й ракетного комплексу в цілому, виходячи із забезпечення максимальної ефективності його бойового застосування.

При такому підході на перший план виходять питання побудови бойового ракетного комплексу (БРК) для ракет третього покоління. С.Конюхова призначають начальником проектного відділу, відповідального за створення стартових комплексів.

Ключовим завданням відділу на тому етапі була розробка спеціальних транспортно-пускових контейнерів (ТПК) із застосуванням мінометної схеми старту рідинних ракет — Р-36М и МР-УР-100.

Заключним етапом робіт на цьому напрямі стали кидкові випробування, в яких відпрацьовувалися системи викиду ракет, вузли зв’язку ракети з ТПК і навіть системи запуску ракети в умовах невагомості. Технічним керівником цих унікальних випробувань був С.Конюхов, що з повним правом дозволяє вважати мінометний старт одним із досягнень його наукової й інженерної діяльності.

Університети Володимира Уткіна

У 1971 році М.Янгеля на посаді головного конструктора КБ «Південне» замінив Володимир Уткін. Цей період став наймасштабнішим за обсягами робіт, які одночасно виконувалися в КБ. Чисельність працівників на підприємстві сягнула тоді абсолютного максимуму — близько 11 тисяч осіб. Тривав пошук нових організаційних структур із впровадженням систем автоматизації робіт, оскільки була потрібна надзвичайно висока організація робіт усіх підрозділів.

А для Конюхова розпочався новий цикл розширення науково-технічних горизонтів, але вже на вищому рівні — у ранзі керівника групи наукових відділів.

1974—1978 рр. — начальник відділу, заступник головного конструктора КБ. Ключове завдання — забезпечення відпрацьовування різноманітного бойового оснащення для комплексів третього покоління.

1978—1984 — начальник відділу, заступник начальника проектного комплексу.

1984—1986 — начальник і головний конструктор КБ космічних апаратів. Ключове завдання — забезпечення розробки й виробництва ряду нових космічних апаратів наукового та військового призначення.

1986—1991 — перший заступник генерального конструктора НВО «Південне», перший заступник начальника КБ «Південне». Цей етап був найбільш напруженим у роботі КБ за всю його історію. Одночасно проводилося відпрацювання й льотне випробування трьох бойових ракетних комплексів (зокрема двох твердопаливних) і космічної ракети-носія «Зеніт» на низькокиплячому окиснювачі. Пуски проводилися з двох полігонів: на Байконурі випробовували важку МБР 15А18 і РН «Зеніт», у Плесецьку — твердопаливну ракету РТ-23УТТХ з двома типами старту — шахтним і залізничним.

Пройшовши такі університети, С.Конюхов виявився повністю готовим очолити найбільше у світі ракетно-космічне конструкторське бюро, досягненням якого за попередні роки став вагомий внесок у забезпечення стратегічного паритету двох наддержав.

Ракетно-космічна галузь України

У листопаді 1990 року В.Уткіна призначають директором ЦНДІ — головної наукової організації Міністерства загального машинобудування СРСР, і його наступником стає С.Конюхов. Спочатку виконувачем обов’язків, а з січня 1991 року постановою уряду його призначили генеральним конструктором і начальником КБ «Південне». До здобуття Україною незалежності залишалося трохи більше півроку, і події розвивалися наче у прискореному темпі.

У січні взятий на озброєння ракетно-космічний комплекс у складі РН «Циклон» і шести штучних супутників Землі «Стріла-3», а трохи пізніше — комплекс протиракетної оборони з носієм «Циклон-2».

У День космонавтики в обласному історичному музеї відкрилася виставка «Дніпропетровськ — космосу», яка вперше показала світові масштаби участі підприємств України в ракетно-космічній програмі СРСР. 31 липня підписано Договір СНВ-1. У серпні взятий на озброєння РВСП ракетний комплекс Р-36М2 (ракета 15А18М) з важкою моноблочною головною частиною. Завершилися роботи, які виконувало КБ «Південне» в інтересах ядерної наддержави у сфері як ракетно-космічних систем, так і бойових стратегічних комплексів. Остаточною крапкою цього етапу стало рішення Головкому ЗС СНД і Міністерства промисловості Росії (квітень 1992 року) про звільнення КБ «Південне» і ПО ПМЗ від функцій головного розробника та виробника ракети РТ-2ПМ2 (15Ж65) з передачею всіх напрацювань, включно з першою льотною ракетою, в організації Росії.

* * *

Радянський Союз припинив своє існування, розпавшись на ряд незалежних держав. Було ліквідовано загальносоюзні фінансові структури. КБ «Південне», яке фінансувалося раніше на союзному рівні, опинилося у вкрай тяжкому становищі. Потребували негайного визначення загальна стратегія і плани забезпечення фінансування організацій космічної галузі та їхня доля. Для цього необхідно було сформувати політику нової держави в оборонній сфері: виробити своє ставлення до ядерної спадщини, підхід до забезпечення власного суверенітету тощо. Тобто необхідно було самостійно визначатися в питаннях, які доти вирішувалися в Москві.

А спадщина України в цій сфері була великою — на її території розміщувалися 130 підприємств ракетно-космічної галузі (КБ, НДІ, виробничі об’єднання, випробувальні центри) із загальною кількістю працівників понад 200 тисяч чоловік; базувалися значні стратегічні ядерні сили — 176 МБР і 46 важких бомбардувальників, а також тактичні ядерні засоби. Загальна чисельність ядерних боєзарядів становила близько 4800 одиниць.

В Україні формувалися структури державної влади, відповідальні за обороноздатність країни, — Міністерство оборони України і Генеральний штаб Збройних сил, Державний комітет з оборонної промисловості та машинобудування, Національне космічне агентство (лютий 1992 року) на чолі з вихідцем із КБ «Південне» В.Горбуліним. Робота новостворених держструктур могла бути успішною тільки за умови достатньої наукової підтримки з боку спеціалізованих інститутів, які також треба було оперативно організувати, спираючись на отриману спадщину.

Важливість цього завдання добре розумів С.Конюхов, який ініціював створення у структурі КБП (на базі відділу системних досліджень і ефективності) підрозділу з масштабнішими завданнями — Центру стратегічних досліджень, супроводу міжнародних договорів та питань екології.

Обговорення цієї ініціативи прискорило рішення президента України про створення Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) — указ від 04.03.1992 року — і його філіалу в Дніпропетровську (ДФ НІСД) — квітень 1992 року. Початкова пропозиція про організацію НІСД належить президентові Академії наук України, який постановою президії АНУ організував такий інститут у структурі академії в останні дні 1992 року.

Першочерговими завданнями ДФ НІСД стали найгостріші в цей період — формування політики України стосовно Договору про скорочення наступальних озброєнь (СНО-1), підписаного від імені СРСР, а також стосовно ядерної спадщини України. Очевидно, що ці питання торкалися інтересів КБ «Південне» і вирішувалися з участю його спеціалістів. Тісна співпраця філіалу НІСД і КБ триває всі роки незалежності України.

Розробка стратегії розвитку космічної галузі в нових умовах потребувала компромісу між обсягами використання наявного науково-технічного потенціалу, обсягами конверсії надлишкових потужностей і економічними можливостями молодої держави.

Ілюструє складність реалізації такої стратегії інформація про заплановане союзне фінансування на 1990 рік — 420 млн. дол. тільки для КБ «Південне» і ВО «Південмаш». Знайти порівнянні джерела фінансування в нових умовах було завданням нездійсненним.

Прийнята стратегія розвитку ракетно-космічної галузі України враховувала її зв’язок із потенціалом Росії та Казахстану через кооперацію підприємств і раніше створені інфраструктури космічних полігонів. На переліченому базувалася реальна можливість спільного виходу на світовий ринок космічних послуг. Цей напрям забезпечував успіх, однак вимагав докорінно перекроїти роботу КБП. Уже 31 грудня 1991 року в структурі КБ «Південне» утворено підрозділ маркетингу та зовнішньоекономічної діяльності — служба 10. Першочерговим завданням нового підрозділу стало формування договірної бази для довгострокового співробітництва з Росією (на початковому етапі), а надалі — вихід на співробітництво із західними країнами та маркетингове забезпечення спільної праці.

Вже перші контакти із закордонними спеціалістами показали, що залізна завіса епохи холодної війни надійно приховувала реальний потенціал ракетно-космічної галузі, який раптово відкрився світу. Розробки, представлені в Договорі СНО-1 та в публікаціях, перевершили всі очікування розвідслужб західних країн, що відверто визнав міністр оборони США Вільям Перрі, відвідавши ВО ПМЗ і КБ «Південне» 22 березня 1994 року. Однак знадобилися роки напруженої праці, щоб сформувати довіру в нових партнерів. Перші міжнародні контракти було підписано тільки 1995 року, а справжнє визнання України як учасника світового ринку пускових послуг прийшло на кінець 1990-х років.

У першій половині 1990-х років значні обсяги робіт основної тематики забезпечувалися завдяки продовженню співпраці з підприємствами Росії, здебільшого за тематикою ще радянських часів, а також у рамках скромних замовлень Національного космічного агентства, що зробило можливим прийняття першої космічної програми України в 1993 році.

Уже в перші п’ять років незалежності космічна галузь продемонструвала вражаючі результати — ракети, розроблені й виготовлені Дніпропетровським ракетним центром, стартували 38 разів, поки що тільки з космодромів Росії та Казахстану.

Для забезпечення прийнятного завантаження колективу КБ «Південне» того періоду розглядалися можливості виконання робіт в інтересах оснащення ПС України новими ракетними системами. Кооперація українських підприємств на чолі з КБ «Південне» виконувала попередні проектно-конструкторські розробки ряду тем: стратегічні ракетні комплекси з неядерним оснащенням, оперативно-тактичні комплекси, зенітні ракетні комплекси, системи залпового вогню, а також оцінка можливостей створення космічних систем військового призначення (інформаційно-розвідувальні, зв’язку). Однак ці розробки не були продовжені через відсутність фінансування.

І тільки на кінець минулого десятиліття з’явилася можливість повернутися до розробки ОТРК і деяких інших систем на основі створеного ще на початку 1990-х років проектного напрацювання.

Одним із напрямів підвищення завантаження КБ стало розширення конверсійних проектів, серед яких зернозбиральний комбайн «Славутич», тролейбуси ЮМЗ-Т1 і ЮМЗ-Т2, низькопідлоговий міський автобус, вітроагрегат АВЕ-250. Попри оперативне завершення цих розробок, їх так і не забезпечили необхідним завантаженням, — у країні зі зруйнованою економікою нікому виявилося замовляти й фінансувати розробку та виготовлення цивільної продукції, потреба в якій була величезною.

Багатопланова диверсифікована робота колективу КБ «Південне» під керівництвом С.Конюхова гарантувала головний результат — збереження працездатності колективу КБ, який хоч і втратив кількісний склад, але не зрадив традицій і школи, сформованих попередниками С.Конюхова.

Напружена праця колективу та пошук широким фронтом замовників пускових послуг у перші п’ять років завершилися підписанням перших угод і контрактів — угоди про створення спільного підприємства «Морський старт», контракту на запуск 36 супутників «Глобалстар» на трьох РН «Зеніт-2», попередніх домовленостей з італійською фірмою Fiat Avia про спільні роботи в інтересах європейських проектів.

У наступні роки належало впроваджувати в життя досягнуті домовленості. Першим комерційним проектом, який допоміг адаптуватися до умов світового ринку, став проект «Глобалстар», але одночасно він виявився й гірким уроком: через невдалий перший пуск із вини системи управління останнього ступеня проект було зупинено.

Зате у проекті «Морський старт» розроблена в КБ «Південне» ракета-носій «Зеніт» не мала конкурентів, оскільки її вирізняли особливості підготовки до пуску — горизонтальне обслуговування і повністю автоматизоване виконання всіх пускових операцій, украй важливих в умовах старту з корабля, а також інші унікальні характеристики: екологічність використовуваних компонентів палива, вагова досконалість, надійність вузлів та агрегатів.

28 березня 1999 року вперше у світі відбувся старт ракети-носія з морської платформи. Завдання пуску ракети «Зеніт-3SL» з макетом космічного апарата повністю виконано. Хоча відпрацювання ракети-носія «Зеніт» відбувалося ще наприкінці 1980-х років в умовах полігона Байконур, її адаптація до умов морського старту потребувала значного обсягу проектно-конструкторських доробок та експериментальних робіт. Цей комплекс робіт удостоєний Державної премії України за 2010 рік («Створення триступінчастої ракети-носія „Зеніт-3SL“ за програмою „Морський старт“). Міжнародну команду творців ракетно-космічного комплексу „Морський старт“ нагородили „Лавровим вінком“ Міжнародної академії астронавтики за найкраще досягнення 2009 року.

Координація і забезпечення робіт у цьому складному космічному проекті з участю організацій США, Росії, України та Норвегії потребували колосальних зусиль генерального конструктора С.Конюхова, який у більшості випадків брав особисту участь у пусковій команді.

Усього ж за минулий період відбувся 31 пуск ракет-носіїв із морської пускової платформи. Космічні апарати різних країн, переважно телекомунікаційні, виведені на геостаціонарні орбіти.

Досягнуті успіхи відкрили можливості для розробки нових проектів:

— модернізація ракети-носія «Зеніт-3SL» з підвищенням енергетичних можливостей на 15%;

— модернізація ракети-носія «Зеніт» під умови полігона Байконур («Наземний старт» із ракетою «Зеніт-М»).

Після реалізації цих проектів конкурентоспроможність РН «Зеніт» істотно підвищилася. Здійснено вісім комерційних запусків за програмою «Наземний старт». З’явилися нові замовники пускових послуг.

Досить успішною виявилася конверсійна програма «Дніпро», в якій ракета-носій — це важка бойова ракета 15А18 (SS-18 Satan за класифікацією США), що доопрацьовується в умовах полігона. Джерела конверсії бойових ракет у ракети-носії сягають ще 1960-х років (носій 11 К63 «Космос» на базі першої бойової ракети Дніпропетровського центру — Р-12).

Юридична можливість для такої конверсії закладена в тексті заяви Спільної комісії з дотримання й інспекцій і (СКДІ) щодо договору СНО-1, де передбачається можливість ліквідації стратегічних ракет запуском у космічний простір. Таку пропозицію було озвучено 1990 року на першій відкритій прес-конференції В.Уткіна. Однак втілити ідею в життя вдалося вже С.Конюхову. У серпні 1997 року затверджено створення міжнародної космічної компанії «Космотрас» для керування розробкою КРК «Дніпро», а 21 квітня 1999 р. зроблено перший пуск РН з британським космічним апаратом Demosat.

До кінця 2011 року всього здійснено 17 пусків. Запущено понад 64 КА в інтересах 15 країн (США, Великобританії, Франції, Італії, Німеччини, Японії та ін.).

Комплекс робіт зі створення ракети-носія «Дніпро» удостоєний Державної премії України за 2003 рік.

За 20 років незалежності України ракети-носії, розроблені КБ «Південне» і виготовлені ДП ВО «Південний машинобудівний завод», стартували 125 разів, підтверджуючи ракетно-космічний статус держави.

Загалом запущено понад 238 супутників в інтересах 19 країн світу, зокрема й визнаних космічних держав.

Серед успіхів української космічної галузі — розробка та запуск нових космічних апаратів «Січ-1», «Січ-1М» і «Січ-2» в інтересах українських споживачів і КА Egyptsat-1 (2007 року на замовлення Єгипту).

Проект Egyptsat-1 — перший міжнародний тендер, виграний українськими спеціалістами. Згідно з контрактом, розроблено й виготовлено космічний апарат для дистанційного зондування Землі. В Єгипті створено наземний комплекс, забезпечено навчання національних спеціалістів.

Багато уваги приділялося створенню напрацювання, орієнтованого на майбутнє космічної галузі України. Серед таких напрямів найбільш тривалий — проект «Циклон-4». Це логічне продовження добре відомих РН «Циклон-2» і «Циклон-3», отриманих у спадок від радянських часів, пуски яких розпочалися в 1967— 1969 рр. Однак у наші дні під тиском російських партнерів продовження їх серійного виробництва визнано нераціональним, попри виняткову надійність цих носіїв. Із 122 пусків РН «Циклон-3» тільки п’ять невдалих. Усі 106 пусків РН «Циклон-2» успішні, це унікальний результат, вартий книги рекордів.

Роботи з продовження цієї лінії носіїв розпочаті КБП з ініціативи С.Конюхова. ЕП комплексу виконано в 1998—1999 роках.

Однак перспектива успішного завершення проекту з’явилася тільки після підписання (2000 року) і ратифікації (2004 року) договору між Україною та Бразилією про довгострокову співпрацю сторін з використання РН «Циклон-4» з пускового центру Алькантара спільним українсько-бразильським підприємством. Роботи над проектом виходять на завершальну стадію. Перший старт ракети-носія після низки перенесень заплановано на кінець 2013 року.

Портфель перспективних містить й інші розробки, включені в нову, підготовлену до затвердження, Державну науково-технічну космічну програму на 2013—2017 роки.

Важливим, перспективним і довгостроковим є міжнародний проект Таурус-II. Згідно з цим унікальним проектом, з американського космодрому стартуватиме ракета-носій «Антарес», що має у своєму складі перший ступінь, розроблений КБ «Південне» спільно з кооперацією українських підприємств. Така схема роботи відповідає сучасній практиці міжнародної кооперації у високотехнологічних галузях на платформі партнерства, вільного від політичних стереотипів.

У завершальну фазу ввійшов проект «Вега», започаткований попереднім контрактом із фірмою «Фіат Авіа» (1997 року). Досвід розробки рухових установок дозволив нам уперше взяти участь у проекті європейської ракети «Вега».

За контрактом з італійською компанією «Авіо», українські підприємства забезпечили розробку, повномасштабне відпрацювання та серійні поставки рухового блока останнього ступеня носія.

Перший успішний пуск уже здійснено 13 січня 2012 року з космодрому Куру (Французька Гвіана). РН вивела два космічні апарати (Італія) і сім мікросупутників (США). Це ефектний приклад практичної європейської інтеграції українських підприємств. Тільки такий прагматичний підхід може забезпечити реальний успіх проголошеного курсу на євроінтеграцію.

Зв’язки з академічною наукою

Тісні ділові зв’язки КБ з інститутами Національної академії наук України сформувалися ще в роки роботи М.Янгеля. Після обрання С.Конюхова академіком НАНУ (1992 року) йому вдалося об’єднати зусилля багатьох академічних інститутів для вирішення актуальних завдань ракетно-космічної техніки (в царині міцності, створення нових матеріалів і нових техпроцесів, високоточної вимірювальної техніки тощо). Зав’язалися нові контакти з ученими США, Франції, Німеччини, Японії, Індії, Італії та інших країн, розвивалися старі зв’язки з інститутами Російської Федерації.

С.Конюхова тричі обирали віце-президентом Міжнародної академії астронавтики (2007-й, 2009-й, 2011 роки). На сьогодні у складі МАА тридцять українських спеціалістів, що стало результатом активної й авторитетної його роботи в академії.

Успіхи, досягнуті ракетно-космічними підприємствами України за роки незалежності, оцінюються як своєрідний феномен: не маючи власних ракетних полігонів, за мінімальної фінансової підтримки держави галузь не тільки вижила, а й упевнено утвердилася серед п’яти держав, які забезпечують максимальну кількість пусків ракет-носіїв. Спираючись на науково-технічний потенціал підприємств, ентузіазм фахівців і наполегливість керівництва, Україна домоглася визнання свого ракетно-космічного статусу. Країна має повний цикл ракетно-космічних технологій, включно з наземними засобами управління та збору інформації.

Це свого роду візитна картка молодої держави, яка формує міжнародний авторитет країни.

* * *

Третього квітня 2011 року С.Конюхов пішов із життя. До нього з повним правом можна вжити вислів «помер на злеті» — на етапі міжнародного визнання ракетно-космічної галузі України, завершення низки перспективних нових проектів, націлених у майбутнє.

Анатолій Шевцов

Дзеркало тижня

Publication author

Офлайн 1 годину

admin

2
Коментарі: 0Публікації: 5560Реєстрація: 20-06-2016

Інформація принесла користь?:

0 votes, 0 avg. rating

Поширити:
  • you are in reality a just right webmaster. The site loading velocity is amazing. It sort of feels that you’re doing any unique trick. Moreover, The contents are masterwork. you have done a great process on this topic!

  • I am writing to make you understand what a fantastic encounter our daughter enjoyed viewing your webblog. She discovered several pieces, most notably how it is like to possess an amazing giving nature to have many people without difficulty master specific specialized topics. You really exceeded people’s desires. Thanks for churning out the good, healthy, edifying and also fun tips about that topic to Mary.

  • I together with my guys were going through the great helpful tips found on the blog while then I got a horrible feeling I had not thanked the website owner for those secrets. All of the guys came for that reason passionate to learn them and have now in reality been taking advantage of them. Many thanks for indeed being quite accommodating as well as for choosing certain good tips most people are really desperate to know about. Our own sincere apologies for not expressing appreciation to you sooner.

  • I in addition to my buddies were actually reading through the best suggestions on your web site and so immediately I got an awful suspicion I had not thanked the blog owner for those strategies. The young boys came for this reason happy to read through them and now have unquestionably been using these things. Appreciate your simply being considerably accommodating and for making a choice on this kind of magnificent resources millions of individuals are really needing to be aware of. My very own honest apologies for not expressing appreciation to you earlier.

  • I not to mention my guys came viewing the best thoughts from the blog and immediately got a terrible suspicion I never expressed respect to the web site owner for those strategies. All of the guys became as a consequence excited to study all of them and now have clearly been tapping into these things. We appreciate you really being simply considerate and then for choosing some wonderful topics most people are really desperate to be aware of. My honest regret for not expressing gratitude to you earlier.

  • Good post. I study one thing more challenging on different blogs everyday. It would all the time be stimulating to read content from other writers and observe a bit of one thing from their store. I抎 desire to make use of some with the content on my blog whether you don抰 mind. Natually I抣l offer you a link in your net blog. Thanks for sharing.

  • I am also commenting to make you understand what a wonderful discovery my friend’s princess found reading yuor web blog. She learned several details, which included what it’s like to have an awesome coaching character to make a number of people smoothly comprehend a number of complicated things. You truly did more than readers’ expectations. I appreciate you for producing these productive, trusted, revealing and in addition fun tips about the topic to Kate.

  • My wife and i were very fulfilled when Ervin could carry out his studies by way of the ideas he grabbed using your weblog. It’s not at all simplistic to simply find yourself releasing procedures some people may have been making money from. We really understand we’ve got the website owner to appreciate for that. The explanations you have made, the easy web site menu, the relationships your site assist to foster – it’s many great, and it’s really aiding our son in addition to us consider that that subject is brilliant, and that is highly pressing. Many thanks for everything!

  • Thank you a lot for giving everyone a very terrific possiblity to check tips from this website. It is always very great and packed with a great time for me and my office co-workers to search your blog a minimum of three times in 7 days to find out the latest items you have got. And definitely, I am also actually satisfied for the special opinions you give. Some 1 points in this post are indeed the most suitable we’ve had.

  • Thank you for your own efforts on this blog. My daughter delights in getting into research and it’s easy to see why. All of us learn all concerning the powerful means you create simple tips and hints on the website and in addition cause response from website visitors on the theme plus our own princess is really understanding a lot. Take pleasure in the remaining portion of the new year. Your performing a fabulous job.

  • I am commenting to let you know of the useful discovery my child experienced going through your web site. She figured out a lot of pieces, with the inclusion of what it’s like to possess an amazing helping nature to let folks completely learn certain tortuous topics. You undoubtedly exceeded our expectations. I appreciate you for presenting the warm and helpful, trusted, educational and even cool tips on your topic to Gloria.

  • I really wanted to make a brief comment so as to express gratitude to you for the fantastic suggestions you are giving out on this website. My rather long internet search has at the end been rewarded with good points to share with my visitors. I would repeat that we website visitors actually are unquestionably lucky to exist in a fabulous community with very many special individuals with helpful concepts. I feel somewhat grateful to have seen your webpages and look forward to so many more excellent times reading here. Thank you again for all the details.

  • Thank you a lot for providing individuals with an exceptionally pleasant opportunity to read critical reviews from this web site. It can be very nice plus jam-packed with amusement for me personally and my office fellow workers to visit your web site really 3 times in 7 days to study the latest issues you have got. Of course, I’m so always satisfied for the cool guidelines you serve. Selected 2 facts in this post are unquestionably the most suitable we have ever had.

  • Nós não suportamos críticas porque simplesmente defendemos nossas Soshis. Mas agora só porque defendemos nossas divas temos que ser briguentos, raivosos, e no geral, problemáticos??????? Realmente, tem pessoas que não entendem o outro lado da situação.
    fake tag heuer watches women

  • When I initially commented I clicked the “Notify me when new comments are added” checkbox and now each time a comment is added I get four e-mails with the same comment. Is there any way you can remove me from that service? Bless you!

  • I needed to send you this very small word to be able to thank you very much again with your breathtaking ideas you have provided on this site. It was really wonderfully open-handed of people like you to offer openly exactly what most people would have made available as an ebook to get some bucks for their own end, primarily since you might well have done it in case you desired. The smart ideas likewise worked like a great way to comprehend the rest have the identical passion really like my own to figure out very much more pertaining to this issue. I’m certain there are lots of more fun periods ahead for individuals that find out your website.

  • I have to convey my affection for your kind-heartedness giving support to those people who must have assistance with this one field. Your personal commitment to passing the message all over has been extremely practical and have continuously made ladies much like me to attain their endeavors. Your personal valuable information implies so much a person like me and a whole lot more to my mates. Warm regards; from all of us.

Авторизація
*
*
Генерація паролю