Радіолокаційна станція “Буревісник-1”
РЛС призначена для встановлення на кораблях, катерах, наземних стаціонарних та мобільних постах постереження. Головний інженер – Олег Прокопенко.
Роботи над створенням нової станції почалися зі спроб модернізації радіолокаційної станції МР-244 «Екран» яка встановлювалася на швидкісних носіях з динамічним принципом підтримання – повітряній подушці чи екранопланах. Особливістю МР-244 була здатність працювати при значних швидкостях (до 500 км/год) та на висоті в 3-5 метрів над водною поверхнею.
У 1996-му році, при підтримці Центра кораблебудування та Прикордонних військ України ДК КДЗ «Буревісник»
приступив до розробки нової станції, і почав роботи з модернізації станції МР-244 зразка 1993-го року. В процесі роботи змін зазнало абсолютно все, і на виході підприємство отримало абсолютно нову, сучасну станцію. РЛС «Буревісник-1» має унікальне програмне забезпечення та цифрову обробку відеосигналу. Для цього використовують ОЕМ – раніше робота проводилася з вторинною інформацією, тобто відображення йшло на екран і далі працювала ЕОМ по селекції рухомих цілей. В новій же РЛС відеосигнал подається безпосередньо на автоматичний цифровий перетворювач, відповідно, є більше інформації та покращується точність, не збільшуючи при цьому апертуру антени і потужність передавача. Приймач зроблений з поліпшеним лінійно-логарифмічним коефіцієнтом посилення, з цифровим керуванням і цифровий автоматичним підстроюванням частоти.
Встановлена на палубі антена, поєднана з прийомо-передавачем, абсолютно не залежить від температури навколишнього середовища і може експлуатуватися як в арктичному, так і тропічному кліматі: від мінус 40 градусів за Цельсієм до плюс 55. Антена невелика, розмах «щілини» півтора метра, і розташована під радіопрозорим обтічником який виробляє об’єднання «Полівента»: використані нові компоненти: корімат і гелькоут замість склотканини, яка застосовувалася раніше.
Новий двигун постійного струму з електронним управлінням безщіткових струмознімачів дозволив перейти на частото незалежне живлення і в багато разів збільшити термін експлуатації станції. Раніше щітки у подібних двигунів були з обмеженим ресурсом роботи, міняти ж їх доводилося на 20-метровій висоті. Тепер надійність двигуна значно збільшена, фактично його ресурс – це термін служби підшипників.
У різних країнах частота струму складає 50, 60, 440 Герц, і всі існуючі РЛС працюють на якійсь одній з них. Щоб нова станція була незалежна, конструктори домоглися того, що одна фаза працює з будь-якою з частот – всі існуючі джерела живлення були скомпоновані. При цьому впала споживана потужність – вона складає всього лише один кіловат. З’явилася можливість документування обстановки, збереження її у пам’яті чи надсилання за допомогою модему на центральний пост.
Крім ДП КДЗ «Буревісник» над станцією працювали: Інститут проблем математичних машин і систем НАНУ, компанія «Техноком-АТ» – написання програмного забезпечення, ЗАТ «Фазотрон-Україна» – розробка приймача, підприємством «Полівента» – розробка обтічника, «Одесспецмонтажпроект» – створення двигуна, виробниче об’єднання «Октава» – розробка передавача з безнакальним магнетроном.
Спільно з НДІ «Квант» проводилися дослідження прив’язки РЛС і корабельних систем озброєння.
Конфігурація РЛС є досить гнучкою, тому, на бажання замовника підприємство може поставляти у будь-якій бажаній конфігурації.
У 2002-му році почалися випробування РЛС в Криму, на мисі Сарич, по результатам яких станцію було прийнято на озброєння ДПС України. В ході випробовувань вже на робочих станціях проводилися доопрацююваня та покращеня по результатам експлуатації.
У 2006-му році було обладнано 15 постів на Чорному та Азовському морях, а у 2007-му році було дообладнано ще 6 постів (на кожному пості по 2 РЛС – чергова та резервна). Один з таких постів знаходиться на острові Зміїному у Чорному морі.
Станція відзначається високою надійністю, та невибагливістю, на одному з постів ДПС на мисі Херсонес РЛС пропрацювала без вимкнення 43 доби і не дала жодного збою чи відмови.
У 2008-му році велися розробки корабельного варіанту станції для потреб Морської охорони, а саме для заміни застарілих навігаційних РЛС «Дон». Перспективна РЛС отримала назву «Буревісник-2».
Окрім корабельного варіанту проводяться дослідження з мобільною РЛС «Буревісник-3» – для рухомих постів спостереження на базі двовісного тягача.
Основні переваги:
– радіолокаційне відображення надводної обстановки, в т.ч. у складних метеорологічних умовах;
– робота в режимі „зміщення центру”;
– огляд простору до 64 миль з відображенням на дев’яти шкалах дальності;
– сумісна робота з електронною картографічною навігаційною системою (ЕКНІС);
– автоматичний та ручний захват цілей на автосупровід;
– зручний для користувача та логічно структурований інтерфейс;
– архівація даних за 48 годин;
– гнучкість конструкції, можливість адаптації під окремого замовника.
Тактико-технічні характеристики:
Максимальна дальність виявлення цілей при висоті антени 10 м, миля: |
|
– суден водотонажністю 5000 тон |
40 (74 км) |
– морський буй |
6 (11 км) |
– моторних човнів |
4 (7 км) |
Мінімальна дальність виявлення цілей при висоті антени 10 м |
36 (66 км) |
Несуча частота прийомопередавача |
9430 ± 0,04 (МГц) |
Імпульсна потужність |
20 кВт |
Живлення |
1ф (47-440)Гц (180-240)В |
Споживана потужність |
1 кВт |
Імовірність безвідмовної роботи |
24 місяці, або 3000 год |
Технічний ресурс |
40000 годин |
Діапазон робочих температур, градуси Цельсія |
від -40 до +55 |
ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"
Навіть разовий донат в 30 грн чи підписка на $1 допоможе нам працювати і розвиватися далі. Спонсоруй незалежне мілітарне медіа - отримуй достовірну інфу.