20 років – під заступництвом Святого Георгія

Загальновідомо, що у Радянському Союзі організованої злочинності не було. Принаймні декларативно. Про існування цього явища суспільного масштабу заговорили лише наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття. Визнати його реальне існування змусили серйозні зміни у соціальному та економічному житті держави. Те, що раніше розглядалось як спекуляція, віднині набуло статусу законного бізнесу. Розпочалося шалене накопичення первинного капіталу, що, врешті-решт, призвело до поглиблення негативних процесів в економіці та галопування країною організованої злочинності. Мов гриби після дощу, «виростали» кримінальні клани різного штибу, до яких йшли як люди з міцними м’язами, серед них і титуловані спортсмени, так і з потужним інтелектом. На вулицях усе частіше лунали постріли та вибухи. Аби протистояти цій «орді», Україні потрібна була нова сила. Такою силою й стало «народжене» 6 травня 1991 року головне міжрегіональне управління боротьби з організованою злочинністю МВС України.

Нова служба фактично виросла зі створених ще у 1988-му при управліннях карного розшуку підрозділів боротьби з груповою злочинністю – так званих шостих відділів. 1991-го ж, у День Святого Георгія Переможця, який згодом і став покровителем усіх борців з оргзлочинністю, «народилося» окреме управління. На плечі його працівників лягло непросте завдання: розплутати клубок переплетених між собою справ про замовні вбивства, побиття, катування та фінансові оборудки. Саме тому служба комплектувалася переважно фахівцями з підрозділів карного розшуку та боротьби з розкраданням соціалістичної власності (БРСВ, нині – ДСБЕЗ. – Авт.). Невдовзі в управлінні з’явився і свій спецпід­розділ – «Сокіл», який взяв на себе роботу з організації та проведення операцій із затримання особливо небезпечних злочинців.
Першим очільником ГУБОЗ став Григорій Павлович Шелудько – справжній професіонал, котрий багато літ свого життя віддав службі у підрозділах БРСВ. І хоча на цій посаді він пробув лише близько року, проте саме Шелудько запустив та налагодив увесь той механізм, що працює й по цей день.
«За останні 3-4 роки існування СРСР у державі сталися величезні зміни, від яких вона почала потерпати, – пригадує Григорій Павлович. – Ситуація була дуже складною. На поверхню переважно «спливав» рекет, інші негативні процеси в економіці відбувалися менш помітно. Сказати, що ми відразу в усьому розібралися, було б неправдою: ні, ми відставали. Звісно, у Радянському Союзі працювало багато професіоналів високого ґатунку, але й їм довелося мати справу з цілком новим явищем. Так, у СРСР існували «тіньовики», інші невеликі організовані злочинні групи, однак такого потужного процесу криміналізації країни ніколи не було. Для початку ми мали визначити основне завдання нового підрозділу, його цілі, сектор роботи, функціональні обов’язки працівників і найголовніше – підібрати людей».

Коли основні організаційні моменти були уладнані, а штати – укомплектовані досвідченими фахівцями, «процес пішов». Започатковувалися оперативні розробки, порушувалися кримінальні справи, на лаву підсудних один за одним почали сідати лідери та члени десятків ОЗГ. Загалом за перший рік роботи зусиллями працівників ГУБОЗ перед Фемідою постали учасники близько 300 кримінальних кланів за скоєння понад 2700 злодіянь.
«Спочатку практично не було заяв щодо рекету – всі боялися, – зазначає Шелудько. – Потім пішли перші справи. Ми затримали злочинну групу, яка катувала у лісі зубного техніка, позаяк той відмовлявся платити. Все це ми показали по телевізору – і люди нарешті повірили, що існує сила, здатна протистояти організованим кримінальникам. Пішов потік заяв – ми спочатку навіть не встигали усі опрацьовувати».
За словами першого очільника ГУБОЗ, найскладніша обстановка була у Донецьку, Луганську, Криму, Харкові, Львові, Одесі й, звісно, в Києві. Так, усю столицю було поділено приблизно на півтора десятка зон, у кожній «господарювала» певна «бригада». 
«За декілька років ми впоралися зі злочинною навалою. Випадків рекету поменшало: одних вимагачів відправили у колонії, інші одне одного перестріляли, треті відійшли від справ через безперспективність», – резюмує Григорій Шелудько.
Новостворений підрозділ з надлишком виправдав усі покладені на нього сподівання. Його працівники стали справжньою грозою для злодійських кланів і зупинили стрімке поширення країною бандитського свавілля.
«У ГУБОЗ були дуже досвідчені оперативники, які вміли працювати з людьми, знаходити джерела оперативної інформації і, що найголовніше, – правильно нею розпоряджатися», – наголошує перший заступник міністра – начальник ГУБОЗ у 1992-1995 рр. Олександр Іщенко.
Неабияк у роботі допомагала і техніка: ще 1991-го для спецпідрозділу вдалося «вибити» 500 автівок, а також кілька десятків комп’ютерів. Крім того, 1993 року Верховною Радою було прийнято Закон «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», який сформував правове поле для діяльності служби БОЗ і фактично дав зброю в руки її працівникам. Відтоді неодноразово змінювалися структура цієї «бойової одиниці», штатні розписи, актуальні цілі, були навіть спроби взагалі ліквідувати її, але ГУБОЗ і нині наводить жах на всі без винятку кримінальні угруповання країни.

Сьогодні для борців з оргзлочинністю визначено декілька пріоритетних напрямів роботи. Перш за все, це – виявлення та припинення діяльності стійких, соціально небезпечних злочинних груп, які мають серйозний вплив на соціаль­но-економічну та криміногенну ситуацію в державі. 
Зазначених ОЗГ тільки за цей рік бозівцями знешкоджено більше півтора десятка. Так, днями у Севастополі кайданки клацнули на зап’яс­тках членів групи, які чималими «партіями» крали із військової частини вогнепальну зброю, боєкомплект до неї та вибухівку. Охочих придбати собі небезпечні «іграшки» ділки знаходили через Інтернет. Товар замовнику відсилали звичайною поштою. Правоохоронцям вдалося задокументувати навіть факт купівлі-продажу кількох автоматів із набоями та гранатомета. Під час обшуку у підозрюваних вилучили 4 пістолети, сотні магазинів, боєкомплект до різної зброї тощо.
Протидія наркобізнесу – також одне із стратегічних завдань працівників спецпідрозділів БОЗ. Приміром, нещодавно на Тернопільщині їм вдалося ліквідувати цілий наркосиндикат. До цієї операції було залучено понад 100 правоохоронців, обшуки проводилися одночасно у кількох областях, затримано 12 активних учасників «картелю» та його організатора. Загалом же, за вчинення злочинів, пов’я­заних з незаконним обігом наркотиків, зусиллями бозівців 2011-го порушено на 62% кримінальних справ більше, ніж торік.
Окрему увагу «підопічні» Святого Георгія приділяють і викриттю схем заробляння «брудних» грошей на контрабанді. Черговий здобуток – ліквідація ОЗГ, члени якої налагодили підпільний канал постачання з Туреччини до України ювелірних виробів. Вилучені у спільників коштовності заважили на 345 кілограмів, що у грошовому еквіваленті «потягне» на 70 млн гривень. За попередніми підрахунками, виявлена «хура» дорогоцінностей становить 20% усього легального місячного імпорту «ювелірки» з берега турецького до українського. Зауважимо, що у сіті бозівських «рибалок» традиційно потрапляє велика риба, та ще й цілими косяками.

Серед нинішніх пріоритетів служби і протидія корупції та хабарництву. На жаль, ці ганебні явища, неначе метастази, нині пронизали практично усі сфери життя суспільства. У справах про хабарництво фігурують голови райдержадміністрацій, міськ-, сільрад, керівники підрозділів ДПІ, Фонду держмайна, мери, судді, працівники міністерств та інших державних установ.
«Прикро, та вже звичними стали мільйонні гонорари, за які чиновники «віддають» державні землі, сприяють «потрібним» фірмам у контрактах, приймають «потрібне» суддівське рішення тощо, – зазначає начальник ГУБОЗ МВС Едуард Федосов. – Справді рекордні суми «ходять» у сфері земельних відносин. У Криму вже направлено до суду кримінальну справу, де фігурує цікавий корупційний конгломерат, утворений місцевими депутатами та військовими пенсіонерами. За дві латифундії на Чорноморському узбережжі загальною площею 17 га спритники запросили у київського бізнесмена ні багато ні мало – 5,2 млн доларів».
Цього ж року бозівцями вже викрито понад 160 фактів хабарництва, загальна сума «подяк» перевищує 18 млн гривень. Приміром, у Запорізькій області колишній міський голова під час перебування на посаді вимагав «відкупний» у розмірі 1 млн гривень за неперешкоджання підприємницькій діяльності.
Ще 2008-го в структурі Головного управління БОЗ було створено Антикорупційне бюро. За цей час його працівники встигли відправити до в’язниці не одного можновладця. Їхня увага зосереджена на корумпованих чиновниках вищої ланки, які становлять неабияку загрозу для економіки держави. Таким фігурантам кримінальних справ вже не допомагають ні гроші, ні слава, ні зв’язки.
«Нині в країні складається ситуація, коли хабарники та бюджетні «кровососи» вже не почуваються так упевнено, як раніше, – наголошує заступник міністра внутрішніх справ Сергій Черних. – І багато в чому це заслуга служби БОЗ».

Окремий акцент борці з оргзлочинністю нині роблять на виявленні та ліквідації злочинних схем, спрямованих на розкрадання бюджетних коштів, їх відмивання і легалізацію. Зокрема, цього року припинено діяльність понад двох десятків конвертаційних центрів, які завдали збитків державі на суму майже 380 млн гривень.
В одному з випадків четвірка спритників з Рівненщини, використовуючи реквізити й розрахункові рахунки кількох фіктивних підприємств, провела низку фіктивних операцій з переведення безготівкових коштів у готівку. Таким чином вони створили податковий кредит з ПДВ на майже 36 млн гривень.
Звісно, за протидією організованим кримінальникам у ГУБОЗ не забувають і про необхідність постійно підвищувати рівень підготовки своїх кадрів – цього потребує реальна ситуація на фронті боротьби зі злочинністю. За рішенням міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова було поновлено роботу школи підвищення оперативної майстерності, де бозівці щомісячно проходять навчання. Таким навчанням охоплено увесь особовий склад, який розбито на групи за стажем роботи та посадовим рівнем. 
«Приємно бачити, що уже за цей рік наші працівники стали грамотніше вести оператив­но-роз­шукові справи, якісніше готувати матеріали для слідства, – розповідає Едуард Федосов. – Ми і надалі будемо активно удосконалювати навчання особового складу».
Вже 20 літ під заступництвом Святого Георгія Переможця убозівці впевнено ведуть боротьбу із хитрим та підступним «змієм» на ім’я Злочинність. Аби побороти кримінальне свавілля, їм доводиться долати багато перешкод. Та вони ще жодного разу не виходили з бою переможеними.

Анна ТОРГОНЕНКО, «ІЗ»