fbpx
Як ОБСЄ визнала “російські гібридні сили” на Донбасі

Як ОБСЄ визнала “російські гібридні сили” на Донбасі

ОБСЄ Російська агресія

Мінська сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ закінчилася кількома позитивними рішеннями для Києва. У російській делегації кажуть, що проукраїнські настрої в організації не будуть панівними довго.

Найважливіше рішення для України – ухвалення в головному річному документі ОБСЄ резолюції “Відновлення суверенітету і територіальної цілісності України” з формулюваннями щодо дій Росії у Криму і на Донбасі.

Дипломатичні маневри

Резолюція щодо України – додатковий документ до загальної декларації. Українська делегація підготувала її заздалегідь і винесла у п’ятницю на комітет з політики і безпеки.

Попри активну протидію російської делегації, резолюція про відновлення суверенітету України в Криму і на Донбасі була повністю підтримана.

Члени української сторони розповіли ВВС Україна, що росіяни просто не підготувалися для того, щоб за всіма процедурами заблокувати ініціативу Києва.

У підсумку, під час розгляду на комітеті росіяни висловлювали лише поодинокі зауваження та роздавали у залі буклети “Про ситуацію з погромами російських банків в Україні”.

У неділю ПА ОБСЄ декларацію ухвалила остаточно, й всі її формулювання стали офіційними визначеннями організації щонайменше на рік.

“Гібридні сили” на Донбасі

Мінська декларація мала б жорсткі формулювання щодо Росії навіть і без резолюції щодо України.

У першому її розділі, зокрема, засуджується тиск на членів моніторингової місії ОБСЄ у тих районах Донбасу, “що перебувають під контролем російських гібридних сил”.

А вже у наступних абзацах декларація закликає “РФ утриматися від агресивної практики і скасувати рішення про незаконну анексію АР Крим”.

У самій же резолюції “Відновлення суверенітету і територіальної цілісності України” формулювання ще неприємніші для Москви.

Наприклад, про “спонсорування терористичної діяльності в Україні” та “найманців” на Донбасі.

Кілька пунктів:

  • “[ПА ОБСЄ] наполегливо закликає Російську Федерацію відмовитися від тимчасової окупації АР Крим і міста Севастополя, вивести російські окупаційні сили з тимчасово окупованих АР Крим і міста Севастополя і повернути їх під контроль уряду України”;
  • “[ПА ОБСЄ] наполегливо закликає Російську Федерацію припинити спонсорування терористичної діяльності в Україні за рахунок переміщення бойовиків, грошей і зброї через непідконтрольну уряду ділянку українсько-російського державного кордону і перестати у будь-якій формі підтримувати незаконні збройні формування в окремих районах Донецької та Луганської областей України, які здійснюють терористичні акти в Україні”;
  • “[ПА ОБСЄ] закликає Російську Федерацію забезпечити вивід своїх збройних формувань, військової техніки і найманців з території окремих районів Донецької і Луганської областей України під моніторингом ОБСЄ, а також роззброєння всіх незаконних формувань”.

Виключно до України Мінська декларація застережень не містить. Згадується заклик до “обох сторін” конфлікту на Донбасі припинити бойові дії, відвести великокаліберну зброю та дати повний доступ для спостерігачів і гуманітарних місій.

Наслідки

Керівник української делегації Артур Герасимов каже, що Мінська декларація – потужний сигнал підтримки України: “Росія чітко визнана країною окупантом. Чітко визнано, що російські окупаційні війська, а також терористи, які підтримуються російською зброєю, присутні як в Криму, так і на Донбасі”.

“Ці документи будуть зараз негайно надіслані міністрам закордонних справ всіх країн-членів ОБСЄ для прийняття рішень урядами і парламентами”, – додав політик.

Декларація ПА ОБСЄ – лише рекомендаційний документ, але він може мати певні практичні наслідки, додає інший член української делегації Ігор Попов.

“Подібна декларація буде дуже важливим чинником при ухваленні рішень, скажімо, про допомогу Україні або про санкції проти Росії”, – зазначив український політик.

Голова російської делегації, віце-спікер Держдуми Петро Толстой переконаний, що такі проукраїнські настрої недовго будуть панівними в організації.

“Упевнений, що за деякий час конфронтаційний дух, який намагаються внести у роботу ПА ОБСЄ українські колеги та низка інших країн, поступляться місцем конструктивному співробітництву”, – заявив він.

На питання ВВС Україна про те, чи не є підтримка ОБСЄ української резолюції виявом “міжнародної ізоляції” РФ, про яку стверджують у Києві, пан Толстой відповів: “У Росії є своя позиція, ми на ній наполягаємо… І ніякої ізоляції РФ не відчувала і відчувати не може. Росія – це велика країна, й ізолювати її ні від Європи, ні від світу, не вдасться”.

Пан Толстой додав, що РФ поки що не готуватиме резолюцію у відповідь. Проте раніше він казав, що Росія може навести більше сотні фактів українських порушень.

“Ми не страждаємо на юнацькі комплекси, й на подібні випади відповідати не збираємося. Ми заявили ще раз про свою позицію – Крим є і буде частиною РФ. Незалежно від того, що про це думають українці, шведи чи балтійці”, – заявив Петр Толстой.

Його колега з Держдуми та екс-директор ФСБ Микола Ковальов вбачає у такому рішенні ПА ОБСЄ наслідки інформаційної війни проти Росії.

“Абсолютна більшість парламентарів уже отруєні бацилою інформаційних війн. Практично у всіх країнах ОБСЄ йде обробка, й, звичайно, парламентарі пов’язують своє майбутнє саме з антиросійською риторикою”, – нарікає Микола Ковальов.

Стосунки між делегаціями

Члени української делегації розповіли ВВС Україна, що жодних безпосередніх переговорів з росіянами у межах Парламентської асамблеї у них не було. І з такою ініціативою українська сторона не виходила.

Російські ж делегати пояснили це небажанням “компрометувати” українських депутатів.

“Ми здороваємося з колегами. Але оскільки в Україні такі контакти розцінюються, як зрада батьківщини, ми не хочемо їх якимось чином компрометувати”, – розповів Петр Толстой.

Микола Ковальов згадав, що постійну російсько-українську групу при ПА ОБСЄ планували створити з попередньою делегацією України: “Але той склад (української. – Ред.) делегації, який пішов на переговори, був просто виметений із Ради. Й прийшов новий склад, що відмовляється від будь-яких контактів”.

Утім, був один член української делегації, до якого апелювали росіяни – Нестор Шуфрич.

У своєму виступі на одній з сесій він згадав про зобов’язання Києва ухвалити закони про амністію, спеціальний статус Донбасу та місцеві вибори там, а також зазначив, що “українська влада сьогодні незацікавлена у мирному врегулюванні”.

Слова пана Шуфрича згодом кілька разів згадували російські представники, говорячи про “збройний переворот у Києві”.

Інші члени української делегації у розмовах нарікали, що Україна на ПА ОБСЄ стала чи не єдиною країною, яка винесла свої внутрішньополітичні питання на загальне обговорення.

Своєрідно складалися й стосунки між іншими делегаціями.

Росія традиційно могла розраховувати на підтримку кількох країн з СНД. За підсумкову декларацію з нею, наприклад, не голосували Білорусь, Казахстан і Таджикистан. У деяких питаннях росіян підтримували киргизи, узбеки, вірмени і кілька представників делегацій Сербії та Італії.

Згадана Білорусь під час голосування за резолюцію щодо України утрималася. В українській делегації це розцінили скоріше як позитивний сигнал.

Голова білоруської делегації Болеслав Пірштук каже – у конфлікті Києва з Москвою Мінськ хоче залишатися нейтральним.

“Нам не дуже зрозумілі багато нюансів цього процесу. І ми не дуже хочемо у них заглиблюватися. Це мають робити професійно ті люди, як беруть участь у миротворчому процесі”, – розповів білорус ВВС Україна.

“У нас гарні стосунки з делегацією України, ми розуміємо одне одного дуже добре”, – додав він, відповідаючи на питання про власне голосування за резолюцію.

А в делегації США вважають, що участь Росії у дискусіях – це вже позитив.

“Добре, принаймні, що росіяни тут і бачать підтримку України. Вони залучені. А якщо ти залучений – то є надія”, – розповіла конгресмен Шейла Джексон Лі.

“Потрібно, щоб Росія дійшла висновку, що найкращий шлях для побудови сильної Росії, як і сильного її сусіда України, – це зберегти Україну об’єднаною”, – наголосила американка.

Зрештою, Київ може бути задоволеним ще кількома рішеннями ПА ОБСЄ в Мінську.

Зокрема, перепризначенням керівника української делегації Артура Герасимова на посаді заступника голови комітету ПА ОБСЄ з питань економіки, науки, технології та навколишнього середовища.

Крім того, до Мінської декларації увійшла резолюція щодо посилення енергетичної безпеки в регіоні ОБСЄ.

Один з її пунктів підкреслює “велику вагу повної реалізації потенціалу існуючих маршрутів енергозабезпечення…”.

В українській делегації пояснили, що таке формулювання має на меті протидію будівництву Росією газогону “Північний потік-2” в обхід України.

 

Стаття BBC Україна за авторством В’ячеслава Шрамовича

ОБСЄ Російська агресія