Зустріч в Укроборонпромі. Коротко про цікаве

В п’ятницю проходила зустріч  журналістів, які пишуть про оборонку (я хоч і не журналіст вже, але відмовлятися не став))), з керівництвом Укроборонпрому в форматі довгої розмови про те, що цікавить обидві сторони. Найбільше представників УОП хвилювала тема пасивності правоохоронних органів у реагуванні на їхні “інформації” (по суті заяви про злочин). Про це напишу окремо пізніше. А зараз короткий огляд цікавої для спільноти MIL.IN.UA фактів, які вдалося дізнатися.

УОП позиціонує себе як експортноорієнтований бізнес, де держава просто власник. Дохід від закупівель Україною в його структурі тільки 30%. Решта – надходження від продажів з-за кордону. Якщо вірити менеджерам УОП, з 2014-го не продали жодної одиниці техніки зі складів (як раніше). Тільки нові виготовлені одиниці.

Щодо “торгівлі з Росією”. Її немає, тому що сама Росія жорстко блокує якісь можливості, в тому числі через треті країни, постачати в Україну якісь комплектуючі. Цікаво, що особливу увагу росіяни приділили тому, щоб жодна лопать до вертольотного гвинта не потрапила до нас з Казані. Двигуни для БТРів, про які було розслідування досі не поставили всі. Половину росіяни змогли стопарнути. Тепер вся нова бронетехніка іде з DEUTZ-івськими двигунами.

Щодо бронетехніки для ЗСУ, то тут основна проблема, що Міноборони не може чітко сказати про свої потреби. Немає 3 чи 5 річного плану закупівель. Тому складно планувати виробництво. Так що скільки БТР-3, БТР-4, Дозорів піде в ЗСУ – загадка для всіх. У розробці Держоборонзамовлення УОП участі, як кажуть, не бере. А хотів би. Проскочила згадка про підлянку, яку хтось хотів зробити перед парадом в 2016 стосовно Дозорів. В баках знайшли ганчірки, також виявили перерізані шланги. Була перспектива, що машина просто стануть посеред параду. З більш менш реальних перспектив – модернізація БМП для ЗСУ з встановленням тепловізійних прицілів. Правда, я так і не зрозумів чітко коли і польська, чи українська модернізація затверджена. Щодо стволів для танків. По факту, маємо зараз двох виробників в Україні. Не буду казати де саме, сорі.

Зі слів керівництва УОП, справи на ХАЗ потрохи виходять з піке. Новий директор ніби демонструє позитивні тенденції, завод отримав сертифікат виробника авіаційної техніки (дивно, що тільки тепер), є контракт на ремонт 7-ми машин. Є зацікавленість з боку іноземних інвесторів. Але є спроби українського бізнесу взяти завод в концесію, з аргументацією “ми ж свої”.

Щодо патронного заводу. Ситуація там де і раніше. Немає рішення Кабінету міністрів. Немає грошей. Немає де взяти кредит. Немає чіткого замовлення на продукцію (військові кажуть, що їм не треба поки). Останнє стримує інвесторів, які готові будувати за свої.

Чіткої нової інфи по ракетних програмах не почув. По “Грому” – зараз все на етапі автономних випробувань елементів комплексу. По “Вільсі” – створюються умови для серійного виробництва. По крилатій ракеті – типу все таємно, “скоро все побачите” (не певен, що треба цю фразу буквально сприймати).

Ан-132 в травні полетить в Саудівську Аравію. Планується турне по країнам регіону промоційне.

Ось такі короткі вижимки)

Publication author

Офлайн 3 місяці

olarhat

1
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 11-07-2016

Поширити:
Авторизація
*
*
Генерація паролю