Воєнний стан: післясмак

В Україні ще не так давно завершився правовий режим воєнного стану, який тривав 30 діб. Наскільки якісно виконували свої обов’язки у цей період не тільки військові, а й народні депутати, що щодня заявляють у ефірах як вони захищають Україну.

25 листопада 2018року відбулося загострення ситуації у Чорному морі. Прес-служба військово-морських сил України повідомила, що кораблі українського флоту у складі двох малих броньованих артилерійських катерів “Бердянськ” і “Нікополь” та рейдового буксиру “Яни Капу”, що  здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря, зазнали агресивних дій з боку російських кораблів.

Тоді ситуація зависла і всі чекали, які буде діяти Російська Федерація. Згодом на вечір стало відомо, що МБАКи “Бердянськ” та “Нікополь” були обстріляні та пошкоджені, втратили хід. Рейдовий буксир “Яни Капу” був вимушений зупинитися. Всі 3 плавзасоби захоплено росіянами.

  • Близько 23 години на засіданні Ради національної безпеки та оборони України уже розглядалося введення воєнного стану в Україні.

    На підставі рішення РНБО щодо введення правового режиму воєнного стану, 26 листопада  начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України віддав розпорядження щодо приведення з’єднань і частин Збройних Сил України у бойову готовність “повнаˮ.

    Вся міжнародна спільнота засудила, або висловила свою стурбованість щодо захоплення Російською Федерацією українських кораблів.

    26 листопада Верховна Рада України голосувала за введення воєнного стану. Багато народних депутатів сперечалися щодо доцільності введення цього правового режиму. Але після зміни терміну на котрий вводиться воєнний стан та внесення особливості щодо 10 областей України на котрих він діятиме, 276 народних обранця проголосували “За”. Відповідно до указу Президента України, воєнний стан оголошувався з 9-ї години 28 листопада. Він тривав 30 днів, тобто до 27 грудня.

  • Правовий режим запроваджувався не по всій території країни, а лише в 10 областях, які розташовані вздовж кордону з Росією, із невизнаною Придніпровською республікою та на узбережжі Чорного й Азовського морів– в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.

    26 грудня, було проведене заплановане засідання Ради національної безпеки і оборони України щодо завершення дії указу Президента про запровадження воєнного стану. На засіданні було проаналізовано результати впровадження заходів, передбачених правовим режимом воєнного стану, затверджені основні показники Державного оборонного замовлення на 2019-2021 роки, і розглянуто питання про введення додаткових санкцій щодо фізичних і юридичних осіб РФ.

    РНБО України визнала задовільним стан виконання органами виконавчої влади та іншими державними органами завдань, визначених Указом Президента України.

    Після завершення правового режиму воєнного стану в Україні у вечірніх ефірах на радіо та телеканалах народні депутати нещадно почали критикувати і звіт Президента, і звіт РНБО, ЗСУ тощо. Зокрема численні експерти зауважували, що можна було цей правовий режим не вводити.

    А зважаючи, що після завершення правового режиму воєнного стану відразу офіційно розпочалися виборчі перегони, хоча фактично вонт на час воєнного стану і не завершувалися. Партії та політики, майбутні кандидати та їх прихильники почали у стилі виборчих депатів висловлюватися щодо воєнного стану.

  • “Ми сьогодні хочемо зрозуміти, що ж такого зробили із застосуванням закону про воєнний стан, що не можна було б зробити без цього закону. Ми хочемо зрозуміти, чи зникла загроза відкритої російської агресії, про яку говорив Порошенко під час запровадження цього стану, чи зменшилася кількість російських збройних сил на кордоні з Україною, чи розв’язується питання визволення українських моряків. Принаймні про частину того, що відбувалося тоді, ми вже знаємо: гарний корпоратив президентської фракції БПП, Петро Порошенко гарно повеселився в резиденції Гута, слава Богу, хоч не на Мальдівах”, – завляє Сергій Власенко, народний депутат ВО “Батьківщина”.

    “Ми маємо піарника, який використовує всі, включаючи найсвятіші для держави речі, щоб про себе щось гарне сказати”, – зауважив Сергій Власенко і порадив Порошенку “припинити піарне “Томос-турне” країною та повернутися до виконання безпосередніх своїх обов’язків”.

     

    Тетяна Острікова з фракції ВО “Самопоміч” заявляла: “У мене виникають питання – без воєнного стану нам не треба критичну інфраструктуру утримувати в належному стані? Без воєнного стану не треба кордони посилено охороняти, коли в нас чотири роки йде війна? Без воєнного стану, врешті-решт, правоохоронні органи не повинні працювати? Ми ж щороку збільшуємо фінансування. Те, що вони провели зниження рівня злочинності на територіях, де був воєнний стан, свідчить лише про одне – вони недопрацьовують на іншій території України і під час невоєнного стану.Заходи, які назвав Президент, я вважаю, потрібно робити без воєнного стану, перебуваючи стільки років у стані фактичної війни з Росією”.

    Я ж вирішила переглянути, а наскільки якісно та добре з завданням “оборони країни” у парламенті впоралися  народні депутати голосуючи на час воєнного стану за “військові” Законопроекти.

    Загалом парламентарі голосували 69 разів за питання, що стосувалися національної безпеки та оборони. Це були законопроекти щодо закупівлі продукції та робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, про телебачення і радіомовлення щодо посилення інформаційної безпеки та протидії державі-агресору в інформаційній сфері, про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку зі створенням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів, щодо військових стандартів, щодо незаконного носіння військової форми одягу тощо.

  • Загалом законопроекти підтримували досить не погано всі фракції.

    Якщо за воєнний стан у народних депутатів була чітко виражена пофракційна позиція, то на час самого правового режиму цього вже не спостерігалося.

    Серед народних депутатів президентської фракції “Блок Петра Порошенка“, що вирішили піти проти лінії голосування фракції, або ж найменше підтримувати “військові” законопроекти виявилися – Роман Зварич, Віталій Чепинога, Микола Фролов, Петро Сабашук, Гліб Загорій, Мустафа Джемілєв, Сергій Каплін, Ольга Богомолець.

  • Серед народних депутатів, що входять у фракцію “Батьківщина” такими «відщепенцями» були – Олександр Абдулін, Андрій Кожем’якін.

    У фракції “Самопоміч” – Андрій Журжій, Семен Семенченко, Олег Лаврик, Лев Підлісецький, Ігор Діденко, Сергій Кіраль.

    Вже традиційно у таких питаннях фракції “Воля народу” та “Відродження” поділилися всередині на половину депутатів, які підтримують та половину, що не так жваво голосують за “військові” НПА.

    “Опозиційний блок” найбільш систематичний у цьому плані, бо свій максимум всією фракцією вижали у 43% підтримки.

    “Народний фронт” та “Радикальна партія” максимально підтримували “військові” законопроекти.

  • І це навіть не глибинний аналіз, що торкається, до прикладу, усіх кандидатів на пост Президента України щодо відповідності їх слів та голосувань. Це не аналіз кожного депутата, як саме він голосував за кожен  “військовий” Законопроект на час воєнного стану у відповідності щодо гучних та яскравих висловлювань у ЗМІ. Але післясмак цього не досить приємний, ба навіть гіркий.

    Аналіз голосувань робився за допомогою сервісу https://rada4you.org


    Інформація принесла користь?:

    0 votes, 0 avg. rating

    Авторизація
    *
    *
    Генерація паролю
    %d блогерам подобається це: