Командування  ПС США з 2005 року вивело з бойового складу більше 250 пілотованих бойових літаків, а згідно з бюджетом 2013 фінансового року намічається скорочення ще 123 машин. За цей період було замовлено близько 300 стратегічних багатоцільових дистанційно керованих літальних апаратів ДКЛА (RPA – Remotely Piloted Aircraft –  фахівці ПС США вважають, що визначення «безпілотний літальний апарат – БЛА (UAV)» формує помилкове сприйняття повністю автономної системи, яка не потребує участі людини в контурі управління та обробки інформації) MQ-1 “Предатор” і MQ-9 “Ріпер”. Також з 2005 року чисельність особового складу ПС скоротилася на 25552 людини, а проект бюджету 2013-го передбачає зменшення його ще на 10000. Військовослужбовці розформованих підрозділів тактичної авіації (близько 4000 чоловік) переміщаються в підрозділи, що експлуатують ДКЛА.
Керівництво американських ПС планомірно нарощує кількість, бойові можливості та інтенсивність застосування у військових конфліктах стратегічних багатоцільових безпілотних систем. Так, на початок 2012 року в складі повітряних сил нараховувалося близько 160 стратегічних багатоцільових ДКЛА MQ-1 “Предатор” і MQ-9 “Ріпер”.
За визначенням американських фахівців, повітряна дистанційно керована система повинна характеризуватися:

  • відсутністю особового складу в зоні бойових дій;

    можливістю виконання повного циклу (виявлення, класифікація, супровід і вогневе ураження) завдань при нанесенні ударів по наземних цілях в призначеному районі;

    великою тривалістю польоту для забезпечення безперервності ведення розвідки (спостереження);

    малими показниками помітності;

  • здатністю діяти в складних умовах обстановки.

    Таблиця 1. Загальна кількість техніки та особового складу

    бойових авіаційних патрулів апаратів “Предатор” / “Ріпер”

    Кількість

    50 БАП

  • 65 БАП

    Спочатку

    Остаточно

  • Спочатку

    Остаточно

    Літальні апарати

    190

    272

  • 235

    342

    Наземні станції керування

    136

    168

  • 168

    342

    Оператори польотом (льотний склад)

    873

    1096

  • 1148

    1307

    Оператори бортової апаратури

    425

    500

  • 552

    650

    Особовий склад груп прийому, обробки, розподілу отриманої інформації та обслуговування апаратури

    3150

    4150

    4095

    5395

    Особовий склад груп технічного обслуговування

    2500

    2500

    4890

    4890

    Особовий склад груп координації

    250

    500

    325

    659

     

    В ході проведення військових операцій США і їх союзників в Афганістані та Іраку на основі цих машин були сформовані 39 бойових авіаційних патрулів (БАП, САР – Combat Air Patrol) – підрозділів, що виконують завдання в інтересах безперервного оперативного забезпечення дій військ (сил) в заданому районі на ТВД. У їх складі близько 5 500 чоловік, у тому числі близько 550 операторів керування польотом (льотний склад), і понад 170 апаратів.
    До 2012 року були сформовані 49 БАП, перш за все на основі апаратів “Ріпер”, а до 2014-го планується мати 65 БАП. Це призведе до значного збільшення чисельності задіяного для забезпечення їх застосування особового складу, яка, за оцінками командування ВПС, може скласти до 4 % загальної та 10 % чисельності льотного складу ПС (табл. 1).
    Типовий БАП (табл. 2) включає:

    чотири апарати “Предатор” або “Ріпер” (три розгорнуті на ТВД і один використовується для навчально-бойової підготовки у місці постійної дислокації); комплекс наземного обладнання; 168 військовослужбовців забезпечують їх застосування на континентальній частині США – операторів керування польотом апаратів та їх бортовим розвідувальним устаткуванням, групи обробки, розподілу та зберігання отриманих розвідданих; на ТВД – оператори зльоту і посадки, групи обслуговування і ремонту ДКЛА призначені головним чином для ведення повітряної видової оптоелектронної або радіолокаційної розвідки.

    Таблиця 2. Склад типового бойового авіаційного патруля (БАП),

    котрий використовує апарати “Предатор”/”Ріпер”

    Центр бойового планування і застосування БАП

    Підрозділи БАП, розгорнуті безпосередньо на ТВД

    Центр прийому, обробки і розподілу отриманої інформації та обслуговування апаратури

    ДКЛА

    0

    ДКЛА

    4

     

     

    Чисельність о/с

    43

    Чисельність о/с

    59

    Чисельність о/с

    66

    Командування

    2

    Оператори управління апаратами на етапах зльоту і посадки

    3

    Група обробки потокового відеозображення

    34

    Адміністративна група

    14

    Оператори управління апаратурою на етапах зльоту і посадки

    3

    Група обробки даних видової розвідки

    18

    Група координації

    5

    Група технічного обслуговування

    53

    Група технічного обслуговування

    14

    Оператори керування польотом

    7

    Інше обладнання

    3

     

     

    Оператори управління апаратурою

    7

    Наземна станція управління групи забезпечення зльоту та посадки

    1

     

     

    Група технічного обслуговування

    8

    Станція супутникового зв’язку на ТВД

    1

     

     

    Інше обладнання

    1

    Волоконно-оптичні супутникові канали зв’язку глобальної інформаційної мережі МО США

    1

     

     

    Наземна станція

    1

     

     

     

     

     

    Крім виконання цих завдань тільки в 2009 році апарати нанесли більше 60 ракетно-бомбових ударів по наземних цілях, в результаті яких знищено, за оцінками американського командування, понад 200 бойовиків; при цьому витрачено близько 1000 керованих ракет класу “повітря – земля” типу AGM- 114 “Хеллфайр” і більше 200 керованих авіаційних бомб (УАБ) GBU-12 серії “Пейвуей-2” калібру 500 фунтів з напівактивними лазерними головками самонаведення. Завдання ураження цілей покладаються в основному на MQ-9 “Ріпер”, що володіє в порівнянні з MQ-1 “Предатор”значно більшою вогневою міццю ДКЛА (збільшений боєкомплект КерР AGM-114, можливість застосування КАБ серії “Пейвуей-2”, а в перспективі – серій “Джейд” і “СДБ”). Технічні можливості апаратів дозволяють застосовувати КерР типів ААМ-7 “Стінгер” і ААМ-9 “Сайдвіндер” класу “повітря – повітря” малої дальності, однак на сучасному етапі командування ПС не планує задіяти дані машини для боротьби з повітряними цілями.
    Незважаючи на те, що в цілому бойова ефективність цих машин оцінюється порівняно високо, виявлено їх слабкі сторони, до яких, наприклад, відноситься обмежений кут огляду бортової оптоелектронної системи (ОЕС) розвідки MTS-A, що становить 5° в режимі високого розрізнення. Це істотно обмежує можливості ведення розвідки і, крім того, є основною причиною частих втрат апаратів, а також зривів захоплення і супроводу мобільних наземних цілей, що різко знижує ефективність застосування бортової зброї.
    У зв’язку з цим управління перспективних досліджень МО США (DARPA) ініціювало низку програм зі створення сучасних оптоелектронних та радіолокаційних систем розвідки і цілевказівки.

    Так, для машин “Ріпер” в рамках першого етапу програми “ВААС” (WAAS – Wide Area Airborne Surveillance) – “Ін-кремент-1” – розроблена і в 2010 році прийнята на озброєння підвісна ОЕС “Горгон Стейра”.
    До складу нової системи входять дев’ять (п’ять денної зйомки і чотири інфрачервоних) фіксованих камер, розміщених під різними кутами на єдиній гіростабілізованій платформі і забезпечують при висоті ведення розвідки 7000 м огляд місцевості в радіусі до 4 км під апаратом. Одержувані у формі потокового відеозображення або покадрової зйомки з поліпшеною деталізацією зображення конкретних об’єктів дані можуть транслюватися: по широкосмуговому радіоканалу (швидкість передачі не менше 200 Мбіт/с) на наземний сегмент безпілотної системи з подальшим розподілом споживачам; безпосередньо на 12 портативних терміналів типу “Ровер” , OSRVT або “Відео Скаут” підрозділів сухопутних військ і морської піхоти, що ведуть бойові дії; ударні пілотовані літальні апарати, наприклад стратегічні бомбардувальники В-1В, В-2А, В-52Н, літаки сил спеціальних операцій АС-130H / U “Спектр”/”Спукі” та ін.  Штатні апаратура та ОЕС MTS-А і-В машин “Предатор” і “Ріпер” забезпечують трансляцію тільки на один термінал.
    В ході другого етапу програми (“Інкремент-2”) кількість камер ОЕС “Горгон Стейра” планується довести до 30-60 одиниць при нарощуванні технічних характеристик системи (огляд місцевості в радіусі до 10 км, підвищена роздільна здатність і вибірковість передача даних на 30 портативних терміналів “Ровер” (OSRVT). При цьому передбачається забезпечить можливість відомості відеоданих від двох і більше апаратів. Поставки вдосконаленої системи повинні були початися в 1 кварталі 2012 року.
    Надалі, після 2013 року намічено реалізувати інтеграцію потоків даних від великого числа засобів видової повітряної розвідки,  включаючи різнорідні. Крім того, машини планується оснастити перспективною ОЕС “Аргус-ІС” “ARGUS-IS – Autonomous Real-time Ground Ubiquitios Surveillance – Imaging System). До складу апаратури розташованої в підвісному контейнері масою близько 230 кг, увійдуть 4 відеокамери на єдиній гіростабілізованій платформі, об’єднані волоконно-оптичною шиною обміну даними (пропускна здатність більше 325 Гбіт/с) з процесором попередньої обробки відеосигналів, а також радіоапаратура передачі інформації.
    Всього ПС США планує розширити виробництво апаратів “Ріпер” і довести їх кількість до 2020 року до 347 одиниць
    В зв’язку  з цим подальше нарощування бойових можливостей цих машин, поряд з удосконаленням бортової розвідувальної і прицільних систем, апаратури передачі даних і обміну інформацій, передбачає забезпечення управління одним оператором декількома апаратами і підвищення автономності їхніх дій.
    Зокрема, в 2012-2013 роках планується забезпечити можливість управління одним оператором чотирма апаратами (MAC – Multi-Aircraft Control), а також автономного польоту тих з них, які виконують транзитні перельоти з місць постійної дислокації в зони військових дій і назад. У перспективі передбачається довести показник автономності дії машин зі складу БАП до значення не менше 50%. Інші ж будуть управлятися за принципом MAC. В цілому це дозволить скоротити чисельність льотного складу, наприклад 50 БАП  до 150 чоловік.
    До 2020 року ПС США планують прийняти на озброєння перспективний стратегічний багатоцільовий БЛА MQ-X, в якому будуть реалізовані найбільш передові технологічні досягнення, відпрацьовані в ході вдосконалення існуючих багатоцільових машин. Його головною особливістю поряд з високою (майже звуковою) швидкістю при дальності польоту і часу патрулювання, пропорційними з аналогічними характеристиками апарату “Ріпер”, повинна стати можливість виконувати більш широке коло бойових завдань. Передбачається, що в число майбутніх завдань увійдуть:

    ведення повітряної розвідки;

    видача цілевказівки ударним засобам;

    знищення виявлених наземних цілей і безпосередня авіаційна підтримка сухопутних військ;             нанесення ракетно-бомбових ударів на великих дальностях;

    вогневе ураження активних засобів ППО супротивника;

    ведення радіоелектронної боротьби (РЕБ ) і постановка перешкод (РЕП) як самостійно, так і спільно з бойовими літаками;

    задіяння у системі ПРО;

    ретрансляція зв’язку і команд бойового управління військами;

    дозаправка в повітрі пілотованих (в перспективі – дистанційно керованих) літальних апаратів;             повітряні перевезення (в тому числі власних модулів);

    проведення пошуково-рятувальних операцій.
    Це буде забезпечуватися перш за все завдяки модульному принципу побудови корисного навантаження. Нарощування можливостей машин планується здійснювати поетапно – по мірі відпрацювання найбільш критичних технологій і конструкторських рішень.
    Так, концепцією бойового застосування апаратів MQ-X передбачається їх самостійний (тривалістю не менше 12 год з дозаправкою в повітрі) переліт з місць постійної дислокації в будь-який район військових дій з пакетованим на борту комплектом змінного обладнання і апаратури, а також подальше оперативне переобладнання в варіант для ведення безперервної повітряної розвідки на дальності до 900 км.
    У подальшому частина апаратів буде переобладнана в варіант РЕБ в цілях забезпечення постійного придушення радіолокаційних засобів ППО супротивника, інша частина – у варіант вогневого придушення засобів ППО, постановки перешкод і ведення видовий повітряної розвідки. У міру ескалації конфлікту, в залежності від бойової обстановки, що складається, розподілу і виділеного наряду сил, машини можуть бути переобладнані в варіанти:

    заправного з можливістю ведення РЕБ або ударного (для дій спільно з тактичними винищувачами);

    ретранслятора сигналів зв’язку і команд бойового управління;

    транспортного, призначеного для матеріально-технічного забезпечення підрозділів, що діють у відриві від основних сил;

    розвідувальні, для ведення гіперспектральної повітряної розвідки.
    В даний час командування  ПС США не визначило базовий апарат, на основі якого буде створено перспективна машина MQ-X. В якості можливих зразків розглядаються експериментальні бойові апарати Х-47В, Х-45С, багатоцільовий “Авенджер”, RQ-170 “Сентінел” та інші, що знаходяться в розробці.
    Таким чином, досягнення нових тактико-технічних показників стратегічних багатоцільових ДКЛА  дозволить в перспективі досягти якісних змін у підготовці і бойовому застосуванні частин і підрозділів БАП, в тому числі гнучкості їх реагування залежно від характеру воєнних дій. Американське керівництво вважає, що цього можна досягти при реалізації основних напрямів – підвищення можливостей обчислювальних машин та скорочення ролі людського фактора, а також за рахунок збільшення швидкості передачі даних у військових телекомунікаційних каналах і забезпечення більш надійної їх перешкодозахищеності.

    Р. Щербінін


    Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook та Twitter. Також долучайтесь до нашого каналу у Telegam


  • Щодо роботи порталу пишіть Ваші побажання та зауваження нам на пошту: mail.milinua@gmail.com


    Авторизація
    *
    *
    Генерація паролю
    %d блогерам подобається це: