Пристрасті за крейсером. Картина друга. Фінальна.

Продовжимо професійно відповідати на непрофесійну маячню:

Ігор Луценко: 4. Те, що крейсер в хорошому стані свідчить, що росіяни постійно намагалися його придбати.

«До самого останнього моменту Москва намагалася купити крейсер повністю. Погодьтеся, навряд чи б росіяни всі ці роки виявляли інтерес до покупки металобрухту»

  • Відповідь:

    Росіяни ніколи не мали серьозних намірів придбати ракетний крейсер повністю. Навпроти, вони докладали усіх зусиль, щоб Україна не продала крейсер будь якій третій країні, вживаючи усіх заходів, у тому числі імітацією своєю зацікавленість у придбанні крейсера. Саме імітації. Росія неспроможна відновити усі крейсери, що має у своєму складі їх ВМФ. Підтвердження цьому є системні проблеми з російськими крейсерами. Вже понад 20 років стоять нерухомими три атомні крейсери «Ушаков», «Лазарєв», «Нахімов». На кінець 1990-х років відносно боєздатним був лише «Червонець» – крейсер «Варяг» та «Петя» – «Пьотр Вєлікій».  «Слава-Москва» та «Устінов» знаходилися у багаторічних ремонтах. На кінець 2000-х років у задовільному стані були чотири з семи крейсерів, зараз лише три («Пьотр Вєлікій», «Варяг» та «Устінов»). Ігор Луценко розповсюджує досягнення російської «оборонки» про «модернізацію» «Устінова», справність «Варяга», «Москви», забуваючи, що атомні «Нахімов» і «Ушаков» в коматозному стані, а про «Москву» вирішують, чи взагалі доцільно його відновлювати. Дійсно, минулого року почали ремонт та модернізацію крейсера «Нахімов», проте перспективи доволі туманні. Ми спостерігали за модернізацією російського «Горшкова» в індійську  «Вікрамадітью», коли роботи тривали 9 років (2004-2013), а їх вартість збільшилася у ТРИЧІ (з 750 млн. доларів до 2 мільярдів 300 млн!). Росія латає дірки і не може дати ради навіть тим крейсерам, які в неї є, не кажучи про ще один крейсер.

    За таких умов НІКОЛИ, повторюю НІКОЛИ, Росія не мала намірів придбати в Україні недобудований крейсер. Завжди мова йшла про запчастини.

    Ігор Луценко 5. Крейсер настільки цінний, що Бразілія має намір його придбати та відновити.

  • «У наших ЗМІ ми чуємо, що у разі укладення контракту, колишній крейсер «України» … буде відновлений та демілітаризований, доставлений в Бразилію та модернізований фахівцями від української сторони»

    Відповідь:

    По-перше у наших ЗМІ казали лише про пропозицію бразильцям від ДГЗІФ «УКРІНМАШ». (https://defence-ua.com/index.php/statti/5125-ukrayinsko-brazylskyy-tamandare-propozytsiya-vid-yakoyi-vazhko-vidmovytys)

    Що відповіли бразильці, наші ЗМІ не повідомляли (припускаю, що не зацікавилисяя старим крейсером. Як там у приказці: «хочеш розорити країну подаруй їй авіаносець»).

    По-друге у пропозиціях від УКРІНМАШ йшлося про ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЮ, це означає вилучення з крейсера усього озброєння (за виключенням головної енергетичної установки та стандартного набору засобів навігації), простими словами – перетворення бойового крейсера на мега-яхту. Це ще раз підтверджує неможливість відновити практично усю зброю та озброєння крейсера.

  • Взагалі, щодо перспектив придбання крейсеру іншими країнами (насамперед Індії та Китаю), імовірно були реальні перспективи у 1990-х роках. Проте на заваді цьому стали не тільки Росія (я вже про це казав вище), але і безглузді політичні рішення вищого керівництва держави стосовно добудови крейсера та прийняття його у склад ВМС України. З середини 1990-х років ситуація у світовому кораблебудуванні кардинально змінилася, з’явилася нова ідеологія будівництва сучасних бойових кораблів і будівництво таких кораблів, як крейсери припинили. З 1991 року ЖОДНОГО крейсера у Світі не було закладено. На 1995 рік у своєму складі крейсери мали ВМС США, ВМФ РФ, ВМС Франції (крейсер-вертольотоносець). ВМС США поступово виводять зі складу свої крейсери (5 вже списано).

    У сучасній побудові світових ВМС місця для крейсерів не залишилося. 150 річна безперервна еволюція цього класу кораблів фактично перервалася. Натомість Ігор Луценко пропанує нам повернутися у минуле століття, до крейсерів. Геніальний хід!

    Взагалі Ігор Луценко, не маючи достатніх знань, має при цьому сміливість звинувачувати військових в некомпетентності. Наприклад такий пасаж стосовно використання запасних частин з крейсеру в інтересах кораблів ВМС:

  • Ігор Луценко 6. «На яких це кораблях ВМС використовують у якості «ремонтних комплектів» 16 пускових установок головного калібру крейсера – проти корабельний ракетний комплекс П-500 «Базальт»? Або на якому із наявних кораблів ВМС ЗСУ можна встановити зняту з «України» 130-мм автоматичну артилерійську установку АК-130?Схоже, у найвищих ешелонах виконавчої влади нас усіх вважають за дурнів, говорячи про «ремкомплекти».

    Відповідь: Пан Луценко сам прикидається дурнем, або хоче поробити дурнів з українців. Вдає з себе нерозуміючого, що на крейсері є не тільки П-500 та АК-130 (а можливо він дійсно не знає, не дочитав російську Вікіпедію про крейсера «Атлант» до кінця).

    Для тих, хто не хоче бути дурнем, пояснюю по пунктах: на крейсері є ЗРК Оса, СУ Вимпел, АК-630, СУ Лєв, РБУ-6000, торпедні апарати, РЛС Фрегат, РЛС Вайгач-Наяда, система загально корабельної ветиляції, система вибухопожежобезпеки погребів з боєзапасом, корабельні засоби зв’язку, система управління головними двигунами, тощо. Ці комплекси, як цілісні системи вже безперспективні щодо відновлення, проте їх елементна база, окремі вузли та агрегати, ще можуть бути використані як запасні частини для кораблів ВМС і вони вкрай необхідні, тому, що саме таке озброєння, яке я перелічив, є на кораблях ВМС України.

    Давайте підіб’ємо короткий підсумок.

  • Пан Луценко пропанує відновити та модернізувати крейсер. Гаразд!

    Відновлення ракетного крейсеру змусить зосередити увесь фінансовий ресурс на його ремонт та модернізацію. Не раніше ніж через 10 років, витрачаючи шалені кошти, ми отримаємо доволі сумнівний результат – вразливий одинокий крейсер  без кораблів охоронення, який неможливо приховати ні у порту, ні у морі. Крейсер не встигне навіть вийте в море (не кажучи вже про застосувати ним своєї гіпотетичної ударної зброї), як буде знищений зосередженими ракетно-авіаційними ударами противника.

    Реалізовуючи проект одного-єдиного корабля (крейсера), ми паралізуємо розвиток усіх Військово-Морських Сил України, як виду збройних сил, тому, що ВЕСЬ фінансовий ресурс буде витрачатися заради одного крейсера. Недарма, протягом 5 років війни, Україну різними методами та способами спонукають прийняти таке вбивче для її флоту рішення.

    Без перебільшення добудова крейсера, це знищення національного військового флоту.

    Клаузевіц сказав: «Військова справа проста і цілком доступна здоровому розуму людини. Але воювати складно» Але тут той випадок, коли народний депутат не спромігся почитати навіть ази про морську тактику.

  • Я можу пробачити журналіста-економіста Луценка за поверховий підхід до предмету, яким він не володіє. Проте я не можу пробачити народного депутата Луценка за його легковажність при вивчені такого важливого для нашої країни питання, в наслідок чого він зробив і оприлюднив вкрай небезпечні висновки.

    Такі заяви від народного депутата небезпечні для оборони нашої держави. Це не Ляшко з вилами, або Барна з розами, це загроза нашої безпеці.

    Я не знаю чи це необізнаність пана Луценка, чи це навмисний крок, тоді з якою метою?

    Народний депутат занадто поважна людина, щоб бути некомпетентним. Безумовно народні депутати  не можуть знати все про все, але, враховуючи що народний депутат – ключова фігура у законодавчій гілці влади, вони ПОВИННІ бути компетентними і ВИВЧАТИ питання перед тим, як робити заяви. Природно, що Ігор Луценка не знає тонкощів військово-морської справи, проте перед тим, як оприлюднювати небезпечні для нашої держави заяви треба було вивчити питання, проконсультуватися у спеціалістів. Зустрітися з керівництвом ВМС, наприклад, почути їх обгрунтування. Зробити депутатський запит, кінець-кінців! Чи робив це народний депутат Луценко Ігор Вікторович?

    Новий військово-морський еХперт скаржиться, що дискусію про флот розпочинаємо тільки зараз:

  • «Вочевидь, нам необхідна фахова дискусія, з розрахунками і чіткими аргументами, який флот і для яких цілей ми будуємо. З такою пропозицією я, як нардеп, звернувся до міноборони та інших відомств. Шкода, що так дискусію ми заново розпочинаємо лише тепер, після болісної поразки біля Керченської протоки»

    Ні, пане Луценко, це Ви тільки після Керченського інциденту зрозуміли, що в морі не тільки купаються і загоряють, а в морі ще відстоюють національні інтереси і суверенітет нашої держави.

    Широке обговорення розвитку та побудови ВМС ЗС України триває з 2015 року, в ньому беруть участь всі, кому не байдуже морська доля нашої держави, у тому числі і народні депутати України. У цьому році на міжнародній конференції з морської безпеки (конференція проводиться вже вдруге) командувачем ВМС була представлена Стратегія розвитку ВМС ЗС України до 2035 року. Ця Стратегія стало плодом річної роботи не тільки офіцерів ВМС та ЗС України, але і спеціалістами цивільного флоту, морської науки, громадських активістів, спеціалістів по стратегічному плануванню від США, Великої Британії, Швеції, Норвегії. На конференції Стратегія була представлена на суд експертам с питань безпеки і оборони, послам США та Великої Британії в Україні, адміралам від наших партнерів-країн НАТО, військовим аташе, а також і народним депутатам України, яким не байдуже. А де був у той час пан Луценко? Чому він взяв участь у цій дискусії?

    Шкода, що Луценко всі ці роки ігнорував питання розвитку ВМС. А тільки зараз, зненацька, заметушився, наче вивалився з космосу на землю в сьогоденні наші реалії, або цей народний депутат живе у паралельній реальності. Пан Луценко мав можливість вдосталь подискутувати з Міноборони, оскільки стратегія розвитку ВМС ЗС України розроблювалося доволі прозоро. А коли робота над неї підійшла до завершальної стадії, то на своєму сайті Військово-Морські Сили оприлюднили своє бачення розвитку флоту, ґрунтуючись саме на викладках  цієї Стратегії.

    Як сказав пан Луценко у своїй статті: «Навколо нього (крейсера) точиться гаряча інформаційна – тобто гібридна – війна. І поки що Російська федерація цю війну досі виграє»

    ;

    Для мене зрозуміло, що Луценко робить свій внесок у цю гібридну інформаційну війну, але на чийому боці? Або він на стільки глупий, що не розуміє, що тут грає за  Московщину. Він скористався таким потужним інформаційним приводом, як акт агресії Росії відносно України у Керченської протоки. Ви з росіянами, пане Луценко?

    При чому виплескує думку про «болісну поразку біля Керченської протоки». Поразка наступає в бою, чи було боєм події 25 листопада? Якщо пан Луценка вважає боєм перехід кораблів з пункту А в пункт Б, то в мене аргументи закінчилися. Можливо цю ганьбу російських моряків у Росії і вважають перемогою над ВМС України, проте світове суспільство разом з Україною вважає це підступним і безпідставним актом російської агресії.

    Час для прийняття хибних рішень вичерпано. Час робити те, що дійсно потрібно для Перемоги.


    Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook та Twitter. Також долучайтесь до нашого каналу у Telegam



  • Інформація принесла користь?:

    1 votes, 5 avg. rating

    Авторизація
    *
    *
    Генерація паролю