Реформа ЗСУ поза політикою?

У Верховній Раді України 5 лютого 2019 року народні депутати розглядали Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку зі створенням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів», яким мали б реформувати військомати. Таку реформу уже почали впроваджувати на Рівненщині. Одник друге читання Законопроекту народні депутати України провалили, а «Радикали» блокували трибуну.

Олег Ляшко, перед розглядом у другому читанні питання Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку зі створенням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів», вивів до трибуни своїх колег та вимагав зниження цін на газ тощо. Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій закликав парламентську фракцію «Радикальна партія Олега Ляшка» не робити законопроекти безпеки і оборони розмінною монетою, але це не допомогло. За даний Законопроект парламентарі голосували уже після перерви для консультацій. Він набрав лише 178 голосів «За», 16 «утрималися», 148 народних депутатів «не голосували». Після перерви «радикали» дали лише 2 голоси, хоча у першому читанні майже всією фракцією підтримували даний Законопроект.

Зрештою Законопроект безуспішно повертали до розгляду, але потрібної кількості голосів він не набрав.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку зі створенням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів» внесли до Верховної Ради 9 листопада 2018 року, а вже 6 грудня було включено до порядку денного. Ним мали урегулювати діяльність цих центрів, бо у зв’язку зі створенням нової організаційно-штатної структури військових комісаріатів потрібно внести відповідні зміни шляхом заміни назв військових комісаріатів на обласні, територіальні (місцеві) центри комплектування та соціальної підтримки до ряду законодавчих актів. Як зазначає законотворець: «Законопроект розроблено відповідно до статті 9 Закону України «Про оборону України», а також вимог оперативної цілі 5.3. Указу Президента України від 6 червня 2016 року №240/2016 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України»щодо створення на базі військових комісаріатів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, з метою забезпечення правового регулюванням діяльності таких центрів».

Загалом за Законопроект було 11 голосувань, а з них 4 голосувань були 5 лютого 2019 року, хоча у першому читанні, де за нього проголосували позитивно, за нього голосували 6 разів. 5 лютого з 4 голосувань три було щодо повернення до розгляду і по жодному з голосувань Рада не змогла набрати потрібну кількість голосів. Загалом «не голосували» 201 народний депутат, «проти» Законопроекту не проголосував жоден.

Перше слухання Законопроекту теж не було простим, його прийняли у 6 голосувань. Два рази Законопроект не набирав потрібних голосів і його повертали до розгляду. Перше голосування за основу набрало – 205 голосів, а за повернення до розгляду за одну хвилину уже 218 голосів. Загалом за третім разом голосування у першому читанні за основу, парламентарі мобілізувалися і дали потрібних 234 голоси.

Підтримка Проекту Закону пофракційно у першому читанні була досить непоганою, а найбільший відсоток підтримки давала саме фракція «Радикальна партія Олега Ляшка» – 94%.

Найменше традиційно «Опозиційний блок» 44%.

Уже майже за два місяці ситуація кардинально змінилася, бо всі чотири голосування провалилися і навіть ті три, що мали б повернути Проект Закону назад до розгляду.

Як голосували “за основу”

Якщо розібрати голосування за Проект Закону «за основу», то ситуація за два читання виглядає наступним чином:

«Радикальна партія Олега Ляшка», яка у першому читанні давали 20 голосів «за» з 21, у другому читанні тільки два народні депутати підтримали цей Законопроект – Оксана Корчинська та Юрій-Богдан Шухевич, інші не голосували, а Ігор Попов був відсутній.

Фракція «Народного фронту», яка у першому читанні підтримала Законопроект на 81%, у другому читанні дали підтримки 69%. З 81 народного депутатата, що є у фракції підтримало Законопроект 56 обранців.

Фракція «Блок Петра Порошенка», членом якої є автор Законопроекту Іван Вінник, якщо у першому читанні давала 72%підтримки, то у другому читанні вже дала 51% підтримки. З загальної кількості депутатів 135, проголосували «за» 69 обранці, інші не голосували, були відсутні та ще троє «утрималися» – Віктор Пинзеник (у першому і другому читанні) , Павло Різаненко (тільки у другому читанні), Юрій Соловей (тільки у другому читанні).

Парламентська фракція «Батьківщина», що у першому читанні підтримувала цю ініціативу на 60%, у другому читанні підтримала уже на 65%. Всі народні депутати, що були присутні на засіданні у кількості 13 осіб проголосували «за».

Фракція «Воля народу», що у першому читанні давала 32% підтримки, у другому читанні уже давала 16% підтримки. Три народні обранці голосували «за» – Сергій Лабазюк, Євген Рибчинський, Олександр Супруненко.

Парламентська фракція «Відродження» у другому читанні теж змінила свої погляди щодо реформування військоматів і вже з 25% зменшила показник до 17%.

«Самопоміч» теж різко змінила свої погляди на заміну військоматів на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, але навпаки збільшила відсоток підтримки, як і фракція «Батьківщина», з 36% на 48% підтримки. Якщо у першому читанні 9 народних обранців підтримували Законопроект, то у другому читанні – 12 осіб.

Перше читання

Друге читання

До чого вибори?

Варто зауважити, що перше читання було ще до початку виборчої кампанії, а друге читання Законопроекту уже після місяця ведення кандидатами своїх виборчих кампаній.

Чинний Президент України через два дні після слухання Проекту Закону у Верховній Раді був зареєстрований Центральною виборчою комісією, як кандидат у Президенти. А 29 січня 2019 року Петро Порошенко провів Форум «Від Крут до Брюсселю. Ми йдемо своїм шляхом» на якому публічно зазначив, що буде балотуватися на пост Президента. Форум був офіційним державним заходом, а не з’їздом партії «Блок Петра Порошенка», на якому виступали значна кількість чиновників вищого рівня. Петро Порошенко балотується, як самовисуванець і саме тому політична реклама партії з призвіщем уже кандидата Петра Порошенка не може вважатися агітацією. Але саме в цій політичній рекламі робиться значний ухил на значні досягненнях армії.

Чому реформування ЗСУ залежить від періоду виборів, чому фракції після початку виборчого процесу значно менше почали підтримувати подібні ініціативи від ініціаторів пропрезидентської фракції, чому призвіще кандидата використовується у політичній рекламі партії з ухилом на досягнення армії? Питання риторичне, як і заяви керівників силових структур, які мали б бути поза політикою.

Аналіз на основі даних сервісу Rada4You


Інформація принесла користь?:

0 votes, 0 avg. rating

Авторизація
*
*
Генерація паролю
%d блогерам подобається це: