Призовний штраф. Відповідальність за ухилення від військового обов’язку стала більш суворою

Із призовників, які ігнорують військовий облік, стягуватимуть більші штрафи. Якщо хлопець ухиляється від отримання повістки, уникає військкомату, його можуть максимально оштрафувати не на 51 гривню, як раніше, а на 119. Коли ж потенційний солдат учинить це вдруге упродовж року, – на 255 гривень. Такі зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення ухвалила Верховна Рада.

Поки українська армія не перейшла на контрактну форму служби, потенційні солдати мають повідомляти місце свого перебування, відвідувати військкомат, якщо це треба, отримувати повістку тощо. А немало майбутніх призовників цього не роблять, говорять ініціатори змін до Кодексу про адміністративні правопорушення із посилення відповідальності за «правопорушення військового обов’язку». І як заявляв заступник міністра оборони Борис Андресюк, зміни є слушними, бо упродовж останніх п’яти років кількість таких правопорушень зросла.

Штрафи ростуть

Штрафи за нехтування вимогами військового обліку зростуть до 5-7 неоподаткованих мінімумів доходів, а при повторному за рік порушенні – до 10-15 (такий мінімум становить зараз 17 гривень).

Однак, у Міністерстві оборони вважають, що санкції можна було б зробити набагато суворішими. Про це говорить Дмитро Гуцуляк, старший офіцер департаменту преси Міноборони. «Це штраф незначний, я б на їхньому місці зробив би не в пару разів більше, а в тисячу. Тоді, можливо, задумалися б ті, хто уникає служби і цим завдає клопоту різним органам. Звичайно, є такі безвідповідальні особи, які уникають служби, не з’являються до призовних дільниць райвійськкоматів. А відшукати кожного, хто уникає армії – на це втрачаються державні кошти. Їхнім пошуком займаються не військовослужбовці, а внутрішні війська, представники правоохоронних органів», – зазначає він.

Більші штрафи для тих, хто ігнорує вимоги військового обліку, принципово не впливають на ситуацію із призовом. Ставлення призовників та їхніх батьків до військової служби від цього не змінюється. Якщо юнак «відкошує» від служби, він (або його батьки) готові розщедритися на відкуп у значно серйознішу суму, ніж нові штрафи. Такою є думка експерта Сергія Згурця. «Зазвичай у нас призовний контингент за кількістю набагато перевищує потреби Збройних Сил. Тим більше, що знову оголошено про чергове скорочення війська. І в цьому сенсі якраз створюються підстави для корупції та пошуку варіантів ухилення від служби. Це може бути хабар, визначення штучних проблем зі станом здоров’я, альтернативна служба, яка насправді дуже мало поширена, отримання вищої освіти тощо. На тлі цих варіантів до армії потрапляють лише ті юнаки, які хочуть служити, оскільки в армії хоча б годують, на відміну від сіл, де немає роботи і немає чим зайнятися».

«Я хотів служити»

Водночас є хлопці, які одягають військову форму не для шматка хліба. Один із них – Олександр Табакар, який служить у військовій частині в місті Василькові біля Києва. Після складання присяги минув один місяць, і він не шкодує, що не «відкосив». «Я хотів піти і пішов, зовсім не шкодую. Якщо чесно, то додому трохи тягне, та загалом нормально. Тут зі мною служать хлопці з усієї України, мені тут цікаво», – розповідає солдат.

Одна з причин того, що в Україні є охочі уникнути служби будь-якою ціною, формальна робота військкоматів. Так вважає заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Валентин Зубов. «Військкомати повинні краще працювати з молоддю, з майбутніми призовниками. Не секретом є те, що військкомати працюють чисто формально. Я пам’ятаю, що за радянських часів військово-патріотичне виховання було на вищому рівні. Сьогодні в нас, слава Богу, немає потреби захищати свою державу але завтра-післязавтра в світі все може змінитися». Саме тоді боєздатна армія і знадобиться Україні, зауважує депутат.

Підняття привабливості служби

Нові штрафи проти тих, хто уникає військкоматів, є символічними. Водночас
механізм стягнення таких санкцій є дуже складним, стверджує заступник голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Стретович. «Це дуже складно, треба встановити склад адміністративного проступку. Цим займаються військкомати, вони подають справи до відповідних місцевих судів. Але все ще залежить від території: якщо це в сільській місцевості, то знаходять родичів, кумів, сватів; а якщо це в місті, то важко знайти самого призовника, який ухиляється. Насправді питання лежить  площині патріотизму, який фактично не прищеплюють юному підростаючому поколінню, немає для них ідеалів. Треба, щоб молоді люди пишалися своєю державою, а хлопці, представники чоловічої мужньої половини, були готовими стати на захист держави і боронити незалежність України та її громадян».

Штрафами, навіть суворішими, ніж визначені депутатами, привабливість військової служби не піднімеш, зауважує експерт Сергій Згурець. І покладатися тільки на матеріальні чинники в цьому питанні не можна, переконаний він. «Це абсолютно не правильно і неможливо, з огляду на те, що контрактна служба так само не є популярною, як і призовна. Зарплата контрактника становить від 800 до 1200 гривень. Щоб підняти привабливість служби, треба підняти великий комплекс проблем, який жоден із міністрів вирішити не зміг, так само, як і жоден із верховних головнокомандувачів. Йдеться про те, що служба в армії має бути цікавою, добре оплачуваною і з вирішенням усіх соціальних питань. Ось ці 3 параметри створюють такий клубок проблем, об який розбиваються амбітні мрії усіх міністрів оборони, чиновників і політиків». На поганому економічному підґрунті і байдужому ставленні будувати боєздатну армію дуже складно, запевняє фахівець.

Призов до лав Збройних Сил України постійно скорочується. Призвані до війська навесні цього року 26 тисяч осіб – це на 20 тисяч менше, ніж десять років тому.

Олександр Лащенко, Марічка Набока
Радіо Свобода