Супутники ГЛОНАСС можна було врятувати

Космічні апарати ГЛОНАСС-М, втрачені в результаті нештатної ситуації з ракетою-носієм Протон-М, можна було врятувати, якби вчасно було прийнято вольове рішення відстикувати розгінний блок ДМ-3 з супутниками від носія, коли стало очевидно, що траєкторія польоту ракети сильно відрізняється від розрахункової. Таку думку на умовах анонімності в понеділок, 6 грудня, висловив фахівець, що бере участь у розслідуванні інциденту.

“Супутники можна було врятувати. Для цього потрібно було взяти на себе сміливість у прийнятті рішення про дострокове  розстикування розгінного блоку ДМ-3 з космічними апаратами від носія. Розгінний блок за допомогою власних двигунів і запасу палива за 2-6 місяців зміг би” підтягти ” супутники до необхідної орбіти. А далі, після відстикування супутників, можна було за допомогою їх рухових установок скорегувати орбіту більш точно”, – зазначив фахівець.

“Однак відповідальність у таких складних ситуаціях, тим більше, коли мова йде про хвилини та секунди, на себе ніхто брати не став, тому відділення розгінного блоку пройшло точно за складеною і затвердженою циклограмою польоту. Останнє ви знаєте”, – додав співрозмовник.

Відомо, що ракета-носій Протон-М з супутниками ГЛОНАСС-М після запуску відхилилася від заданої траєкторії на 8 градусів, в результаті чого розгінний блок ДМ-3 з космічними апаратами після відділення вийшов не на низьку навколоземну орбіту, а на суборбітальну траєкторію польоту.

Після цього він увійшов у атмосферу і впав у Тихий океан за 1,5 тисячі кілометрів на північний захід Гонолулу.

За попередньою інформацією, механічних проблем із самим Протоном на ділянці виведення не було. Міжвідомча комісія під керівництвом голови ЦНДІмаш Геннадія Райкунова приступила до роботи. Розглядаються всі версії. До закінчення роботи комісії офіційних коментарів про причини події не буде.

Російська глобальна навігаційна супутникова система ГЛОНАСС – аналог американської GPS – була прийнята в експлуатацію в 1993 році.

ГЛОНАСС призначена для визначення за допомогою портативних переносних або вбудованих супутникових приладів-навігаторів місця розташування і швидкості руху морських, повітряних і сухопутних об’єктів, в тому числі і людей, з точністю до одного метра.

Для навігації використовуються цифрові карти, дані яких вводяться в навігатори.

Кореспондент