Інформаційна зброя – теорія і практика застосування в інформаційному протиборстві

Сучасний рівень розвитку військового мистецтва відрізняється посиленням інформаційного протиборства. Аналіз сучасних військово-аналітичних публікацій показує, що в даний час засоби інформаційного протиборства розвиваються найбільш динамічно. Це, насамперед, пояснюється такими властивостями інфосфери, як невичерпність і поповнюваність, можливість їх швидкого копіювання, переміщення практично без втрат на величезні відстані з високою швидкістю і ступенем достовірності, компактність джерел та носіїв інформації, миттєва, але безкровна реакція (відгук) інфосфери на важко ідентифікований  щодо джерел вплив.

Інформаційна зброя – це засоби знищення, перекручення або розкрадання інформаційних масивів, добування з них необхідної інформації після подолання систем захисту, обмеження або заборони доступу до них законних користувачів, дезорганізації роботи технічних засобів, виведення з ладу телекомунікаційних мереж, комп’ютерних систем, всього високотехнологічного забезпечення життя суспільства і функціонування держави.
Інформаційна зброя від звичайних засобів ураження відрізняє:

• скритність – можливість досягати мети без видимої підготовки і оголошення війни;
• масштабність – можливість наносити непоправної шкоди, не визнаючи національних кордонів і суверенітету, без обмеження простору у всіх сферах життєдіяльності людини;
• універсальність – можливість багатоваріантного використання як військових, так і цивільних структур країни нападу проти військових і цивільних об’єктів країни поразки.

При цьому за своєю результативності інформаційна зброя порівнюється зі зброєю масового ураження. Доведено, що найбільших втрат збройні сили несуть від впливу вражаючих елементів інформаційної зброї, що діють на системи управління та психіку людини.

Якщо розглядати інформаційну зброю як сукупність засобів, що застосовуються для порушення (копіювання, спотворення чи знищення) інформаційних ресурсів на стадіях їх створення, обробки, поширення і (або) зберігання, то в структурі інфосфери в якості основних об’єктів впливу при інформаційному протиборстві виступають:

• мережі зв’язку та інформаційно-обчислювальні мережі, використовувані державними організаціями при виконанні своїх управлінських функцій;
• військова інформаційна інфраструктура, вирішальна завдання управління військами;
• інформаційні та управлінські структури банків, транспортних і промислових підприємств;
  засоби масової інформації і, в першу чергу, електронні.

За останні 15 років витрати США на розробку і придбання засобів інформаційного протиборства виросли в 4 рази і займають нині перше місце серед витрат на всі військові програми.

США щорічно витрачають на інформаційні технології тільки з федерального бюджету близько 38 млрд. доларів, з яких близько 20 млрд. доларів (понад 50%) складають витрати військового відомства. І це без урахування десятків млрд. доларів, що витрачаються на бортові системи управління супутників, ракет, літаків, танків і кораблів. Тільки в 2007 р. на захист національних інформаційних ресурсів в США було виділено 1,5 млрд. доларів, у той час як Пентагон витратив на захист військових інформаційних систем 1,1 млрд. доларів.

Інформаційну зброю можливо класифікувати за методами впливу на інформацію, інформаційні процеси та інформаційні системи супротивника. Цей вплив може бути фізичним, інформаційним, програмно-технічним або радіоелектронним.

Фізичний вплив може бути здійснене шляхом застосування будь-яких засобів вогневого ураження. Однак більш коректним було б віднести до інформаційного зброї фізичного впливу засоби, призначені виключно для впливу на елементи інформаційної системи: спеціалізовані акумуляторні батареї генерації імпульсу високої напруги, засоби генерації електромагнітного імпульсу, графітові бомби, біологічні та хімічні засоби впливу на елементну базу.

Проведені експерименти показали, що найпростіші малогабаритні генератори на відстані до 500 м можуть внести небезпечні спотворення в роботу приладів літака, що злітає або сідає, а також заглушати двигуни сучасних автомобілів, оснащених мікропроцесорною технікою.

Графітові бомби застосовувалися американськими збройними силами в ході війни в Перській затоці і в Косово. Їх вражаючий ефект досягався шляхом створення над об’єктом хмари площею до 200 м² з вироблених на основі вуглецю тонких волокон, що володіють надпровідністю. При зіткненні волокон з струмонесучими елементами (ізолятори, проводи й т. д.) відбувалося коротке замикання і виведення з ладу електромереж.

Біологічні засоби являють собою особливі види мікробів, здатні знищувати електронні схеми і ізолюючі матеріали, що  використовуються і в радіоелектронній техніці.

Інформаційні методи впливу реалізуються за допомогою всієї сукупності засобів масової інформації та глобальних інформаційних мереж типу Інтернет, станціями голосової дезінформації.

Атакуючою  інформаційною  зброєю сьогодні можна назвати:

• комп’ютерні віруси, що здатні розмножуватися, впроваджуватися у програми, передаватися лініями зв’язку та мережами передачі даних, виводити з ладу системи управління і т. п.;
• логічні бомби – програмні закладні пристрої, які заздалегідь впроваджують у інформаційно-керуючі центри військової або цивільної інфраструктури, щоб за сигналом або у встановлений час привести їх в дію;
• засоби придушення інформаційного обміну в телекомунікаційних мережах, фальсифікації інформації в каналах державного та військового управління;
• засоби нейтралізації тестових програм;
• різного роду помилки, що свідомо вводяться супротивником в програмне забезпечення об’єкта.

До числа найбільш витончених способів застосування інформаційної зброї відносяться приховані дії на програмне забезпечення комп’ютерних систем (алгоритмічні та програмні закладки і т.д.). Хакери здійснюють вірусні атаки на сервери ймовірного супротивника по всьому світу.

Віруси є шкідливим програмним забезпеченням і часто приховані усередині звичайного програмного забезпечення або замасковані під нього. Відбувається тиражування на інші комп’ютери по електронній пошті або через інформаційні диски. Виділяють такі типи вірусів: троянські коні, черв’яки, зомбі.

Програми – важливий вектор інформаційного ураження відкритих електронних мереж противника та світових електронних ЗМІ. Одна атака вірусу “I love yоu” вразила 270 000 комп’ютерів у США (були вражені персональні комп’ютери ЦРУ, Державного Департаменту, компанії “Форд”, Пентагону), загальний збиток склав 10 мільярдів доларів.

У системах ППО, закуплених Іраком в одній із західноєвропейських країн, були закладені так звані “логічні бомби”, в результаті чого під час війни в зоні Перської затоки ці системи не могли бути задіяні.

За визначенням, наведеним у розділі 1 частини 3 додаткового протоколу від 8 червня 1977 р. “Методи та засоби ведення війни” до Женевських конвенцій 1949 року, віруси, логічні бомби та інші засоби спеціального програмно-математичного впливу на інформаційні ресурси супротивника, навмисно створені для його поразки, підходять під визначення зброї і становлять особливий клас засобів збройної боротьби.

Активна  інформаційна зброя – це єдина система комплексного, комбінованого, пучкового, цільового та ударного застосування всіх сил і засобів технічного, комунікативного, інформаційно – психологічного впливу на підсвідомість суб’єкта атаки. Ця зброя руйнує інтелект, військову інформаційну інфраструктуру, що вирішують завдання управління військами, одночасно вражає інформаційні урядові комунікації та цивільні системи супротивника.

Спосіб реалізації активної інформаційної зброї можна розділити на три групи: математичне алгоритмічне, програмне і апаратне. Найбільш ефективно зброя застосовується в комплексі, так як вона може нести в собі всі групові ознаки. За метою використання зброю можна розділити на: атакуючу, оборонну і забезпечуючу.

Забезпечуюча зброя застосовується проти засобів захисту інформації атакованої системи. До його складу входять засоби подолання системи захисту.

Активна інформаційна зброя застосовується для нападу на інформаційні системи і підсистеми терористичних організацій та ймовірного супротивника.

Об’єктами ураження активної інформаційної зброї можуть виступати:

• військове керівництво ймовірного супротивника;
• політичне керівництво ймовірного супротивника;
• лідери терористичних організацій;
• світова громадська думка при проведенні спеціальних інформаційно-психологічних операцій.

Інформаційно-психологічний вплив являє собою цілеспрямовану психологічну атаку на конкретні сфери психіки людини, групи осіб або суспільну свідомість у цілому. Вплив може здійснюватися засобами інформаційних подразників з використанням усього спектру методів і форм технічного, візуального, звукового, медикаментозного, фізичного, больового, віртуального придушення волі.

Після закінчення війни в зоні Перської затоки в науково-дослідних установах Пентагону були розроблені засоби, що дозволяють, зокрема, створювати на небі голографічні зображення ісламських мучеників, які “з небес закликатимуть своїх одновірців припиняти опір”. У лютому 1993 р. під час піщаної бурі в районі Могадішо (Сомалі) солдати морської піхоти США помітили на невеликій висоті зображення людського обличчя, яке було “не просто знайомим обличчям, а було зображенням Ісуса Христа, яким воно зазвичай дається в релігійних виданнях, на картинах і скульптурах у всьому світі “. Зображення зберігалося протягом п’яти хвилин, але цього було достатньо, щоб викликати сильне потрясіння серед американських солдатів, навіть найневіруючих.

Західні експерти вважають, що це було “голографічним малюнком”, створеним підрозділом психологічних операцій американських військ, що діяли в Сомалі. Є також повідомлення про так званий “вірус N-666”, який має здатність згубно впливати на “психофізичний стан” оператора ЕОМ. Цей “вірус-убивця” видає на екран особливу колірну комбінацію, занурює людину в своєрідний гіпнотичний транс і викликає у нього таке підсвідоме сприйняття, яке різко змінює функціонування серцево-судинної системи аж до блокування судин головного мозку.

Інформаційна протидія являє собою спеціальні комплексні контрзаходи, спрямовані на попередження, профілактику, випередження і захист від деструктивних задумів противника на розум людини, що приймає управлінські рішення.

Домінуючою метою операцій з інформаційної протидії є забезпечення безпеки власних інформаційних ресурсів. Мета досягається за рахунок фізичного захисту об’єктів, прихованого зовнішнього спостереження, технічної оснащеності, оперативного маскування, дезінформації в поєднанні з оперативними комбінаціями, контрпропагандою в комплексі з радіоелектронної боротьбою.

Одним з найбільш ефективних і новітніх засобів ведення інформаційного протиборства є електромагнітна зброя, призначена для впливу на інформаційні системи. Масове застосування цієї зброї може порушити функціонування інформаційно-процесорної інфраструктури, паралізувати військові системи управління і життєво важливі виробництва супротивника, що значно знизить його боєготовність і ефективність проведення бойових операцій.

Будь-яка інформаційна система може бути атакована за допомогою бездротових технічних засобів силового деструктивного впливу. Вплив може здійснюватися за допомогою електромагнітних імпульсів на такі елементи системи, як бездротові і дротяні лінії зв’язку, системи електроживлення і заземлення, безпосередньо на електронні елементи різних блоків.

Силовий деструктивний вплив в даний час є серйозною зброєю проти систем захисту інформаційних об’єктів. Така зброя виправдовує свою назву електромагнітної бомби і по ефективності є більш грізним для комп’ютерних мереж, ніж програмний руйнівний вплив. Найбільшою мірою це відноситься до потужним мобільних технічним засобів, які можуть діяти з території, що не охороняється, і на значній відстані.

Бойове застосування подібної зброї в ракетному варіанті вже було зафіксовано під час війни в Перській затоці та Югославії. В даний час розглядається задача не тільки виведення апаратури з ладу, але і блокування нормального її функціонування. Нові технології сприяють появі ефективних засобів силового деструктивного впливу, які вимагають більшої уваги, в першу чергу, з боку служб безпеки та розробників систем захисту.

Наведені в різній літературі і інших засобах інформації дані говорять про великі можливості і високої ефективності інформаційної зброї, що необхідно враховувати при забезпеченні захисту інформації. Всі розглянуті засоби відносяться до військових технологій, однак історія і реальна дійсність, на жаль, показують, що інтервали часу між розробкою військової технології і її широким використанням рік від року стають все коротшими. Ряд військово-аналітичних публікацій показує, що зараз активно ведуться роботи по створенню бомби, яка зможе виводити з ладу комп’ютери, електроніку, транспортні засоби, керовані ракети і телекомунікації. Особливістю цієї бомби буде те, що вона не буде спричиняти шкоду людині. Завданням бомби є відключення всієї комп’ютеризованої і електронної оборонної апаратури.

Розробники з Техаського технологічного університету при фінансуванні з боку армії США побудували самостійний пристрій 15 см в діаметрі і 1,5 см у висоті. Пристрій випробовувалося в місті Хантсвіллі. Він виробляв пікову потужність 35 МВт з тривалістю імпульсу від 100 до 150 наносекунд і випромінюв мікрохвильовий пучок променів в області від 2 до 6 ГГц.

Виводи транзисторів, конденсаторів, мікросхем і іншої елементної бази радіоелектронної апаратури являють собою особливу ціль для електромагнітних полів високої частоти. Ніжки мікросхем, наприклад, це набір диполів, навантажених на опору (внутрішній опір інтегральної схеми), причому висновки мікросхеми утворюють впорядковану структуру, яка має властивості антенної решітки, приймаючої і посилюючої електромагнітне випромінювання на своїй резонансній частоті. Тому, не будучи ще засобами селективного впливу, широкосмугові технічні засоби силового деструктивного впливу наносять глобальні поразки, виправдовуючи назву “електромагнітної бомби” або “електромагнітної гармати”.

Електромагнітна зброя (ЕМЗ) являє собою перспективний інструмент інформаційної боротьби, що отримав свій розвиток в 80-ті роки і забезпечує високу ефективність порушення працездатності інформаційних систем. Сам термін “інформаційна боротьба” увійшов в ужиток з часів війни у зоні Перської затоки, при веденні якої було вперше застосовано ЕМЗ в ракетному варіанті.

З’явилася інформація, що американські фахівці змогли зробити перші діючі прототипи портативної ручної електромагнітної гранати (Electromagnetic Pulse Grenade або EMP), яка при вибуху генерує потужний імпульс електромагнітного випромінювання і виводить з ладу всі електронні прилади в окрузі. Радіус ураження гранати невідомий. Представники армії США побіжно згадали EMP, коли говорили про поразку офісної будівлі або маленького села, тобто радіус становив від декількох десятків до сотні метрів. Раніше вважалося, що аналогічного ефекту можна досягти тільки вибухом ядерної бомби або застосуванням важкого і масивного обладнання. На думку фахівців, портативна EMP граната повинна була б бути створена тільки через кілька років.

Оцінка фахівцями електромагнітного зброї як одного з найбільш ефективних засобів ведення інформаційного протиборства обумовлена високою значимістю інформаційних потоків в основних сферах діяльності людей – управлінні економікою, виробництвом, обороною країни.