fbpx
25 років тому вперше з часів Української революції 1917—1918 рр. над Чорним морем знову з’явився жовто-синій прапор.

25 років тому вперше з часів Української революції 1917—1918 рр. над Чорним морем знову з’явився жовто-синій прапор.

ВМС України
28 червня 1992 року, о 8 годині ранку, більша частина екіпажу морського тральщика «Сигнальщик», не бажаючи присягати СНД, присягнула Україні
 
З офіцерів корабля лише старший помічник командира капітан-лейтенант Коваленко відмовився брати участь в ритуалі, хоча сказав, що подумки з екіпажем. Командир корабля відпустив його додому. Крім того, два матроси, які були покликані на службу з Москви і звільнялися восени того року, заявили, що хочуть дослужити на кораблі, але їм немає сенсу приймати українську присягу, хоча вони і підтримують рішення свого екіпажу.
 
О 9 годині екіпаж тральщика вишикувався в парадній формі на підйом прапора. Під звуки Державного гімну України на щоглі корабля урочисто злетів жовто-блакитний прапор
 
Розуміючи, яку реакцію могли викликати ці дії, перед цим Сулейманов наказав виставити біля прапора озброєну охорону.
Я знав, які дії можуть бути прийняті командуванням проти нас, — згадує колишній командир корабля капітан 1 рангу Теймур Сулейманов, — тому поставив на охороні Державного прапора мічманів А. Накалюжного і Л. Рябового. Була посилена охорона корабля, я заборонив доступ сторонніх осіб на борт
 
Дізнавшись про те, що сталося, того ж дня на корабель прибув командир дивізіону, капітан 2 рангу Михайло Спалек. Побоюючись озброєного конфлікту, він намагався домовитися з командою тральщика. Там він перебував цілу ніч. Знаючи, що незабаром для з’ясування обставин на корабель прибудуть військові, він викликав машину, яка відвезла Т. Сулейманова додому.
Він заявив, що не може спати, тому що в сейфі в моїй каюті пістолети і вибухові патрони, — розповідає капітан 1 рангу Теймур Сулейманов. — Потім він викликав машину, яка відвезла мене додому.
 
29 червня 1992 р. на борт «Сигнальщика», який таким чином залишився без свого командира, прибув командир бригади, який зажадав зняти прапор України, згідно зі спогадами він навіть намагався самостійно зірвати його з щогли корабля, але мічмани Накалюжний і Рябовой не дозволили йому цього зробити, мотивуючи свої дії тим, що мають на те наказ командира корабля.
 
А в цей час командира «Сигнальщика» Сулейманова відвезли на екстрене засідання військової ради флоту. Там над офіцерами бунтівного корабля було вчинено жорстоку розправу.
Я вперше побачив стільки адміралів і генералів, — говорить капітан 1 рангу Теймур Сулейманов. — Мені зачитали наказ командуючого ЧФ про зняття з посади командира корабля і зняття з посади мого заступника по виховній роботі капітан-лейтенанта Володимира Лещенко.

Повернувшись на корабель, Т. Сулейманов був вимушений здати командирові дивізіону корабельні документи, медикаменти, зброю і боєприпаси, які перебували в його каюті. Сулейманов наказав спустити з щогли Державний прапор України, підкоряючись наказу командувача ЧФ. Потім він узяв спущений прапор, акуратно склав його, і зійшов на берег. Через декілька днів офіцерів і мічманів тральщика «Сигнальник» почали знімати з посад або перекладати на інші кораблі.

Коли ж до Севастополя для з’ясування обставин прибула організаційна група Військово-морських Сил України, то вона не була допущена на територію частини, в розташуванні якої перебував корабель. Проте, 1 липня вийшов наказ міністра оборони України за № 112, про внесення морського тральщика до корабельного складу ВМС України, однак екіпаж «Сигнальника» в цей час вже був розформований, а на корабель командування ЧФ переклало іншу, благонадійну команду.

Велика частина старої команди тральщика прийшла до організаційної групи Військово-морських Сил України, де вони були зараховані на українську службу. Частина людей увійшла до складу екіпажу фрегата «Гетьман Сагайдачний», що готувався до спуску на воду.

Тральщик, не зважаючи на наказ міністра оборони Україні переданий так і не був, а в 1994 р. він був виведений із складу флоту.

Інформація з Вікіпедії

ВМС України