101-ша окрема бригада охорони Генерального штабу Збройних Сил України імені генерал-полковника Геннадія Воробйова

Окрема бригада охорони Генерального Штабу Збройних Сил України була створена 10 березня 1992 року на основі 368 окремого батальйону охорони та обслуговування штабу Київського військового округу, ще раніше на цій території дислокувалось Київське загальновійськове училище. На момент створення до бригади входили: батальйон охорони, почесна варта, батальйон пунктів управління, автомобільний батальйон, підрозділи забезпечення.

7 червня 1995 року був сформований 2-й батальйон охорони, а 11 вересня того ж року – 3-й батальйон охорони.

Військовослужбовці бригади приймали участь у проведенні командно-штабних навчань «Форпост – 2002», «Схід-Захід», «Реакція – 2005», «Артерія-2007», «Чисте небо», «Рішуча дія – 2008», «Взаємодія–2010 », «Адекватне реагування – 2011» . Під час виконання бойових завдань щодо забезпечення КШН військовослужбовці проявляли рішучість та ініціативність, а їхні дії  були високо оцінені керівництвом Генерального штабу Збройних Сил України.

Так, під час загальнодержавних командно-штабних навчань «Взаємодія-2010» охорону і оборону об’єднаного командного пункту Генштабу ніс батальйон бригади на чолі з заступником командира підполковником Павлом Пивоваренком.

А в рамках підготовки до науково-дослідних навчань «Адекватне реагування-2011» військовослужбовці 12 взводів бригади на полігоні 1-й танкової бригади (Чернігівська область) виконали вправи зі стрільби з стрілецької зброї, метання гранат, водіння БТРів та стрільби з них.

Окрема бригада охорони Генерального Штабу Збройних Сил України підпорядкована начальнику Генерального Штабу – Головнокомандувачу Збройних Сил України та є елітним з’єднанням Збройних Сил України.

Російсько-українська війна

Перші підрозділи 101-ї бригади увійшли до зони Антитерористичної операції  3 серпня 2014 року, а вже 15 серпня захищали від терористів жителів м. Дебальцеве  Донецької області.

25 вересня 2014 року близько 15.00 год. під час охорони та супроводження рекогносцирувальної групи артилерійського дивізіону (2С1) 128 окремої гірсько — штурмової бригади, БТР — 80, в якому перебував старший солдат Кучеренко Владислав Ігорович, здійснив наїзд на протитанкову міну, в результаті чого стався вибух. 27 вересня 2014 року близько 23.00 год. старший солдат         КУЧЕРЕНКО В. І. знаходячись в шпиталі помер від отриманих травм.

15 жовтня 2014 року під час здійснення маршу до м. Артемівськ для супроводу колони, на БТР — 80    №ТО 8ЛТ 3482 під час спуску з гори відмовили гальма. Водій солдат Довженко Р. М. зупинив машину здійснивши зіткнення з бетонним стовпом тому, що попереду стояли цивільні машини та на куті перехрестя був дитячий садок. В наслідок зіткнення молодший сержант Ошека Масим Петрович, який перебував в цей час на броні отримав тяжкі травмування та 16 жовтня 2014 року перебуваючи в Артемівській лікарні помер.

27 січня 2015 року перебуваючи в зоні проведення антитерористичної операції в м. Дебальцево Донецької області та виконуючи бойове завдання по знищенню мінометного розрахунку противника, бронетранспортер, в якому перебував старший солдат ГОЛИК Анатолій Михайлович потрапив під перехресний вогонь противника та був уражений прямим пострілом з ручного протитанкового гранатомету. Від отриманих внаслідок вибуху травм старший солдат ГОЛИК А. М. загинув на місці.

7 лютого молодший сержант ЗАКОНОВ Василь Ігорович, старший солдат КЛОЧАН Олександр Вікторович та старший солдат ДОБРАНЬ Андрій Дмитрович перебували в складі резервного підрозділу та очікували на виконання бойового наказу. В 22 -й годині розпочався потужний артилерійський обстріл позицій батальйону, під час якого в намет, де перебували вказані військовослужбовці, влучив реактивний снаряд. Внаслідок поранень, отриманих під час розриву снаряду, молодший сержант ЗАКОНОВ В. І., старший солдат КЛОЧАН О. В. та старший солдат ДОБРАНЬ А. Д. загинули на місці.

9 лютого 2015 року підполковник НЕДОВОДІЄВ Микита Олександрович разом з старшим солдатом ФЕДОРЧЕНКО Вадимом Олександровичем у складі колони вибули на автомобілі КамАЗ — 4310  до міста Краматорськ для отримання необхідних запчастини з метою відновлення боєздатності техніки зведеного батальйону. Але, в ніч з 8 на 9 лютого 2015 року, танкові підрозділи противника, порушуючи Мінські домовленості, захопили село Логвинове та облаштували свої позиції вздовж автотраси, якою рухались підрозділи Збройних Сил України. Внаслідок цього колона, в складі якої перебував підполковник НЕДОВОДІЄВ М. О. та старший солдат ФЕДОРЧЕНКО В. О., потрапила під ворожий обстріл та в автомобіль на якому вони рухались влучив снаряд, від розриву якого військовослужбовці загинули.

16 лютого 2015 року два екіпажі 101 бригади виводили з оточення колону автомобілів, в яких знаходились поранені бійці. Командиром одного з екіпажів був старший лейтенант Тимошенко Роман Васильович, за кермом БТРа знаходився солдат Барвін Дмитро Володимирович, а кулеметником був старший солдат Іваничко Михайло Йосипович. Пробиваючись через оточення на підступах до села Нижнє Лозове, колона виїхала на мінне поле та потрапила під потужний ворожий обстріл. Військовослужбовці обох екіпажів та поранені бійці чинили спротив, але ворог переважав. В нерівному бою старший лейтенант Тимошенко Р. В., старший солдат Іваничко М. Й. та солдат     Барвін Д. В. загинули.

17 лютого 2015 року, перебуваючи на спостережному пості «Угол» м. Дебальцево майор Коваль Олег Володимирович у складі резервної групи відбивав напад незаконних збройних формувань, які вели вогонь з трьох напрямків та в ході нерівного бою отримав тяжке поранення, несумісне з життям.

Це були останні дні напруженого протистояння на Дебальцевському плацдармі. 18 лютого 2015 року зведений підрозділ нашої військової частини був відведений на другий рубіж оборони.

15 жовтня 2019 року старший солдат НИКОНЕНКО Ярослава Сергіївна виконуючи бойове завдання в населеному пункті Мар’їнка на взводному опорному пункті  «КОЙОТ» отримала поранення від кулі ворожого снайпера несумісне з життям.