Що відомо про ракету “Нептун”

Час читання: 3 хвилин

Випробування крилатої ракети «Нептун» викликало серед  людей які цікавляться військовою тематикою неабиякий інтерес, та безліч запитань. На найпоширеніші запитання  про нову українську ракету ми дамо відповідь у цій статті.

 

Що таке ракета «Нептун»?

«Нептун» – це крилата протикорабельна ракета.  Хоч за словами голови РНБО О. Турчинова, ракета здатна вражати наземні та морські цілі, головне її призначення знищення кораблів противника – тому «Нептун» необхідно вважати саме протикорабельною ракетою (ПКР).

Чому  ПКР «Нептун» є таким важливим для Збройних сил України?

Українські ВМС не мають жодного корабля озброєного протикорабельними ракетами (!). Лише морально та технічно застарілий малий ракетний катер «Прилуки».

  • РК проекту 206МР «Прилуки» несе дві протикорабельні ракети П-15М «Терміт». Ці ракети є морально застарілими, і не становлять суттєвої загрози для противника. А крім того ракети «Терміт» залишились в окупованому  Криму, і чи є боєкомплект для РК «Прилуки»  – не відомо.

    РК “Прилуки”

    Берегові протикорабельні комплекси ВМС України  «Рубеж» також залишились на окупованій території:

    фото ПКРК “Рубеж”

    Командування ВМС намагалось частково замінити їх потенціал, створивши берегову артилерійську бригаду (ствольної артилерії), та реактивний артилерійський полк (озброєний РСЗО «Ураган»). Це рішення було викликане відсутністю іншої альтернативи.  Використання артилерії для ураження кораблів противника є анахронізмом, і має надзвичайно низьку ефективність.

    Берегова артилерія може протидіяти лише десанту противника, який вже висадився на берег. Але без ураження кораблів, що прикривають висадку десанту – артилерійські частини будуть швидко знищені.

    “Діана-Михайлова” – перестань красти матеріал

  • Отже – на сьогодні ВМС України не спроможні протидіяти кораблям противника. Це становить загрозу не тільки наступальній операції Чорноморського флоту РФ, з висадкою десанту. Але й наприклад, загрозу морської блокади, що може привести до катастрофічних наслідків для економіки України – так як саме через морські порти проходить більше половини товарів, що йдуть на експорт чи імпорт.

    Створення ПКР «Нептун» дозволить озброїти нею перспективні ракетні катери «Лань», та корвети проекту 58258 (створення яких заплановане для ВМС).

    І в першу чергу необхідно зосередити зусилля на створенні берегового протикорабельного комплексу на базі ракети «Нептун». Це займе менше часу в порівнянні зі створенням ракетних катерів та корветів, і дасть МВС України реальну зброю для захисту від кораблів противника.

     

  • ПКР «Нептун» – це копія російської ракети Х-35?

    Це твердження є частково вірним.  Дійсно ПКР «Нептун» створювалась на основі конструкції та технічних рішень радянської (а пізніше російської) протикорабельної ракети Х-35. Таке рішення є цілком логічним,  так як 80-ті роки,  серійне виробництво ракети Х-35 планувалось розпочати на Харківському авіаційному заводі. На ХАЗ (нині Харківське державне авіаційне підприємство), залишилась технічна документація на створення корпусу цієї ракети.

    ОНОВЛЕННЯ:

    General Dead з нашого форуму надав уточнення, що технічною документацією ХАЗ з часів СРСР не мав.

    російська ракета Х-35Е ( фото http://bastion-opk.ru/uran-3k24/ )

    Українська ракета має певні відмінності від Х-35, а деякі її елементи, як наприклад радіолокаційна головка самонаведення (АРГСН), створюються в Україні з нуля.

  • В СРСР створення протикорабельної  ракети Х-35  почалось в 1983 році. А перші пуски відбулись в 1985 році. Зважаючи на те, що СРСР не мав великого досвіду у створенні протикорабельних ракет, доведення ПКР затягнулось майже на 20 років (!).

    схема ракети Х-35

    Створення ракети Х-35 завершилось вже у Російській федерації, де ця ракета була прийнята на озброєння в 2003 році під індексом «Уран». Тобто за технічним рівнем, це доволі сучасна ракета.

     

    Які відмінності ПКР «Нептун» та російської ракети Х-35?      

    Незважаючи на зовнішню схожість ракет «Нептун» та Х-35, вони мають значні відмінності.

  • Аналізуючи зовнішні відмінності можна побачити , що у ракети «Нептун» повітрозабірник реактивного двигуна – коротший ніж у ракети Х-35. Це може свідчити про конструктивні або технічні відмінності роботи маршового турбо-реактивного двигуна.

    Також у якості розгінного двигуна, українські інженери використали перероблений стартовий двигун зенітної ракети С-125.

    Головною відмінністю є звісно радіолокаційна головка самонаведення (РГСН). Раніше українські інженери не мали досвіду створення такої ГСН.

    Більш детально дослідити відмінності двох ракет можна буде пізніше, коли будуть відомі точні ТТХ, та конструкція ПКР «Нептун»

  •  

    Які тактико-технічні характеристики ПКР «Нептун»?

    Достовірні тактико-технічні характеристики ракети «Нептун» поки що не відомі, так як ракета ще проходить випробування.

    Проте можна припустити, що ТТХ нової ракети будуть приблизно рівними з її російським аналогом Х-35 «Уран».

    Як розповів Олександр Турчинов: «розробити комплекси крилатих ракет не тільки наземного, але і також морського та повітряного базування», «Дальність дії наших крилатих ракет та їх бойове спорядження не суперечать підписаним Україною міжнародним угодам для такого виду зброї».

    ;
    Тобто  ракета «Нептун» буде створюватись у трьох варіантах
    • Морський (для озброєння ракетних катерів, корветів та інших морських платформ)
    • Наземний (для створення берегового протикорабельного комплексу)
    • Повітряний (для озброєння протичовнової та винищувальної авіації)

    Згадка про міжнародні угоди свідчить про обмеження дальності пуску ракети до 280 км.

     

    Чи зможе Україна самостійно створити ПКР «Нептун»?

    Дуже важливе питання. Технічно розвинуті країни, для створення протикорабельних ракет, і доведення їх до надійної роботи, витрачають 10-20 років. Я приклад можна згадати потужний ОПК СРСР, що створював Х-35 майже два десятиліття.

    Крім того варто зазначити, що Україна ніколи не створювала протикорабельні ракети. А за часів радянського союзу не мала жодного профільного конструкторського бюро, займаючись лише виготовленням складових ПКР.

    Це звучить песимістично, проте з іншого ОПК України має серйозні наукові та технічні напрацювання, що дають змогу успішно завершити створення ракети «Нептун»:

    1. Наявність технічної документації на корпус ракети. Серійне виробництво Х-35 планувалось розпочати на Харківському авіаційному заводі.  І саме там на ХДАП (ХАЗ), ще у 2014 році зібрали декілька дослідних макетів ПКР «Нептун».
    2. Роботи по створенню ПКР «Нептун» розпочались ще у 2010 році, тобто тривають вже вісім років. За цей час був накоплений значний технічний досвід, і проведені безліч досліджень. Пуски ракети, що відбулись 30-січня 2018 року були не першими. «Кидкові» пуски відбулись ще у 2015-16 році(!).
    3. Доступність технологій. Маючи ринкову економіку Україні значно легше отримати технології на окремі складові складних виробів. Технології в цілому стали доступніші у світі. Як приклад можна привести заміну російський комплектуючих, в лазерній головці самонаведення керованого артилерійського  снаряду “Квітник” (українського виробництва). Замінивши російські комплектуючі на західні аналоги, вдалося значно зменшити в розмірі лазерну ГСН, та підвищити окремі технічні показники.

    Про це писав військовий експерт Сергій Згурець:

    фото Defense Express

     

    4 . Вдалий досвід створення радіолокаційних головок самонаведення для (РГСН) для ЗРК. Складна технічна задача створення головки самонаведення для ПКР «Нептун», може бути вирішена використовуючи досвід української фірми «Радіонікс», що створила РГСН для модернізації ЗРС С-125.

    5. Наявність важкого шасі для створення берегового ракетного комплексу.

    шасі, що розробляється харківським ВАТ “Машгідропривід”

     

    вже створене шасі ХКБМ

     

    6. Наявність Радіолокаційної станції виявлення та цілевказання «Мінерал-МЕ». Ця станція може серійно виготовлятись в Україні, і використовуватись на морських та берегових платформах.

     

     

    7. Наявність двигуна МС400, що серійно виготовляється підприємством «МоторСіч».  Він використовується в ракеті «Нептун» як маршовий двигун:

    маршовий двигун МоторСіч МС-400

    8. Наявність зразка інерційної системи управління ракети ОТРК «Грім-2», яку можливо адаптувати для ракети «Нептун».

    елемент бортової інерційно-навігаційної системи ОТРК “Грім-2”

     

    9. Наявність зразка ракети Х-35. В 2002 році Російська Федерація поставила КБ «Луч» еталонний зразок «виробу 78» – саме так ракета Х-35 називається в технічній документації:

     

     

    Які технічні складності виникають при створенні ракети «Нептун»?

    Деякі елементи ПКР і протикорабельного комплексу в цілому вже існують, і навіть випускаються серійно – це наприклад: маршовий реактивний двигун МС400, радіолокаційна станція виявлення та цілевказання «Мінерал-МЕ», інерціальна система управління і т.п.

    Головною  технічною задачею залишається створення радіолокаційної головки самонаведення (РГСН).

    Саме створення надійної РГСН гальмувало розробку радянської ракети Х-35.

    Створенням РГНС для ПКР «Нептун» займається фірма «Радіонікс». Вона має успішний досвід виготовлення радіолокаційних головок самонаведення для зенітних ракетних комплексів.

    Для модернізації ЗРК С-125, «Радіонікс» розробив, та успішно випробував НАПІВАКТИВНУ та АКТИВНУ головки самонаведення. Ці РГСН також можуть бути використані для створення нових зенітних-ракетних комплексів.

    Також аналізуючи фото пусків ПКР «Нептун» , можна побачити  транспортно-пусковий контейнер (ТПК), з якого запускалась ракета:

    Цей ТПК має діаметр приблизно рівний діаметру ТПК ЗРК С-300. Для прикладу ТПК ПКР Х-35 «Уран» має значно менші розміри.

     

    Якщо для берегових (рухомих) протикорабельних комплексів, розміри ТПК не мають такого важливого значення, то для озброєння морських платформ – оптимальними є якомога менші розміри ракети (і відповідно ТПК).

    макет корвета “Володимир Великий” проекту 58250 ( з ТПК типу “Екзосет” )

    Великий діаметр ТПК зменшує різні варіанти установки ПКР на ракетні катери малої тоннажності,  що погіршує їх компоновку. А використання ТПК великого діаметру, для перспективного корвету «Володимир Великий» проекту 58250, може призвести по необхідності перепланування проекту – так як спочатку на корвет планувалось встановлення ПКР типу «Екзосет», що має менші розміри.

    макет корабля “Володимир Великий” з встановленими пусковими установками типу “Екзосет” (Франція)

     

     

    той же макет при розміщенні ТПК типу великого діаметру. ( фото з форуму http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=42&t=18846&start=60 )

    Якщо для морських платформ розміри ТПК не будуть змінені, це може призвести до зменшення кількості ракет в пусковій установці. Наприклад – можливо буде розмістити тільки 4 ракети «Нептун», замість 8-ми – як передбачалось в аванпроекті корвета.

    Це значно знижує бойовий потенціал корабля.

     

    Чи здатна Україна створити протикорабельний комплекс на базі ракети «Нептун»?

    Говорячи про ПКР «Нептун» варто зазначити, що сама ракета не являться протикорабельним комплексом.

    Протикорабельний комплекс складається: з ракети, носія (корабель, літальний апарат, наземна пускова установка), та станції цілевказання.

    На російських форумах популярною стає твердження, що буцімто  Україна самостійно не зможе створити протикорабельний комплекс. Навіть якщо і вдасться довести ПКР «Нептун», то Україні знадобиться ще дуже багато часу і ресурсів для створення станції цілевказання.

    Насправді це не так! Україна вже має радіолокаційний комплекс виявлення та цілевказання «Мінерал-МЕ». А також його модернізований варіант «Мінерал-МЕБ».

    Радіолокаційний комплекс «Мінерал-МЕ» (експортна назва “Морена” ), розроблений київським НДІ «Квант-Радіолокація».  Цей інститут спеціалізується на створення морських радіолокаційних систем.

    В 2016 році, під час робочого візиту секретаря РНБО О. Турчинова, на київський завод «Радіовимірювач» були показані  фото   корабельного радіолокаційного комплексу «Мінерал-МЕ»:

    Це значить – Україна, маючи змогу серійно виготовляти радіолокаційний комплекс «Мінерал-МЕ» , може використати його для створення берегового протикорабельного комплексу.

    В мережі також можна знайти модернізований варіант “Мінералу” – “Мінерал-МЕБ”:

    Комплекс “Мінерал-МЕ” активно пропонується на експорт  українськими компаніями спецекспортерами http://spetstechnoexport.com/catalogues/423

    Також  в відео про візит О. Турчинова на цей завод, в кадр потрапило зображення невідомого рухомого радіолокаційного комплексу:

    Можна побачити, що він виконаний у двох варіантах:  на одному колісному шасі , та на двох шасі автомобіля Краз.

    Цей «невідомий комплекс», візуально дуже схожий на російський аналог «Моноліт-Б».  Виходячи з цього можна припустити, що в кадр потрапив проект радіолокаційного комплексу для берегового протикорабельного комплексу.

     

    Створення «Мінерал» почалось ще в радянські часи. Пізніше виготовлення комплексу «Мінерал-МЕ»  було освоєно і в Росії – Калузьким заводом Тайфун.

    Зараз, комплекс «Мінерал-МЕ» виготовляється в обох країнах.  І кожний варіант має свої вдосконалення.

    В Росії «Мінерал-МЕ» встановлюють на більшості бойових кораблів, оснащених ПКР з РГСН. А також використовується в береговому протикорабельному комплексі «Бал»:

    Російський береговий ПКРК «Бал» представляє собою протикорабельну ракету Х-35 на мобільній пусковій установці.

    Для розвідки і цілевказання надводних цілей, в комплексі «Бал» використовується станція «Моноліт-Б»:

    «Моноліт-Б» являє собою наземний (рухомий) варіант корабельного радіолокаційного комплексу «Мінерал-МЕ».

     

     

     Отже – для створення берегового протикорабельного ракетного комплексу (БПКРК) в Україні є всі три компоненти:
    Носій (важке колісне шасі, корвет що будується)
    Станції цілевказання  («Мінерал-МЕБ» )
    Протикорабельна ракета «Нептун» (створення якої планують завершити в найближчі 2 роки).

    Висновок

    Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що українські інженери та виробники, незважаючи на відсутність досвіду у цьому напрямку  – зробили колосальну роботу по створенню вітчизняної протикорабельної ракети.

    Завершення створення ПКР «Нептун», дозволить створити протикорабельний ракетний комплекс для наземних, повітряних  та морських носіїв.

    Це дозволить реально захистити морські рубежі нашої країни!

     Автор MARINER

     

     

    *В статті були використані матеріали та інформація агентства «Дефенс Експрес», інформація з Воєнно-історичного форума, та сайту “Оружие отечества”  http://bastion-opk.ru/bal_rk/


  • Коментар

    1. Serhiy Yavtyshenko 5 Лютий, 2018 at 22:59 -

      А хіба не можна пускати ракети рівно вверх а далі вони підрулять до цілі ?
      Як ізраїльска LORA чи Томагавки ?
      Перепрошую якщо питання дурнувате.

      • Тарас Чмут 6 Лютий, 2018 at 15:49

        Це зовсім інші ракети мають бути. Ані Гарпун ані Екзосет чи Х-35 чи китайські аналоги чи інші ракети цього класу так не працюють.

    2. Александр Лемешко 4 Лютий, 2018 at 14:15 -

      Обзорка отличная, а корвет это хорошо, но уже необходимо разрабатывать суда в технологии SWEAT, и будущие комплексы под них затачивать, всем спасибо…

      • Тарас Чмут 4 Лютий, 2018 at 14:41

        Нам хоч б таке посилити…

    3. bxm 3 Лютий, 2018 at 18:29 -

      кстати, на корвет входят 6 ракет, а не 4… можно ставить 2направо+2налево+2направо одним блоком…

      • Тарас Чмут 4 Лютий, 2018 at 14:40

        Має бути 8. А краще 16. Корвет при водотонажності у 2500 тон 6 ракет це ніщо.

        • bxm 4 Лютий, 2018 at 14:59

          “Нам хоч б таке посилити…”(c)

          • Тарас Чмут 4 Лютий, 2018 at 15:35

            6 ракет на 2500 тон – тоді краще і не братися. Кораблеь і так виходить золотим по вартості. Якщо не здатні будувати – то треба купувати. Пріоритетом має бути ФЛОТ а не ОПК.

            • bxm 4 Лютий, 2018 at 17:51

              ОПК это рабочие места… зарплат людям… а купить Флот нельзя – бо ты нищий Тарасе… и я теж… живи по средствам…

              • Тарас Чмут 4 Лютий, 2018 at 20:15

                Так. ОПК це складова економіки, і держава має підтримувати ОПК. Але є інший бік. ВМС – замовник і покупець (теж держава) має отримати ма мінімальні кошти максимальну якість, або ж найоптимальніше співвідношення вартість/якість. І якщо ОПК цього дати не в змозі, ВМС не мають купувати непотріб у тридорого.

    4. bxm 3 Лютий, 2018 at 18:22 -

      самая толковая статья, что я встречал по этой теме и на УМП :)

      хвалю всех причастных

    Авторизація
    *
    *
    Генерація паролю
    %d блогерам подобається це: