Американській компанії Lockheed Martin нарешті вдалося втілити в життя винахід інженера Гаріна з відомого роману О.Толстого. Вона зуміла створити малогабаритний наземний лазер, призначений для перехоплення ракет і безпілотних літальних апаратів безпосередньо над полем бою.
Він буде потрібний для захисту оперативних баз і командних пунктів.

    “Перший удар променя припав по заводській трубі – вона завагалася, надломилася посередині і впала … Майже зразу же зліва від труби піднявся стовп пари над дахом довгої будівлі, порожевів, перемішався з чорним димом. Ще лівіше стояв п’ятиповерховий корпус. Раптово всі вікна його згасли. Зверху вниз, по всьому фасаду, побіг вогняний зигзаг, ще і ще … Будівля осіла, звалилася, її кістяк закутався хмарами диму “.
    Так у фантастичному романі Олексія Толстого “Гіперболоїд інженера Гаріна” було описано застосування квантового випромінювача, і дуже багато хто в СРСР, прочитавши популярну книгу, намагалися його побудувати. Однак минули роки, перш ніж наука реально підійшла до того, щоб створити такий ось генератор, а головне, домогтися того, щоб він міг не стільки різати заводські труби і свердлити землю, скільки перехоплювати у польоті ракети супротивника.
    Цікаво, що в тому ж СРСР мали місце спроби встановити бойовий лазер навіть на кораблях Військово-морського флоту, а вже про літаки – носії лазерної зброї згодом писали неодноразово. У США випробовувалося відразу кілька бойових лазерів, в тому числі і на борту важкого транспортного літака “Боїнг-747-400F”. Пристрій був “лазерною гарматою” потужністю один мегават з  радіусом дії 100 кілометрів.
    Це був лазер хімічного типу, що працював на киснево-йодної суміші; на випробуваннях він з успіхом пропалював корпуси ракет. Однак створення таких “монстрів” виявилося справою складним і дорогим. Ось чому спочатку військові взяли лазер на озброєння в менш “кривавому” варіанті – у складі систем цілевказівки і наведення зброї і т. п.
    Широкого поширення набули лазерні далекоміри і головки самонаведення ракет та авіабомб, а трохи пізніше – коректовувані артилерійські снаряди з наведенням по лазерному променю. Для того щоб наблизити лазер до поля бою в якості саме зброї, а не  допоміжних засобів, конструкторам, по-перше, потрібно було створити надійно діючий лазер високої потужності, а по-друге – суттєво зменшити його габарити.
    І ось нарешті американській компанії Lockheed Martin це начебто вдалося – вона створила малогабаритний наземний лазер, призначений для перехоплення ракет і безпілотних літальних апаратів безпосередньо над полем бою, а не високо в повітрі, де цьому допомагає розрідженість атмосфери.
    Нове вбивче пристосування отримало назву Area Defense Anti-Munitions (ADAM) – “Система захисту території від боєприпасів що підлітають”, ну а змонтували її на причепі розміром з невеликий “будинок на колесах”, всередині якого знаходиться високоенергетичний бойовий лазер і електронно-оптичної система наведення з тепловізором.
    У серії тестових стрільб ADAM успішно вразив невеликий безпілотник Osprey (“Боривітер”), вивівши з ладу його двигун. Судячи з відео, новий бойовий лазер не дуже потужний – максимум 10 кВт (в компанії Lockheed вказують саме цю потужність), проте цієї енергії виявилося достатньо, наприклад, для того, щоб пропалити тонку обшивку ракети.
    Перш за все ADAM призначений для оборони оперативних баз, пунктів управління та інших подібних об’єктів, оскільки має невисоку дальність дії – до 2 кілометрів. Однак на цій відстані він забезпечує хірургічну точність наведення променя і здатний випалити оптичну систему невеликого БПЛА або вивести з ладу його двигун.
    Також ніщо не заважає використовувати нову зброю для ураження приладів спостереження бронетехніки і снайперської стрільби по ворожій піхоті. При цьому наголошується, що лазерна система може діяти автоматично і сполучається з радарами самих різних типів. Система наведення АDAM забезпечує надійне захоплення і супровід повітряної цілі на відстані більше 5 кілометрів навіть у складній міській обстановці, коли звичайна селекція цілей утруднена. В ході випробувань, що проводяться з серпня минулого року, прототип системи ADAM успішно знищив з відстані 1,5 кілометрів один безпілотник, а також чотири невеликі ракети на дальності близько 2 кілометрів.
    Найцікавіше у даному випадку – це те, як американські військові збираються використовувати конструкторську розробку. Справа в тому, що їм сподобалися порівняно невеликі габарити (3 х 2,4 х 3,6 метри) і автономність ADAM, що, на їхню думку, дозволяє використовувати нову лазерну гармату на … більшості афганських баз і передових опорних пунктах. Там нова зброя знайде своє застосування для перехоплення некерованих ракет і мінометних мін, хоча щодо ефективності знищення останніх, оскільки корпус у них значної товщини, є певні сумніви.


    В той же час навіть 10-кіловатний лазерний промінь може виявитися дуже ефективним при відбитті атак бойовиків, оскільки дозволяє вражати піхоту миттєво і з практично абсолютною точністю. За мить такий промінь вбити не зможе, але позбавити зору або заподіяти тяжкі опіки – запросто, так що психологічний ефект від такої зброї обіцяє бути дуже потужним. При цьому вартість лазерного пострілу на порядки нижче ціни керованої ракети.
    Зрозуміло, є ціла низка питань, відповідей на які поки немає. Наприклад, чи зможе вразити промінь цього лазера ракету, яка в польоті обертається як куля? Адже в цьому випадку руйнівного нагрівання її поверхні може і не відбутися. І що буде, якщо таку ракету покриють дзеркальним шаром, що відбиває? Адже тоді значна частина лазерного випромінювання від неї відіб’ється, і весь ефект від застосування ADAM зведеться до “пускання зайчиків”. Нарешті, якщо він не може перехоплювати мінометні міни, то й корпус ракети достатньої товщини може виявитися йому не по зубах – і тоді знову-таки виникає питання, чи варта гра свічок.
    Кажуть критики і про відносно невелику дальності перехоплення, проте ця обставина істотної ролі може і не зіграти, якщо … доповнити цю установку гарматною системою “Вулкан-Фаланкс”. У цьому випадку цілком може вийти досить дорогий і складний, але дуже ефективний комплекс ППО об’єкта, здатний перехоплювати різні види боєприпасів, що підлітають до нього і успішно їх знищувати або своїм лазерним зброєю, або в самому крайньому випадку вогнем 20-міліметрової гарматної артилерійської установки, що має скорострільність 6000 пострілів на хвилину. Поки залишається нам усім лише чекати результатів подальших випробувань у вічному протиборстві меча і щита.


Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook та Twitter. Також долучайтесь до нашого каналу у Telegam


  • Щодо роботи порталу пишіть Ваші побажання та зауваження нам на пошту: mail.milinua@gmail.com


    Tags:
    Авторизація
    *
    *
    Генерація паролю
    %d блогерам подобається це: