Середземноморський похід “Тернополя” триває

Черговим етапом участі корвета “Тернопіль” в антитерористичній операції НАТО “Активні зусилля” стало друге патрулювання визначеного району Середземного моря. Як і минулого разу, кораблем-партнером у патрулюванні був фрегат грецьких ВМС “Саламіс”. Грецький та український кораблі діють у складі тактичної групи НАТО 4001 та підпорядковуються командиру оперативного з’єднання кораблів Сил реагування НАТО в Середземному морі SNMG1.

Нагадаємо, що дана операція є відповіддю на терористичні акти в США 11 вересня 2001 року. Головна її мета — виключити діяльність міжнародних терористичних організацій з найбільш загрозливих напрямків (Близького Сходу, Північної Африки, протоки Гібралтар та Чорного моря) в районах інтенсивного судноплавства. Суть операції полягає у здійсненні систематичних заходів з контролю цивільного судноплавства.

Йдеться про недопущення незаконного обігу зброї, наркотиків та перевезення нелегальних мігрантів.

До участі в “Активних зусиллях” були запрошені країни — партнери НАТО, які мають вільний вихід у Чорне і Середземне моря. Перебування наших сил у Середземному морі дає Україні великі дивіденди. Перш за все, це просування національних інтересів у Середземноморському регіоні та набуття досвіду у взаємодії з підрозділами НАТО.

Однією з важливих осіб екіпажу “Тернополя” у виконанні вищезазначеного є операційний офіцер. Як правило, це корабельний офіцер, який відповідає за планування та виконання морських тактичних процедур, що здійснюються при проведенні навчань (або інших епізодів) та морських операцій. Такий офіцер повинен і стандартизовані тактичні документи знати, і з командирами бойових частин та командиром корабля все оперативно узгодити, та й у радіомережі англійською попрацювати.

Наявності “чистих” операційних офіцерів наша українська флотська система не передбачає. Головним чинником цього була відсутність протягом довгого часу інтеграційних процесів між флотами країн НАТО та радянського флоту. Тепер більшість колишніх радянських республік є або членами Альянсу, або його партнерами. Тісна взаємодія під час виконання спільних завдань з підрозділами НАТО показала, що операційний офіцер, як окрема штатна одиниця, не виправдовує себе у нашій флотській системі. Це зумовлено тим, що на практиці з поставленими операційному офіцеру завданнями якісно можуть впоратися й корабельні офіцери. На українському корветі обов’язки “опса” (саме так військові моряки вживають англійське “OPS officer”) вже не перший рік виконують помічник командира корабля з бойового управління капітан-лейтенант Олег Григор’єв, помічник командира корабля капітан-лейтенант Сергій Макєєв та командир мінно-торпедної бойової частини старший лейтенант Олексій Подопригора.

— Як тільки ціль (в нашому випадку цивільне судно) було опізнане інформаційною системою AIS, одразу ж вахтовим офіцером бойового інформаційного поста визначаються координати, курс та швидкість цієї цілі, — каже капітан-лейтенант Олег Григор’єв. — Після чого, опираючись на отримані дані, операційний офіцер починає процедуру опитування судна. Першим, що робить “OPS officer” — так це представляється: називає національну приналежність, ім’я корабля та з якою метою ведеться опитування.

Далі операційний офіцер повинен запитати, чи згоден капітан співпрацювати, та дивиться, які є по ньому дані в системі AIS. Якщо відповідь позитивна, ведеться коротке опитування, яке складається з ряду визначених керівними документами НАТО питань. Далі ж корабель продовжує йти своїм курсом, а операційними офіцерами готується доповідь командиру оперативного з’єднання кораблів Сил реагування НАТО в Середземному морі (SNMG1), яка в подальшому надходить до командування морського компонента ОЗС НАТО “Південь” (Неаполь, Італія).

За словами капітан-лейтенанта Олега Григор’єва, визначення підозрілості судна може здійснюватися декількома шляхами. Найкращі “помічники” у цьому — спеціальні таблиці для визначення рівня підозрілості суден. Таблиця “BRAVO” розроблена фахівцями НАТО для роботи доглядової команди і “ALFA” — для роботи операційних офіцерів. Також підозрілість визначається під час візуального спостереження сигнальниками та під час опитування. В таблиці “ALFA” є 17 критеріїв, які визначають те чи інше порушення. Кожному критерію, у свою чергу, відповідає певна кількість балів, і чим серйозніше порушення, тим більше балів отримує судно. Якщо таких балів більше 35 — судно вважається підозрілим, про що операційний офіцер доповідає командиру тактичної групи. Як результат — командування морського компонента ОЗС НАТО “Південь” може дати команду встановити за цим судном приховане спостереження або здійснити висадку з метою виявлення інших ознак підозрілості та незаконного вантажу. Також воно може бути віднесене до розряду підозрілих, якщо капітан відмовляється співпрацювати на початковому етапі.

Цього виходу українськими оперативними офіцерами два кораблі було віднесено до розряду суден, які не співпрацюють, про це була відповідна доповідь до SNMG1. Швидше за все, ці кораблі будуть внесені до щоденного списку “Daily VOCI (Vessel of collection interest)” — список суден, про які тільки збирається інформація, а якщо їхня підозрілість буде зростати, то вони увійдуть вже до іншого списку “Daily COI (Contact of interest)” — список підозрілих суден або тих, які викликають інтерес. З останнім списком операційні офіцери постійно працюють, перевіряють, чи вже не зареєстровані в ньому судна, які ними опитуються. Всього під час двох патрулювань було опитано двадцять сім суден.

Під час другого патрулювання не обійшлося і без святкових привітань. “Свічки” на своєму святковому торті задував заступник начальника штабу з питань євроатлантичної інтеграції командування ВМС ЗС України капітан 1 рангу Михайло Пінкевич. Похідний штаб, командування та весь екіпаж корвета “Тернопіль” від щирого серця бажає йому міцного здоров’я, щастя, благополуччя і, звичайно ж, традиційних флотських сім футів під кілем.