Радіолокаційна станція “Буревісник-1”

     РЛС призначена для встановлення на кораблях, катерах, наземних стаціонарних та мобільних постах постереження. Головний інженер – Олег Прокопенко.

         Роботи над створенням нової станції почалися зі спроб модернізації радіолокаційної станції МР-244 «Екран» яка встановлювалася на швидкісних носіях з динамічним принципом підтримання – повітряній подушці чи екранопланах. Особливістю МР-244 була здатність працювати при значних швидкостях (до 500 км/год) та на висоті в 3-5 метрів над водною поверхнею.

      У 1996-му році, при підтримці Центра кораблебудування та Прикордонних військ України ДК КДЗ «Буревісник»
приступив до розробки нової станції, і почав роботи з модернізації станції МР-244 зразка 1993-го року. В процесі роботи змін зазнало абсолютно все, і на виході підприємство отримало абсолютно нову, сучасну станцію. РЛС «Буревісник-1» має унікальне програмне забезпечення та цифрову обробку відеосигналу. Для цього використовують ОЕМ –  раніше робота проводилася з вторинною інформацією, тобто відображення йшло на екран і далі працювала ЕОМ по селекції рухомих цілей. В новій же РЛС  відеосигнал подається безпосередньо на автоматичний цифровий перетворювач, відповідно, є більше інформації та покращується точність, не збільшуючи при цьому апертуру антени і потужність передавача. Приймач зроблений з поліпшеним лінійно-логарифмічним коефіцієнтом посилення, з цифровим керуванням і цифровий автоматичним підстроюванням частоти.

     Встановлена на палубі антена, поєднана з прийомо-передавачем, абсолютно не залежить від температури навколишнього середовища і може експлуатуватися як в арктичному, так і тропічному кліматі: від мінус 40 градусів за Цельсієм до плюс 55. Антена невелика, розмах «щілини» півтора метра, і розташована під радіопрозорим обтічником який виробляє об’єднання «Полівента»: використані нові компоненти: корімат і гелькоут замість склотканини, яка застосовувалася раніше.

     Новий двигун постійного струму з електронним управлінням безщіткових струмознімачів дозволив перейти на частото незалежне живлення і в багато разів збільшити термін експлуатації станції. Раніше щітки у подібних двигунів були з обмеженим ресурсом роботи, міняти ж їх доводилося на 20-метровій висоті. Тепер надійність двигуна значно збільшена, фактично його ресурс – це термін служби підшипників.

     У різних країнах частота струму складає 50, 60, 440 Герц, і всі існуючі РЛС працюють на якійсь одній з них. Щоб нова станція була незалежна, конструктори домоглися того, що одна фаза працює з будь-якою з частот – всі існуючі джерела живлення були скомпоновані. При цьому впала споживана потужність – вона складає всього лише один кіловат. З’явилася можливість документування обстановки, збереження її у пам’яті чи надсилання за допомогою модему на центральний пост.

     Крім ДП КДЗ «Буревісник» над станцією працювали: Інститут проблем математичних машин і систем НАНУ, компанія «Техноком-АТ» – написання програмного забезпечення, ЗАТ «Фазотрон-Україна» – розробка приймача, підприємством  «Полівента» – розробка обтічника,  «Одесспецмонтажпроект» – створення двигуна, виробниче об’єднання «Октава»  – розробка передавача з безнакальним магнетроном.

     Спільно з НДІ «Квант» проводилися дослідження прив’язки РЛС і корабельних систем озброєння.

   Конфігурація РЛС є досить гнучкою, тому, на бажання замовника підприємство може поставляти у будь-якій бажаній конфігурації.

       У 2002-му році почалися випробування РЛС в Криму, на мисі Сарич, по результатам яких станцію було прийнято на озброєння ДПС України. В ході випробовувань вже на робочих станціях проводилися доопрацююваня та покращеня по результатам експлуатації.

     
   У 2006-му році було обладнано 15 постів на Чорному та Азовському морях, а у 2007-му році було дообладнано ще 6 постів (на кожному пості по 2 РЛС – чергова та резервна). Один з таких постів знаходиться на острові Зміїному у Чорному морі.

   Станція відзначається високою надійністю, та невибагливістю, на одному з постів ДПС на мисі Херсонес РЛС пропрацювала без вимкнення 43 доби і не дала жодного збою чи відмови.

     У 2008-му році велися розробки корабельного варіанту станції для потреб Морської охорони, а саме для заміни застарілих навігаційних РЛС «Дон». Перспективна РЛС отримала назву «Буревісник-2».

     Окрім корабельного варіанту проводяться дослідження з мобільною РЛС «Буревісник-3» – для рухомих постів спостереження на базі двовісного тягача.

Основні переваги:

– радіолокаційне відображення надводної обстановки, в т.ч. у складних метеорологічних умовах;

– робота в режимі „зміщення центру”;

– огляд простору до 64 миль з відображенням на дев’яти шкалах дальності;

– сумісна робота з електронною картографічною навігаційною системою (ЕКНІС);

– автоматичний та ручний захват цілей на автосупровід;

– зручний для користувача та логічно структурований інтерфейс;

– архівація даних за 48 годин;

– гнучкість конструкції, можливість адаптації під окремого замовника.

Тактико-технічні характеристики: