U-209 Корвет “Тернопіль”

Малий протичовновий корабель проекта 1124М, шифр проекта “Альбатрос”

Малі протичовнові кораблі шифру “Альбатрос”, до яких входить корвет “Тернопіль”, призначені для протидії підводним човнам супротивника в ближній зоні військово-морських баз, портів, рейдів і пунктів розосередженої стоянки кораблів, а також для несення протичовнового дозору і охорони кораблів і суден на переході морем. На жаль, з початку дев’яностих років минулого століття “Альбатроси” поступово виводяться з експлуатації.

  • У 1963 році в Зеленодольське ЦКБ-340, що вже мало досвід створення СКРів протичовнової оборони (ПЧО) першого і другого поколінь, було видано ТТЗ на проектування малого протичовнового корабля проекту 1124 (шифр «Альбатрос»), призначеного для охорони військово-морських баз, пунктів базування, рейдів, а також для протичовнової охорони кораблів і транспорту на переході морем. У червні 1964 р. ВМФ і Суднопром СРСР розглядали вже ескізний проект МПК «Альбатрос».

    При розробці нового проекту колектив під керівництвом головного конструктора Ю.А. Нікольського, озброєний досвідом проектування вельми оригінальних протичовнових кораблів малої і середньої водотоннажності, виявився за ситуації, коли «простір для фантазії» проектантів обмежувався вельми конкретним ТТЗ, що визначив не лише склад озброєння (ГАС кругового пошуку «Аргунь» з антеною в підкильвом обтічнику, ГАС «Шелонь», два двохтрубні 533-мм ТА, дві реактивні бомбометні установки, 57-мм АУ для самооборони), але також що обумовлював типа головної енергетичної установки і що обмежував водотоннажність корабля величиною 800 т. Спостереження за проектуванням від ВМФ здійснював співробітник ЦНІІ військового кораблебудування (ЦНІІ ВК) капітан 2 рангу І.В.Козловський, що також брав участь і в розробці ТТЗ. Необхідність тривалої підтримки відносно невисокого пошукового ходу і можливості у разі потреби розвинути повний хід близько 35 вузлів визначила для МПК як оптимальну тривалу газотурбінну для дизеля ГЕУ. Вказане диктувалося моделлю бойового вживання корабля: прослухування на ходу, глибока «акустична розвідка» «на стопі» за допомогою гідроакустичної станції (ОГАС), що опускається, виявлення підводної цілі і максимально швидкий «підскік» в район її передбачуваного знаходження для подальшої атаки.

    Бортові вали повинні були обертати два дизелі М-507А потужністю по 10.000 к.с., а середній – ГТУ-8 потужністю 18000 к.с. Як під газотурбінним двигуном, так і під обома дизелями корабель повинен був розвивати 20-вузловий хід. У режимі ходу під дизелями дальність плавання 18-вузловим ходом задавалася не менше 2500 миль, а найбільша швидкість при спільній роботі всіх трьох валів – 35 вузлів. Електроенергетична система корабля загальною потужністю 1000 кВт проектувалася у складі трьох дизель-генераторів потужністю 200, 300 і 500 кВт.

  • Професійний інтерес проектантів зосередився на оптимізації ходу і морехідних якостей корпусу корабля, забезпеченого порівняно великим підкильовим обтічником ГАС. Цей обтічник унаслідок своїх розмірів надавав на центрівку і ходові якості «основного корпусу» завдовжки по КВЛ 66,0 м і шириною 9,3 м помітний вплив. Фахівці ЦКБ-340 розробили для підводної частини оригінальні обводи, вигідно поєднуючи переваги круглоскулих і гостровилицевих корпусів, а надводному борту для зменшення заливки і забризкування надали складну форму із згладженими подовжніми «гребенями» – уступами. У дослідницькому басейні ЦНІІ ім. академіка А.Н.Крилова провели декілька серій буксированих випробувань, що підтвердили швидкісні якості спроектованих обводів. Поведінка корабля на регулярному і нерегулярному хвилюванні, а також заливаємість і заляпуваність вивчалися на самохідній моделі. Протяжна суцільна надбудова у поєднанні з нетрадиційною, але не менш витонченою лінією сідлувини була застосована для підвищення надводного борту, що сприятливо позначалося не лише на морехідності, але і дозволяло отримати додаткові об’єми усередині корпусу. Це вельми згодилося, коли після розгляду ескізного проекту спільним вирішенням ВМФ і МСП ЦКБ-340 доручили розмістити на кораблі зенітний ракетний комплекс самооборони «Оса-М» з боєкомплектом 20 зенітних керованих ракет 9М33. Пускову установку ЗІФ-122, що спочатку забирається під палубу, передбачалося встановити в кормі перемістивши в ніс автоматичну спарену 57-мм АУ АК-725 (таке рішення диктувалося необхідністю жорстко потрібного розробниками «Оси-М» тісного сусідства ПУ з «станцією стрільби» комплексу 4К33).

     

    У результаті в технічному проекті, виконаному в 1965 р., вдалося реалізувати всі вимоги ТТЗ ВМФ, створивши по тому часу непогано озброєний, досить швидкохідний і морехідний (як здавалося) спеціалізований корабель для пошуку і знищення ПЧ поблизу побережжя і «вклавшись» в повну водотоннажність 900 т. Пошук, виявлення, класифікація підводних цілей і видача цілевказування системі ПУС «Дракон-1124» здійснювалися підкільвой ГАС «Аргунь» і спускаймою ГАС «Шелонь» (ГАС «Аргунь» була «зменшеним варіантом» станції «Титан», що створювалася для великих протичовнових кораблів типа «Беркут» пр.1134-А і СКР 2-го рангу «Буревесник» пр.1135). Атака знайденого ПЧ могла виконана як самонавідними торпедами «Єнот-2» (або СЕТ-65) з палубних поворотних двотрубних торпедних апаратів ДТА-53-1124, так і за допомогою реактивних глибинних бомб РГБ-60, що вистріляються з двох реактивних бомбометних установок РБУ-6000, дві 12-стовбурні ПУ яких розміщувалися побортно в носовій частині надбудови корабля, а розташований під ними склад вміщав 96 РГБ-60. Для самооборони корабля від катерів і малих кораблів противника, а також для ураження повітряних цілей призначався артилерійський комплекс АК-725 у складі 57-мм автоматичної АУ, розташованою в кормі корабля, і системи радіолокації управління стріляниною «Барс» МР-103. Завдання знищення одиночних повітряних цілей повинне було також вирішуватися ЗРК «Оса-М», до складу якого входили система управління 4Р33, двохбалочна ПУ ЗІФ-122 (розташована в неробочому положенні під палубою бака в «стакані» ПУ) з системою подачі і перезарядження і 20 ЗУР 9М33. Виявлення повітряних і надводних цілей, а також видачу цілевказання ЗРК виконувала РЛС МР-302 «Рубка».

    Серійне будівництво МПК типа «Альбатрос» було узаконено постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 680-280 від 10 серпня 1964 р., проте договірний технічний проект 1124, відкоректований за результатами випробувань головного корабля, що почалися в 1970 р., був оформлений лише в 1972 р. Повна водотоннажність МПК досягла 940 т. Від екзотичних «гребенів» надводного борту, що надмірно ускладнювали корпусні конструкції і технологію їх виготовлення, опинилися при розробці робочої документації, дещо спростилася і геометрія виступаючих частин корпусу. Запущений в серію МПК сповна відповідав своєму призначенню. Повна швидкість ходу корабля при роботі дизелів і газової турбіни перевищувала 35 вузлів. Таким чином при майже однаковій потужності ГЕУ з пр.204 МПК досяг тієї ж швидкості маючи значно більшу водотоннажність.

  • Нові кораблі загалом добре прижилися на флотах, де склали основу сил ОВРа (Охорона водного району). Фахівці НАТО привласнили їм назву «Grisha class». Не дивлячись на обмежене первинне призначення, МПК «Альбатрос» Чорноморського флоту використовувалися і на бойовій службі в Середземному морі. Цей факт говорить про їх досить непогані бойові якості. Проте експлуатація МПК пр.1124 виявила і їх недоліки, без яких, мабуть, не обходиться жоден проект. Головною з них виявилася все ж незадовільна морехідність, особливо на Північному театрі, і в першу чергу – сильний дніщевий слемінг, що був наслідком «катерного» походження обводів корпусу і наявності розвиненої подкильної антени ГАС.

          Модифікації

     В процесі будівництва МПК пр.1124 стали додатково озброювати 30-мм артилерійським комплексом АК-630/МР-123, при цьому РЛС «Вимпел» управляла вогнем і 57-мм і 30-мм артустановок. На Заході МПК з цими змінами отримали назву «Grisha-III class». Взагалі спочатку ці кораблі порахували вдалими і з різними модифікаціями їх будівництво продовжувалося аж до розвалу СРСР, а в Україні і після нього.

  • На МПК-5 з 1982 р. випробовувався новий дослідний протичовновий комплекс РПК-5 «Залив» (РБУ-10000), встановлена в носовій частині замість РБУ-6000. Проте після випробувань комплекс не був прийнятий на озброєння у зв’язку з його низькою ефективністю проти ПЛ на великих відстанях.

    На початку 1970-х рр. за замовленням КДБ СРСР для частин морської прикордонної охорони на базі МПК був створений прикордонний сторожовий корабель (ПСКР) проекту 1124П із спрощеним складом озброєння: замість ЗРК «Оса-М» – ще одна АУ АК-725. За цим проектом заводи побудували 17 ПСКР, більшість з яких, на відміну від МПК ВМФ, отримали не номерні, а персональні власні найменування (крім того, прикордонникам було передано декілька кораблів базового проекту 1124). Західні експерти дали їм назву «Grisha-II class»

    У 1976 р. Зеленодольське ПКБ розробило скорочений техпроект 1124М, що має наступні відмінності від базового: нова підкильова ГАС «Платина», 57-мм АУ замінена на 76-мм АК-176, ЗРК «Оса-М» – на «Оса-МА». Крім того, під транцем корабля вирішили встановити допоміжний двіжітельно-рульовій (правильно) комплекс. В результаті водотоннажність виросла на 30 т, а швидкість впала на 3 вузли. Всього було побудовано 20 кораблів пр.1124-М («Grisha -V class»), причому останні корпуси вимушено комплектувалися РЛС «Фрегат-МА», оскільки виробництво РЛС «Рубка» припинилося, а нову розробити не встигли.

    Подальшому розвитку пр.1124 шляхом заміни озброєння на сучасніше перешкоджало відсутність модернізаційних запасів. Це наочно виявилося в процесі проектування, споруди і експлуатації МПК проекту 1124, що створювався спеціально для морських випробувань нового корабельного багатоканального ЗРК самооборони «Кинджал». Установка вертикального пуску нового ЗРК, що складається з трьох восьмиконтейнерних барабанів була розміщена в носі МПК-104, а антенний пост системи управління – в кормі, замість 76-мм АУ. На Заході кораблю привласнили назву «Grisha -IV class».

    Модифікації:

  • • 1124 (Grisha-I class) – базовий проект МПК (1970 р.)
    • 1124 (Grisha-III class) – доповнений 30-мм ЗАК АК-630 (1970-ті рр.)
    • 1124-П (Grisha-II class) – ПСКР з 57-мм АУ замість ЗРК «Оса-М» (1973 р.)
    • 1124-К (Grisha-IV class) – опитний МПК для випробування ЗРК «Кинжал» (1982 р.)
    • 1124-М (Grisha-V class) – модернізований МПК з новим артозброєнням і РЛС (1982 р.)

    Програма будівництва. Головний корабель пр.1124 – МПК-147 був закладений на ССЗ ім. Горького в р. Зеленодольське в 1967 році, спущений на воду 13 жовтня 1968 року і зданий флоту 10 жовтня 1970 року. Всього до 1986 року за цим проектом було побудовано 38 кораблів, у тому числі 19 – на ССЗ в р. Зеленодольське, 14 – на ССЗ в м. Хабаровську і 5 – на ССЗ «Ленінська кузня» в м. Києві). Крім того, на Владивостоцькому заводі з 1981 по 1983 рр. було побудовано 5 кораблів пр.1124, які увійшли до складу МПЧ КДБ (нині ФПС РФ). З 1980 р. в Зеленодольське, Хабаровську і Києві паралельно почали будуватися кораблі модернізованого проекту 1124М.

    Після побудови серії МПК «Альбатрос» базувалися на всіх чотирьох флотах СРСР. Декілька кораблів було передано в країни ближнього зарубіжжя: 2 кораблі – МПК-44 і МПК-108 – в 1993 р. були передані Литві (перейменовані відповідно в F-11 «Zemaitis» і F-12 «Aukstaitis»), а ще два – МПК-52 і МПК-43 в 1997 р. увійшли до складу ВМС України (перейменовані в U210 «Херсон» і U209 «Сумі»).

    Історія корвета “Тернопіль” бере свій початок з 23 квітня 1991 року, коли корабель було закладено на стапелі ВАТ “Ленінська кузня” згідно з контрактом на його будівництво, підписаним між Міністерством оборони України та керівництвом заводу. Його будівництво продовжувалося довгих одинадцять років, до 15 березня 2002 року, коли корабель був спущений на воду.

    У 2005 році корвет “Тернопіль” було відбуксовано по Дніпру з Києва до Херсона. А потім прибув у головну базу Військово-Морських Сил ЗС України для проведення приймально-здавальних випробувань. Відразу на кораблі розпочала роботу державна комісія, головою якої було призначено першого заступника командувача ВМС ЗС України контр-адмірала Віктора Максимова. Під час випробувань корвет здійснив 10 виходів у море, пройшов 1668 морських миль. І ось напередодні новорічних свят був підписаний акт прийому-передачі корабля від промисловості Міністерству оборони України.

  • 16 лютого в урочистій обстановці міністр оборони України Анатолій Гриценко вручив Військово-морський прапор командиру корвета “Тернопіль” капітану 2 рангу Сергію Ізотову, який підняв його над кораблем.

    З 8 жовтня 2013 року протичовновий корвет “Тернопіль” під командуванням капітана 3 рангу Олега Григор’єва під час середземноморського плавання виконав усі поставлені завдання в рамках антитерористичної операції НАТО “Активні зусилля” і повертається до Севастополя. Екіпаж українського військового корабля здійсняв практичні дії з моніторингу цивільного судноплавства. Під час походу пройшов понад 4,5 тисячі морських миль. Знаходячись в оперативному підпорядкуванні НАТО, опитав понад 75 надводних суден, відвідав бази Суда (острів Крит, Греція) і Акзас-Карагач (Турецька Республіка).

    ТТХ:
    Клас: МПК
    Водотоннажність: 930 т (стандартне),1070 т (максимальне)
    Розміри: довжина – 71,2 м (максимальна), 66 м (по КЛВ); ширина – 10,15 м (максимальна), 9.3 м (по КЛВ) осадка – 3,72 м (максимальна) 3.3 м (середня)
    ЕУ: 1 газова турбіна М-8М – 18000 к.с. + 2 дизеля М-507А – 38000 к.с. дизель-генератора: ДГ-500, ДГ-300, ДГ-200, 3 вала; 3 чотирьохлопасних гребних гвинта
    Швидкість: 32 вузла (максимальна), 21 вузол (крейсерська)
    Дальність плавання: 2750 миль при 14 вузлах.
    Екіпаж: 89 осіб, 9 офіцерів
    Автономність: 9 діб
    Озброєння: 1х1 76-мм артустановка АК-176 (боєкомплект 550 снарядів), 1х6 30-мм артустановка АК-630М (боєкомплект 2000 снарядів), ПУ ЗіФ-122 ЗРК “Оса-МА” (20 ракет 9М33М (SA-N-4 «Gecko»)), 2х2 533-мм торпедних апарата ДТА-54-1124 (8 торпед 53-65К і СЭТ-65); 1х12 реактивний бомбомет РБУ-6000 «Смерч-2»; 2 ПЗРК “Стрела-3” (SA-N-8); 12 глибинних бомб або 18 мін; 2х16 ПУ перешкод ПК-16.
    РЛС: МР-303 «Фрегат-МА», МР-103 «Барс», Дон, МР-123 «Вымпел»
    ГАК: МГ-322 «Аргунь», МГ-339, МГ-409к; МИ-110к, МИ-110р.


    Підписуйтесь на наші сторінки у Facebook та Twitter. Також долучайтесь до нашого каналу у Telegam


  • Щодо роботи порталу пишіть Ваші побажання та зауваження нам на пошту: mail.milinua@gmail.com


    Авторизація
    *
    *
    Генерація паролю