ATACMS: нова “довга рука” ЗСУ

17 жовтня українські ракетні війська перше застосували американські тактичні балістичні ракети ATACMS. Залпом із п’яти ракет з касетною бойовою частиною було нанесено удар по місцю базування російської авіації на аеродромі Бердянську, внаслідок чого було уражено гелікоптери, особовий склад та військову інфраструктуру.

На опублікованих фото були продемонстровані відпрацьовані двигуни ракет, що впали поблизу аеродрому. При детальному огляді та вивченні маркування стає зрозуміло, що це ракети MGM-140A. Одна з них була виготовлена в жовтні 1996 року та нанесла удар окупантам на свій 27 « рік народження».

Що це за ракета та які можливості вона відкриває перед Силами оборони у війні проти Росії?

MGM-140A ATACMS

Розробка ATACMS розпочалась у 1982 році, коли департамент оборони Сполучених Штатів об’єднав ракетні програми сухопутніх сил (CSWS) та військово-повітряних сил (CSW) у єдиний проєкт JTACMS.

Однак у 1985 році, після укладання попередніх контрактів на розробку з кількома компаніями, ВПС США оцінили проєкт балістичної ракети повітряного старту провальним та вийшли, після чого програма була перейменована на ATACMS – армійський тактичний ракетний комплекс.

У травні 1986 року був укладений головний контракт на проєктування ATACMS з розробником балістичних ракет MGM-52 “Lance” –  Ling-Temco-Vought (LTV). Незабаром після цього ракеті було присвоєно індекс MGM-140.

Перший випробувальний пуск дослідної ракети під індексом XMGM-140A було здійснено 26 квітня 1988 року, а в грудні того ж року почалося виготовлення невеликої серії.

До повноцінної експлуатації у військах перша серійна ракета надійшла у січні 1991 року під індексом MGM-140A ATACMS. Саме вони були передані на озброєння українським військовим.

Конструкція

ATACMS це балістична ракета із твердопаливним двигуном. Для її запуску використовуються пускові установки М142 HIMARS та M270 MLRS.

MGM-140A відноситься до першого покоління ракет сімейства з максимальною дальністю польоту у 165 кілометрів. Вона оснащена автономною інерціальною системою наведення з лазерними гіроскопами, проте ще немає системи корекції по супутниковому сигналу GPS.

Система наведення ракети забезпечує максимальне кругове відхилення від цілі радіусом у 225-250 метрів.

Управління ракетою у повітрі здійснюється розміщеними у хвостовій частині аеродинамічними рулями по сигналам від бортової системи управління, яка безперервно визначає передбачувану точку падіння та виробляє відповідні команди для коригування курсу.

Відносно малу точність ракети компенсує її потужна касетна бойова частина масою у 560 кілограмів. Вона несе 950 уламкових суббоєприпасів типу М74.

Суббоєприпаси М74, якими начинена бойова частина М39, мають форму сфери. Вони призначені для нанесення уражень по цілям на відкритій площі енергією вибуху та уламками.

М74 має діаметр у 75 мм та масу близько 500 грамів. Боєприпас здатен утворювати під час детонації близько 260 уламків, що створюють зону ураження до 15 квадратних метрів.

Його напівсфери виготовлені з вольфраму та леговані нікелем та залізом. Вони мають нанесені зсередини канавки для фрагментації по яким утворюються уламки. Всередині них розміщений детонатор ударного типу M219A2 та вибухівка.

Напівсфери ззовні обгорнуті сталевою накладною оболонкою та точково приварені один до одної. Аеродинамічні гребені на зовнішньому корпусі надають суббоєприпасу обертання під час падіння, щоб активувати детонатор.

Ці ж суббоєприпаси було помічено на території аеродрому поблизу Бердянську, де 17 жовтня були уражені російські гелікоптери та особовий склад.

Скільки було випущено?

Ракети М39 (MGM-140A) серійно виготовлялись для Сполучених Штатів з початку дев’яностих до 1997 року. За цей час було випущено 1650 ракет, після чого виробництво було припинено на користь наступної версії. З 1997 по 2003 рік було випущено 610 ракет М39А1.

У 2010 році уряд Сполучених Штатів різко переглядає свою політику стосовно застосування касетних боєприпасів. Після цього армія США перейшла до замовлень ракет з моноблочною уламково-фугасною бойовою частиною.

Відповідно, між 2001 і 2004 роками було замовлено 176 одиниць моноблочних ракет M48. Надалі у проміжку між 2004 і 2013 роками було виготовлено ще 513 ракет уламково-фугасних ракет у версії M57.

У 2017 році США розпочали ревізію ракет ATACMS під час якої відбувалась відбраковка та модернізація старих ракет М39 та М39А1 до версії M57E1 зі збільшеною дальністю та новою моноблочною бойовою частиною.

Згідно з урядовою документацією, до дефектування старих касетних ракет та їх подальшої модернізації підпадала 2121 ракета версій М39 та М39А1.

Нові можливості

Отримання українськими військовими ракет з дальністю польоту у 165 кілометрів може виглядати не таким важливим доповненням після початку застосування крилатих ракет Storm Shadow / SCALP. Однак за основними характеристикамим криються менш явні параметри, що можуть суттєво посилити потенціал Сил оборони.

ATACMS – це квазібалістична ракета. Такий тип озброєння набагато складніше перехоплюється системами протиповітряної оборони через високу швидкість (до 3 Махів) та круту траекторію польоту ракети, що коригує свій напрямок.

Для перехоплення таких ракет необхідно створення ешелонованої системи ППО з комплексами С-400/С-300В та “Бук” останніх модифікацій. У той же час збройні сили РФ не мають достатньої кількості ЗРК для створення таких рубежів оборони навколо всіх важливих військових об’єктів на окупованих територіях України.

Ще однією перевагою є можливість нанесення неочікуваних ударів. Наземна пускова платформа з балістичною ракетою здатна непомітно висунутись на вогневу позицію та непомітно здійснити пуск ракет у той час як запуск Storm Shadow пов’язаний із вильотом бомбардувальників Су-24М, що може відслідковуватись російською розвідкою та попередити їх стратегічні об’єкти про можливу атаку.

Головною ж перевагою переданих MGM-140A є її касетна бойова частина. До її появи єдиним засобом ураження розміщених на великій площі цілей були радянські тактичні ракетні комплекси “Точка-У”, боєзапас до яких, імовірно, вичерпався ще у першій половині 2023 року.

Застосування ракет з касетною боєголовкою збільшить можливі втрати супротивника впершу чергу при прориві систем ППО навколо авіаційних баз окупантів.

У зоні ураження MGM-140А з радіусом дії до 165 кілометрів підпадають аеродроми в Джанкої, Луганську, Бердянську та Маріуполю. В останніх двох містах також знаходяться стратегічно важливі порти через які проходить російська воєнна логістика.