Бійці розповіли, як знищували росіян на річці Сіверський Донець

В Білогорівці, крихітному шахтарському містечку на березі річки Сіверський Донець, на початку травня військові України розбили росіян та уповільнили їх просування.

Українські солдати, які брали участь у бою, стали називати це місце «вухом» за петлю у вигляді лопаті на річці, де відбувалися найзапекліші бої.

Українські військові супроводжували журналістів The New York Times на місце, яке знаходиться на лінії фронту, утвореній на більшій частині території Донбасу бурхливою річкою.

Сонячне світло просочується крізь листя густого тихого лісу біля річки, яке було зоною бойових дій. Комарі дзижчать. Місцями стоїть нестерпний запах трупів, що розкладаються.

«Російські тіла починаються тут. Тільки тут було розкидано 15 спалених бронетранспортерів», – сказав рядовий Січкар.

Річка Сіверський Донець, яка звивистим шляхом проходить східною Україною, утворює природний бар’єр для просування Росії. За словами полковника Кащенка, потрібних місць для понтонної переправи небагато.

«Росіяни хотіли невеликої перемоги. У Києві намагалися, у Харкові пробували – програли. Вони намагалися виграти бодай щось», – сказав в інтерв’ю полковник Дмитро Кащенко, український офіцер, який командував контратакою.

На одну з переправ його направили 8 травня, після того, як росіяни розгорнули понтони й перекинули солдатів у ліс на ближній берег.

Українські сили встановили лінію оборони, щоб оточити росіян, коли ті переходили свій понтонний міст і обрушили артилерійський вогонь по цьому району.

Вони також приступили до руйнування мосту, встановивши вище за течією плавучі міни, дозволивши течії донести їх до російських понтонів, що виявилося ефективною тактикою. Українські сили підірвали чотири окремі мости на місці переходу.

За словами полковника Кащенка, росіяни спішно заклали нові понтони та перекинули бронетехніку, але не змогли прорвати українську лінію оборони.

Десятки бронетехніки та піхоти опинилися у пастці та були розбиті українською артилерією. Українці також вдарили по російських військах, які задіяні в мостових роботах на дальньому березі.

За словами полковника Кащенка, обстріл включав одні з перших залпів з американської артилерійської зброї M777, що щойно прибула.

Полковник Кащенко сказав, що він запропонував силам супротивника здатися, кричачи в гучномовець: «Русскіе, здавайтесь!» Але, сказав він, «я не знаю, чи вони почули нас».

За словами українців, деяким солдатам супротивника вдалося перепливти річку.

Всюди валялися викинуті продукти та особисті речі: спальний мішок, пляшки з гелем для душу, банки з яловичиною, картопля, пакетики російського чаю, шльопанці.

Поруч із підбитим російським танком лежав картонний ящик, який, мабуть, використовувався для перевезення запасів. На коробці було дивне повідомлення для військового підрозділу: «Завжди вір, що ось-ось станеться щось чудове».

Українські сили вже забрали уцілілу техніку російських військових біля річки Сіверський Донець. Втрати техніки росіян становлять понад 80 одиниць у цьому бою.