БМД-2 «Будка» — основна бойова машина повітряно-десантних та аеромобільних військ.
Гусенична, броньована, плаваюча, аеротранспортабельна, десантується парашутним, парашутно-реактивним та посадочним способами.
Призначена: для транспортування особового складу повітряно-десантних та аеромобільних військ, підвищення його мобільності, озброєності та захищеності на полі бою.
БМД-2 може десантуватися з літаків ВТА (військово-транспортної авіації) типу Ан-22, Ан-70, Ан-124, Іл-76.
Історія створення та розвитку
Після введення радянських військ в Афганістан в грудні 1979 року фахівці повітряно-десантних військ СРСР негайно почали аналізувати досвід застосування техніки та озброєння ПДВ в реальних бойових умовах. Експлуатація бойових машин десанту БМД-1 у підрозділах ПДВ, а також досвід їх бойового застосування в гірських районах Афганістану виявили низку серйозних недоліків: малу ефективну дальність стрільби 73-мм гармати, низьку точність стрільби (в особливості в русі), обмежений кут наведення гармати у вертикальній площині, слабке бронювання, незадовільну рухомість.
Деякі недоліки усувалися в процесі серійного виробництва БМД: зміни торкнулися ходової частини, корпусу, фільтровентиляційної установки. Проте предметом особливої уваги конструкторів стало озброєння машини. У зв’язку з цим у 1983 році конструкторським бюро Волгоградського тракторного заводу під керівництвом А. Шабалина були розпочаті роботи із створення нового зразка бойової машини десанту з новим комплексом озброєння. У 1985 році нова бойова машина десанту «об’єкт 916» була прийнята на озброєння повітряно-десантних військ під назвою БМД-2 і запущена в серійне виробництво на Волгоградському тракторному заводі.
Озброєння
Основною особливістю нової бойової машини десанту на відміну від БМД-1 став новий комплекс озброєння, який ідентичний комплексу озброєння бойової машини піхоти БМП-2: 30-мм автоматична гармата 2А42, 7,62-мм спарений кулемет ПКТ та пускова установка протитанкових керованих ракет 9М113 («Конкурс») або 9М111 («Фагот»). Крім цього, був залишений лише один 7,62-мм курсовий кулемет ПКТ.
Засоби радіозв’язку та спеціальне обладнання на БМД-2 такі ж самі, як й на БМД-1.
Для ефективного використання встановленого на бойовій машині десанту БМД-2 нового комплексу озброєння в башті для навідника-оператора змонтований вдосконалений комбінований приціл з денним і нічним каналами спостереження БПК-1-42, який з 1986 року змінювався на бойових машинах десанту БМД-2 на БПК-2-42. Гармата 2А42 має дальність ефективного вогню — від 2500 до 4000 м — і скорострільність до 500 пострілів на хвилину.
Можливість боротьби з повітряними цілями розширена за рахунок включення до складу озброєння, що перевозиться в бойовому відділенні машини, зенітних ракетних комплексів «Стріла-2» або «Ігла» (“Голка”).
Технічні особливості
Найбільші труднощі виникли через те, що змонтувати на БМД-2 стандартну двомісну башту з комплексом озброєння від бойової машини піхоти БМП-2 стало неможливим із-за малих розмірів бойового відділення машини. Тому довелося розробити нову башту менших розмірів, в якій було обладнано місце тільки для навідника-оператора. Башта кругового обертання забезпечувала наведення озброєння у вертикальній площині в діапазоні кутів до +75°. Це дозволяло уражати не тільки наземні, але і малошвидкісні повітряні цілі. При цьому, завдяки наявності двохплощинного стабілізатора озброєння, ведення прицільної стрільби стало можливе і під час руху машини.
Модернізація практично не торкнулася броньованого корпусу, силової установки, трансмісії і ходової частини базової машини. Завдяки значному резерву потужності двигуна, БМД-2 з бойовою масою, що збільшилася до 8 т, має таку ж рухливість і прохідність, що й БМД-1. Як і її попередниця, вона здатна долати водні перешкоди уплав. Як і БМД-1, бойова машина десанту БМД-2 може транспортуватися по повітрю у вантажних кабінах військово-транспортних літаків і вертольотів. Для десантування БМД-2 парашутним способом застосовуються парашутні платформи П-7 і П-16 з багатокупольними парашутними системами. Можуть використовуватися також розроблені парашутно-реактивні системи типу ПРСМ-925, які дозволяють десантувати БМД-2 з літака Іл-76 з висоти 500—1500 метрів.
Разом з лінійним зразком був створений і командирський варіант цієї машини — командирська машина БМД-2К. В цілому БМД-2 можна розглядати як глибоку модернізацію бойової машини десанту БМД-1, яка більше двох десятиріч складала основу бронетанкового озброєння і техніки повітряно-десантних військ.
Тактико-технічні характеристики
екіпаж 3
десант 4
довжина 5400 мм
5970 мм (з гарматою)
ширина 2700 мм
висота 1830-2180 мм
кліренс 450-100 мм
вага 8,275 т ± 2,5%
Броня та озброєння
броня протикульова (23 мм)
гармата автоматична 30-мм 2А42
кулемети 2 × 7,62-мм (1 спарений, 1 курсовий) ПКТ
ПТКР ПТКР «Фагот» та ПТКР «Конкурс»
боєкомплект 300 × 30-мм
2000 × 7,62-мм
ПТКР: 2 × 9М111, 1 × 9М113
Мобільність
двигун V-образний 5Д20-240
240 к. с. ± 5% (176 кВт)
пальне дизель
підвіска торсіонна
швидкість 61 км/год (макс.)
9-10 км/год (на плаву вперед)
до 1,5 км/год (на плаву назад)
питома потужність 30 к. с./т
запас ходу 450-500 км
допустимий нахил 30°
долаємий підйом 32°
долаєма стіна 0,7 м
долаємий рів 2,5 м
Знаходиться на озброєнні повітряно-десантних військ України.
ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"
Навіть разовий донат в 30 грн чи підписка на $1 допоможе нам працювати і розвиватися далі. Спонсоруй незалежне мілітарне медіа - отримуй достовірну інфу.