fbpx
Британець Деніель Рідлі про службу в Морській піхоті ЗСУ

Британець Деніель Рідлі про службу в Морській піхоті ЗСУ

 Редакція Редакція
Велика Британія Війна на Донбасі ВМС України Донбас ЗСУ Морська піхота Україна

Морпіх Деніель Рідлі розповів виданню АрміяInform про службу в британській піхоті, порятунок сирійців та побратимів в українському окопі.

За майже два роки служби в батальйоні морської піхоти британець Деніель Рідлі став тут, як то кажуть, своїм. За цей час лондонський хлопчина скинув із десяток кілограмів, відпустив бороду та змужнів, а ще переконався, що мовний бар’єр зовсім не заважає порозумітись із побратимами.

Деніель прийшов до українського війська із чималим досвідом – після чотирьох років служби в британській піхоті, участі в бойових діях в Іраку, Рідлі також був медиком-волонтером у Сирії, Колумбії, працював у військових концентраційних таборах у Бірмі…

− У Сирії разом із колегами здійснював евакуацію та надавав допомогу мирним жителям внаслідок російських авіаударів по сирійських містах, працював у шпиталі. Там бачив, як російські літаки скидали бомби великої потужності прямо на житлові квартали. Вони буквально зрівняли місто з землею, залишали після себе лише гори каміння, перемішані з людськими тілами. За один лише день доводилось надавати медичну допомогу 50-60 сирійцям. Загальне ж число тих, кому в Сирії надавав допомогу, перевалює за чотири сотні.

Здобути авторитет

Британець розповідає, що після Сирії задумувався над тим, аби йти навчатись до медичного університету. Та усвідомив, що це довгі роки теорії, а стати корисним зі здобутим досвідом він може уже нині.

— Та й важко було б працювати в спокійній клініці зі стерильними умовами після усього побаченого й пережитого, − ділиться матрос. – Прагнув приносити максимальну користь, та й в Україні якраз підписали закон про службу іноземців. Мріяв саме про морську піхоту! В українських морпіхів, без перебільшення, бездоганна репутація, про їхню безстрашність ходять справжні легенди! У тому, що служитиму з справжніми професіоналами, переконався ще на етапі виборювання права носити берет морпіха. Я людина з досвідом, у які тільки перипетії не потрапляв, та більше звик до суші. Тож здолати багнюку, водойму й стати справжнім морпіхом було дійсно непростим випробуванням.

Британець Деніель Рідлі на службі в Морській піхоті ЗСУ. 2019 рік. Фото: "Бриз"

Позиція, на якій нині стоїть Рідлі, − за кількасот метрів від ворога. Каже, що саме тут відчув себе справжнім воїном.

— Спочатку, як підписав контракт, було важко. Завдання № 1 – здобути авторитет. Не було такого: «Він британець, служив у британській піхоті, брав участь в операціях НАТО…» Тут мусив починати все спочатку. Показати, на що здатен, своїми вчинками завоювати довіру побратимів, заслужити авторитет та повагу.

Мовчання в Європі

Зізнається, що коли їхав служити до України, був певен, що ситуація тут спокійна, боїв немає, або ж вони незначні, та ця впевненість була одразу знищена важким озброєнням противника.

− Британські й загалом європейські ЗМІ не надто часто говорять про війну в Україні. А якщо і говорять, то це або така собі лайтова інформація, що спирається на Мінські угоди, або російська версія того, що відбувається. Коли я з підрозділом вперше виїхав на ротацію і на власній шкурі відчув справжню ситуацію, як російські війська постійно застосовують важке артилерійське озброєння, проводять розвідку боєм та вилазки ДРГ… Я був здивований: «Невже це досі відбувається? Чому в Європі про це не говорять?»

Граната за гранатою

Перше бойове хрещення стало справжнім шоком для британця.

— Як зараз пам’ятаю, увесь день наші позиції прострілювали ворожі черги зі стрілецького. З настанням сутінок інтенсивність обстрілів посилилася. По нас почали працювати АГСи, СПГ, РПГ, артилерія та міномети. Зав’язався бій, що тривав десь півтори-дві години. Але тоді мені здалося, що цілу вічність. Однак за ці півтори години геть стемніло. Ворога не видно. Побратими відправили мене за тепловізором, самі ж продовжували відстрілюватись, прикривати мене вогнем. За пристроєм я біг під постріли ворожих гармат. Прибіг, взяв тепловізор, заодно прихопив ДШК. Дорогою назад, коли долав невелику ділянку неглибокої траншеї, ворог мене засік у свій тепловізор і відкрив вогонь з АГС… Так швидко я ще ніколи не бігав. У броніку, касці, ДШК і коробом набоїв ці пів сотні метрів я прошмигнув зігнутий, навприсядки, за лічені секунди. Одразу слідом за мною, граната за гранатою, лягала черга з ворожого АГС. Тільки стрибнув у окоп, за кілька сантиметрів над шоломом просвистіли кілька куль з великокаліберного кулемета. Втомлено упав у траншею. Зовсім поряд розривалися ворожі снаряди. Серце вистрибувало з грудей, в очах помутніло, хекаю і розумію, що тут − справжня війна… Я на той час був ще й трохи неповоротким, не те що нині. За місяці служби тут навчився миттю реагувати на подібні речі… Кожного скептика хоча б на одну ніч відправив би до українського окопу. Тільки так розумієш, що відбувається насправді…

Британець Деніель Рідлі з українськими побратимами на фронті. 2019 рік. Фото: "Бриз"

Максимальна підлість

Здавалось, після усього пережитого морпіха важко чимось здивувати, та ставитись до поранених без емоцій Деніель так і не навчився. Каже, що нині ситуація на позиції – спокійна, а от під час минулої ротації доводилось надавати допомогу 18-ти, 19-річним хлопцям, а це завжди морально непросто…

− Тоді ворог постійно нас провокував, до того ж робив це максимально підло, використовував і СПГ, і міномети, і артилерію, і ДШК… − коментує британець. − Ситуація тривалий час залишалась досить «спекотною».

Щодо професійного рівня і бойових спроможностей батальйону, британець відверто каже, що був не на жарт здивований.

− Я не можу говорити за всю бригаду (хоча переконаний, що уся бригада крута). Але коли на міжнародних військових навчаннях наш батальйон демонструє роботу, яка є набагато краща за роботу батальйонів армій інших країн-учасників, – я радію, що зробив правильний вибір, прийшовши на службу сюди. І я щиро пишаюся тим, що я є одним із тих крутих хлопців, котрі показують натівським військовим, як ефективно має працювати справжній бойовий батальйон морських піхотинців.

Британець Деніель Рідлі на службі в Морській піхоті ЗСУ. 2020 рік. Фото: АрміяInform

Був випадок, коли під час одного з навчань «Сі Бриз» Рідлі йшов до свого намету й дорогою розмовляв з американським морським піхотинцем. Розмову почув офіцер зі Штатів.

− Він підійшов до мене, був збентежений, запитав, звідки я, запропонував випити кави… Запитав чому я, британець, ходжу в українському однострої. Мабуть, думав, що я тут на кшталт військового інструктора, спостерігача чи експерта. Я відмовився від пропозиції та відповів, хоч і британець, але є українським морпіхом. Тож мушу повертатися до свого намету, до побратимів. Коли відійшов від нього, він раптом гукнув мені у слід: «Гей, хлопче! А ви сьогодні добре відпрацювали! Молодці! Хороша робота!» Я відповів: «Ще б пак, сер! Ми ж українські морпіхи!»

Досвід безцінний

Чоловік свідомо підписав контракт на три роки та вже чітко визначився, що на цьому його служба в Україні не завершиться. Каже чесно: «Грошове, як для британця – мізерне. Зате досвід – просто безцінний». Окрім питань службових перспектив, участі в міжнародних навчаннях, побратимів, із якими за місяці спільної служби зріднився, як ні з ким, британець влаштував в Україні ще й особисте життя − орендує разом із коханою дівчиною квартиру на Київщині. Ще б мову краще вивчити…

− У британській армії я обіймав посаду перекладача, гарно знаю арабську, перську, їдиш… Та українська все ніяк мені не піддається. І хоч базові для мене речі типу «полігон, ППД, тапік, Путін – х..ло» я вивчив одразу, без електронного перекладача поки що складно. Головна складність у тому, що тут всі розмовляють по-різному. Хто – українською, хто – російською, хто – суржиком… От і виникає «каша» в голові. Але то все пусте, здолаємо ворога, а тоді вже вивченням мови займусь серйозніше!


Сподобався матеріал? Підтримай незалежний проект - одна кава - 30 гривень - дозволять нам працювати для Вас!


➡ Приват 4149 6293 1808 2567

➡ Моно: 4441 1144 4179 6255


Побачили неточність чи маєте чим доповнити матеріал? Напишіть нам: info@mil.in.ua

Підписуйтесь на наші соцмережі:
Facebook
Twitter
YouTube


Велика Британія Війна на Донбасі ВМС України Донбас ЗСУ Морська піхота Україна
Facebook Notice for EU! You need to login to view and post FB Comments!