European Defense Tech Hackathon: Як стартапи в Мюнхені вирішують проблеми оборони України

13-16 лютого 2025 року провели European Defense Tech Hackathon (EDTH). Цього разу він відбувався у Мюнхені, де побував і кореспондент «Мілітарного».

Цей хакатон став четвертим за ліком від моменту заснування EDTH та першим із серії Global Defence Tech Hackathon від української платформи оборонних інновацій Brave1. Організатори повідомили, що планують значно збільшити кількість таких  заходів і цього року планують провести ще щонайменше 11 хакатонів. Зокрема у партнерстві з Лондонським хакатоном з оборонних технологій. Наступний захід відбудеться вже наприкінці березня в Амстердамі.

Цього разу в ньому взяли участь понад 200 «хакерів», які в командах по 2-5 осіб протягом 48 годин розробляли рішення для подолання сучасних викликів на полі бою.

Серед головних пріоритетів організатори визначили, зокрема, системи машинного зору для зенітних дронів, автономні підводні навігаційні системи, поліпшення засобів радіоелектронної розвідки тощо.

Ключовими партнерами заходу стали оборонні компанії Helsing, General Catalyst, Quantum Systems та ARX Robotics. Окрім того, партнерами виступили  Міністерство оборони України, технологічний кластер Brave1 та Хаб кіберінновацій армії Німеччини.

Завдяки такій співпраці учасники не тільки дістали доступ до обладнання для втілення своїх проєктів, а й мали можливість поспілкуватися з представниками Сил оборони України, щоб отримати відгук про свою ідею від безпосередніх користувачів та домовитися про проведення випробування своїх виробів у реальних умовах.

Hackathon

Що таке Хакатон? Це захід, під час якого програмісти, інженери, менеджери та інші фахівці в галузі технологій об’єднуються, щоб розробити нові проєкти або знайти рішення для певної проблеми в обмежений час. Однак ключовою метою є не розробка нових технологій, що неможливо в такий короткий час. А пошук однодумців, інвесторів та створення нових команд фахівців та системи зав’язків у середовищі.

За словами Бенджаміна Вольби, співзасновника EDTH, їхня головна мета полягає в тому, щоб «залучити більше мізків» і талантів в оборонну сферу, створюючи реальні продукти.

«Ми не хочемо, щоб ви гналися за призовим фондом $5 000. Якщо ви настільки хороші, ми допоможемо вам зібрати $1 млн», — сказав Вольба під час свого виступу на відкритті хакатону.

Однак, цей хакатон став першим, на якому були передбачені матеріальні призи переможцям. Зокрема, 40 тисяч доларів у AWS кредитах, які переможці можуть витратити на оплату хмарних сервісів. Також призи були передбачені для переможців спеціальних номінацій, запропонованих компаніями Helsing та Quantum Systems.

Загалом журі обрало топ-10 найкращих, на їхню думку команд, яким надали можливість провести презентацію свого проєкту на загал, з яких потім були обрані переможці. При цьому, одним із головних критеріїв стало те, наскільки швидко розробки можуть бути завершені та передані на фронт в Україні.

На жаль, частина проєктів переможців не побажали розкривати деталі своїх розробок у медіа. Проте «Мілітарний» незабаром опублікує інтерв’ю з командами, що мають найцікавіші, на наш погляд, розробки та перебувають у високій стадії готовності, і розробники яких погодилися розповісти про них громадськості.

Як розповіла «Мілітарному» Лариса Сенгерієва, одна зі співорганізаторів EDTH, їм відомо майже про 20 нових стартапів у сфері військових технологій, які були створені командами учасників попередніх трьох хакатонів.

Brave1 та хакатон

Як розповіла «Мілітарному» керівниця Brave1 Наталія Кушнерська, цього року технологічний кластер планує розширювати мережу і традицію хакатонів, яка була започаткована в Україні, на країни-партнери. Такі заходи дозволяють залучити інженерів та ідейних людей до тих потреб, які сьогодні є на лінії фронту. І це дає додатковий потужний ресурс для розвитку інновації.

«Якраз, враховуючи нашу мережу нетворкінгу, екосистему, у нас є всі спроможності для того, щоб поєднувати, наприклад, софтверні рішення з хардверними рішеннями. Як краще і з ким його інтегрувати, з однією великою метою, аби тільки вона (розробка) швидше працювала на фронті та допомагала нам у нашій війні проти Росії».

Цей хакатон став першим у межах цьогорічної глобальної серії хакатонів. У технологічному кластері вважають, що необхідно більше залучати міжнародну спільноту до вирішення українських потреб. Оскільки в них є власні фахівці, яких можна та потрібно залучати до вирішення наших задач на фронті.

«Ми перебуваємо зараз у такій долині інновацій, ідей і ось цього «що якщо». І що ми можемо з цим зробити? Ідеї, які ми ще не знаємо, привезти в Україну. Я не думаю, що в рамках такого хакатону у нас будуть якісь готові рішення, які ми можемо швидко відправляти. Але це може бути насправді компонент або частина рішення, яку можна буде швидко інтегрувати і відправити на фронт».

Однак, як зазначає представниця Brave1, якщо буде представлена якась проривна ідея, то у кластера знайдуться будь-які ресурси для інтеграції, для фінансування, для масштабування, для того, щоб воно працювало.

Яка мета European Defense Tech Hackathon

Як «Мілітарному» розповіла пані Лариса, Defense Tech Hub — це ключова організація, яка займається організацією таких хакатонів. Їхня головна мета полягає у поширенні інновацій у сфері оборони в Європі.

У той час як, наприклад, Бундесвер також намагається впроваджувати інновації, цей процес є надзвичайно тривалим через необхідність дотримання бюрократичних процедур та отримання численних дозволів. Такий підхід не відповідає сучасним викликам.

Україна вже сьогодні стикається з потребою в оборонних технологіях, тоді як більшість європейських країн до цих викликів не готові. Українці, які перебувають у Європі, чітко розуміють цю проблему та є однією з тих рушійних сил, що організовує хакатони. Вони сприяють формуванню команд, які згодом можуть перерости в стартапи, здатні змінити оборонну сферу Європи.

Усі завдання, які вирішуються під час European Defense Tech Hackathon, базуються на реальних викликах, з якими стикається Україна. Інформація про потреби надходить безпосередньо з фронту через відповідні структури, зокрема Brave1 та Міністерство оборони України. Завдяки цьому учасники хакатонів отримують можливість працювати над актуальними проблемами, створювати рішення, формувати команди. А згодом – подаватися на фінансування та гранти для реалізації своїх ідей.

Водночас, як стверджують організатори, співпраця з офіційними установами в Німеччині є складним і тривалим процесом. Організація намагається налагоджувати контакти, проте бюрократичні процедури значно ускладнюють швидку імплементацію оборонних технологій. Проте, військові кола краще розуміють нагальність ситуації, однак європейські країни, не маючи безпосереднього досвіду війни, керуються мирними процесами, що значно уповільнює будь-які зміни.

Зокрема, в Україні активно розвиваються технології, пов’язані з дронами: їх виробництво, програмування та експлуатація. У Європі ж ця сфера поки що перебуває на початковому рівні. Бракує фахівців, які могли б працювати з такими технологіями, і загалом немає системного підходу до їх упровадження. Саме тому однією з цілей Defense Tech Hub є поширення цих знань та навичок у Німеччині, Нідерландах та інших європейських країнах.

Окрему увагу організація приділяє необхідності зміни сприйняття оборонних технологій у Європі, оскільки більше неможливо покладатися на пацифізм як основний підхід до безпеки. Наприклад, у Німеччині поліція не має дронових технологій, тоді як злочинні угруповання вже активно їх використовують. Це створює нові виклики для безпеки громадян.

Defense Tech Hub працює над тим, щоб адаптувати оборонні технології під європейські реалії, зокрема позиціонуючи їх як засоби захисту, а не нападу. Попит на такі ініціативи зростає, що підтверджується дедалі більшою кількістю учасників хакатонів. Інтерес до цих питань є, проте він поки що обмежується переважно ініціативами знизу без активної підтримки на офіційному рівні.

Не тільки хакатон

Окремою проблемою пані Лариса називає те, що вхід в оборонну сферу для багатьох жінок, особливо тих, хто має інженерний або технологічний бекграунд, є складним і непростим.

Вона наводить власний приклад, коли попри великий інженерний та управлінський досвід, попри активні пошуки контактів і можливостей не змогла влаштуватися в німецькі стартапи, пов’язані з обороною.

Як стверджує пан Лариса, водночас основним джерелом інформації були лише ютуб-канал «Мілітарного» та платформа DOU, але цього було недостатньо для отримання реального інсайду з галузі.

Проблема відсутності такої платформи стала очевидною після початку співпраці з Defense Tech Hub, оскільки попит на неї величезний. Саме так виникла ідея Women in Defense Tech як загальноєвропейської ініціативи. Зараз триває активна робота над створенням інфраструктури, включаючи LinkedIn-групу, придбання домена та залучення фахівців. Мета – об’єднати жінок, які прагнуть працювати в оборонній сфері, допомогти їм знайти менторів і компанії, що відкриті до співпраці.

За її словами, після оголошення ініціативи почався значний потік звернень від жінок із різних країн. При цьому особливо велика кількість запитів надходить від українок, які перебувають в еміграції та мають унікальний досвід та розуміння викликів оборонної сфери.