Перші Abrams у бою в Україні

Танки Abrams на озброєнні українських Збройних Сил стали втіленням у реальність фантастичного сценарію, в який не могли б повірити ще кілька років тому.

Для США M1 Abrams є важливою складовою збройних сил США та відіграє важливу роль у захисті національної безпеки.

У США — тисячі цих машин. У 2022 році було в строю 2645 одиниць та 3450 — на зберіганні.

У січні 2023 року президент США Джо Байден заявив, що відправить в Україну всього 31 американський основний бойовий Abrams.

Сполучені Штати офіційно схвалили передачу Україні першої партії у серпні.

У будь-яку країну можна поставити різну зброю, але якщо немає підготовлених екіпажів та потрібної інфраструктури, то постачання ніякого сенсу не має.

Українських військових навчали на M1 Abrams на американській військовій базі у Німеччині.

Програма тренувань передбачала не тільки підготовку екіпажів, а й вишкіл персоналу з технічного обслуговування.

Перші машини прибули в Україну у другій половині вересня. У жовтні американські посадовці розповіли, що 31 танк доставили до України.

Також потрібен був час для того, щоб підготувати необхідні елементи підтримки на місці.

Українське військове командування мало визначити, коли і де використовувати їх для досягнення найбільшого ефекту проти російських окупаційних військ.

Американськими танками озброїли 47-му окрему механізовану бригаду, яка вже використовувала у бойових діях американські БМП Bradly.

Для відправки обрали не нові M1A1 Abrams у спеціальній версії SA (situational awareness).

M1 Abrams

Танк M1 Abrams є одним із найпотужніших броньованих бойових машин у світі. Його розробка почалася наприкінці 1970-х років, коли армія США зрозуміла, що їй потрібен новий танк, щоб замінити застарілі М60 Patton.

У 1979 році компанія General Dynamics отримала контракт на будівництво нового танка, який був названий на честь генерала Крайтона Абрамса, колишнього головнокомандувача армії США та командувача сил у В’єтнамі.

Перші прототипи M1 Abrams з гарматою 105 мм були завершені у 1980 році, а перші серійні моделі були поставлені до армії США у 1980 році.

Танк M1 Abrams був розроблений з кількома ключовими особливостями, що вирізняли його з попередніх поколінь танків.

Він був оснащений потужним газотурбінним двигуном, який давав йому високу маневреність та дозволяв рухатися на високих швидкостях.

Мав високотехнологічну броню, яка забезпечувала високий захист. Він також був оснащений зброєю, яка могла працювати в режимі денного та нічного обстрілу.

Abrams постійно модернізується, і його виробники працюють над поліпшенням його захисту, озброєння та маневреності, щоб зберегти його конкурентоспроможність у сучасних військових умовах.

Модифікації танка M1 Abrams:

• M1A1: перша модифікація, випущена в 1985 році, включає додаткове озброєння і нові електронні системи (всього випущено 4796 машин);
• M1A2: друга модифікація, випущена в 1991 році, має поліпшену батарею та нові електронні системи;
• M1A2 SEP: третя модифікація, випущена в 1996 році, включає поліпшені військові комп’ютери і нову бойову систему;
• M1A2 SEPv2: четверта модифікація, випущена у 2016 році, включає додаткові військові комп’ютери та поліпшену навігаційну систему;
• M1A2 SEPv3: почали надходити у війська США у 2020 році. Ця версія отримала вдосконалені системи;
• M1A2 SEPv4: у 2022 році військові США отримали на випробування нову версію Abrams. SEP v4 отримав тепловізори третього покоління, які інтегровані до оптичних приладів спостереження командира та навідника, та інші нові системи;
• M1A3: п’ята модифікація перебуває в розробці. Планується включати подальші поліпшення озброєння та електронних систем.

Модифікації можуть змінюватися залежно від країни-користувачки та специфічних вимог замовника.

У зв’язку зі встановленням на танк М1А1 120-мм гармати виникла проблема забезпечення бойових машин необхідною кількістю боєприпасів.

Масове виробництво 120-мм танкових боєприпасів у США розпочалося 1985 у році.

Версія для України

Спочатку планувалося, що для передачі Україні американських танків використають кошти Ініціативи сприяння безпеці України для закупівлі нової техніки у виробника.

Потім вирішили вилучити танки із запасів армії США. Перед відправкою до України їх відремонтували та переобладнали.

Спочатку Україні планували передати танки М1А2 із заміною в комбінованій броні елементів зі збідненого урану на елементи зі звичайної броньової сталі, що є типовим американським доопрацюванням усіх танків Abrams, що поставляються на експорт.

У зв’язку з цим США не могли поставити Україні М1А2 з тих, що наявні у збройних сил США, і були б змушені виготовляти їх у спеціальній експортній модифікації на єдиному американському танковому заводі Joint Services Manufacturing Center (JSMC) в Ліма у штаті Огайо, яким керує корпорація General Dynamics.

Фактично всі танки М1А2 після 2000 року не виготовляються заново, а переробляються з М1/М1А1 зі зберігання.

Таким чином виготовлення комплекту з 31 танка М1А2 в експортній модифікації для України неминуче потребувало б досить багато часу.

Передані M1A1 SA оснащені 120-мм гладкоствольною гарматою M256 з боєкомплектом 40 пострілів.

На M1A1 SA в основний приціл навідника вбудовані поліпшений лазерний далекомір та тепловізійна камера, приціл має стабілізацію у двох площинах.

Далекомір здатен точно прораховувати дальність від 200 до 7990 метрів, а для ухвалення балістичного рішення – 3990 м.

Командир танка також отримав новий стабілізований дистанційно керований бойовий модуль, який дозволяє вести прицільний вогонь із великокаліберного кулемета в русі.

Додатково M1A1 SA Збройних Сил України оснащуються комплектом динамічного захисту M19 Abrams Reactive Armor Tile-1 (ARAT-1).

Динамічний захист ARAT входить до комплекту Tank Urban Survival Kit (TUSK).

M19 був взятий на озброєння армії Сполучених Штатів у 2006 році для захисту танків під час боїв у міських умовах.

Припускається, що M19 можуть захистити борт танка від кумулятивних боєприпасів із пробиванням близько 500—550 міліметрів.

Захист можна швидко встановлюватися вручну, а його елементи швидко замінюються в польових умовах.

Комплект відповідає вимогам стандарту MIL-STD 2105. Супутня шкода зведена до мінімуму завдяки ретельному аналізу і випробуванням, спрямованим на виключення детонації сусідніх блоків ДЗ.

Блоки ДЗ ARAT-1 захищають танк від кумулятивних боєприпасів, уламків та стрілецької зброї.

Принцип роботи полягає у тому, що струмінь кумулятивного заряду уражає металеві пластини, ініціюючи вибуховий шар усередині, змушуючи дві металеві пластини розлітатися у різні боки. На кожному з бортів розміщується 32 блоки, є опціональна можливість розміщення на башті.

«Уранові снаряди»

До цих танків США відправляють в Україну снаряди зі збідненим ураном.

Це не якась екзотична зброя, а штатний боєприпас, який використовують багато армій світу.

Під терміном «збіднений уран» розуміють побічний продукт виділення радіоактивного ізотопу урану U-235 для ядерної енергетики та озброєння.

Цей метал після вилучення активного ізотопу стає менш радіоактивним за природний уран та його руду і має на 40% менше випромінення.

Основне військове застосування збідненого урану – бронебійні боєприпаси. Використання цього металу в боєприпасах пов’язане з його властивостями – високою вагою, щільністю і пірофорністю.

Завдяки цим характеристикам снаряди мають високу бронебійну дію і спричиняють значні заброневі руйнування.

У країнах із розвинутою атомною промисловістю і великими накопиченнями збідненого урану, як-от Велика Британія, США та Франція, його використання в оборонній промисловості коштує значно дешевше, ніж використання альтернативних матеріалів, наприклад, вольфраму.

Для танка Abrams стандартним є бронебійний підкаліберний снаряд M829 з пенетратором зі збідненим ураном.

Армія США наразі використовує його сучасні версії M829A3 та M829A4.

M829A створений на початку 2000-х. Загальна довжина сердечника становить 800 мм, при цьому 10 см – це передня частина зі сталі, а 70 см – стержень зі збідненого урану.

Діаметр сердечника становить 25 мм, а маса – до 10 кг.

За початкової швидкості 1550 м/с такий снаряд здатний пробити не менше 700 мм танкової броні на відстані 2 км.

Нині в серійному виробництві перебуває найновіша версія M829A4. Снаряд отримав удосконалення, що дозволили йому пробивати ще товстішу танкову броню.

Основною проблемою збідненого урану вважається вдихання його пилу, що утворився при руйнуванні снарядів.

Унаслідок удару або вибуху формується оксид урану, здатний теоретично потрапити всередину дихальних шляхів людини та завдати шкоди.

Дослідження робочої групи Королівського наукового товариства з питань небезпеки здоров’я від боєприпасів зі збідненим ураном дійшло висновку, що ризики для здоров’я, спричинені використанням збідненого урану у зброї, вкрай незначні.

Перші бої в Україні

У лютому 2024 року українське командування відправляє американські танки M1A1 SA Abrams на авдіївський напрямок на Донеччині.

Разом з M1A1 SA прибувають M1150 Assault Breacher Vehicle (ABV), броньовані машини розмінування на базі танка M1 Abrams.

Вони оснащені системою дистанційного розмінування M58 MICLIC.

47-ма бригада обрала тактику «швидкого нальоту», коли танк швидко виїжджає у напрямку позицій окупантів, завдає по окупантах ураження та від’їжджає назад.

За можливості танки Abrams мають бути постійно у русі при бойовому виході та зупинятися тільки перед пострілом.

Така тактика має давати українській піхоті потужну вогневу підтримку та зупиняти просування російських штурмовиків.

«Танки чудово показують себе на полі бою, і ми точно не маємо наміру ховати від ворога те, що зазвичай примушує ховатися його самого», — розповіли у 47-й бригаді.

Наприкінці лютого з такою тактикою Abrams активно працюють поблизу села Бердичі на авдіївському напрямку.

В одному з бойових виходів у танк влучають протитанковою керованою ракетою, проте від ураження він не зазнає значних пошкоджень та своїм ходом від’їжджає.

Проте окупанти починають відстежувати переміщення та при виявленні запускають ударні FPV-дрони, які влучають у вразливі місця.

Таким чином, поблизу села Бердичі, 26 лютого українські військові втрачають свій перший Abrams у російсько-українській війні.

У той день 2 FPV-дрони знешкодили Abrams. Перший влучив у двигун танка та зупинив його, другий дрон влучив у задню частину башти, що призвело до запалення боєкомплекту у кормовому відділенні.

Тут знову проявилася перевага західних танків над радянськими: він не здетонував та весь екіпаж зміг залишити машину.

Проте у таких випадках окупанти потім ведуть вогонь уже не по танку, а екіпажу, який відходить до своїх позицій пішки та потрапляє під ураження.

Другий танк втрачають 2 квітня біля цього ж населеного пункту. Цього разу російській піхоті вдається з протитанкових засобів розірвати гусеничну стрічку танка. Екіпаж залишив машину.

Потім по танку починають працювати ударні FPV-дрони, які уражають його.

Третій та четвертий втрачені Abrams зупинили за допомогою протитанкових ракетних комплексів теж на авдіївському напрямку. Добивали FPV-дронами.

Для росіян ця американська машина стала настільки пріоритетною ціллю, що інколи окупанти потрапляли у пастки біля підбитих Abrams та гинули за бажання сфотографуватися або зняти відео на згадку біля нього, коли українські дрони починали на них скидати вибухові засоби.

П’ята відома втрата M1A1 SA Abrams із комплексом ARAT сталася 4 травня біля села Новопокровське на Донеччині.

Цього разу російські окупанти застосували дрон із кумулятивним боєприпасом. Після чого по танку почала працювати артилерія.

Варто зазначити, що існує також проблема з засобами евакуації важких танків вагою 60—70 тонн.

Їх майже неможливо у таких випадках забрати з поля боя.

Хоча Сполучені Штати надали небагато цих танків, в американців є можливість забезпечити Україну новими партіями цих машин, коли ще більше українських екіпажів набере досвіду керування та застосування.

M1A1 SA Abrams продемонстрували свою головну перевагу над радянськими/російськими танками: їх не розриває на шматки після влучання, та екіпажі мають змогу евакуюватися. Також танки мають мобільність, маневреність, надійність, сучасні системи та потужну гармату.