Рейд ГУР України в окупованому Криму

Юрій Бутусов

Опубліковано на Цензор.нет

Переклад та доповнення – Ukraine History Archive для MIL.IN.UA

Чому російський агент намагався підірвати Кирила Буданова? Історія приголомшливого рейду спецпідрозділу ГУР МО в Крим

Рівно рік тому, 4 квітня 2019 го, російський диверсант, який діяв за документами громадянина Киргизії Олексія Ломако, встановив міну під сидінням машини офіцера Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирила Буданова (таке ім’я у цього офіцера, згідно з відкритим тексту рішення суду).

Мішень

Відбулася неймовірна випадковість – пізно вночі Кирило разом з другом, волонтером і ветераном військової розвідки, зайшли в магазин “Ашан” на вулиці Вільямса в Києві.

Кирило брав запобіжні заходи, і дізнатися його місце проживання російській розвідці не вдалося.

Часу у Ломако було мало, тому що тільки тут, на стоянці, Буданов залишив машину без нагляду. За машиною Буданова російським спецслужбам допомагав стежити державний зрадник – Руслан Анатолійович Ткачук, співробітник Державної фіскальної служби України.

Ткачук мав доступ до системи відеоспостереження Києва “Безпечне місто” – це мережа з декількох тисяч відеокамер. Ткачук стежив за машиною Буданова по відеокамерах, і передав інформацію російському агентові.

Ломако поспішав – він не знав, коли до машини повернеться Буданов. Він активував детонатор міни, але щось в цей момент змусило його зробити невірний рух – можливо, страх, можливо, бродячий собака, яка за ним ув’язалася. Один невірний рух – і Ломако підірвав свою власну міну. Вибух! Диверсантові відірвало кисть руки, він ледь залишився живим, бо заряд був кумулятивним (собака, на щастя, не постраждала).

Сталося справжнє диво!

Ломако вже не раз був в Україні для організації цієї диверсії, приїхав не ховаючись на поїзді “Москва-Одеса”. Але в результаті вся група і всі, хто допомагав диверсанту, були затримані завдяки професійній роботі внутрішньої безпеки ГУР МО, Головної військової прокуратури, СБУ. Ломако та зрадник Ткачук досі перебувають в Україні під слідством.

Зрозуміло, ворог вибрав мету не випадково.

Операція

У листопаді 2018 го року на телеканалі “Росія 24” вийшов сюжет, де стверджувалося: офіцери української військової розвідки Максим Шаповал, Олександр Громов і Кирило Буданов причетні до спецоперації на території окупованого Криму в районі Армянська 7-8 серпня 2016- го року.

Начальник диверсійного управління ГУР МО Максим Шаповал був підірваний в червні 2017 го радіокерованої міною, і за таким же сценарієм повинні були вбити Буданова.

Максиим Михайлович Шаповал – український військовослужбовець, розвідник, генерал-майор (посмертно) Збройних сил України, командир 10-го окремого загону спеціального призначення, начальник спеціального резерву Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

За заявою влади РФ, напередодні візиту до Криму президента Путіна, 6 серпня 2016- го диверсійна група ГУР МО України проникла на тимчасово окуповану територію, проте була виявлена.

Російське видання “Медіазона” написало за матеріалами російського суду: “Версія слідства свідчить, що п’ятеро українських диверсантів, розбившись на дві групи (з двох і трьох осіб), перетнули кордон по морю і висадилися в районі кримського села Рисове ⁠в ніч на 7 серпня 2016 року.

ФСБ встановила, ⁠що серед них був лейтенант Олексій Сандул, який брав участь у збройному конфлікті на сході України; четверо інших відомі лише по позивним – «Дешик», «Лис», «Дмитро» і «Кирило».

Хід операції

На березі Перекопської затоки вони витягли зі схованки зброю і висунулися до села Суворове, щоб потім на машині виїхати на зустріч з невідомими спільниками, пройшли кілька кілометрів уздовж берега, а потім повернули до села, де зустріли машину з озброєними спецпризначенцями, зі свідчень яких відомі деталі перестрілки.

За даними суду, нібито групу диверсантів у кладовища села Суворове на машині Dodge Caravan мав зустрічати громадянин України Андрій Захтей, який потім повинен був доставити українських диверсантів за маршрутом, він був найнятий водієм, цілей і завдань операції не знав. Однак в результаті зради, в машині Захтея українських диверсантів чекала засідка.

Вночі з 6-го на 7-е серпня начальник Управління ФСБ Росії в Криму Віктор Палагін направив на захоплення українців свій спецназ – групу “Вимпел” на чолі з підполковником Романом Каменєвим, про який Палагін в інтерв’ю виданню “Спецназ Росії” розповів так:

“Я його зробив командиром спецназу в Курську, потім призначив командиром в Башкирії. Після Башкирії запросив його служити в Крим. Коли він приїхав, він мене особисто охороняв. Ми навіть пару днів жили в одному номері готелю. Я з ним ходив у розвідку. Якщо б ви його бачили вживу. Це атлант: високий, міцний, витривалий, розумний, неймовірно добрий хлопець, саме такі «тримають небо». Він пройшов Чечню, десятки відряджень на Кавказ, в Башкирію, де був ліквідований ряд «моджахедів», навіть цілі загони”.

Підполковник Каменєв разом з групою своїх бійців перебував в машині Захтея, інші “вимпелівці” зайняли позиції поблизу машини та знаходилися в резервній машині поруч, вони розраховували раптово захопити всю групу українських диверсантів.

Бій

Ось що сталося у кладовища далі: У світлі фар показався чоловік в камуфляжі російських збройних сил без розпізнавальних знаків. Dodge Caravan (в якому знаходився” Вимпел “- Ю.Б.) порівнявся з військовим і зупинився біля могил на околиці кримського села Суворове. Чоловік (тобто передбачуваний диверсант – Ю.Б.) прямував до автомобіля, але не встиг він підійти до відчиненого вікна з боку водія, як пролунав крик: «Стояти, працює ФСБ!». з салону вибігли троє бійців, озброєних автоматами Калашникова зі складними прикладами: двоє кинулися до капота, третій прикривав тил (це група захоплення “Вимпел” на чолі з Каменєвим – Ю.Б.). Через секунду вони опинилися під перехресним вогнем як мінімум з трьох сторін.

Підполковника Романа Каменєва вбили на місці. Прапорщик Сергій Волков був поранений в обидві ноги. Він відкотився в яр, отримав ще одну кулю – в груди, але все ж запустив сигнальну ракету. Єдиний в строю спецпризначенець, лейтенант Микола Ващенко, почав відстрілюватися (справжні імена Волкова і Ващенко засекречені, в матеріалах справи зазначено лише псевдоніми). У цей момент на кладовищі вилетів синій мінівен Volkswagen. Машину обстріляли дорогою, але вона не зупинилася, продовжуючи прориватися до першої групи. З автомобіля висипали четверо бійців ФСБ. Вони зайняли кругову оборону, але вогонь вже почав стихати: противник стрімко відступав. Весь бій зайняв не більше п’яти хвилин.

Українські диверсанти вирвалися із засідки, приголомшений втратами “Вимпел” не посмів їх переслідувати, хоча диверсанти відходили пішки, а у “Вимпела” була машина. Миттєво всі сили МО, ФСБ, Росгвардії та МВС РФ в окупованому Криму приступили до широкомасштабної операції з пошуку п’яти українських диверсантів, були підняті в небо бойові вертольоти, весь район Армянська і виїзди з Криму були блоковані.

Перехоплення

Настільки безпрецедентно жорсткі заходи безпеки були прийняті, достатньо зрозуміти по ще одному сюжету російських ЗМІ: о 4 ранку 7 серпня російський бойовий вертоліт розстріляв цивільну автомашину “Шкода”, яка виїхала з села Рисове і не зупинилася на попереджувальні постріли. Була важко поранена місцева мешканка Тетяна Фрич, яка їхала по своїх справах, і не зрозуміла, що відбувається.

Здавалося, непоміченим не втече ніхто. Виїзд з Криму був закритий, в північному Криму почалася військова операція. Для росіян зловити українців було не просто помстою – вони хотіли показати Заходу, що це Україна здійснює провокації. Улов міг бути великий, адже
п’ять диверсантів – це дуже помітна група.

Однак виявити пішу групу українських диверсантів на степовій місцевості росіянам із застосуванням всіх сил і засобів за добу не вдалося.

Виявилося, що попри облаву, диверсійна група якимось чином зуміла пробратися на самий північ Криму до технологічної дамби, через затоку Сиваш! І вночі з 7 на 8 серпня українські диверсанти пішли на прорив.

Дамбу охороняло підрозділ 247-го десантно-штурмового полку ЗС РФ, з бронетехнікою і повним озброєнням, вони знали, що тут можливий прорив. Але вони не очікували, що кілька бійців посміють вступити з ними в бій.

Вночі диверсанти зуміли пробратися повз російських військових, проте при виході на дамбу їх виявив водій БМД єфрейтор Семен Сичов. Українці відкрили вогонь, Сичов був убитий, а ще кілька російських десантників поранено.

Диверсанти встановили на дамбі міну, щоб зірвати можливе переслідування бойової техніки, а самі бігом по дамбі зуміли без втрат прорватися в Україну! Це звучить неймовірно, а між тим, все це встановив і опублікував офіційно сам противник, причому з підтвердженням суду.

Реакція Росії

У серпні президент Путін заявив, що прорив українських диверсантів нібито був спрямований на зрив Мінських угод.

Росіяни заявили, що зловили українських диверсантів. Але насправді вони взяли інших людей. Були затримані Євген Панов – на в’їзді в Крим, і Андрій Захтей, який був найнятий просто як водій і не розумів суті того, що відбувається (Панов повернувся з обміну полоненими).

Оскільки в реальності контакту у Панова і Захтея з диверсантами не було, за даними їхнього власного суду, то спроба видати Панова і Захтея за диверсантів провалилася.

Українські офіційні джерела спростовують бої в Криму диверсантів ГУР МО.

Але росіяни, судячи з замаху на Шаповала і на Буданова, вважають інакше. Якщо російська версія має якісь підстави, то всі учасники цієї операції, Кирило Буданов і ті, хто проривався до Криму і вийшов з боєм, гідні звання Герой України.

Підсумки

Це неймовірний рівень професіоналізму і героїзму, екстраординарні морально-вольові якості. Люди вирішили не здаватися по суті в безвихідній ситуації, не кинули зброю, прорвалися з боєм. Про таке слід знімати кіно і читати лекції.

За деякими даними, Кирило Буданов (або як його зараз звуть), продовжує воювати, і успішно виконує бойові завдання. Це один з найвидатніших і заслужених українських воїнів.

Від себе хочу в цей день побажати здоров’я і удачі Кирилу і його друга, який був з ним в машині, вітаю їх з другим днем ​​народження, і впевнений, що всі патріоти України щиро приєднуються до привітань.

Юрій Бутусов

Опубліковано на Цензор.нет

Переклад та доповнення – Ukraine History Archive для MIL.IN.UA