Тварини в арміях сьогодення

Людство почало використовувати тренованих тварин для війни ще з незапам’ятних часів. Часи, коли стрімкі атаки кінноти заставали зненацька ворожі війська та змушували їх до втечі, минули (хоча і не так давно, як зазвичай вважають), однак армії сучасності досі широко використовують тварин. При цьому вони виконують не лише допоміжні, а й бойові завдання.

Бойові завдання

В арміях сьогодення тварини фактично не беруть участі у бойових діях як таких (якщо не розглядати окремі випадки, коли їх використовують різні повстанські чи терористичні угруповання). Проте вони все ще відіграють важливу роль в охороні, розвідці, вистежуванні та розмінуванні.

Зазвичай ці функції покладаються на собак різних порід, які проходять спеціальну підготовку та можуть ефективно знаходити вибухівку, вистежувати ворога чи патрулювати периметр. Але не тільки вони виконують такі завдання. Наприклад, для виявлення вибухівки у мінах подеколи використовують пацюків, свиней або навіть тренованих бджіл (хоча конкретно цей приклад ще не вийшов за межі дослідного використання).

Окрім того, для проведення операцій у підводному середовищі військові різних країн тренують дельфінів, морських левів та білуг. Вони здатні виконувати розвідку, виявляти морські міни та охороняти гавані від можливих загроз.

Допоміжні задачі

Основною допоміжною задачею тварин в арміях є транспортування припасів, матеріалів або навіть самих солдатів у важкодоступних місцях. Різного роду в’ючні та їздові тварини використовуються у гірських районах, пустелях та джунглях, де звичайна колісна чи гусенична техніка або не проїде, або її буде надзвичайно складно забезпечувати на великій відстані від логістичних баз. Тому коні, верблюди, мули та слони досі залишаються важливими у таких умовах.

При цьому такі підрозділи можуть мати як штатних тварин, так і залучати їх з народного господарства у разі потреби. Наприклад, у гірських місцевостях населення часто допомагає армії, надаючи своїх тварин для транспортування вантажів або переміщення військових груп.

Окрім того, деякі види тварин застосовуються для захисту аеродромів від птахів, оскільки зіткнення літака чи вертольота з птахом легко може призвести до авіакатастрофи. Зазвичай для цього використовують великих хижих птахів, які можуть ефективно полювати на дрібних птахів та відлякувати великих, що скупчуються біля злітних смуг. В останні роки таких птахів почали тренувати також для перехоплення невеликих дронів. Однак, наприклад, у КНР для цього використовують тренованих мавп, які руйнують гнізда птахів в околицях аеродромів та відлякують їх своїм запахом, що значно зменшує ризики для авіації.

Ще однією важливою функцією тварин в армії, яку важко недооцінити під час повномасштабної війни, є підтримання моралі та ментального здоров’я військових. Спілкування з домашніми улюбленцями допомагає зняти стрес, поліпшити психологічний стан та надати військовим відчуття спокою і комфорту, особливо під час тривалих бойових дій.

Звісно, також не потрібно забувати про різного роду «маскотів», які за часів засилля соціальних мереж відіграють важливу іміджеву та рекламну функцію. Тварини, що асоціюються з певними військовими підрозділами, часто стають їх символами та навіть беруть участь у військових парадах чи інших офіційних заходах або просувають фандрейзингові компанії.

Тварини в найбільших арміях світу

США

Підрозділи армії США на регулярній основі використовують собак, дельфінів та морських левів.

Станом на 2025 рік у підрозділах збройних сил США служить близько 1600 тварин. Більшість із них — це собаки подвійного призначення після 120-денної програми навчання. Вони виконують функції патрулювання та виявлення вибухових речовин або наркотиків.

Рівень відсіювання собак під час тренування становить близько 50 відсотків. Тобто щоб отримати 100 придатних собак, необхідно 200 кандидатів.

Однак у 2010 році також була створена окрема програма собак-слідопитів, які використовуються для того, щоб постфактум з місця ворожої засідки чи закладеної бомби вистежити ворога за запахом.

До 2000 року собаки, які через вік чи травми більше не могли служити, піддавалися евтаназії незалежно від їхнього темпераменту або відданості службі. Це змінилося після ухвалення Закону Робі в Конгресі, який дозволив опікуватися службовими собаками приватним громадянам, за умови, що вони пройдуть відповідну перевірку поведінки. Однак цей закон забороняє використовувати колишніх службових собак для виконання нових службових обов’язків.

Програма військово-морських ссавців ВМС США використовує дельфінів афалін та каліфорнійських морських левів для виявлення, ідентифікації та вилучення об’єктів і загроз у гаванях та відкритому морі. Ця програма підтримує діяльність ВМС, Корпусу морської піхоти та Берегової охорони США. Загалом в ній задіяно близько 120 морських ссавців.

Найвідомішою операцією сучасності із залученням дельфінів стало розмінування порту Умм-Каср. У березні 2003 року, через кілька днів після початку вторгнення коаліційних сил до Іраку команда ветеринарів ВМС США прибула в Умм-Каср — єдиний глибоководний порт Іраку. Вони привезли з собою двох дельфінів-афалін на ім’я Такома і Макай, доставлених із Каліфорнії. Їхнім завданням було допомогти військовим водолазам США, Великої Британії та Австралії у розмінуванні водного шляху, що з’єднує Умм-Каср із Перською затокою.

Спочатку водолази зі спецзагону розмінування ВМС США намагалися шукати міни вручну. Один із них описав цей процес як «повзати в багнюці із заплющеними очима». Згодом для пошуку почали застосовувати підводні дрони, оснащені сонаром. Вони виявили понад 200 невідомих підводних об’єктів менш ніж за 24 години. Проте це створило нову проблему — потрібно було встановити, які з цих об’єктів становлять загрозу.

Невдовзі до Такоми та Макая приєдналося ще кілька атлантичних дельфінів-афалін, серед яких були самці Хефе і Халілі та самиці Кона і Пунані. Протягом менш як тижня вони допомогли розчистити шлях для британського військового корабля, який безперешкодно прибув в Умм-Каср і доставив гуманітарну допомогу. Але їхня місія тільки починалася.

За даними Journal of Conventional Weapons Destruction Університету Джеймса Медісона, лише за перші тижні війни дельфіни виконали «неофіційне розмінування 913 морських миль, обстежили 237 об’єктів та допомогли знешкодити або знищити понад 100 мін».

Попри важку роботу дельфіни у ВМФ США мають і певні бонуси, зокрема, завдяки гарному догляду вони живуть у середньому вдвічі довше за своїх диких родичів, а морські леви — майже втричі довше.

Окрім регулярних тварин, армія США також ситуативно використовує й інші види. Наприклад, під час війни в Афганістані на початку 2000-х років Сили спеціальних операцій активно використовували коней для забезпечення логістики у горах.

І хоча регулярних підрозділів із в’ючними тваринами в армії США немає, однак деякі солдати проходять навчання у центрі гірської війни морської піхоти в Каліфорнії. Зокрема бійці навчаються визначати вік і темперамент коней та інших в’ючних тварин, а також навички їзди у сідлі та досвід упаковки тварин зброєю та іншим обладнанням.

Армія КНР

Про використання тварин в армії КНР відомо небагато. Станом, на початок 2010-х років, повідомлялося, що в армії КНР служить понад 10 000 військових робочих собак. Вони залучалися до підтримання миру, пошуку і порятунку після катастрофи та патрулювання кордону.

При цьому тренування собак розпочали у 1950 році, однак зупинили у 1960-х роках під час «культурної революції» (1966-1976) і відновили лише у 1991 році.

Окрім того, Китай тренує мавп, хижих птахів для захисту аеродромів.

Також у китайській армії збереглося два штатних кавалерійських батальйони, які верхи на конях патрулюють кордон із Монголією та Казахстаном у Внутрішній Монголії та Сіньцзян-Уйгурському автономному районі.

Армія Індії

Наразі в індійській армії налічується понад 1200 навчених собак. Remount and Veterinary Corps (RVC) головно навчає іноземні породи собак, включаючи німецьких вівчарок, лабрадорів, бельгійських вівчарок і великих швейцарських зенненхундів, однак наразі армія залучає місцеву породу собак, відому як гонча Мадхол. Армійські собаки відіграють вирішальну роль у пошуково-рятувальних операціях, допомагаючи добувати вибухівку.

Армія Індії — одна з небагатьох країн, в яких зберігся штатний кавалерійській підрозділ, а саме 61 кавалерійський полк, який базується в місті Джайпур, штат Раджастхан. Основними його є функціями є церемоніальні обов’язки, участь у парадах та забезпечення почесної варти під час державних заходів.

Проте є у сучасній індійській армії і тварини, які продовжують відігравати важливу роль, особливо в регіонах зі складним рельєфом, де використання техніки обмежене. Наразі в армії налічують близько 4 000 мулів, кожен з яких здатний переносити близько 80 кг вантажу і забезпечує транспортування боєприпасів, медикаментів та їжі.

Проте їх планують поступово замінити на роботизованих собак та БПЛА для доставки вантажів у важкодоступні місця.

Окрім того, Прикордонні сили зберегли велику кількість підрозділів на верблюдах, які патрулюють пустельні ділянки кордону. Загалом використовуються близько 1200 самців верблюдів. Їх купують у віці 5 років і зараховують після офіційного ветеринарного огляду. У середньому верблюд служить у війську 15 років, звільняючись зі служби у віці 20 або 21 року.

При цьому тварин для служби і для участі у церемоніях та парадах тренують окремо, оскільки парадні верблюди мають бути навчені не боятися голосної музики.

РФ

Відомо, що у 2017 році в армії РФ служили приблизно 3,5 тисячі собак. Найбільше їх залучають до охорони кордону. Крім того, собаки працюють у мінно-розшуковій службі, є навіть армійські їздові собаки, яких використовують у полярній та арктичній зонах.

Окрім того, в армії РФ є дві бригади, в яких існують штатні кінні підрозділи. Це 34 та 55 окремі мотострілкові бригади.

34 бригада дислокується у станиці Сторожовій (Карачаєво-Черкесія) на висоті понад дві тисячі метрів над рівнем моря та має спеціальний в’ючно-транспортний взвод із 56 коней постійного та 24 коней змінного складу.

Ці коні призначені для переходів важкодоступними стежками у скелях, куди не може заїхати армійська техніка. Пересуваються вони зв’язками по 4 коня. Кожна така зв’язка може тягти вантаж загальною вагою 1 тонна.

55-а бригада дислокується в м. Кизил (республіка Тува). У 2014 році там було створено кінно-транспортну роту.

Окрім того, кінної їзди навчають курсантів Рязанського десантного училища та бійців спецпідрозділів морської піхоти.

Також є кавалерійський почесний ескорт Президентського полку. Це церемоніальний підрозділ, який служить для розведення почесної варти та дислокується в підмосковному Алабіно.

Після анексії Криму в 2014 році РФ захопила також колишню радянську 184 науково-дослідну експериментальну базу ВМФ НДЦ ЗС (за часів незалежності України була перетворена на Державний океанаріум), що дозволило відновити роботи з дресирування дельфінів. Окрім того, британська розвідка повідомляла, що в арктичних водах російський флот використовує білух і тюленів.

У 2022 році супутникові знімки показали, що росіяни розмістили клітки з дельфінами на вході до Севастопольської бухти. Тоді, за оцінками видання Naval News, поголів’я дельфінів у бухті становило 3-4 особини.

У 2023 році було зафіксовано, що Росія перекинула своїх дресированих дельфінів до військово-морської бази в Новоозерному у Криму.

А у вересні 2024 року у норвезьких територіальних водах знайшли мертвим кита-білуху, на ім’я Хвалдімір, якого підозрювали у шпигунстві на Росію, через закріплену на ньому відеокамеру.

Україна

Кінологічна служба у Збройних силах України налічує близько тисячі службових собак. Їх використовують для охорони військових аеродромів, баз, складів та арсеналів, а також для мінно-розшукових робіт: виявлення вибухонебезпечних предметів, перевірки доріг, місцевості й транспортних засобів.

Кінологічна обслуга працює у складі саперних груп як на фронті, так і на деокупованих територіях українських громад. Мінно-розшукові собаки перевіряють визначені території, військові об’єкти та транспортні засоби з метою виявлення вибухонебезпечних предметів, зброї та боєприпасів.

На початку січня 2025 року Норвегія профінансувала створення в Україні центру підготовки собак-міношукачів.

Окрім собак, більше ніякі тварини штатно в ЗСУ наразі не використовуються. Однак деякі застарілі документи досі не втратили свою силу.

Так у 2016 році, стався досить відомий у мілітарних колах випадок. Коли начальник однієї з військових частин, не змігши отримати необхідний транспортний засіб для пересування в зоні АТО, подав командуванню рапорт із проханням забезпечити його конем та запасом вівса на один місяць, згідно з досі чинним наказом щодо РККА від 17.01.1918 року.

Висновок

Після тривалої історії застосувань тварин у військових діях з розвитком науки та техніки їхня роль в армії поступово зменшується. Однак досі зберігаються вузькоспеціалізовані сфери, де унікальні «технічні характеристики» тварин значно переважають будь-які досягнення науково-технічного прогресу.