Закупівля винищувачів для ЗСУ: методика визначення потенційного літака

Юридичний супровід здійснює Руслана Величко

Як повідомляв Український мілітарний портал раніше, то Повітряні Сили Збройних Сил України чекають рішення держави на закупівлю нових винищувачів на заміну наявного авіаційного парку радянських зразків.

У Повітряних Силах визначились та задекларували це у Візії Повітряних Сил ЗУ України до 2035 року на які типи багатоцільових винищувачів іноземного виробництва орієнтуватися, один із яких, у перспективі, може замінити авіатехніку радянського зразка, що є сьогодні на озброєнні авіаційних бригад. Це багатоцільові винищувачі покоління 4+: F-15 EX, Saab JAS 39 Gripen та F-16 Block 70/72.

Однак у свою чергу Повітряні Сили Збройних Сил України зауважують, що рішення щодо закупівлі авіаційної техніки іноземного виробництва прийматиметься на рівні вищого керівництва держави через профільні міністерства.

У свою чергу Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України повідомило, що проводило маркетингові дослідження ринку продукції (робіт і послуг) типу багатоцільового винищувача покоління 4++ закордонного виробництва F-15 EX, Saab JAS 39 Gripen та F-16 Block 70/72, але до проєктів документів Планування оборонного замовлення у довгостроковий чи середньостроковий період та орієнтованих показників оборонного замовлення не включалися.

Також Міністерство оборони України звертає увагу, що загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів розвитку авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, протягом 15 років оцінюється на рівні 320 млрд. гривень у цінах 2020 року. Відповідно такі фінансові ресурси виходять за рамки поточного фінансування Міноборони.

Але Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України для майбутньої закупівлі літаків використовує методичний підхід до розв’язування математичної задачі синтезу раціональної програми розвитку системи озброєння тактичної авіації на основі критерію мінімізації фінансових витрат за умови досягнення необхідних бойових спроможностей багатоцільових винищувачів покоління 4++ закордонного виробництва.

Авторами цього методичного підходу є: С.С. Дроздов (діючий Командувач Повітряних Сил ЗСУ України), О.Б. Леонтьєв, М.В. Науменко. Автори зазначають, що задачу синтезу програми зведено до канонічної форми пошуку умовного мінімуму цільової функції відомими методами багатокрокового програмування. Також у методології обґрунтовано введення додаткових обмежень, пов’язаних, по-перше, із можливостями серійного виготовлення нових літаків авіаційною промисловістю, по-друге, необхідністю закупівлі достатньої кількості літаків на кожному інтервалі періоду планування, для забезпечення освоєння нової техніки особовим складом та доведення частин і підрозділів тактичної авіації до заданого рівня бойової готовності. У цьому методичному підході автори дійшли висновку, що доцільно обрати програму переозброєння на літаки JAS-39.

Редакція Українського мілітарного порталу тезово знайомить своїх читачів із методичним підходом до розв’язування математичної задачі синтезу раціональної програми розвитку системи озброєння тактичної авіації на основі критерію мінімізації фінансових витрат за умови досягнення необхідних бойових спроможностей багатоцільових винищувачів покоління 4++ закордонного виробництва.

Спрощений гіпотетичний приклад синтезу раціональної програми переозброєння авіаційного парку тактичної авіації на глибині планування 15 років із розподілом на три інтервали по п’ять років кожен. В якості додаткових обмежень на чисельність літаків, що можуть бути поставлені у війська, автори прийняли наступні:

• на кожному інтервалі планування новими літаками має бути озброєна щонайменше одна авіаційна ескадрилья у складі 12 бойових літаків;
• максимальна кількість літаків, яку спроможна серійно виготовити авіаційна промисловість за рік, складає 12 літаків, тобто на кожному інтервалі часу тривалістю 5 років, максимальна кількість літаків, що може бути поставлена у війська, складає 60 літаків.

Бойовими завданнями, у виконанні яких повинні набути спроможності частини та підрозділи тактичної авіації за рахунок переозброєння на новітні багатофункціональні винищувачі, є наступні завдання:

• відбиття масованого авіаційного удару повітряного противника (пов’язане із знищенням повітряних цілей);
• нанесення авіаційного удару оперативній глибині побудови противника (пов’язане із знищенням наземних цілей);
• винищувальне забезпечення дій ударної авіації в ході нанесення авіаційного удару (пов’язане із знищенням повітряних цілей).

Для розрахунків автори прийняли, що необхідний рівень спроможностей, який має набути тактична авіація наприкінці терміну планування, становитиме: за першим завданням – еквівалентним застосуванню 120 бойових літаків-еталонів типу МіГ-29, за другим завданням – 40 бойових літаків-еталонів типу Су-24М, а за третім завданням – застосуванню 70 бойових літаків МіГ-29.

В якості альтернативних варіантів обрання типу літаків, при переході системи озброєння тактичної авіації на однотипний парк багатофункціональних літаків, автори розглядали типи багатоцільових тактичних винищувачів, що на цей час складають основну номенклатуру бойових літаків даного класу на світовому ринку озброєнь: F-16Е, F-35A, EF-2000, Rafale, JAS-39.

У своєму методичному підході автори дійшли висновку, що всі п’ять взятих для ілюстрації типів багатофункціональних винищувачів за притаманними ним властивостями щодо ступеню їх багатофункціональності не в змозі в одному бойовому польоті виконувати винищувальні та ударні задачі, але за показниками бойової готовності (часом підготовки до повторного вильоту) після виконання першого бойового завдання в змозі бути залученими до виконання або другого, або третього бойового завдання.

Відтак автори дійшли висновку, що якщо розглядати перший інтервал часу гіпотетичного переозброєння тактичної авіації, зокрема на літаки JAS-39, обсяг першої закупівлі має скласти 12 одиниць. Орієнтовна вартість такої угоди із врахуванням подальшої експлуатації закуплених літаків (умовно передбачено врахування фінансових витрат на експлуатацію нових літаків із середини інтервалу, на якому здійснюється закупівля усієї запланованої партії літаків) у цінах 2017 року становитиме 972,75 млн.$ (27,111 млрд гривень). У разі залучення тактичної авіації для виконання завдань за визначеними сценаріями на першому етапі переозброєння нові літаки доцільно залучати для вирішення як винищувальних, так і ударних задач, що пов’язані із знищенням наземних та надводних цілей.

На другому інтервалі часу з періоду планування – має бути закуплено 24 багатофункціональних тактичних винищувача. Орієнтовна вартість такої угоди із врахуванням витрат на експлуатацію в цінах 2017 року становитиме 1791,3 млн.$ (49,925 млрд гривень). У цьому випадку 9 бойових літаків доцільно спрямувати на нарощування спроможностей тактичної авіації у винищувальних бойових завданнях (прикриття військ та важливих об’єктів, відбиття масованих авіаційних ударів противника, винищувального забезпечення дій інших родів авіації), а 15 бойових літаків залучати до вирішення як винищувальних, так і ударних задач з відповідною підготовкою необхідної кількості екіпажів.

На третьому інтервалі часу планова закупівля складатиме 60 літаків. Орієнтовна вартість такої угоди із врахуванням експлуатаційних витрат в цінах 2017 року становитиме 4092,75 млн.$ (114,066 млрд гривень). Придбані на цьому інтервалі планування бойові літаки доцільно спрямувати на нарощування спроможностей тактичної авіації у виконанні завдань відбиття масованого авіаційного удару та винищувального забезпечення авіаційного удару.

Таким чином, у разі гіпотетичного переозброєння тактичної авіації на багатофункціональний тактичний винищувач JAS-39, загальний необхідний обсяг закупівлі літаків такого типу складатиме 96 бойових одномісних літаків та 16 двомісних навчально-бойових літаків типу JAS-39. Якщо за орієнтовну вартість літака на світовому ринку озброєння та витрати на його експлуатацію на протязі одного року взяти ціни 2017 року, що складають 65 млн.$ та 1,285 млн.$, відповідно, то орієнтовні загальні витрати на переозброєння парку тактичної авіації на літак JAS-39 складатимуть 6869,65 млн. $ (191,460 млрд гривень) на глибині планування у 15 років.

Якщо у якості альтернативного варіанту переозброєння парку тактичної авіації розглядати літак F-16E, то при дотриманні аналогічних обмежень щодо розподілу програмного періоду на інтервали та обсягу мінімальних закупок із забезпеченням необхідного рівня спроможностей для виконання завдань, орієнтовна вартість такої програми переозброєння на глибині планування 15 років складатиме 9781,825 млн. $ (272,624 млрд гривень). Таке значне розходження у загальних фінансових витратах обумовлено різницею в значеннях коефіцієнту бойового потенціалу літака F-16E, який по повітряних цілях на 32,5% та по наземних цілях на 6,1%, гірший ніж відповідних показників бойових властивостей літака типу JAS- 39. Це вимагає для набуття необхідних спроможностей тактичною авіацією закупівлі більшої кількості літаків, а саме – 142 одиниці (без врахування потреби у навчально-бойових варіантах літаків).

Таким чином, в якості раціональної програми переозброєння авіаційного парку тактичної авіації терміном на 15 років для прикладу, що розглядається, із розподілом на три інтервали часу періоду планування, тривалістю по 5 років кожний, доцільно обрати програму переозброєння на літаки JAS-39 із забезпеченням закупівлі по інтервалах: 12 одиниць – на першому, 24 одиниць – на другому та 60 літаків – на третьому інтервалі часу. Можливий перерозподіл обсягів закупівлі літаків за інтервалами розподілу планового періоду призведе до збільшення сумарних фінансових витрат на всій глибині планування.

Український мілітарний портал зауважує, що відповідно до частини 2 Статті 9 Закону України «Про оборонні закупівлі» основою для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення є потреби, пріоритети сектору безпеки і оборони, обсяги фінансових ресурсів, необхідних для їх задоволення, передбачені стратегіями, іншими стратегічними документами та державними програмами у сферах національної безпеки і оборони, розвиток складових сектору безпеки і оборони, зокрема оснащення їх сучасним озброєнням і військовою технікою, створення необхідних запасів матеріально-технічних засобів та необхідних для цього потужностей оборонно-промислового комплексу, реалізація інших заходів з посилення обороноздатності держави.

У разі якщо «Візія» є погодженою та затвердженим документом вона може вважатися іншим стратегічним документом.