ВРУ за створення професійного сержантського складу?

Ще у вересні 2015 року Указом Президента України Петра Порошенка Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення «Про нову редакцію Воєнної доктрини України». Згодом у березні 2016 року Міністерство оборони України видало наказ «Про затвердження Змін до Концепції розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил України».

Концепцію було вирішено реалізовувати у два етапи.

Першим етапом було передбачено: внесення змін у штатно-посадові інструкції, оптимізація посад, внесення змін до функціональних обов’язків, внесення змін до переліку військових звань, удосконалення підготовки сержантів (старшин), створення базового курсу підготовки, підвищення соціальних гарантій та внесення змін до нормативно-правових актів тощо.

На другому етапі планується подальший розвиток та вдосконалення першого етапу.

Загалом у запланованих заходах першого етапу вдалося втілити майже всі пункти.

Ця концепція була не перша, а от першу школу підготовку сержантів та інструкторів (197 Центр) було відкрито на території навчального центру «Десна» ще у 2014 році.

Потім у 2017 році були створенні Центри підготовки сержантів Військово-морських сил і Десантно-штурмових військ. У Центрах за участі іноземних інструкторів навчають сержантів курсу лідерства і курси для інструкторів за програмами НАТО. У 2014 році було розпочато співпрацю з НАТО за програмою DEEP(DefenceEducationEnhancementProgram) — вдосконалення військової освіти та підготовки. Цей документ створювали 14 експертів з різних країн і рекомендували його для впровадження  країнам, що хочуть наблизити свої стандарти до НАТО.

30 травня 2019 року Верховна Рада України у першому читанні проголосувала за законопроект 10181, що стосується ряду змін у військових формуваннях України, зокрема створення повноцінного сержантського корпусу.

Законопроектом закріплено посади головних сержантів у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

За документому військових формуваннях створюються,або переформатовуються посади у відповідності до стандартів Альянсуз відповідним розподілом обов’язків:

• головний сержант взводу (замінює посаду «заступник командира взводу»);
•  головний сержант роти;
• головний сержант роти з матеріально-технічного забезпечення (замінює посаду «старшина роти»);
• головний сержант батальйону;
• головний сержант бригади.

У навчальних підрозділах створюються посади інструктор (старший інструктор, сержант-інструктор) навчальних взводів та рот.

Окрім того військові звання приводяться у відповідність до еквівалентної колонки «NATO Code», згідно STANAG 2116:

Рядовий склад:

Сержантський склад:

Як голосувала Верховна Рада

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби) був поданий до Верховної Ради 22 березня 2019 року. 14 травня його вперше намагалися включити до порядку денного, але безрезультатно. Його два рази спікер ставив на голосування, але в першому голосуванні він набрав 215 голосів, а у другому ще менше – 210.

А вже 16 травня Проект Закону включили у порядок денний, щоправда з третього разу.

«Я поставлю заключний раз, колеги. І хочу наголосити, що це законопроект, який передбачає реформу армії – приведення до стандартів НАТО. Я прошу всіх зайняти робочі місця, не вести дискусій під час голосування, а бути на робочих місцях, колеги», – вмовляв депутатів спікер Андрій Парубій і після цього він набрав 229 голосів.

За скороченою процедурою цей Проект Закону Верховна Рада України проголосувала 30 травня 2019 року.

Загалом за Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов’язку  та проходження військової служби) Народні депутати України голосували 13 разів.

Голосування пофракційно

Найактивніше Законопроект підтримувала «Радикальна партія Олега Ляшка» – 93%. Найменше «Опозиційний блок» – 42%. Що цікаво, то ВО «Батьківщина» та парламентська фракція «Відродження» підтримували реформування військових звань та створення повноцінного сержантського корпусу з різницею у 1% – 66 та 65% відповідно.

Цікаво, що з «Блоку Петра Порошенка» найменше підтримували цей Проект Закону такі депутати, як:

Олександр Третьяков, Валерій Іщенко, Мустафа Джемілєв, Сергій Лещенко – 52%;

Андрій Антонищак, Олег Велікін, Олександр Лівік, Олександр Грановський – 54%;

Микола Лушняк, Юлій Мамчур, Ольга Богомолець, Олексій Мушак – 56%;

Оксана Юринець, Оксана Продан, Роберт Горват, Андрій Шинькович, Андрій Кіт – 58%;

Ірина Луценко, Сергій Валентиров, Микола Лаврик, Артур Палатний, Сергій Кудлаєнко, Сергій Рудик – 60%.

З «Радикальної фракції Олега Ляшка» найменше голосував Юрій-Богдан Шухевич – 60%.

З парламентської фракції «Народний фронт» найменше підтримували створення повноцінного сержантського корпусу:

Євген Дейдей та Георгій Логвинський – 52%;

Тетяна Донець, Павло Пинзеник, Ігор Котвіцький – 54%та Віктор Романюк – 60%.

А от Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» розділилися досить дивно, бо тільки шість Народних депутатів України підтримували Проект Закону більше за 60%, а десять інших підтримували менше і це: Альона Шкрум, Сергій Власенко, Ігор Луценко, Владислав Бухарєв, Сергій Соболєв, Руслан Богдан, Олександра Кужель, Борис Тарасюк, Вадим Івченко та Юлія Тимошенко.

А от з дев’яти депутатів у фракції «Відродження» голосували менше 60% тільки три депутати – Антон Яценко, Василь Гуляєв, Віктор Остапчук.

В «Опозиційному блоці» серед всього складу тільки Юрій Воропаєв підтримував реформування сержантського складу до стандартів НАТО.

Також цікава позиція щодо цього Проекту Закону позафракційних Народних депутатів – у трьох Балог (52%), Ганна Гопко, Борислав Розенблат, Олександр Марченко ВО «Свобода» (56%), Юрій Левченко, Юрій Бублик ВО «Свобода» (58%).

Голосування депутатів профільного Комітету

Народні депутати України, що входять до профільного Комітету з питань національної безпеки і оборониголосували за створення повноцінного сержантського корпусутак:

Сергій Пашинський з фракції «Фронт змін», голова Комітету – 90%;

Семен Семенченкоз фракції ВО «Самопоміч», перший заступник голови Комітету– 77%;

Дмитро Ярош, заступник голови Комітету – ніколи не голосував за цей Проект Закону;

Андрій Білецький, заступник голови Комітету також ніколи не голосував;

Юлій Мамчур з фракції «Блок Петра Порошенка», заступник голови Комітету – 56%

Іван Вінник з фракції «Блок Петра Порошенка», секретар Комітету – ніколи не голосував;

Юрій Береза з фракції «Народний фронт», голова підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони – 100%;

Артур Герасимов з фракції «Блок Петра Порошенка», голова підкомітету з питань оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва – 100%;

Андрій Тетерук з фракції «Народний фронт», голова підкомітету з питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей  – 99%;

Андрій Левус з фракції «Народний фронт», голова підкомітету з питань державної безпеки– 99%;

Тарас Пастух з ВО «Самопоміч», голова підкомітету з питань ефективності використання бюджетних коштів розпорядниками, що входять до предметів відання Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони – 61%

Підтримка по областях

А так підтримували створення професійного сержантського складу по областях. Найбільша підтримка у Донецької області, а найменша у Закарпатської.

За 13 голосувань Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби) пройшов перше читання у Парламенті. Тепер залишилося сподіватися, що Народні депутати врешті приймуть Законопроект у другому читанні до позачергових виборів, що відбудуться 21 липня.

Аналіз проводився за допомогою сервісу Rada4You.