fbpx
«Альбатрос» наступної ґенерації
Андрій Харук Андрій Харук Військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Останні публікації автора

«Альбатрос» наступної ґенерації

Aero Vodochody Aerospace L-39 Навчально-бойові літаки

Чехословацька авіаційна промисловість в рамках Ради економічної взаємодопомоги з середини 1950-х рр. спеціалізувалась на виробництві реактивних навчально-тренувальних літаків. У 1956-1974 рр. вона виготовила майже 7300 літаків L-29 “Дельфін”, які постачались до десятків країн світу, і насамперед – до СРСР. Вже у 1963 р. почалось створення нового літака L-39 “Альбатрос”, який мав замінити L-29. Машину спроектували за нормальною аеродинамічною схемою з прямим крилом низького розташування. Як силову установку обрали ТРДД АІ-25ТЛ тягою 1720 кгс, спроектований в Запоріжжі. Зв’язкове й навігаційне обладнання дозволяло виконувати польоти як удень, так і вночі, в простих і складних метеоумовах. Для відпрацювання завдань бойового застосування “Альбатрос” обладнали прицілом АСП-3НМУ-39, встановленим в передній кабіні, та двома підкрильними вузлами, на які можна було підвісити озброєння загальною масою до 250 кг (бомби калібром до 100 кг, пускові установки НАР, а також імітатори КР класу “повітря-повітря”).

Для випробувань виготовили сім прототипів (п’ять льотних і два для наземних випробувань), перший з яких піднявся в повітря 4 листопада 1968 р. В 1971-1972 рр. виготовили передсерійну партію L-39, а в 1974 р. почався серійний випуск, який тривав до грудня 1999 р.

Основним варіантом “Альбатроса” був L-39С – навчально-тренувальний літак з обмеженими можливостями бойового застосування. Виготовили майже 2300 таких літаків, з яких 2080 надійшло до СРСР. В 1975 р. на замовлення ВПС Лівії спроектували навчально-бойовий літак L-39ZO з чотирма підкрильними вузлами підвіски і збільшеною до 1100 кг масою бойового навантаження. З 1976 р. виготовили 347 таких літаків, які надходили не лише до Лівії, але й до низки інших країн. У 1980 р. почали випуск варіанту L-39ZА, додатково озброєного підфюзеляжною установкою з 23-мм двоствольною гарматою ГШ-2-23. Виготовили 265 таких літаків. На замовлення ВПС ЧССР у 1976 р. випустили вісім буксирувальників мішеней L-39V (два з них згодом продали у НДР).

Як уже згадувалось, найбільшим експлуатантом “Альбатросів” був СРСР. Після його розпаду близько 1200-1300 L-39С отримала Росія. 111 з них опинилось в Чечні. Зафіксовані поодинокі випадки їх бойового застосування збройними силами Республіки Ічкерія восени 1994 р., однак більшість цих машин були знищені федеральними військами на аеродромах. Кілька літаків застосовувалось абхазькою стороною в конфлікті з Грузією у 1992-2003 рр.

Україна після розпаду СРСР отримала 530 літаків L-39С. Частина з них була продана за кордон, частина – утилізована, деяка кількість залишається на консервації. У 2009 р. на озброєння взяли літак L-39M1 з двигуном АІ-25ТЛШ тягою 1850 кгс, супутниковою навігаційною системою СН-3307 та деяким іншим новим обладнанням. А у 2015 р. на озброєння взяли літак L-39M, який від L-39M1 відрізняється наявністю бортового тренажерного комплексу БТК-39 (імітує роботу прицільного комплексу винищувача МіГ-29).

120 літаків L-39С отримав Киргизстан (в строю зараз залишається не більше кількох одиниць), 28 – Казахстан, 20 – Узбекистан, 17 – Азербайджан. Вірменія і Білорусь купували такі літаки в Україні (відповідно, два і чотири). Три L-39С Росія передала Таджикистану. Чотири L-39С купила в Киргизстану Литва, а згодом вона поповнила свої ВПС парою L-39ZА, придбаних у Чехії.

Серед інших країн Організації Варшавського договору найбільше “Альбатросів” отримали ВПС ЧССР: 38 L-39С, вісім L-39V і 30 L-39ZА. Під час розділу Чехословаччини Чехія отримала 17 L-39С, чотири L-39V і 17 L-39ZА (вісім з них згодом продали Камбоджі), а Словаччина – вісім, два і дев’ять відповідно. 52 літаки L-39ZО отримала НДР. Після об’єднання Німеччини вони виявились непотрібними, і в 1990-х рр. 24 машини передали Угорщині. Болгарія і Румунія отримали, відповідно, 36 і 32 L-39ZА.

Лівія придбала 181 літак L-39ZО. В 1986-1987 рр. ці машини використовувались як легкі штурмовики під час конфлікту з Чадом. 11 L-39ZО були захоплені противником і згодом передані Єгипту. Сама ж Лівія поставила 12 L-39ZО Нікарагуа, два – Гані, чотири – Уганді і вісім – Демократичній Республіці Конго. Сім L-39С і 49 L-39ZА отримав Алжир, 55 L-39ZО і 44 L-39ZА – Сирія, 22 L-39С і 59 L-39ZО – Ірак, 12 L-39С – Ємен. З інших сателітів СРСР літаки L-39С постачались Афганістану (26 машин), Кубі (30), Ефіопії (25) і КНДР (16). Вісім літаків 8 L-39ZА отримала Бангладеш.

Запити міжнародного ринку призвели до появи модифікацій «Альбатроса» з БРЕО західного виробництва. В другій половині 1980-х рр. 26 літаків модифікації L-39ZА-N з радіостанціями та навігаційними системами американської фірми «Кінг» отримала Нігерія. А в 1993-1994 рр. Таїланд отримав 40 літаків L-39ZA/ART з ПНК ізраїльської фірми «Елбіт».

В 1980-х рр. фахівці фірми «Аеро Водоходи» створили досконалений варіант «Альбатроса», обладнаний ПНК PES власної розробки з БЦОМ і індиктором на тлі лобового скла. Літак такж отримав бустерну систему управління і посилене шасі. Машина озброювалась підфюзеляжною гарматною установкою (як на L-39ZА). Маса навантаження на чотирьох підкрильних вузлах збільшилась до 1500 кг. Застовували і потужніший ТРДД ДВ-2 тягою 2150 кгс (розроблений в Запоріжжі, виробництво за ліценією налагодили в ЧССР). Під позначаенням L-39MS сім таких літаків у 1991-1992 рр. отримали ВПС ЧСФР. При розділі держави п’ять машин отримала Чехія і два – Словаччина. На експорт літак постачався як L-59. 48 машин L-59Е в 1993-1994 рр. отримав Єгипет і 12 L-59Т в 1995-1996 рр. – Туніс.

На базі L-39 створений одномісний бойовий літак L-159A і його двомісний навчально-бойовий варіант L-159T. На цьому, здавалося б, розвиток “Альбатроса” припиниться. Але керівництво “Аеро Водоходи” вирішило інакше…

В 2013 р. чехи оголосили про початок створення навчального літака L-169, стартовою точкою для проєктування якого став L-159. Однак невдовзі концепція змінилась – вирішили зайти з іншого боку, узявшись за глибоку модернізацію L-39. Проєкт L-39NG (Next Generation) презентували в липні 2014 р. на авіасалоні у Фарнборо.

Демонстратор технології L-39CW, 15.09.2018

Концепція передбачає можливість як модернізації вже існуючих L-39 (L-39NG Stage 1 або L-39CW), так і виготовлення літаків “з нуля” (L-39NG Stage 2). Обидва варіанти мають певні особливості, але головною відмінністю від попередніх модифікацій L-39 є двигун. Замість АІ-25ТЛ встановлений американський “Вільямс Інтернешнл” FJ44-4M максимальною тягою 1725 кгс. Попри мій патріотизм мушу відзначити, що цей виріб перевершує запорізький двигун за низкою ключових параметрів. По-перше, він на добрий центнер легший. По-друге, не потребує допоміжної силової установки – а це ще півцентнера економії. По-третє, повну тягу FJ44-4M розвиває за 3-5 секунд, а АІ-25ТЛ – за 9-12. По-четверте, “американець” значно менш трудомісткий в обслуговуванні. Нарешті (і це чи не найголовніше), він жере на 15% менше палива, ніж АІ-25ТЛ.

На модифікації L-39NG Stage 1 збережене старе крило “Альбатроса” – “сухе”, з паливними баками на кінцях консолей. Опціонально він може отримати нову авіоніку “Дженезіс Аеросистемз” з відкритою архітектурою – таку ж, як на L-39NG Stage 2.

L-39NG Stage 2 має цілком нове “мокре” крило з вмонтованими паливними баками (баків на кінцях крила тепер нема), яке спочатку проєктувалось для L-169. В його конструкції застосовані композитні матеріали. Суттєвих змін (за твердженням “Аеро Водоходи”, вони торкнулись 90% деталей) зазнав і фюзеляж: у ньому теж застосовано композити, а менший діаметр нового двигуна дозволив зменшити і переріз фюзеляжу. У підсумку L-39NG Stage 2 десь на 350 кг легший від L-39С. Ресурс планеру доведений до 15 тисяч годин.

Контейнер НМР400 з 12,7-мм кулеметом М3Р під фюзеляжем L-39NG Один з варіантів підкрильної підвіски - семизарядна ПУ LAU-32 для 70-мм НАР і додатковий паливний бак

Новий ліхтар, катапультні крісла “Мартін-Бейкер” класу “0-0”, цифрова система керування паливною системою, система монтіторингу стану планера – це далеко не повний перелік нововведень у L-39NG Stage 2. Авіоніка в базовій конфігурації включає (в кожній кабіні) два широкоформатних багатофункціональних індикатори і два менших запасних (на одному відображається штучний горизонт, на іншому – основні параметри польоту). Індикатори пристосовані для польотів в окулярах нічного бачення. За бажанням замовника інформація може виводитись як в метричній, так і в англійській системі.

L-39NG Stage 2 може нести на п’яти зовнішніх вузлах (чотири підкрильних і один підфюзеляжний) навантаження масою до 1640 кг. В базовій конфігурації допускається застосування некерованого озброєння класу “повітря-поверхня”, керованих ракет “повітря-повітря” з тепловим самонаведенням та контейнерів з 12,7-мм кулеметами або 20-мм гарматами.

Демонстратор L39CW (борт “2626”), переобладнаний з купленого в Україні L-39C, вперше піднявся в повітря 14 вересня 2015 р. У 2018 р. він пройшов військову сертифікацію. Передбачалось, що випробування виготовленого “з нуля” прототипа L-39NG Stage 2 почнуться в 2016 р., однак ці плани виявились надто оптимістичними. Прототип з серійним номером “7001” і бортовим “0475” вперше піднявся в повітря лише 22 грудня 2018 р. Друга і третя машини призначались для наземних випробувань, а ще один літаючий прототип (він же – передсерійна машина) з серійним номером “7004” почав літати на початку грудня 2019 р. У вересні 2020 р. L-39NG Stage 2 отримав військовий сертифікат.

Літак L-39NG Albatross компанії Aero Vodochody. Фото з відкритих джерел

Першою державою, яка замовила L-39NG, став Сенегал, який у квітні 2018 р. законтрактував чотири машини, причому в бойовому варіанті. В склад обладнання цих літаків увійдуть ізраїльські нашоломні приціли “Елбіт” “Танго ІІ”, а озброєння – ракети AIM-9L “Сайдвіндер”. Передбачалось, що літаки надійдуть замовникові в 2020 р., але через пандемію цей термін зсунувся на 2022 р. Цей контракт цікавий ще й тим, що Сенегал не експлуатував “Альбатросів” першої генерації. А ось у В’єтнамі, який в лютому 2021 р. замовив дюжину L-39NG, ці літаки замінять L-39C. Планується, що ВПС В’єтнаму отримають своє замовлення у 2023-2024 рр. Тут теж ситуація цікава: L-39NG служитимуть як перехідні перед освоєнням молодими пілотами літаків Як-130.

Сама Чехія теж замовила L-39NG, але не для ВПС, а для державного авіаремонтного підприємства LOM Praha (належить Міністерству оборони), точніше – для підпорядкованого йому авіаційного навчального осередку CLV в Пардубицях. Контракт передбачає постачання чотирьох літаків в чисто навчальній конфігурації (з опцією ще на два).

З моменту презентації проєкту L-39NG він викликав жвавий інтерес серед приватних фірм, які надають послуги з підготовки льотного складу. У їхньому авіапарку дуже поширені старі “Альбатроси”, які мають непогану репутацію. Щоправда, наскільки можна судити з наявної інформації, досі все обмежується протоколами про наміри: з португальською фірмою “СкайТех” – на десять нових L-39NG з опцією ще на шість, американською RSW – на 12 L-39NG і модернізацію шести старих “Альбатросів”; американська “Дракен Інтернешнл” і пілотажна команда “Брейтлінг”, яка базується у Франції, наче зацікавлені модернізацією своїх L-39.

З потенційних державних замовників досить ймовірним є замовлення літаків Угорщиною, яка зацікавлена в закупівлі 12 L-39NG і такої ж кількості “легких винищувачів” (щодо останніх незрозуміло – чи це буде бойовий варіант L-39NG, чи L-159). Додатковим аргументом може послужити те, що одним зі співвласників “Аеро Водоходи” є угорський бізнесмен. Можливе придбання L-39NG і Словаччиною.

Щиро кажучи, коли з’явилась інформація про початок програми L-39NG, я був настроєний скептично: по-перше, ринок навчальних/навчально-бойових літаків досить насичений, а по-друге – чітко простежується тенденція переходу в класі “Альбатросів” від турбореактивних до турбогвинтових літаків. Навіть сенегальський контракт не є показовим. А ось в’єтнамський – це вже, поза сумнівом, дуже обнадійливий симптом для чеського підприємства. Можливо, L-39NG таки здобуде свою нішу на світовому ринку.


Сподобався матеріал? Підтримай незалежний проект - одна кава - 30 гривень - дозволять нам працювати для Вас!


➡ Приват 4149 6293 1808 2567

➡ Моно: 4441 1144 4179 6255


Побачили неточність чи маєте чим доповнити матеріал? Напишіть нам: info@mil.in.ua

Підписуйтесь на наші соцмережі:
Facebook
Twitter
YouTube
Телеграм
Viber


Aero Vodochody Aerospace L-39 Навчально-бойові літаки

Останні публікації автора

Facebook Notice for EU! You need to login to view and post FB Comments!