fbpx
B-1B: продукт холодної війни, жертва локальних конфліктів
Андрій Харук Андрій Харук Військовий історик, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Останні публікації автора

Зіта і Гіта… тьху, Дана і Діта…

Зіта і Гіта… тьху, Дана і Діта…

Експортна авантюра: легка гаубиця LG1

Експортна авантюра: легка гаубиця LG1

Китайські “Гради”

Китайські “Гради”

Погляньте, Шура, що можна зробити зі звичайної швейної машинки Зінгера…

Погляньте, Шура, що можна зробити зі звичайної швейної машинки Зінгера…

“Мотовіліха” – “”Смерч” на “Татрі”

“Мотовіліха” – “”Смерч” на “Татрі”

Шестидюймова “Єва”

Шестидюймова “Єва”

Броньовий кулак з-над Вісли: танкові війська Польщі Anno Domini 2021

Броньовий кулак з-над Вісли: танкові війська Польщі Anno Domini 2021

B-1B: продукт холодної війни, жертва локальних конфліктів

B-1B: продукт холодної війни, жертва локальних конфліктів

67 років в строю: гаубиці sFH 18 в армії Фінляндії

67 років в строю: гаубиці sFH 18 в армії Фінляндії

Легкий винищувач – італійський підхід

Легкий винищувач – італійський підхід

Стан польської артилерії перед початком Другої Світової Війни

Стан польської артилерії перед початком Другої Світової Війни

Знай свого ворога: постачання літаків у ЗС РФ в 2020 року

Знай свого ворога: постачання літаків у ЗС РФ в 2020 року

Знай своїх сусідів: Артилерія Польщі

Знай своїх сусідів: Артилерія Польщі

Знай свого ворога: постачання ЗРК в ЗС РФ у 2020 році

Знай свого ворога: постачання ЗРК в ЗС РФ у 2020 році

Американські таємниці: програма NGAD

Американські таємниці: програма NGAD

B-1B: продукт холодної війни, жертва локальних конфліктів

B-1B Lancer Авіація Бомбардувальник Історія ПС США Світ США

На початку 2021 р. ВПС США почали черговий етап виведення з бойового складу бомбардувальників В-1В “Лансер”. Чому скорочують парк цих відносно нових літаків? Спробуємо розібратись. Але спочатку – трохи історії.

У 1964 р. в США розпочались дослідження за програмою AMSA (Advanced Manned Strategic Aircraft – “перспективний пілотований стратегічний літак”), яка передбачала створення бомбардувальника для заміни В-52. За шість років, у червні 1970 р., переможцем у конкурсі оголосили проект фірми “Роквелл” – чотиримоторний надзвуковий стратегічний бомбардувальник із крилом змінної геометрії. Із фірмою уклали угоду про будівництво чотирьох прототипів літака, який отримав позначення В-1. Постачання серійних літаків планувалось почати у 1979 р., а загальний обсяг випуску мав становити 240 екземплярів.

Бомбардувальник B-1 Lancer. Фото: Натан Нейдхардт. Березень 2020 року

Перший прототип В-1А вперше піднявся в повітря 24 грудня 1974 р. Однак у 1976 р. програма опинилась на межі закриття – американським фахівцям стало відомо про появу в СРСР нового винищувача-перехоплювача МіГ-31, здатного успішно боротись із надзвуковими бомбардувальниками.

Як альтернативу виробництву В-1А було запропоновано озброїти модернізовані бомбардувальники В-52 крилатими ракетами повітряного базування – такі ракети були значно складнішими цілями для ППО. До того ж, вартість програми розгортання крилатих ракет була вп’ятеро менша, ніж створення і виробництво В-1. У червні 1977 р. президент Дж. Картер оголосив про відмову від виробництва бомбардувальників В-1А.

З приходом до влади президента Р. Рейгана ставлення до В-1 змінилось. Тепер цей літак розглядався не лише як носій ядерної зброї, але й як ефективний засіб підтримки сил швидкого розгортання під час операцій у районах, віддалених від американських баз. 2 жовтня 1981 р. Рейган оголосив про відновлення програми з перспективою закупівлі 100 серійних літаків В-1В, а вже в січні 1982 р. був підписаний відповідний контракт.

На відміну від В-1А, новий варіант бомбардувальника мав спрощені нерегульовані повітрозабірники, через що максимальна швидкість зменшилась з 2,2 М до 1,25 М. Однак завдяки відмові від регульованих повітрозабірників вдалось зменшити радіолокаційну помітність літака, а максимальна швидкість на малій висоті навіть збільшилась з 0,85 М до 0,92 М. Максимальна злітна маса В-1В порівняно з В-1А зросла із 179 до 216 т. Також був суттєво посилений бортовий комплекс РЕБ.

Бомбардувальник B-1 Lancer. Фото: Натан Нейдхардт. Березень 2020 року

Прототипами В-1В стали 2-й і 4-й прототипи В-1А, які пройшли відповідне переобладнання. Випробування першого з них почались в березні 1983 р., а уже в жовтні наступного року піднявся в повітря перший серійний В-1В. Постачання усіх 100 літаків завершили до травня 1988 р.

Літак В-1В має крило змінної стрілоподібності, яке спочатку могло встановлюватись в одному з чотирьох фіксованих положень: 15º, 25º, 55º и 67,5º. У 1998 р. було запроваджене ще одне проміжне положення – 45º. Силова установка складається з чотирьох ТРДДФ “Дженерал Електрік” F101-GE-102 тягою на форсажі 13 960 кгс. Літак здатен продовжувати нормальний політ, якщо два з чотирьох двигунів зупинились; якщо ж скинути більшість палива, то В-1В може летіти навіть на одному двигуні.

Екіпаж складається з чотирьох чоловік: командира, другого пілота і двох операторів (наступальних систем і оборонних систем). Основу ПНК літака становить РЛС із синтезованою апертурою “Вестінгауз” AN/MPQ-164. Основними елементами комплексу РЕБ є система управління AN/ASQ-184, станція попередження про радіолокаційне опромінення і постановки активних перепон AN/ALQ-161 та вісім пристроїв AN/ALE-49, призначених для відстрілу ІЧ пасток та РЛ хибних цілей. Бортове обладнання “Лансера” постійно модернізується. Зокрема, з 2008 р. літаки обладнуються прицільними контейнерами AN/AAQ-33 “Снайпер”. В січні 2014 р. почалась модернізація літаків за програмою IBS, метою якої є забезпечення екіпажам В-1В кращої ситуаційної обізнаності. Літаки отримують повністю цифрову апаратуру передачі даних та низку інших удосконалень. Щороку доопрацювання за програмою IBS проходить близько десяти літаків, а вся програма має завершитись у 2019 р. Наступним етапом модернізації В-1В має стати заміна РЛС AN/MPQ-164 більш сучасним радаром, що створюється на основі станції “Нортроп Грумман” AN/APG-83.

Озброєння загальною масою до 34 000 кг розташовується у трьох бомбовідсіках. Конструкцією літака передбачено також шість зовнішніх вузлів підвіски загальною вантажопідйомністю 27 600 кг, але відповідно до міжнародних договорів про обмеження стратегічних озброєнь ці вузли демонтували.

У кожному бомбовідсіку встановлювався магазин револьверного типу на вісім комірок. Таким чином, бомбардувальник ніс 24 одиниці ядерної зброї. Спочатку літаки озброювались аеробалістичними ракетами SRAM, але у 1990 р. ці ракети зняли з озброєння. Плани переозброєння В-1В сучасними крилатими ракетами не реалізували з огляду на обмеження, накладені міжнародними договорами, тож єдиним озброєнням літака лишились вільнопадаючі термоядерні авіабомби В61 і В83. Старі бомбардувальники В-52, озброєні крилатими ракетами, виявились значно більш ефективним засобом ядерного стримування. Тому В-1В поступово перевели на застосування виключно неядерних засобів ураження. В 1991 р. літаки пристосували для підвіски до 84 авіабомб Мк82 калібру 500 фунтів (227 кг). В 1995 р. з усіх В-1В демонтували обладнання для застосування ядерних авіабомб. Натомість в арсенал бомбардувальників включили КАБ родин WCMD і JDAM, а пізніше – тактичні крилаті ракети AGM-158 JASSM (до 24 одиниць) і малогабаритні КАБ SDB (до 144-х).

Спочатку літаками В-1В озброїли шість бомбардувальних ескадрилій (без урахування навчальних і випробувальних частин): у 1985 р. – 337-му і 338-му у складі 96-го БАКР (авіабаза Дайєсс, шт. Техас), у 1986-му – 37-му і 77-у в 28-му БАКР (Елсворт, шт. Південна Дакота) і 46-ту в 319-му БАКР (Гранд-Форкс, шт. Північна Дакота), у 1987-му – 28-му в 384-му БАКР (МакКоннелл, шт. Канзас). В 1990-х рр. внаслідок реорганізації та скорочення ВПС частину “Лансерів” передали резервним компонентам: з 1994 р. такі літаки служили у 184-му крилі Національної гвардії штату Канзас, а з 1996-го – 116-те крило Нацгвардії штату Джорджія. Однак з 2002 р. усі В-1В знову були зосереджені у регулярних ВПС. До 2015 р. вони входили до Бойового авіаційного командування, а зараз знаходяться в складі Глобального ударного командування. Станом на кінець 2016 р. лишились чотири ескадрильї “Лансерів”: 9-та і 28-ма (навчально-бойова) в 7-му БАКР (Дайєсс), а також 34-та і 37-ма – у 28-му БАКР (Елсворт). У них знаходиться 62 літаки В-1В, ще 18 перебувають на зберіганні. За час служби в катастрофах втрачено дев’ять В-1В (та один із прототипів В-1А).

Бомбардувальник B-1 Lancer. Фото: Натан Нейдхардт. Березень 2020 року

“Лансер” вважається складною і дорогою в експлуатації машиною: на одну годину польоту він потребує 48 людино-годин наземного обслуговування. Однак за економічними показниками В-1В все ж переважає інші американські стратегічні бомбардувальники: станом на 2010 р. одна година його польоту коштувала 63 тисячі доларів, тоді як одна година польоту В-52Н – 72 тисячі, а В-2А – аж 135 тисяч. Передбачається, що В-1В залишаться на озброєнні до 2038-2040 рр.

На відміну від більшості інших типів американських бойових літаків, бомбардувальники В-1В не брали участь в операції “Буря в пустелі” – до того часу “Лансери” ще не були пристосовані для використання неядерної зброї. Їх бойовий дебют відбувся у 1998 р. під час операції “Дезерт Фокс” проти Іраку. В 1999 р. вони брали участь у війні проти Югославії. В обох цих операціях В-1В застосовували вільнопадаючі бомби. У ході наступних операцій – у 2001 р. в Афганістані та 2003 р. в Іраку – з “Лансерів” вже скидали КАБ. Над Афганістаном вони діяли до 2015 р. З 2014 р. до лютого 2016 р. В-1В брали участь в операціях в Сирії проти угрупування “Ісламська держава”. Діючи над Афганістаном і Сирією, В-1В базуються в Катарі. Статистика бойового застосування під час шестимісячних ротацій обчислюється сотнями бойових вильотів. Скажімо, працюючи по цілях в Афганістані, дев’ять В-1В 9-ї ескадрильї за період з лютого по серпень 2012 р. виконали 770 бойових вильотів (наліт склав 9500 годин). У середньому щодня “Лансери” виконували два-три завдання за заявками наземних військ. Екіпажі 28-го крила під час ротації, яка завершилась в лютому 2016 р., здійснили 490 бойових вильотів і скинули 3800 боєприпасів, уразивши 3700 цілей. Беруть участь “Лансери” і в бойових діях в Сирії – скажімо, 14 квітня 2018 р. вони випустили 19 керованих ракет JASSM по цілях в Дамаску й Хомсі.

Встановлення ракети AGM-158 JASSM на B-1B «Lancer». Грудень 2020. Фото: ПС США

Створений для ядерних ударів, “Лансер” фактично використовується як засіб безпосередньої авіаційної підтримки. Багато років в Афганістанті та Іраці В-1В баражували на великій висоті з крилом, встановленим на мінімальний кут, очікуючи на виклик підтримки від наземних частин. Але є проєктувався цей літак як стратегічний “пенетратор” – для польотів на малих висотах і високих швидкостях, з крилом, встановленим на максимальний кут. Політ з “розкладеним” крилом і великим бойовим вантажем спричиняє надмірне навантаження механізму зміни геометрії крила і точок його кріплення. В-1В розрахований на 8-10 тисяч годин нальоту, що відповідає 30 рокам експлуатаці – а вік найстаріших “Лансерів”, які лишаються в строю, вже сягнув 35 років. Додаймо до цього польоти на нерозрахункових режимах… Результат закономірний: 9 грудня 2020 р. “Боїнг” оголосив, що у 2021 р. будуть виведені з бойового складу 17 найстарших В-1В. Тобто, парк активних “Лансерів” скоротиться до 45 літаків, але їхня боєготовність буде вищою – у тому числі й завдяки “канібалізації” машин, відправлених на склад.


Сподобався матеріал? Підтримай незалежний проект - одна кава - 30 гривень - дозволять нам працювати для Вас!


➡ Приват 5168 7422 0031 9014

➡ Моно: 4441 1144 4179 6255


Побачили не точність чи Вас є що доповнити по матеріалу? Напишіть нам: info@mil.in.ua

Підписуйтесь на наші соцмережі:
Facebook
Twitter
YouTube


B-1B Lancer Авіація Бомбардувальник Історія ПС США Світ США

Останні публікації автора

Зіта і Гіта… тьху, Дана і Діта…

Зіта і Гіта… тьху, Дана і Діта…

Експортна авантюра: легка гаубиця LG1

Експортна авантюра: легка гаубиця LG1

Китайські “Гради”

Китайські “Гради”

Погляньте, Шура, що можна зробити зі звичайної швейної машинки Зінгера…

Погляньте, Шура, що можна зробити зі звичайної швейної машинки Зінгера…

“Мотовіліха” – “”Смерч” на “Татрі”

“Мотовіліха” – “”Смерч” на “Татрі”

Шестидюймова “Єва”

Шестидюймова “Єва”

Броньовий кулак з-над Вісли: танкові війська Польщі Anno Domini 2021

Броньовий кулак з-над Вісли: танкові війська Польщі Anno Domini 2021

B-1B: продукт холодної війни, жертва локальних конфліктів

B-1B: продукт холодної війни, жертва локальних конфліктів

67 років в строю: гаубиці sFH 18 в армії Фінляндії

67 років в строю: гаубиці sFH 18 в армії Фінляндії

Легкий винищувач – італійський підхід

Легкий винищувач – італійський підхід

Стан польської артилерії перед початком Другої Світової Війни

Стан польської артилерії перед початком Другої Світової Війни

Знай свого ворога: постачання літаків у ЗС РФ в 2020 року

Знай свого ворога: постачання літаків у ЗС РФ в 2020 року

Знай своїх сусідів: Артилерія Польщі

Знай своїх сусідів: Артилерія Польщі

Знай свого ворога: постачання ЗРК в ЗС РФ у 2020 році

Знай свого ворога: постачання ЗРК в ЗС РФ у 2020 році

Американські таємниці: програма NGAD

Американські таємниці: програма NGAD