fbpx
Чи потрібно дефенс-тех компаніям “світитись” в медіа?
Антоніна Ріа Антоніна Ріа PR-спеціалістка, фахівчиня зі зв’язків із громадськістю

Чи потрібно дефенс-тех компаніям “світитись” в медіа?

Дефенс-тех недарма вважається чутливою темою, адже розповсюдження інформації може призвести до гірших наслідків, ніж просто фінансові чи репутаційні втрати. Мова йде про безпеку та життя. В українських реаліях спеціалісти зазвичай йдуть на чималий ризик, намагаючись за допомогою технологічних рішень спростити захисникам виконання задач. Вони фактично на прицілі. Ворог може влучити в виробництво, завербувати співробітників, отримати доступ до даних чи технологій тощо.

Однак для найму працівників, залучення інвестицій чи того ж продажу товарів або сервісів команди стикаються з необхідністю бути впізнаваними. Адже компаніям, які “на слуху”, легше з просуванням.

Баланс між безпекою та впізнаваністю

На старті треба зрозуміти, а чи медіа — це саме той канал, що досягне тих людей, до яких прагнете донести повідомлення. Іноді краще спрацюють закриті спільноти, сарафанне радіо, соцмережі чи участь у профільних заходах. Але з переваг медіа — це можливості ширшого охоплення, видача Google та зачасту більша довіра, лояльність. Поставивши собі запитання “я хочу в медіа, щоби що?” і зрозумівши свої цілі, можна рухатись до підготовки роботи в цьому напрямку.

Хорошим початком стане аналіз медіаландшафту. Які саме медіа вам потрібні? Про що вони розповідають? Які медіа згадують про конкурентів? У якому місті чи країні їх читають? 

Далі — розробка message box. Це набір ключових повідомлень, які слід комунікувати назовні для формування сприйняття компанії. Це така шпаргалка для своїх, котра допоможе систематизувати розуміння, кому які повідомлення ви бажаєте доносити.

Зокрема, там можуть бути розкриті такі ключові питання:

  • про що ваша компанія: напишіть про неї одним простим реченням і більш розгорнуто;
  • яку проблему вирішуєте, і для кого;
  • в чому полягає ваше рішення;
  • що унікального ви пропонуєте;
  • що ви хочете, щоб думали про вас ті, кому ви доносите інформацію про себе.

Щодо останнього зупинюсь на прикладах. Тут можуть бути різні категорії, адже потенційні члени команди мають поділяти вашу місію, корпоративну культуру, відчувати стабільність, розуміти виклики і перспективи співпраці. Інвестори мають знати, як розвивається проєкт, в яких нішах, який потенціал та можливість масштабування. А клієнти розуміти, в чому суть продукту, його переваги та довіряти виробнику.

У меседж-боксі можна передбачити розділ з інформацією про те, що не варто поширювати публічно, окреслити дозволи та обмеження, відповідно до внутрішніх політик. До прикладу, не дозволяти зйомки на виробництві. Хоча тут можуть бути деякі компроміси: зйомка продукції крупним планом, окремо запчастин, виключно всередині приміщення та в окремих кімнатах або зйомка на полігоні. Команди телебачення охоче йдуть на те, щоб заблюрити елементи, по яких можна розпізнати місце (бруківка, стіни тощо) або й закрити обличчя співробітників. 

Для чого компроміси? Для журналіста важливо передати достовірну інформацію, яку він сам перевірив. З мого досвіду журналіст великого німецького медіа відмовлявся писати про виробництво, не переконались в його існуванні на власні очі. Аргументував це вимогою редакції до перевірки даних.

У меседж-боксі чітко окресліть напрямок, в якому працюєте. Наприклад, сервіс для виявлення дезінформації може мати позиціонування як сервіс для аналітики інформаційних загроз, моніторингу інфопростору чи аналізу медіаландшафту. Іноді мілітарі-тех стартапи відносять себе до більш загального напрямку — дефенс-тех. Буває навіть уникають прив’язки до мілітарі, якщо мають подвійне використання, і для певної аудиторії (наприклад, іноземної) можуть доносити виключно цивільні технологічні рішення. До прикладу, дрони, які можуть мати чи не мати конструкцію для скиду. Ясність у позиціонуванні допоможе журналістам (а відтак і споживачам їх матеріалів) краще розуміти, до якої категорії належить ваша розробка і включати в тематичні списки, як то Five Ukrainian war startups taking on Russia’s brute force або top 5 Aerospace, Maritime and Defense Tech startups in Ukraine чи The 10 Defense Tech Startups to Watch in 2025.

Додайте цифри, якими готові ділитись: параметри продукту, сума інвестицій чи навіть ємність вашого ринку. Пам’ятайте, що вони мають бути завжди актуальними. Ви можете не розкривати секретні технології, але зазначити унікальність — до прикладу, що ваш РЕБ, на відміну від інших, не використовує GPS.

Медіа цінують особистий, людський, кут. Якщо ви з дитинства захоплювались собаками і тепер створили робота-собаку, який вивозить поранених, то додайте цю історію в меседж-бокс. Вона краще розкриє вашу особистість, викличе емпатію та приверне додаткову увагу.

Найголовніше — поділитись меседж-боксом зі своїми партнерами та іншими спеціалістами, які презентують компанію публічно. Тоді комунікація буде консистентною і краще запам’ятається. Проте нагадую, що це документ для внутрішнього користування. Для зовнішнього краще підійде медіа-кіт (цей набір включатиме довідку про компанію, її засновників, сервіси/продукти, нагороди, фото, ілюстрації та відео продукту тощо).

Як підготуватись до інтерв’ю, щоб не бовкнути зайвого?

Якщо журналіст сам запропонував інтерв’ю, то найперше перевірте, чи справді він працює в медіа та про що в ньому розповідають. Ознайомтесь з попередніми матеріалами. Важливо розуміти, яка його позиція щодо війни в Україні. Ситуацію може прояснити аналіз соцмереж медіа та сторінок самого журналіста, для чого раджу здійснити пошук серед постів за ключовими словами: “Україна”, “росія”, “війна” тощо. 

Перед інтерв’ю попросіть журналіста окреслити тему матеріалу та надати попередній список запитань. З одного боку, це допоможе краще підготуватись, а з іншого — зрозуміти, чи підходить вам фігурувати в цьому контексті.

Меседж-бокс може стати дуже принагідним при підготовці до інтерв’ю. По-перше, ви освіжите в пам’яті цифри. І не бійтесь цитувати дослідження інших — вони тільки підкреслять вашу експертизу. Інколи ви можете дати коментар для медіа, який стосується не безпосередньо вашого продукту, а трендів ринку у вашому сегменті. І це також спрацює на вашу користь, адже через згадки про вас потенційні партнери, інвестори чи споживачі можуть зацікавитись і вашою діяльністю. По-друге, ви згадаєте ваші політики і перестрахуєтесь, щоб не озвучити щось із забороненого. По-третє, це додасть впевненості в собі і посприяє зібраності для чіткого висловлення думок.

Дуже часто журналісти беруть інтерв’ю онлайн. Потурбуйтесь про те, що потрапляє в кадр. Мова не тільки про те, що вам заборонено показувати, а й про те, що може збентежити журналіста. До прикладу, один британський журналіст на інтерв’ю з українським військовим побачив шеврони з язичницькими знаками та сприйняв їх за нацистську символіку. Якщо спілкуєтесь з польським журналістом, його може обурити символіка УПА. Тож потрібно враховувати соціокультурний контекст співрозмовника.

Варто пам’ятати: все, що прозвучить в розмові з журналістами, може з’явитися в інтернеті, на шпальтах газет чи в радіо- або телеефірі. В Україні нещодавно прийняли новий Закон, який дозволяє медіа не узгоджувати матеріали інтерв’ю з їхнім надавачем. В іноземних ЗМІ така традиція існує давно, і журналісти зазвичай не надають можливості побачити матеріал перед публікацією. Однак всі ми люди, і ви можете помилитись з назвою чи цифрою. Журналіст зацікавлений, щоб фактичні дані були достовірними. Тому можна ввічливо попросити подивитися цитати, які увійдуть в матеріал, і якщо там зустрінуться фактологічні помилки, то попросити їх виправити. Водночас зауважу, що переписувати цитату або змінювати звороти “щоб красивіше звучало”, не варто.

Це вже розцінюється журналістами як втручання в їхній матеріал та сприймається вороже. Поважаючи чужу працю та водночас дбаючи про свої інтереси і кордони, ви зможете збудувати взаємовигідні безпечні стосунки з медіа та отримати бажаний результат.