Умови та чинники впливу на організацію інформаційно-пропагандиського забезпечення військ в ході локальних війн і збройних конфліктів другої половини ХХ століття Редакція Редакція Admin

Останні публікації автора

Інтерв’ю з Катериною Сляднєвою – заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України

Інтерв’ю з Катериною Сляднєвою – заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України

Понад півсотні РЛС «Малахіт» надійшло до ЗСУ після 2014-го року

Понад півсотні РЛС «Малахіт» надійшло до ЗСУ після 2014-го року

В “Десні” започатковують Школу загальновійськової підготовки

В “Десні” започатковують Школу загальновійськової підготовки

Колишній правоохоронець із Запоріжжя працював на ФСБ Росії

Колишній правоохоронець із Запоріжжя працював на ФСБ Росії

Модернізація для ЗСУ: 21 доба – БРДМ-2 та 28 діб – БТР-70

Модернізація для ЗСУ: 21 доба – БРДМ-2 та 28 діб – БТР-70

КНДР провела чергові пуски балістичних ракет

КНДР провела чергові пуски балістичних ракет

Затримання танкеру «NEYMA»: суд арештував судно

Затримання танкеру «NEYMA»: суд арештував судно

На Донбасі відбулися масштабні командно-штабні навчання

На Донбасі відбулися масштабні командно-штабні навчання

Реформа харчування: Міністерство оборони оскаржило рішення суду

Реформа харчування: Міністерство оборони оскаржило рішення суду

Україна купує у США велику партію летальної зброї

Україна купує у США велику партію летальної зброї

Франція створює космічні війська

Франція створює космічні війська

Індія купує ракети Р-27. У Росії

Індія купує ракети Р-27. У Росії

Росія проведе спільні з Іраном маневри в Перській затоці

Росія проведе спільні з Іраном маневри в Перській затоці

БТР-3 для ЗСУ: ціна виросла – поставок поки не буде

БТР-3 для ЗСУ: ціна виросла – поставок поки не буде

Авіакатастрофа в Пакистані: 17 людей загинуло

Авіакатастрофа в Пакистані: 17 людей загинуло

Умови та чинники впливу на організацію інформаційно-пропагандиського забезпечення військ в ході локальних війн і збройних конфліктів другої половини ХХ століття

© Ігор Підопригора

УДК  355.244.1: 327.56

Оприлюднено: Збірник наукових праць „Воєнно-історичний вісник”, К.: НУОУ, 2018  р., № 1(27) – С.79-83.

Посилання на Інтернет-ресурс, автора та друковане джерело обов’язкове.

 

У статті на підставі аналізу локальних війн і збройних конфліктів другої половини XX століття автором визначено умови та чинники, які суттєво впливали на організацію інформаційно-пропагандистського забезпечення військ, зумовлювали розвиток форм і методів інформування військ та трансформацію відповідних структур. Ретельний аналіз чинників впливу на інформаційну роботу у військах в окреслений період дає можливість визначити характерні риси і особливості її організації в арміях іноземних держав з метою подальшого практичного застосування набутого досвіду в реформуванні системи морально-психологічного забезпечення у Збройних Силах України.

Постановка проблеми. Розв’язання Російською Федерацією гібридної війни проти України зумовлює перегляд нашою державою підходів до відсічі агресору в нових, специфічних умовах. Події, що відбулися з початком окупації Криму та агресії Російської Федерації на сході України, в повній мірі підтверджують об’єктивну необхідність врахування досвіду інформаційно-пропагандистського забезпечення військ в локальних війнах і збройних конфліктах другої половини XX століття в організації інформаційної роботи у Збройних Силах України, адже умови та чинники впливу на організацію вказаного виду забезпечення військ багато в чому схожі.

Аналіз досліджень і публікацій вітчизняних і зарубіжних науковців свідчить про наявність достатньої кількості джерел з питань ведення інформаційних війн та інформаційно-психологічних операцій, інформаційно-психологічного впливу на війська та населення противника. Серед них слід виділити праці В.Вилко, М.Волковського, М.Зеленкова, В.Крисько, Г.Почепцова, А. Страннікова, А.Тараса, В. Телелима, В. Толубко [1-8, 11]. Питання психологічного забезпечення військ в локальних війнах і збройних конфліктах другої половини XX століття знайшли відображення в працях Н.Коупленда та В.Стасюка [13, 14].

Однак головна увага в наукових розробках зосереджується на вивченні форм і методів інформаційного впливу на політичне керівництво, війська та населення противника, в той час як історичний досвід організації інформаційно-пропагандистського забезпечення своїх військ вивчається недостатньо. Питання організації інформаційно-пропагандистської роботи як виду забезпечення військ у локальних війнах і збройних конфліктах другої половини XX століття отримало тільки часткове висвітлення і не стало предметом самостійного дослідження.

Автор поставив за мету визначення умов та чинників, які впливали на  організацію інформаційно-пропагандистського забезпечення військ в ході локальних війн і збройних конфліктів другої половини XX століття.

Воєнне будівництво у провідних державах світу в окреслений період здійснювалося значною мірою під впливом досвіду ІІ світової війни. Однак локальні війни і збройні конфлікти другої половини ХХ століття протікали в умовах нової реальності, яка зумовлювалась, насамперед, загостренням протиріч між СРСР та США й очолюваними ними світовими системами на міжнародній арені [9, с.82].

Ведення збройної боротьби в нових умовах потребувало, окрім удосконалення форм і способів застосування військ, й підвищення рівня морально-психологічної підготовки особового складу. Нові умови та чинники зумовили особливості інформаційно-пропагандистського забезпечення військ. Розглянемо ці чинники більш детально.

Біполярність світу. Переважна більшість локальних війн і збройних конфліктів  другої половини ХХ століття відбувалися в умовах так званої «холодної війни», активними учасниками якої були СРСР та США. Для цих супердержав воєнні конфлікти були невід’ємним фактором ідеологічної боротьби на регіональному та локальному рівнях, що зумовлювало і особливості організації інформаційно-пропагандистського забезпечення військ, його «антиімперіалістичну» чи «антикомуністичну», «антиарабську» спрямованість  чи «антисемітизм» [10, с.101].

До того ж наявність у протиборчих сторін зброї масового ураження і постійна загроза її застосування, переростання збройних конфліктів у повномасштабну світову ракетно-ядерну війну на протязі десятиліть тримали в напрузі не тільки особовий склад збройних сил, але й населення країн, які відкрито чи таємно приймали участь у збройних конфліктах, що зумовлювало особливості роботи у власному інформаційному просторі як серед особового складу, так і всередині суспільства.

Різні погляди на організацію інформаційно-пропагандистського забезпечення, обумовлені історичним досвідом військового будівництва та ведення війн і збройних конфліктів. Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення військ у збройних конфліктах другої половини ХХ століття певною мірою залежала від національних чи суспільних особливостей, а також історичних традицій держав-учасниць конфліктів та їх збройних сил, конкретного досвіду, накопиченого ними в ході попередніх війн та збройних конфліктів.

Аналізуючи досвід локальних війн і збройних конфліктів другої половини ХХ століття, автор дійшов висновку, що на даний час існують дві основні моделі інформаційно-пропагандистського забезпечення військ – східна (радянська) та західна (американська) [11, с.54-58].

Відповідні особливості має й апарат інформаційно-пропагандистського забезпечення – органи управління і люди (офіцери, фахівці, військові підрозділи) оснащені відповідними технічними засобами пропаганди та поліграфії, що проводять відповідні заходи та в чиї завдання входить впливати на свідомість і психічний стан особового складу, оперативно відстежувати суспільно-політичну обстановку в районах виконання завдань військами (силами) та працювати з місцевим населенням у зоні конфлікту.

Східна модель інформаційно-пропагандистського забезпечення повністю або частково реалізована в Росії, КНР, В’єтнамі, Індії, Іраку, Сирії та Північній Кореї. Її відмінність від інших моделей полягає в тому, що в збройних силах цих держав органи, що відповідають за організацію інформаційно-пропагандистського забезпечення, в основному є спеціальним штатним і практично незмінним апаратом штабів (Росія, Індія, Ірак) або політичних органів усіх ступенів (В’єтнам, КНР, Північна Корея, Сирія). Організаційно-штатними одиницями у збройних силах східних держав є відділи (відділення, управління) з виховної роботи, що входять до складу штабів або політорганів, агітаційні загони і спеціальні редакції для підготовки інформаційно-пропагандистських матеріалів. Ці відділи є у всіх військових частинах.

Ще однією особливістю є наявність у штатах підрозділів та військових частин заступників командирів з політичної (виховної) роботи чи роботи з особовим складом.

У мирний час ці органи вивчають військово-політичну та соціально-психологічну обстановку в районах дислокації та ймовірних дій військ, інформують свої війська, працюють з громадськістю та пресою, готують інформаційно-довідкові та агітаційно-пропагандистські матеріали, планують заходи з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення на воєнний час. Спеціальні агітаційні загони і групи фахівців можуть брати участь у миротворчих операціях.

Західна модель інформаційно-пропагандистського забезпечення повністю або частково реалізована в арміях США, ФРН, Великобританії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Швеції, Туреччині, Ізраїлі, Південній Кореї, ряді інших країн Заходу. Найбільш потужним і професійно підготовленим апаратом в даний час розташовують збройні сили США, ФРН та Ізраїлю, які здатні виконувати завдання у мирний та воєнний час без попередньої підготовки. У воєнний час структури інформаційно-пропагандистського забезпечення передбачається розгорнути до повного штату в збройних силах Великобританії, Франції, Бельгії, Швеції, Туреччини, Південної Кореї.

Особливою відмінністю від армій зі східною моделлю апарату інформаційно-пропагандистського забезпечення, в тому числі і Збройних Сил України, в арміях провідних країн НАТО немає “корпусу заступників” з політичної, виховної роботи, гуманітарних питань, по роботі з особовим складом тощо [12, с.95-114].

Апарат організації інформаційно-пропагандистського забезпечення західних держав орієнтується на вирішення конкретних завдань у разі виникнення кризових ситуацій і в період війни. У мирний час цей апарат зайнятий аналітичними дослідженнями, інформуванням військ, роботою з громадськістю та пресою, підготовкою інформаційно-довідкових та агітаційно-пропагандистських матеріалів. Ці структури також задіяні до виконання завдань щодо інформаційно-пропагандистського забезпечення військ в умовах миротворчої діяльності, в якій беруть участь військовослужбовці країн НАТО.

Таким чином, аналіз поглядів на організацію інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу збройних сил різних держав показує,  що організаційно-штатні структури морально-психологічної підготовки військ провідних країн світу за назвою та по формі відрізняються одна від одної, але за своїм функціональним призначенням вони майже однакові. Незважаючи на їх широкий спектр і специфічні особливості, вони виконують одні і ті ж завдання – здійснення цілеспрямованого впливу на свідомість особового складу.

Соціальний фактор. Метою будь-якої війни є перемога, а досягти її неможливо без високого морально-психологічного стану населення країни в цілому і її збройних сил зокрема. Основою для формування широких соціальних мотивів поведінки особового складу, різноманітних бойових установок являється вплив на особистість таких соціальних явищ як ставлення народу та військовослужбовців до війни. І народ, і армія повинні бути переконані у своїй перевазі над противником, насамперед моральній, і в кінцевій перемозі над ним. Сутність цих явищ відноситься до сфери ідеології та пропаганди. Тому будь-яка підготовка до війни, а також забезпечення визначеного морально-психологічного стану здійснюється насамперед засобами пропаганди. Найважливішим серед них є пропаганда офіційних мотивів війни. Кожна війна мала своє ідеологічне забарвлення, своєрідну ідеологічну мотивацію, що виражалась в тому числі і в пропагандистській роботі у військах  [13, с. 105-110].

В умовах війни особливого значення набуває морально-психологічний стан війська, у формуванні якого важливу роль відіграє сукупність факторів: переконаність у справедливому характері війни, віра в перемогу, наявність духовних і моральних цінностей, за які військовослужбовці готові віддати життя.  «Високий моральний стан військ, – відзначав англійський військовий  психолог Норман Коупленд, – це засіб, здатний перетворити поразку в перемогу. Армія не розбита, поки вона не перейнялася думками про поразку, тому що поразка – це свідомий акт, висновок розуму, а не фізичний стан» [14, с.7].

Аналіз психологічних аспектів Першої і Другої світових воєн показує, що з початком воєнних дій докорінно змінюються усі сфери життя суспільства у всіх воюючих державах. Перебудовується на воєнний лад економіка, змінюється зміст і режим діяльності більшості інститутів держави. Змінюється духовна атмосфера, особливих рис набуває спосіб життя населення. Відбувається концентрація всіх матеріальних і духовних сил держави для забезпечення інтересів війни. Якісно іншим стає процес інформування в суспільстві. Ідеологічний апарат держави повністю переключається на забезпечення досягнення перемоги над противником.

Світові війни обіймали інтереси усіх верств населення воюючих держав, чим створювали сприятливі умови для швидкого формування у свідомості людей цілісної системи поглядів, орієнтирів, консолідації суспільства, вихованню почуття патріотизму, ненависті до ворога та готовності активно і самовіддано протистояти йому.

Відмінність локальних конфліктів другої половини ХХ століття від світових воєн полягає в тому, що, по-перше,  вони найчастіше виникали між сторонами, що знаходилися в нерівному економічному та військовому відношенні. Одна з них, як правило, була значно сильніша за іншу, що дозволяло їй сподіватися на можливість досягнення політичних цілей без вступу в повномасштабну війну, тобто без перебудови економіки і всього життя суспільства з мирного на воєнний стан; а по-друге, відбувалися в умовах відсутності явної загрози окупації власної території сильнішої сторони, фізичного знищення її населення [13, с. 105-110].

Участь великих держав у збройних конфліктах другої половини ХХ століття завжди була обмеженою, і тому конфлікти стосувалися незначної частини суспільства, що не вимагало залучення значних сил і ресурсів. Особливістю локальних збройних конфліктів є те, що від того, який образ конфлікту склався у суспільній свідомості і яке місце в ньому відведене армії, значною мірою залежить можливість залучення ресурсів суспільства до ведення збройної боротьби. Через відсутність суспільної підтримки воєнних дій, прояви антивоєнних настроїв і спроб перекласти провину за виникнення, перебіг та результати збройного конфлікту на армію, можливе зниження у особового складу почуття патріотизму, конституційного обов’язку, відповідальності за захист національних інтересів.

Досвід переконливо свідчить, що активність особового складу залежить від ставлення народу до війни, розуміння мети війни (збройного конфлікту, бойових дій). І від того, який образ потенційного чи реального конфлікту склався у суспільства, яке місце в ньому відведено армії, значною мірою і буде залежати можливість застосування форм і методів інформаційного впливу для спонукання військовослужбовців до активних бойових дій. В умовах війни діє певний соціальний закон: основа високого морально- психологічного стану армії не в ній самій, а в суспільстві, інтереси якого армія захищає. Так було у ході війни СПІА у В’єтнамі, радянських військ в Афганістані, дій коаліційних військ в Іраку, угруповання військ Російської Федерації в Чечні, грузинсько-російському конфлікті тощо.

В розрізі впливу соціального фактору на характер збройної боротьби і, в свою чергу, інформаційно-пропагандистського забезпечення військ у збройних конфліктах другої половини ХХ століття слід також зазначити, що пріоритетна цінність життя громадян у державах західного блоку демонструвалась у багатьох збройних конфліктах 1946-2000 років. Так як збройні сили цих держав були задіяні лише частково,  будь-які жертви військових у мирний час викликали негативний суспільний резонанс. Особливо ці тенденції посилились після поразки США у Вєтнамі. Так званий «в’єтнамський синдром» визначив воєнну політику американців на довгі роки, став поштовхом до переосмислення підходів до організації інформаційно-пропагандистського забезпечення військ. Подальша участь збройних сил США у подіях в Гренаді та Панамі відбувалась з урахуванням негативного досвіду попередньої поразки та була викликана необхідністю пошуку шляхів виходу з кризи.

В державах східного блоку, особливо в СРСР та КНР, суспільний резонанс був значно меншим, що обумовлювалося іншими формами та методами впливу на суспільну свідомість населення та моральний стан військ [10, с.23-24].

Удосконалення форм і способів ведення збройної боротьби. Воєнне будівництво у провідних державах світу в першому повоєнному десятилітті здійснювалося значною мірою під впливом досвіду Другої світової війни за класичними принципами у відповідності до геополітичної мети, яку переслідували уряди цих держав.

Війна в Кореї стала першою війною ідеологій, хоча й велась з використанням класичних методів. Несподіваним виявився успіх ведення психологічних операцій. США не були готові протистояти ідеологічному впливу противника. Лише за перше півріччя війни у Кореї із ЗС США дезертирувало 47 тис. чоловік. У наступні півтора року кількість дезертирів продовжувала триматись на рівні 18–20 тис. кожні шість місяців. Можна стверджувати, що саме з цього часу психологічні операції стали відігравати важливу роль в історії війн та безпосередньо впливати на організацію ІПЗ військ.

Під час наступних воєнних конфліктів випробовувались нові засоби ведення війни, проходили практичну перевірку в реальних умовах нові концепції збройної боротьби, військові спеціалісти набували досвіду, якого неможливо було здобути під час навчань. Змінювалися і підходи до організації інформаційно-пропагандистського забезпечення військ. До проведення заходів з інформування військ та громадськості все ширше стали залучатися засоби масової інформації, особливо телебачення. В контексті посилення інформаційно-психологічного впливу противника інформаційно-психологічне забезпечення військ спрямовувалось перш за все на подолання негативних наслідків цього впливу.

Специфічні фактори, притаманні конкретному збройному конфлікту, які були зумовлені видом та умовами бойових дій:

• тривалість перебування в бойових умовах;
• спотворення та замовчу­вання інформації про хід бойових дій у суспільстві;
• дії диверсійних груп противника, партизанських загонів;
• недостатнє знання звичаїв, етнокультури, релігійних традицій населення в зоні конфлікту;
• негативний інформаційно-психологічний вплив противника;
• масове застосування технічних засобів пропаганди, друкованих матеріалів, поширення чуток, пліток;
• відсутність підтримки місцевим населенням;
• недостатнє задоволення соціальних потреб військовослужбовців;
• недостатнє застосування матеріального та морального стимулювання військ.

Зміст інформаційно-пропагандистського забезпечення у локальних війнах і збройних конфліктах в значній мірі визначався наступними особливостями використання військових контингентів:

необхідністю ведення бойових дій проти військ держав, які в недалекому минулому були союзниками (СРСР та США у війні в Кореї);

виконанням бойових завдань за межами країни під покровом таємниці і найсуворішої таємності. Ця особливість сильно впливала на свідомість і психіку воїнів, бо військова доблесть залишалася неоціненою співвітчизниками (збройні конфлікти за участю представників ЗС СРСР);

незвичними (відмінними від класичних) умовами ведення збройної боротьби – блокування та знищення партизанських загонів чи терористичних груп, прочісування великих масивів гір чи джунглів, супроводження колон породжували виконання військами невластивих їм функцій, що знижувало морально-психологічний стан військ та зумовлювало необхідність посилення інформаційно-пропагандистської роботи з метою його покращення (збройні сили США у В’єтнамі, збройні сили СРСР в Афганістані, російські війська в Чечні)  [13, с.100-103].

Висновки. На організацію інформаційно-пропагандистського забезпечення військ у збройних конфліктах другої половини ХХ століття впливали чинники геополітичного (біполярна система координат у світі, наявність двох ідеологічних центрів протистояння), історичного (досвід організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у попередніх війнах і збройних конфліктах), соціального (впливу суспільної думки на морально-психологічний стан особового складу; наявність чи відсутність суспільної підтримки воєнних дій, прояви антивоєнних настроїв і спроби перекласти провину за виникнення, перебіг та результати збройного конфлікту на армію), науково-технічного (подальший розвиток форм і методів збройної боротьби, використання сучасної зброї та бойової техніки, розробка та застосування інформаційно-психологічних технологій у воєнних цілях) характеру, які зумовлювали трансформацію форм і методів інформаційно-пропагандистського забезпечення в даній історичній ретроспективі.

Аналіз умов, в яких організовувалось інформаційно-пропагандистське забезпечення збройних сил провідних країн світу; врахування чинників, що впливали на еволюцію теорії і практики інформаційно-пропагандистського забезпечення у локальних війнах і збройних конфліктах другої половини XX століття, дасть нам змогу визначити можливі напрямки розвитку системи морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України.

Список використаної літератури:

 

  1. Вилко В. М. Інформаційно-психологічне забезпечення збройних сил США в локальних війнах і збройних конфліктах 1950–2000 рр. (історичний аспект) // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. – Рукопис.– Національна академія оборони України. – Київ, 2005.
  2. Волковский Н. История информационных войн: В 2 ч. Ч.1/ Н.Л. Волковский // – СПб.: ООО “Издательство “Полигон”, 2003. – 502 с.
  3. Зеленков М. Морально-психологическая подготовка войск в армиях зарубежных стран // Зарубежное военное обозрение – 2000. №11.
  4. Почепцов Г. Психологические войны / Г. Г. Почепцов // – М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер» – – 528 с.
  5. Странніков А. М. Інформаційно-психологічне протиборство у воєнних конфліктах другої половини XX ст // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. – Рукопис.– Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. –  Черкаси, 2007. – 180арк.
  6. Тарас А. Информационно-психологическая и психотронная война / під заг. ред. А.Е. Тараса // Хрестоматія. – Мн.: Харвест. — 2003. – 432 с.
  7. Телелим В.М., Руснак І.С. Розвиток форм і способів ведення інформаційної боротьби на сучасному етапі// Наука і оборона.–2000.–№ 2.– С.18-23.
  8. Толубко В.Б. Інформаційна боротьба (концептуальні, теоретичні, технологічні аспекти) : Монографія. – К.: НАОУ, 2003. – 315 с.
  9. Історія воєнного мистецтва: підручник / І.І. Фурман, М.І. Рибак, С.В. Сидоров та ін. – К.: НУОУ, 2012. – 300 с.
  10. Радецький В. Розвиток воєнного мистецтва у війнах періоду другої половини ХХ століття / В.Г. Радецький // Монографія. – К.: НАОУ, 2006. – 243 с.
  11. Крысько В. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт) / Под общ. ред. А.Е. Тараса. – Мн.: Харвест, 1999 – 456 с.
  12. Стасюк В. Морально-психологічне забезпечення у Збройних Силах України   Ч. І. / В. М. Вилко,  В. М. Грицюк,  В. Г. Дикун  та  ін.;  за  заг.  ред. В. В. Стасюка. // Підручник. — К.: НУОУ, 2012. — 458 с.
  13. Стасюк В. Психологія локальних війн та збройних конфліктів : підручник / В.В.Стасюк. – К.:НАОУ. – 2006. – 570 с.
  14. Коупленд Н. Психология и солдат / Пер, с англ. А.Т.Сапронова и И.М. Каторича. – 2-е изд. – М.: Воениздат, 1991.- 74 с.

 

Останні публікації автора

Інтерв’ю з Катериною Сляднєвою – заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України

Інтерв’ю з Катериною Сляднєвою – заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України

Понад півсотні РЛС «Малахіт» надійшло до ЗСУ після 2014-го року

Понад півсотні РЛС «Малахіт» надійшло до ЗСУ після 2014-го року

В “Десні” започатковують Школу загальновійськової підготовки

В “Десні” започатковують Школу загальновійськової підготовки

Колишній правоохоронець із Запоріжжя працював на ФСБ Росії

Колишній правоохоронець із Запоріжжя працював на ФСБ Росії

Модернізація для ЗСУ: 21 доба – БРДМ-2 та 28 діб – БТР-70

Модернізація для ЗСУ: 21 доба – БРДМ-2 та 28 діб – БТР-70

КНДР провела чергові пуски балістичних ракет

КНДР провела чергові пуски балістичних ракет

Затримання танкеру «NEYMA»: суд арештував судно

Затримання танкеру «NEYMA»: суд арештував судно

На Донбасі відбулися масштабні командно-штабні навчання

На Донбасі відбулися масштабні командно-штабні навчання

Реформа харчування: Міністерство оборони оскаржило рішення суду

Реформа харчування: Міністерство оборони оскаржило рішення суду

Україна купує у США велику партію летальної зброї

Україна купує у США велику партію летальної зброї

Франція створює космічні війська

Франція створює космічні війська

Індія купує ракети Р-27. У Росії

Індія купує ракети Р-27. У Росії

Росія проведе спільні з Іраном маневри в Перській затоці

Росія проведе спільні з Іраном маневри в Перській затоці

БТР-3 для ЗСУ: ціна виросла – поставок поки не буде

БТР-3 для ЗСУ: ціна виросла – поставок поки не буде

Авіакатастрофа в Пакистані: 17 людей загинуло

Авіакатастрофа в Пакистані: 17 людей загинуло