У Києві та Хотимирі попрощались з Денисом Антіповим – громадським активістом, викладачем, лейтенантом 95 бригади

18 травня у церкві св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі (м. Київ) відбулося публічне прощання з Денисом Антіповим – відомим громадським діячем, активним учасником мовного Майдану та Революції Гідності, асистентом кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії інституту філології КНУ (корейська мова), засновником ветеранського бізнесу UA.GIFTS, лейтенантом 95-тої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. 

Денис Антіпов загинув 11 травня захищаючи територіальну цілісність та Незалежність України в ході оборонного бою підрозділів бригади з противником поблизу села Довгеньке Ізюмського р-ну Харківської обл. внаслідок ворожого обстрілу танками та артилерією противника. 

У церемонії прощання взяли участь понад 200 осіб, серед яких учасники російсько-української війни, військовослужбовці сил територіальної оборони ЗСУ, студенти та викладачі КНУ імені Тараса Шевченка, представники громадських об’єднань, українське духовенство. За участі Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка був виконаний сучасний український військовий поховальний ритуал. 

Під час прослідування автомобільного кортежу повз місто Тлумач, села Озеряни та Хотимир сотні небайдужих вийшли на вулиці зустріти та вшанувати пам’ять захисника Незалежності Дениса Антіпова.

Наступного дня 19 травня у родинному селі Хотимир Івано-Франківської обл. відбулось публічне прощання. Більше 300 друзів, односельчан, громадських діячів, військовослужбовців долучилось до поховальної процесії, яка пройшла центральними дорогами села від родинного будинку. Поховали воїна Дениса на місцевому сільському цвинтарі.

Підтримати родину Дениса можна перерахувавши гроші на картку батька:

5363 5423 0947 4188 (Антіпов Геннадій)

Біографічна довідка

Антіпов Денис Геннадійович (псевдо “Бук”) народився 30 червня 1989 року у місті Івано-Франківську. Отримав хрещення від отця Романа Кияка. Згодом родина переїхала з Івано-Франківська до Києва.

У 1996-2002 рр. навчався у середній загальноосвітній школі №11 м. Києва. З 2002 по 2006 р. навчався у гімназії №136 м. Києва, яку закінчив із золотою медаллю. Зі шкільних років брав активну участь у громадсько-політичному житті України, громадських акціях на захист української мови та національної пам’яті.

Денис мав блискучі знання іноземних мов, тому у 2006 р. вступив до КНУ імені Тараса Шевченка та почав навчання на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології. Двічі проходив мовне стажування у Південній Кореї – у 2008 році в Сеульському національному університеті та в 2011 р. в Корейському університеті іноземних мов.

У 2012 р. отримав диплом за спеціальністю «Мова та література і переклад (корейська, англійська)» та здобув  кваліфікацію магістра філології, викладача – дослідника корейської та англійської мов і зарубіжної літератури, перекладача корейської та англійської мов. Пройшов підготовку на військовій кафедрі. Працював над кандидатською дисертацією на тему «Лінгво-прагматичні особливості фахової мови електроніки на матеріалі корейської мови». Науковим керівником Дениса був Тарас Кияк. Денис працював асистентом на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології. 

У 2012 р. брав активну участь у мовному Майдані – протестах проти русифікації та надання російської мови статусу регіональної. У 2013-14 рр. – з перших днів протестів був учасником Революції Гідності. Він був одним із тих, хто у лютому 2014 р. влучно поцілив коктейлем Молотова у БМП на Майдані Незалежності. Денис з побратимами у лютому 2014 р. знесли пам’ятник комуністичному радянському злочинцю Дмитру Мануїльському в урядовому кварталі м. Києва. 

Денис завжди мав щиру усмішку, був чудовим, освіченим і дотепним співрозмовником. Денис був надзвичайно кмітливим, магічним чином умів притягувати та гуртувати довкола себе таким самих світлих людей як і він, усі поважали Дениса за здоровий патріотизм та відповідальність. Він мав дуже багато захоплень і завжди намагався відкривати для себе щось нове. Він дуже любив небо і все що пов’язане з авіацією. Він дуже любив музику та грав на різних інструментах. Він дуже любив історію України, зокрема визвольних змагань, і всіма методами все своє життя поширював правду про боротьбу Організації Українських Націоналістів, Української Повстанської Армії, Армії Української Народної Республіки та інших військових формувань. Не словом, а ділом – зокрема відвідував і підтримував ветеранів Української Повстанської Армії. Зокрема Денис Антіпов був засновником та адміністратором сторінки “Вагон-ресторан “Свідки П’ятого Універсалу” 

З початком російсько-української війни, у 2014 р. Денис пішов до військомату добровольцем стати до лав ЗСУ, хоча і мав бронь як аспірант КНУ. На той час у його спеціальності військового перекладача потреби не було і Денис зацікавився аеророзвідкою. Вже у лютому 2015 р. він пішов добровольцем у 5-ту батальйонно-тактичну групу 81-шої окремої аеромобільної бригади. З червня 2015 р. і по квітень 2016 р. перебував на передку на фронті, виконуючи бойові завдання в Донецькій та Луганській обл. Здійснював аеророзвідку дій та позицій ворога біля Донецького аеропорту, на Світлодарській дузі, під Попасною, в Авдіївській промзоні та інших місцях. У 2016 р. з війни повернувся командиром взводу аеророзвідки свого батальйону. 24 серпня 2016 р. брав участь в параді з нагоди 25‑ї річниці Незалежності України.

З 2016 р. він розвивав власну ветеранську справу, зокрема оформлював історичні картини, запустив магазин з виготовлення різноманітної сувенірної продукції UA GIFTS. Створив платформу для того, щоб інші ветерани теж могли продавати свою продукцію на його сайті. Під час коронавірусу на волонтерських засадах запустив виробництво захисних щитків для всіх охочих за собівартістю.

З початком російського вторгнення 24 лютого 2022 р. Денис не вагаючись став до лав 95-тої окремої десантно-штурмової бригади і відправився на фронт. 9 березня він отримав контузію та численні травми під час артилерійського обстрілу біля м. Ізюм на Харківщині. Як казав сам Денис – це був його другий день народження. 

Навіть під час лікування для боротьби на інформаційному фронті Денис встиг запустити сайт, щоб показати світові справжнє обличчя росіян іноземними мовами: https://translatedfromrussian.info

Після лікування у госпіталі, Денис одразу повернувся на передову в перших числах травня. 

11 травня 2022 р. близько 10 год. офіцер управління 1 десантно-штурмового батальйону 95-тої окремої десантно-штурмової бригади, лейтенант Денис Антіпов, героїчно загинув захищаючи територіальну цілісність та Незалежність України в ході оборонного бою підрозділів бригади з противником поблизу села Довгеньке Ізюмського р-ну Харківської обл. в результаті якого отримав поранення несумісні з життям, внаслідок ворожого обстрілу танками та артилерією противника.