Довідник: КАІ Т-50 «Голден Ігл»/FA-50 «Файтінг Ігл»

В 1992 р. уряд Республіки Корея ухвалив рішення про розробку власними силами нового реактивного навчально-бойового літака, покликаного замінити машини американського походження Т-38 і F-5, які використовувались, відповідно, для основної та підвищеної підготовки майбутніх пілотів винищувальної авіації. У 1995 р. через фінансові проблеми створення літака було призупинене, але за два роки економічне становище країни покращилось, і програму відновили. Машина, яка спочатку позначалась КТХ-2, мала набути якостей не лише навчального, але й легкого бойового літака. Розробку здійснювала фірма «Коріа Ейрспейс Індастріз» (КАІ) за сприяння американського концерну «Локхід-Мартін», тому зовнішнім виглядом корейський навчально-бойовий літак дуже нагадує винищувач F-16. Авіоніка теж побудована на основі спрощеного комплексу БРЕО американського винищувача.

Т-50 побудований за нормальною аеродинамічною схемою з трапецієподібним крилом середнього розташування і однокільовим оперенням. Літак є статично нестійким, завдяки чому маневреність його відповідає сучасним винищувачам. Двомісна кабіна екіпажу з розташуванням курсанта й інструктора тандемом обладнана катапультними кріслами. Планер виготовлений, головним чином, з алюмінієвих сплавів із незначною часткою титанових та композитних деталей. На літакові встановлений форсований двоконтурний турбореактивний двигун «Дженерал Електрік» F404-GE-102 (виготовляється за ліцензією фірмою «Самсунг») з електронною цифровою системою управління FAEDEC.

Основу бортового радіоелектронного обладнання бойових модифікацій літака становить багатофункціональна РЛС. Крім того, літак обладнаний інерційною навігаційною системою на лазерних гіроскопах з корекцією за даними супутникової радіонавігаційної системи NAVSTAR, системою зв’язку, бортовими ЕОМ систем управління польотом і зброєю. У підвісних контейнерах можна розмістити додаткове прицільно-навігаційне та розвідувальне обладнання, а також апаратуру РЕБ. В кабіні екіпажу встановлені кольорові багатофункціональні індикатори та індикатор на тлі лобового скла.

3 липня 1997 р. фірма КАІ отримала офіційний контракт на розробку літака КТХ-2. 70 % вартості проекту інвестував уряд Республіки Корея, 17 % – фірма КАІ і 13 % – концерн «Локхід-Мартін». Після схвалення проекту в липні 1999 р. почалось виготовлення чотирьох прототипів. Передбачалось, що перша пара буде виготовлена у варіанті навчально-бойового літака Т-50, друга – в бойовому варіанті А-50 (у 2006 р. позначення змінили на ТА-50). Будівництво прототипів велося за досить щільним графіком: перший з них розпочав льотні випробування 20 серпня 2002 р., другий – 8 листопада того ж року, третій і четвертий – відповідно, 29 серпня і 4 вересня 2003 р. А 19 грудня 2003 р. була укладена угода про постачання першої партії – 25 серійних літаків Т-50.

Суттєвою відмінністю варіантів ТА-50 і FA-50 є наявність РЛС: на ТА-50 – американської AN/APG-67(V)4 з дальністю виявлення повітряних цілей 75 км, а на FA-50 – багатофункціонального радару EL/M-2032 ізраїльської розробки (дальність його дії перевищує показники американської станції на 2/3). Крім того, FA-50 обладнаний інтегрованим комплексом РЕБ.

Вбудоване озброєння на Т-50 відсутнє, а на ТА-50 і FA-50 представлене 20-мм триствольною гарматою М197 (полегшений варіант шестстивольної гармати М61 «Вулкан») з боєкомплектом 205 снарядів. Т-50 має п’ять вузлів зовнішньої підвіски (підфюзеляжний, два підкрильних і два на кінцях крила), інші варіанти літака – сім вузлів (у тому числі чотири підкрильних). Загальна маса навантаження на зовнішніх вузлах у бойових варіантів сягає 4309 кг.

Літак здатен застосовувати КР класу «повітря-повітря» малої дальності АІМ-9 «Сайдвіндер» і «повітря-поверхня» AGM-65 «Мейверік», а також КАБ з лазерним наведенням GBU-12, різноманітні типи звичайних бомб та некерованих ракет. Варіант FA-50 отримав можливість застосування КР «повітря-повітря» середньої дальності AIM-120 AMRAAM, а також КАБ JDAM. На вимогу замовника можлива інтеграція інших засобів ураження – наприклад, КР класу «повітря-повітря» «Дербі» (південноафриканського виробництва) і «Пітон» (ізраїльського) і навіть тактичних крилатих ракет «Таурус» KEPD 350. Також FA-50 може нести контейнери з апаратурою РЕБ «Скай Шилд» або ALQ-200K, прицільні контейнери «Снайпер» або «Лайтенінг» і контейнери з розвідувальним обладнанням «Кондор-2».

Базовий серійний навчально-бойовий варіант позначається Т-50. Варіант Т-50А виставлявся консорціумом фірм КАІ і «Локхід-Мартін» на конкурс ВПС США за програмою Т-Х. Виготовили два прототипи, облітані в червні й липні 2016 р., але Т-50А програв конкурс спільному проєкту «Боїнга» і шведської фірми «Сааб» – літаку Т-7А «Ред Гоук». Т-50В – це спеціальна відміна для пілотажно-демонстраційної групи «Блек Іглз». Від Т-50А вона відрізняється чотирма відеокамерами, встановленими в різних точках планера, відеореєстратором в кабіні, додатковим зовнішнім освітленням і генераторами кольорових димів.

Варіант ТА-50 призначений для підвищеної льотної підготовки з відпрацюванням елементів повітряного бою і атаки наземних цілей. Від Т-50 він різниться наявністю радара і бортового комплексу оборони. Нарешті, FA-50 – це повноцінний винищувач з радаром EL/M-2032 (модифікованим південнокорейською фірмою LIG Nex1), комплексом самооборони і лінією обміну тактичною інфомацією. З маркетингових міркувань цей літак отримав назву «Файтінг Ігл». Прототип FA-50 (переобладнаний з другого прототипу Т-50) облітали в червні 2010 р. У 2019 р. з’явився варіант Block 10, який відрізняється модифікованим бортовим комп’ютером. Завдяки цьому можливе, зокрема, використання прицільного контейнера AN/AAQ-33 «Снайпер».

У жовтні 2021 р. фірма КАІ представила проєкт винищувача FA-50 Block 20. Головні нововведення – це РЛС з АФАР («Нортроп Грумман» AN/APG-83, «Рейтеон» AN/APG-84 або «Рейтеон» «Фантом Страйк»), нове обладнання кабіни з великим кольоровим екраном, інтегрована система РЕБ, багатодіапазонна цифрова система зв’язку, нова система управління польотом. Передбачена також інтеграція нашоломного прицілу і нових взірців керованого озброєння. Літак зможе застосовувати ракети «повітря-повітря» середньої дальності АІМ-120, тобто, зрівняється за цим параметром з «класичними» винищувачами.

Фірма КАІ пропонує спеціалізовані варіанти – зокрема, літак-розвідник RA-50, обладнаний багатофункціональним розвідувальним контейнером, і літак прориву ППО ЕА-50, який має нести потужний комплекс РЕБ і протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM. Велась розробка і одномісного винищувача F-50, однак її припинили, надавши пріоритет перспективному винищувачу KF-X.

Перші два серійні літаки для ВПС Республіки Корея були готові наприкінці 2005 р. У 2011 р. почалось постачання ТА-50, а в серпні 2014-го – FA-50. Загалом ВПС Республіки Корея отримали 144 літаки: 50 Т-50, 12 Т-50В для пілотажно-демонстраційної групи, 22 ТА-50 і 60 FA-50. Виконання замовлень завершилось у 2016 р. Три літаки (Т-50 і два Т-50В) вже втрачені у катастрофах. У червні 2020 р. укладений контракт на постачання ще 20 літаків ТА-50 удосконаленої модифікації Block 2. Ці машини мають забезпечувати підготовку майбутніх пілотів винищувачів F-35A.

Літаки Т-50 надійшли на озброєння 189-ї та 216-ї навчальних ескадрилій 1-го винищувального авіакрила (авіабаза Гванджу). Вони використовуються для підвищеної підготовки майбутніх пілотів винищувальної та винищувально-бомбардувальної авіації. Спеціалізовані пілотажні машини Т-50В служать у 239-й спеціальній льотній ескадрильї «Блек Іглз», яка дислокується на авіабазі Вончжу і входить до складу 8-го винищувального авіакрила. У 2011 р. була введена у стрій 115-та навчальна АЕ – єдина частина, укомплектована літаками ТА-50. Вона забезпечує навчання молодих пілотів засадам бойового застосування озброєння винищувачів. 115-та АЕ дислокована на авіабазі Єчхон і входить до 16-го винищувального крила. У це ж крило входить 202-га винищувальна ескадрилья з літаками FA-50. Ще дві частини з такими літаками – 103-тя і 203-тя АЕ – входять до 8-го винищувального крила (авіабаза Вончжу).

В 2010 р. ВПС Індонезії оголосили конкурс на новий літак для заміни навчально-бойових машин “Хоук” Мк.53. Південнокорейська машина перемогла конкурентів – російського Як-130 і чеського L-159. У травні 2011 р. була укладена угода, яка передбачала постачання 16 літаків Т-50І (використовується також запис Т-50і, щоб не плутати з римською цифрою). Перший літак для Індонезії облітали 14 березня 2013 р., а постачання усієї партії завершили в січні 2014-го. Літаки надійшли на озброєння 15-ї ескадрильї ВПС Індонезії. До осені 2022 р. три Т-50І вже були втрачені.

В листопаді 2018 р. міністерство оборони Індонезії і фірма КАІ уклали угоду про модернізацію усіх Т-50І до рівня ТА-50 (зі встановленням радару і бортової гармати). А у липні 2021 р. Індонезія замовила шість нових Т-50І, які мають бути поставлені до жовтня 2024 р.

Першим зарубіжним експлуатантом «Файтінг Ігл» стали ВПС Філіппін. В серпні 2012 р. уряд країни схвалив придбання 12 літаків ТА-50, однак в січні наступного року вибір було змінено на користь варіанту FA-50РН. Перші два літаки надійшли на озброєння 7-ї винищувальної ескадрильї в грудні 2015 р., завершені поставки в травні 2017 р. 26 січня 2017 р. пара FA-50РН атакувала табір ісламістських бойовиків на о. Мінданао. Це стало бойовим дебютом літаків родини Т-50. З 2018 р. кружляє інформація про плани придбання Філіппінами ще 12 винищувачів FA-50РН, але наразі контракт не укладений.

Досить довго велись переговори з Іраком. Вони почались ще в лютому 2009 р., однак контракт підписали тільки в грудні 2013 р. Він передбачає постачання 24 літаків, підготовку пілотів і техніків, а також технічне обслуговування упродовж 20 років. Іракські машини позначаються T-50IQ, але за складом БРЕО наближаються до бойових модифікацій, зокрема, мають радар AN/APG-67(V)4. Усі літаки були виготовлені з липня 2015 р. до березня 2017-го, але постачання в Ірак затрималось через нестабільну ситуацію в країні. Перші шість T-50IQ прибули до Іраку в лютому 2017 р., а постачання решти розтягнулось до листопада 2019 р. Усі T-50IQ служать в 204-й навчальній ескадрильї на авіабазі Шайба (поблизу Басри).

У вересні 2015 р. чотири літаки Т-50ТН замовив Таїланд. Вони прибули в країну в січні-березні 2018 р. і надійшли у 401-шу ескадрилью, де замінили чеські L-39ZA/ART. В липні 2017 р. замовили ще вісім таких машин (поставлені у 2019-2020 рр.), а у квітні 2021-го – ще дві. Таким чином, Таїланд матиме 14 Т-50ТН. У 2019 р. був підписаний контракт на модернізацію усіх Т-50ТН до рівня ТА-50 (зі встановленням радару EL/M-2032, бортового комплексу оборони і вбудованої гармати).

Найбільшим наразі зарубіжним покупцем літаків FA-50 стала Польща. 27 липня 2022 р. ця країна уклала угоду про купівлю 48 «Файтінг Іглів». Перші 12 винищувачів будуть виконані у стандарті FA-50 Block 10 і надійдуть вже в другій половині 2023 р. З огляду на стислий термін постачання, ці літаки, швидше за все, будуть переобладнані з ТА-50 Block 2, замовлених для ВПС Республіки Корея. Решта 36 машин FA-50PL будуть виконані у стандарті FA-50 Block 20. Постачання їх почнеться у 2025 р. У ВПС Польщі «Файтінг Ігли» мають замінити літаки Су-22 і МіГ-29.

Фірма КАІ веде інтенсивний пошук нових покупців для літаків родини Т-50, однак не завжди успішно. Т-50 програв італійському М-346 конкурси, оголошені ВПС Сінгапуру та Ізраїлю, а угода про продаж 12 літаків Узбекистану була заблокована урядом США. За деякими даними, ймовірним є укладення найближчим часом контракту на постачання до 20 літаків FA-50 для ВПС Колумбії, а канадська фірма ITPS, яка надає послуги з підготовки військових пілотів, планує придбати 8-12 таких літаків.

Характеристики FA-50:

• Розмах крила, м – 9,11
• Довжина літака, м – 13,14
• Висота літака, м – 4,94
• Площа крила, кв. м – 23,70
• Тип двигуна – F404-GE-102
• Тяга двигуна, кгс:  максимальна –  5410 / на форсажі – 8025
• Маса, кг: порожнього літака – 6441 / нормальна злітна – 8890 / максимальна злітна – 12 215
• Максимальна швидкість, км/год – 1650
• Дальність польоту, км – 2400
• Практична стеля, м – 14 630