Довідник: Міраж 2000

Проєкт літака «Міраж 2000» був задуманий фахівцями фірми «Авьйон Марсель Дассо» у 1972 р. як недорога альтернатива, своєрідний резервний варіант на випадок відмови від складного й дорогого проєкту «бойового літака майбутнього» ACF, реалізація якого здійснювалась у той час. Розрахунок виявився вірним – коли в 1975 р. програма створення ACF рішенням французького уряду була закрита, на перший план вийшов саме альтернативний проєкт. Досвід проєктування ACF не пропав: для «Міража 2000» використали цілу низку його напрацювань, у тому числі двигун – ТРДДФ SNECMA М53. Аеродинамічна схема – безхвостка з низько розташованим дельтовидним крилом (стрілоподібність передньої кромки 58°) – була запозичена у дуже вдалого попередника, винищувача «Міраж ІІІ». Однак завдяки застосуванню електродистанційної системи управління маневреність і керованість нового «Міраж» виявились значно кращими, ніж у попередника. Основними конструкційними матеріалами для «Міраж 2000» стали традиційні алюмінієві сплави; поряд із ними, в конструкції знайшли певне застосування вуглепластикові панелі.

Значна спільність конструкції з «Міраж ІІІ» і застосування вже готового двигуна забезпечили реалізацію проєкту у дуже стислі терміни: від офіційного старту програми до польоту першого прототипу, який відбувся 10 травня 1978 р., пройшло лише 27 місяців. За півроку, 18 вересня 1978 р., вийшла на випробування друга машина. Загалом же виготовили п’ять прототипів, останній з яких (двомісний) вперше піднявся в повітря 11 жовтня 1980 р.

Під час створення «Міраж 2000» пріоритетними вважались функції винищувача-перехоплювача. Саме цей варіант під позначенням «Міраж 2000С» першим був впроваджений у серійне виробництво, яке розпочалось наприкінці 1982 р. Загалом ВПС Франції отримали 124 таких літаки. Перші 37 машин, які належали до серій S1, S2 і S3, комплектувались двигунами М53-5 (тяга на максималі/форсажі 5500/8800 кгс), а наступні серії S4 і S5 – М53-Р2 (відповідно, 6600/9700 кгс). Літак у штатному варіанті обладнувався РЛС «Томсон-CSF» RDM (дальність дії 60-70 км). Однак доопрацювання цього радару потребувало часу, тому перші серійні винищувачі отримали РЛС RDM-1 з обмеженими можливостями – вона не могла забезпечувати застосування КР «повітря-повітря» з напівактивною радіолокаційною ГСН. З 1987 р. «Міраж 2000С» обладнувались РЛС RDI зі збільшеною до 100 км дальністю дії та покращеними можливостями розпізнавання цілей на тлі землі. Літак має розвинутий комплекс РЕБ, який включає станцію попередження про радіолокаційне опромінення «Сервал», станцію активних завад «Сабре» і пристрій для відстрілювання хибних цілей «Еклер» (з 93-го серійного «Міраж 2000С» встановлювався новий пристрій «Спіраль»). В середині 1990-х рр. частина літаків, які брали участь в операціях над Балканами, додатково були обладнані станціями попередження про ракетний обстріл «Самір». Обладнання кабіни «Міража 2000С» представлене, головним чином, традиційними аналоговими пристроями. Є також індикатор на тлі лобового скла.

Вбудоване озброєння «Міража 2000С» складається з двох 30-мм гармат DEFA 554 з боєкомплектом по 125 снарядів. Підвісне озброєння загальною масою до 6300 кг розташовується на дев’яти вузлах: п’яти підфюзеляжних та чотирьох підкрильних. Центральний підфюзеляжний вузол і внутрішні підкрильні – «мокрі», тобто, на них можна підвісити додаткові паливні баки. Основне озброєння класу «повітря-повітря» – КР середньої дальності R.530 (з напівактивною радіолокаційною або інфрачервоною ГСН) і ближнього бою R.550 «Мажик» (з ІЧ ГСН). Типовий варіант бойового навантаження включав дві ракети R.530 і дві R.550 на підкрильних вузлах. В 1990-х рр. до складу озброєння «Міражів 2000С» увійшла нова керована ракета MICA IR з ІЧ ГСН (інший варіант цієї ракети – MICA ЕМ з активною РЛ ГСН – літаками цієї модифікації застосовуватись не може). Для ураження наземних цілей літак може застосовувати звичайні авіабомби, бомбові касети, а також НАР. Допускається застосування КАБ і КР з лазерним наведенням, але бортове обладнання «Міража 2000С» не забезпечує підсвічення цілей. Тому цю функцію має виконувати інший літак з відповідним обладнанням або наземний авіаційний навідник.

ВПС Франції отримали також 30 двомісних навчально-бойових літаків «Міраж 2000В». Цей варіант за складом БРЕО і бойовими можливостями повністю відповідає винищувачеві «Міраж 2000С». Однак «Міраж 2000В» (як і всі інші двомісні машини цієї родини) не має вбудованих гармат. Натомість можна підвісити підфюзеляжний контейнер СС630 з двома 30-мм гарматами і боєкомплектом 300 снарядів на ствол.

Від самого початку розробки «Міража 2000» його творці сподівались, що нова машина зможе повторити експортний успіх своїх попередників – винищувачів «Міраж ІІІ» і «Міраж F1». Але якщо ВПС Франції могли задовольнятись спеціалізованим винищувачем-перехоплювачем, то більшість зарубіжних покупців потребували багатоцільового літака, спроможного також завдавати ударів по наземних та надводних цілях. З урахуванням цих вимог створили експортний варіант «Міраж 2000Е». Він обладнувався РЛС RDM+ з розширеними можливостями, а також міг нести у підвісному контейнері лазерний далекомір-цілевказувач «Атліс ІІ».

Першим зарубіжним покупцем «Міражів 2000» став Єгипет. У 1981 р. він замовив 20 літаків – 16 одномісних «Міраж 2000ЕМ» і чотири двомісних «Міраж 2000ВМ». У комплекті з літаками були замовлені контейнери «Атліс ІІ», КР класу «повітря-повітря» «Мажик» і «Супер 530», «повітря-поверхня» AS.30L і ПРР «Армат». Але оскільки командування ВПС Єгипту хотіло отримати літаки з двигунами М53-Р2, їх постачання довелось чекати до 1986 р. Цими винищувачами укомплектували 82-гу винищувальну ескадрилью (авіабаза Джебель Ель Мансур). Станом на початок 2023 р. в її складі залишалось 17 літаків – 15 «Міраж 2000ЕМ» і два «Міраж 2000ВМ».

Більш нетерплячими від єгиптян виявились індуси – задля прискорення отримання «Міражів 2000» вони погодились на те, щоб частина машин отримала двигуни М53-5. ВПС Індії замовили 40 «Міражів» – 36 одномісних 2000Н і чотири двомісних 2000ТН. Постачання їх почалось в 1985 р. і велось дуже швидким темпом – усі 40 машин поставили упродовж 12 місяців. Перші 30 літаків (у тому числі всі чотири двомісних) комплектувались двигунами М53-5, останні десять отримали ТРДДФ М53-Р2. Пізніше такими двигунами переобладнали й решту винищувачів. В березні 1986 р. дозамовили додаткову партію – шість машин «Міраж 2000Н» і три «Міраж 2000ТН» (п’ять поставили до 1990 р. а ще по дві – у 1992 і 1994 рр.), а у вересні 2000 р. – ще десять літаків (чотири одномісних і шість двомісних). Таким чином, загалом ВПС Індії отримали 59 «Міражів»: 46 модифікації 2000Н і 13 – 2000ТН.

В індійських ВПС «Міраж 2000» отримав назву «Ваджра» – «Блискавка». Такими винищувачами озброїли 1-шу, 7-му та 9-ту ескадрильї 40-го крила (авіабаза Гваліор, шт. Мадх’я Прадеш). Бойове хрещення вони пройшли під час Каргільського конфлікту в 1999 р. Діючи в умовах високогір’я, «Міражі» здійснили 515 бойових вильотів. У 240 з них вони завдавали ударів по наземних цілях, використовуючи не тільки звичайні бомби, але й КАБ з лазерним наведенням. У 2011 р. Індія уклала угоду про модернізацію свої літаків до стандарту «Міраж 2000-5 Мк2». Винищувачі отримують багатофункціональну РЛС RDY-2, інтегрований комплекс РЕБ ICMS Mk4, навігаційну систему «Тотем 3000», нові монітори, вбудований генератор кисню, а обладнання кабіни адаптується для роботи в окулярах нічного бачення. В арсенал модернізованих літаків (одномісний варіант отримав позначення «Міраж 2000І», а двомісний – 2000ТІ) включені КР «повітря-повітря» МІСА; крім того, літаки пристосовані для використання прицільних контейнерів «Дамоклес». Перші дві машини (одномісна і двомісна) пройшли модернізацію у Франції в 2013 р. і були передані замовникові в березні 2015 р., решту доопрацьовуються в Індії. Станом на початок 2023 р. у строю лишалось 38 одномісних «Міражів 2000» і 10 двомісних – як модернізованих, так і немодернізованих. У вересні 2021 р. Індія придбала у Франції ще 24 вживаних літаки – 13 комплектних (з них 8 надаються відновленню до льотного стану) і 11 частково розукомплектованих.

В 1986 р. 12 машин – десять одномісних «Міраж 2000Р» і два двомісних 2000DP – отримали ВПС Перу. Разом з ними придбали КР «повітря-повітря» «Мажик 2» і широкий спектр некерованої зброї класу «повітря-поверхня». В перуанських ВПС «Міражами 2000» озброїли 412-ту винищувальну АЕ (авіабаза Ла Хойя на півдні країни). Під час конфлікту з Еквадором у 1995 р. вони здійснювали бойове патрулювання, але жодних результатів добитись не зуміли. З 1997 р. літаки пройшли обмежену модернізацію – їх пристосували для підвіски КАБ з лазерним наведенням «Лізард» (ізраїльського виробництва), контейнерів РЕБ «Ремора» і «Кайман», а також встановили пристрої для відстрілювання хибних цілей «Спіраль». У 2010-2012 рр. перуанські «Міражі 2000» пройшли ремонт зі встановленням навігаційної системи «Тотем 3000». У 2018. р. з’явилась інформація про плани модернізації шести літаків, включаючи озброєння їх ракетами МІСА, однак жодних даних щодо їх реалізації не публікувалось. Передбачалось, що перуанські «Міражі 2000» будуть експлуатуватись до 2025 р., однак після виведення з бойового складу винищувачів МіГ-29 цей термін, ймовірно, продовжать.

Якщо літаки, придбані Єгиптом, Індією та Перу, назагал мало відрізнялись від стандартних «Міражів 2000С/В», то два наступних замовники – ОАЕ і Греція – отримали машини зі значними змінами в складі БРЕО. ОАЕ (а точніше, один з еміратів, що входять до складу цієї держави – Абу-Дабі) у 1983 р. замовили загалом 36 «Міражів»: 22 одномісних винищувачі 2000EAD, вісім одномісних розвідників 2000RAD і шість двомісних навчально-бойових літаків 2000DAD. На вимогу замовника вони комплектувались апаратурою РЕБ італійського виробництва, інтеграція якої з рештою БРЕО затягнула початок поставок до 1989 р. Машини «Міраж 2000RAD» є єдиними в усій родині «Міраж 2000» спеціалізованими літаками-розвідниками. Вони можуть нести на підфюзеляжному вузлі один із трьох варіантів контейнера з розвідувальною апаратурою: РЛС бічного огляду SLAR 2000, контейнер для ведення фоторозвідки COR 2 або довгофокусна апаратура для фотозйомки на великій відстані АА-3-38 «Гарольд». Літаки «Міраж 2000» ВПС ОАЕ брали участь в бойових діях під час операції «Буря в пустелі», займаючись патрулюванням повітряного простору.

Греція в 1985 р. замовила 40 літаків – 36 одномісних «Міраж 2000EG» і чотири двомісних «Міраж 2000BG». В середині 1990-х рр. ці літаки пройшли модернізацію за програмою «Талос» – вони отримали РЛС RDM-3, комплекс РЕБ ICMS Mk1, а також набули здатність застосовувати КР «повітря-повітря» «Супер 530D» і ПКР «Екзосет АМ39». Модернізовані літаки отримали позначення «Міраж 2000EGМ» і «Міраж 2000ВGМ»

Паралельно з випробуваннями винищувача «Міраж 2000С» велось створення літака-носія ядерної зброї «Міраж 2000N», який мав замінити у цьому амплуа машини «Міраж ІІІЕ». Його розробка розпочалась у 1978 р., а перший з двох прототипів розпочав випробування 3 лютого 1983 р.

«Міраж 2000N» є двомісним літаком. Його силова установка (ТРДДФ М53-Р2) відповідає варіанту «Міраж 2000С», а ось прицільно-навігаційний комплекс – цілком інший. Основу його становить РЛС «Антилопа 5». Цей радар оптимізований для роботи в режимі «повітря-поверхня» і дозволяє здійснювати політ в режимі огинання рельєфу місцевості. Комплекс РЕБ складається зі станції попередження про радіолокаційне опромінення «Сервал», станції активних завад «Хамелеон» і пристрою для відстрілювання хибних цілей «Еклер» (на перших машинах) або «Спіраль» (на більшості літаків). Обладнання кабіни пристосоване для польотів із застосуванням окулярів нічного бачення.

У 1986-1988 рр. ВПС Франції отримали 31 літак «Міраж 2000N» серії К1. Ці машини можуть застосовувати лише один вид ударного озброєння – ядерні надзвукові крилаті ракети ASMP. Літак несе одну таку ракету, яка підвішується під фюзеляжем. Під крилом, як правило, підвішені два додаткових паливних баки (для «Міража 2000N» спеціально створили такі баки підвищеної місткості – 2000 л) та дві КР «повітря-повітря» «Мажик» для самооборони. У 1988-1993 рр. ВПС отримали 44 літаки серії К2, які крім ракет ASMP можуть застосовувати неядерне некероване озброєння класу «повітря-поверхня».

У 1990-х рр. літаки «Міраж 2000N» отримали станції попередження про ракетний обстріл «Самір» та нові КР «повітря-повітря» MICA IR. У 2010 р. на озброєння цих машин надійшли удосконалені крилаті ракети КР ASMP-А. Також «Міраж 2000N» отримали можливість підвіски розвідувального контейнера RECO-NG (створеного для літаків «Рафаль»).

У 1988 р. почалась розробка модифікованого винищувача-бомбардувальника «Міраж 2000D», призначеного для завдання ударів по наземних цілях з використанням неядерної зброї. Літак мав доповнити винищувачі-бомбардувальники «Ягуар», малопридатні для дій вночі та за умов обмеженої видимості. Прототип, переобладнаний з одного із прототипів «Міраж 2000N», вперше піднявся в повітря 13 лютого 1993 р. В стройові частини перші «Міражі 2000D» надійшли у квітні 1995 р., а постачання усіх 86 таких літаків, замовлених ВПС Франції, завершилось у 2001 р.

«Міраж 2000D» обладнаний РЛС «Антилопа 5-3D», яка відрізняється від радару, встановленого на літаках “Міраж” 2000N, наявністю режиму картографування місцевості. Аналогові прилади в кабіні частково замінені багатофункційними індикаторами, а інерційна навігаційна система доповнена приймачем супутникової навігації GPS. Під правим повітрозабірником встановлений додатковий пілон, призначений для підвіски лазерного цілевказувача «Атліс II» або оптико-електронного прицільного контейнера PDLCT (або ж його модифікації PDLCTS, яка має кращу роздільну здатність) з телевізійним та інфрачервоним каналами. Літак отримав удосконалений комплекс РЕБ ICMS Mk2. Перші шість машин «Міражів 2000D» (серія R1N1L) були поставлені у варіанті з обмеженими можливостями ПНК – вони могли використовувати лише КР «повітря-поверхня» AS.30L і «повітря-повітря» «Мажик 2». Літаки серії R1N (18) могли переносити лише некероване озброєння, а серії R1 – повністю відповідали тактико-технічним вимогам. Останні 18 літаків, виготовлених у 2000-2001 рр., відповідали стандарту R2 – вони отримали доопрацьований комплекс РЕБ RSA NG і могли застосовувати тактичні крилаті ракети «Апаш» та КАБ з лазерним наведенням GBU-12, GBU-16 I GBU-24. З 2011 р. літаки «Міраж 2000D» отримали нові прицільні контейнери «Дамоклес». Також їх пристосували до підвіски контейнерів РТР ASTAC.

Літаки «Міраж 2000D» можуть застосовувати практично увесь спектр неядерної зброї класу «повітря-поверхня», що знаходиться на озброєння ВПС Франції: КР AS.30L і КАБ з лазерним наведенням, ПРР «Армат», тактичні крилаті ракети «Апаш» і SCALP EG, а також звичайні бомби і бомбові касети, некеровані ракети. З 2019 р. літаки «Міраж 2000D» проходять чергову модернізацію – вони отримують нові БЦОМ, засоби передачі даних, удосконалені радари, прицільні контейнери «Таліос». Асортимент озброєння розширюється за рахунок КР «повітря-повітря» MICA IR, КАБ родин AASM i HAMMER, підвісні контейнери СС422 з 30-мм гарматою DEFA 550F.

В середині 1990-х рр. велась розробка експортного варіанту літака «Міраж 2000D», який отримав позначення «Міраж 2000S». Та через відсутність інтересу з боку потенційних замовників цю програму закрили.

Наприкінці 1980-х рр. стало помітним відставання бойових можливостей літаків «Міраж 2000» у винищувальному варіанті від найновіших модифікацій американського винищувача F-16. Задля подолання цього відставання французькі конструктори створили винищувач «Міраж 2000-5». Його планер і силова установка повністю відповідають «Міражеві 2000С», а ось БРЕО зазнало кардинального оновлення. Літак отримав нову РЛС RDY, здатну забезпечити застосування КР MICA EМ з активною РЛ ГСН (радар може супроводжувати 24 цілі і наводити ракети одночасно на чотири з них). Також встановлено потужнішу БЦОМ і комплекс РЕБ РЭБ ICMS Mk2. Повністю оновлені засоби відображення інформації в кабіні – замість аналогових приладів встановлені три багатофункційних індикатори та ширококутний індикатор на тлі лобового скла. Літак отримав можливість підвіски 2000-л ППБ, розроблених для варіанту «Міраж 2000N». Типовий варіант озброєння винищувача «Міраж 2000-5» передбачає підвіску шести КР «повітря-повітря»: чотирьох MICA ЕМ і двох MICA IR.

Перший прототип літака «Міраж 2000-5», переобладнаний з прототипу «Міража 2000В», вийшов на випробування 24 жовтня 1990 р. А 27 квітня наступного року почались випробування другого прототипу, переобладнаного з прототипу одномісного літака «Міраж 2000С». ВПС Франції не замовляли нові літаки цієї модифікації, але 37 винищувачів «Міраж 2000С» пройшли відповідну модернізацію. Літаки, позначені «Міраж 2000-5F», отримали РЛС RDY, але комплекс РЕБ лишався старим. Модернізації були піддані літаки останніх серій, а зняті з них РЛС RDI переставили на «Міражі 2000С» ранніх випусків – замість радарів RDM.

Першим покупцем «Міражів 2000-5» стала Республіка Китай (Тайвань), яка у 1992 р. замовила 48 одномісних машин «Міраж 2000-5EI» і 12 двомісних «Міраж 2000-5DI». Замовлення виконали упродовж 1997-1999 рр. Тайванські літаки додатково отримали можливість застосування станцій РТР ASTAC, які розміщуються у підвісних контейнерах. Разом з винищувачами були придбані КР «повітря-повітря» МІСА і «Мажик 2», а для двомісних літаків – підвісні контейнери з 30-мм гарматами DEFA 554. Усі тайванські «Міражі» надійшли на озброєння трьох ескадрилій (41-ї, 42-ї і 48-ї) 2-го винищувального авіакрила (авіабаза Сінчу). Жодні спроби модернізувати тайванські «Міражі 2000-5» успіху не зазнали через брак дозволу французьких властей або надмірні кошти. Командування ВПС Республіки Китай планує експлуатувати ці винищувачі до вичерпання ресурсу. Станом на початок 2023 р. в строю залишалось 54 літаки: 45 «Міраж 2000-5EI» і 9 «Міраж 2000-5DI».

В 1994 р. дев’ять одномісних літаків «Міраж 2000-5EDA» і три двомісних «Міраж 2000-5DDA» замовив Катар. Ці машини були поставлені на рубежі 1997-1998 рр. і надійшли на озброєння 7-ї АЕ (авіабаза Доха). У 2011 р. шість катарських літаків брали участь в операції у Лівії, а з 2014 р. літаки цього типу залучалися до операцій проти угрупування «Ісламська держава» в Сирії та Іраку. Станом на початок 2023 р. усі катарські «Міражі 2000-5» виведені з бойового складу і виставлені на продаж. Серед ймовірних покупців цих літаків фігурує Індонезія.

«Міраж 2000-5», хоча й суттєво переважав за бойовими можливостями свого попередника, все ж був оптимізований для вирішення завдань повітряного бою. Зарубіжним же покупцям потрібен був багатоцільовий літак, спроможний також ефективно виконувати ударні функції. З цією метою створили модифікацію «Міраж 2000-5 Мк2». Вона обладнана РЛС RDY-2, яка має розширені можливості роботи в режимі «повітря-поверхня» (зокрема, може працювати в режимі селекції рухомих цілей). Крім того, літак отримав модульну БЦОМ MDPU, створену для літака «Рафаль», нову інерційно-супутникову навігаційну систему та комплекс РЕБ ICMS Мк 3. Всупереч очікуванням, попит на цей варіант «Міража» виявився незначним. Зокрема, Греція замовила у 2000 р. 25 таких літаків, причому лише 15 з них були новими, а ще десять – переобладнаними з винищувачів «Міраж 2000EG». Саме грецький «Міраж 2000-5 Мк2», виготовлений у 2007 р., став останнім, 601-м літаком родини «Міраж 2000». Разом з літаками Греція придбала КР «повітря-повітря» МІСА (в обох варіантах) та крилаті ракети SCALP.

Грецькі «Міражі 2000» активно брали участь у протистоянні з літаками ВПС Туреччини над спірними островами і акваторіями. Зокрема, 8 жовтня 1996 р. турецький F-16D впав у воду після перехоплення його двома «Міражами». За твердженням грецької сторони причиною було загорання літака в повітрі, турецькі ж військові стверджували, що F-16D був збитий ракетою «Мажик 2». А 12 квітня 2018 р. у дзеркальній ситуації – перехоплення пари «Міражів 2000-5 Мк2» парою турецьких F-16 – у воду впав вже грецький винищувач.

Станом на 2020 р. усі грецькі «Міражі 2000» були зосереджені у 115-му крилі на авіабазі Танагра: в 331-й АЕ служило 24 машини «Міраж 2000-5Мк2», а в 332-й – 16 винищувачів «Міраж 2000EGМ» і два навчально-бойових літаки «Міраж 2000ВGМ». Упродовж 2021-2022 рр. 331-шу АЕ переозброїли «Рафалями», і в строю ВПС Греції лишилось тільки 24 «Міражі 2000-5Мк2»

Для ОАЕ створили ще досконаліший варіант – «Міраж 2000-9». Він отримав посилені вузли зовнішньої підвіски, завдяки чому максимальна маса бойового навантаження зросла з 6300 до 7000 кг. Встановлено нову систему РЕБ IMEWS, а також підвісну прицільно-навігаційну систему, яка складається з двох контейнерів: прицільного «Шехаб» і навігаційного «Нахар». Склад озброєння розширений за рахунок модульних КАБ PGM500 і PGM2000 та крилатих ракет «Блек Шаїн» (варіант ракети «Сторм Шедоу»). ВПС ОАЕ 1998 р. замовили 32 таких літаки, у тому числі 20 одномісних «Міраж 2000-9EAD» і 12 двомісних «Міраж 2000-9DAD» (виготовлені упродовж 2000-2004 рр.). Крім того, до цього стандарту були модернізовані 30 раніше поставлених в ОАЕ «Міражів 2000».

Шість еміратських «Міражів 2000-9» у 2011 р. брали участь в операції у Лівії. З 2014 р. такі літаки завдають ударів по позиціях ісламістів у Сирії, а з 2015 р. – діють в Ємені. Літаками «Міраж 2000» у ВПС ОАЕ укомплектовані три ескадрильї – 71-ша і 76-та на авіабазі Аль-Зафра і 86-та у Аль-Сафрані. Станом на початок 2023 р. в строю залишалось 59 літаків – 44 одномісних і 15 двомісних.

Французькі «Міражі 2000» дебютували в бою під час операції «Буря в пустелі» у 1991 р. Тоді винищувачі «Міраж 2000С» супроводжували ударні літаки та патрулювали повітряний простір. В 1990-х рр. вони, а також ударні машини «Міраж 2000D» активно діяли в небі Югославії. Один з «Міражів» у 1995 р. був збитий зенітною ракетою над Боснією. З 2001 р. «Міражі 2000D» брали участь в операції НАТО в Афганістані. У 2002-2004 рр. кілька таких літаків базувалось в аеропорту Манас в Киргизстані, у 2004-2007 рр. – в Душанбе (Таджикистан), а з 2007 р. – безпосередньо в Афганістані (на авіабазі Кандагар). У 2011 р. до операції «Харматтан» у Лівії залучались як ударні літаки «Міраж 2000D/N», так і винищувачі «Міраж 2000-5F». Три «Міражі 2000D» у 2013 р. брали участь в операції «Сервал» у Малі, а з 2014 р. літаки цього типу завдають ударів по позиціях угрупування «Ісламська держава» в Сирії та Іраку (загони ударних машин «Міраж 2000D/N» чисельністю три-шість літаків на ротаційній основі базувалися в Йорданії).

Загалом ВПС Франції отримали 314 літаків «Міраж 2000» різних модифікацій, з них станом на середину 2016 р. залишалось в строю 145 машин: 15 «Міраж 2000С», сім «Міраж 2000В», 29 «Міраж 2000-5F», 23 «Міраж 2000N» (щодо цієї модифікації цифра є орієнтовною – французький уряд офіційно не оголошує чисельності літаків-носіїв ядерної зброї) і 71 «Міраж 2000D». Літаки «Міраж 2000N» були виведені з бойового складу у червні 2018 р., а «Міраж 2000С» – у червні 2022 р.

Станом на початок 2023 р. в строю лишалось 99 «Міражів 2000»: сім «Міраж 2000В», 27 «Міраж 2000-5F» і 65 «Міраж 2000D». Винищувачами «Міраж 2000-5F» озброєна ескадрилья ЕС 1/2 (авіабаза Люксей). Літаками «Міраж 2000D» укомплектовані ескадрильї ЕС 1/3, ЕС 2/3 і ЕС 3/3 (авіабаза Нансі). Ескадрилья ЕС 3/2 експлуатує і літаки «Міраж 2000В», виконуючи функції навчально-бойової. Нарешті, в Джібуті знаходиться ескадрилья ЕС 3/11 змішаного складу – в ній служать винищувачі «Міраж 2000-5F» і ударні літаки «Міраж 2000D».

Скорочення парку «Міражів 2000» французьких ВПС створило передумови для виходу цих літаків на вторинний ринок. Однак досі була реалізована лише одна така угода: 12 машин (десять «Міраж 2000С» і два «Міраж 2000В») орендували ВПС Бразилії. Літаки надійшли трьома партіями по чотири машини у 2006, 2007 і 2008 рр. У 2013 р., після закінчення терміну оренди, винищувачі були повернуті Франції. А у 2023 р. з’явилась інформація про можливу передачу «Міражів 2000С» Повітряним Силам України.