Ізраїль провів наймасштабніший антитерористичний рейд на Західному березі

Сотні ізраїльських військовослужбовців за підтримки безпілотників і бронетехніки вчора здійснили рейди на Західному березі річки Йордан (в Іудеї та Самарії), заявили в середу ізраїльські та палестинські офіційні особи. Це була значна ескалація після багатьох менших рейдів за останні місяці, які проводилися паралельно з війною в Газі. Територія Західного берегу розглядалася так званим «рухом опору» як третій фронт у війні проти Ізраїлю, що простягнувся від кордону Єгипту з сектором Газа до південного Лівану.

Щонайменше 11 палестинців підозрюваних у терористичній діяльності були вбиті, повідомило міністерство охорони здоров’я Палестини, в той час як активні дії проводилися двох містах на Західному березі річки Йордан в Дженіні та Тулкармі. За словами ізраїльського військового представника, підполковника Надава Шошані, ці міста стали опорними пунктами бойовиків.

Палестинське збройне угруповання, що базується в Дженіні, заявило, що обстріляло ізраїльські війська у двох селах на околиці міста, а мирні жителі в обох містах розповіли, що чули періодичну стрілянину.

Прибічники терористів крім того атакували ізраїльтян камінням на «коктейлями Молотова». Військові поступово зачищали територію, паралельно розміновуючи основні магістральні шляхи від придорожніх бомб, закладених під асфальтне покриття.

Рейд відбувся в той час, коли офіційні особи США, Ізраїлю та Ірану заявили, що Тегеран використовує таємний маршрут контрабанди через Близький Схід для доставки зброї бойовикам в міста на Західному березі. Мета, за словами трьох іранських чиновників, полягала в тому, щоб розпалити заворушення проти Ізраїлю шляхом наповнення анклаву якомога більшою кількістю зброї, повідомляла The New York Times у квітні.

За даними ізраїльських військових, за минулий рік проти ізраїльтян було здійснено близько 150 атак з цих двох районів, в той час як вплив терористичних груп на цих територіях поступово зростає. Згасання надій на дипломатичний кінець ізраїльського правління посилило вплив таких груп, як ХАМАС та Ісламський джихад, які вірять у відкриту збройну боротьбу проти Ізраїлю, включно з нападами на цивільне населення.

Також з’явилися нові місцеві ополчення, що складаються з молодих палестинців, які, втративши віру в давно вмираючий мирний процес, вірять, що лише насильство сприятиме їхній справі. У той же час, регіональний заклятий ворог Ізраїлю, Іран, прагне накачати більш досконалою зброєю, намагаючись спровокувати подальші заворушення.

Палестинська автономія, лідери якої в цілому непопулярні серед палестинської громадськості, тісно співпрацює з ізраїльськими силами безпеки для придушення бойовиків. Ізраїльські військові чиновники часто заявляють, що воліли б, щоб палестинські служби безпеки заарештували бойовиків. Але до тих пір, поки озброєні угруповання продовжують безперешкодно планувати атаки, ізраїльські солдати будуть здійснювати набіги на міста, щоб придушити такі спроби.

Наразі приблизно три мільйони арабів і 500 000 єврейських поселенців живуть на Західному березі річки Йордан, ниркоподібній території між Ізраїлем і Йорданією.

Протягом 1990-х років палестинські лідери підписали угоди в Осло, які дозволили їм управляти деякими містами і містечками під егідою новоствореної Палестинської автономії. Вони сподівалися, що влада стане основою для майбутньої суверенної Палестини.

Згідно з угодами, Західний берег був в цілому розділений на три розрізнені зони, поки обидві сторони не змогли укласти остаточну угоду. У найбільшій з них, що охоплює 60 відсотків Західного берега річки Йордан, Ізраїль зберігає прямий контроль. Палестинські офіційні особи мають різний ступінь автономії у двох інших.