Кінець «Cанкт-Петербурга»

Сьогодні в російських пабліках з’явилось підтвердження інформації, яка циркулює вже з рік, якщо не більше: дизель-електрична субмарина «Санкт-Петербург» виведена з бойового складу і буде утилізована. Історія цієї посудини цікава своєю повчальністю. Вона слугує практично ідеальним прикладом спускання в каналізацію бюджетних грошей РФ – а це ми можемо тільки вітати!

Історія проєкту під номером 677 і шифром «Лада» сягає початку 80-х років минулого століття, коли у радянський військово-морський флот тільки-но почали надходити «Варшав’янки» – субмарини проєкту 877. Назагал вони були непогані, от тільки надто великі. Тож з’явилась цілком логічна ідея створити менший підводний човен для «внутрішніх» морів – Балтійського і Чорного. Така субмарина могла б підійти і союзникам совдєпії. Та ж сама Польська Народна Республіка охочіше брала б менші човни: отримавши одну «Варшавянку», поляки переконались, що їй затісно в Балтиці. В підсумку з’явився проєкт підводного човна, на шість метрів коротшого, ніж пр. 877 (і на сім – ніж пр. 636; так-так, це той, до якого належить знищений в севастопольскому доці «Ростов-на-Дону»). Якщо підводна водотоннажність човна проєкту 877 перевищує три тисячі тонн, а проєкту 636 – наближається до чотирьох, то для проєкту 677 цей показник становить лише 2650 т.

В грудні 1990 р. проєкт 677 розглянула військово-промислова комісія президії радміну СРСР – і забракувала його. Вже тоді народились підозри, що конструктори намагаються підсунути флоту чергову туфту – виріб, який не має якісної переваги над попередниками. Внаслідок такого підходу  ВМФ одночасно експлуатував субмарини буквально кількох десятків різних проєктів та їх модифікацій – що аж ніяк не полегшувало їхню експлуатацію та утримання. Додавати до них ще один проєкт тоді визнали недоцільним. Та за кілька років ставлення до «Лади» змінилось. Незважаючи на усі проблеми ліхіх 90-х, єльцинські власті вирішили-таки інвестувати в проєкт. «Лада», до речі, була не єдиним аналоховнєтом, який стартував в той час – варто згадати, хоча б, сторожовий корабель (фрегат) «Новик» пр. 12441. Його будівництво почали у 1997 р., але зрештою так і не завершили – проєкт визнали невдалим. На відміну від «Новика», «Санкт-Петербург» – перший човен пр. 677 – таки добудували, і він доїв бюджет РФ значно довше.

Першу «Ладу» під назвою «Санкт-Петербург» розпочали будувати в грудні 1997 р. Працювали, м’яко кажучи, без поспіху: на воду субмарину спустили у 2004 р., а у склад ВМФ включили тільки у 2010-му. При цьому замість Балтики (для якої, власне, і створювався проєкт 677) човен відправили на Північний флот.

Реакція військових моряків на це чудо запорєбрікової техніки була, м’яко кажучи, прохолодною. В лютому 2012 р. тодішній головнокомандувач ВМФ Висоцкій заявив:

«…заявленные технические характеристики подводных лодок проекта 677 не подтверждаются на испытаниях головной подлодки «Санкт-Петербург». В существующем виде „Лада“ ВМФ России не нужна. Нам не нужны новые „мозги“ с оружием, которые сидели бы на энергетике Второй мировой войны. Зачем? Кому это надо? И оперативные свойства у неё такие же».

У цій заяві відображена суть проблеми «Лади»: у той час, коли у світі дедалі активніше застосовувались анаеробні силові установки (наприклад, німецькі – на паливних елементах, чи шведські – з двигунами Стірлінга), військово-промисловий комплекс РФ не міг запропонувати нічого кращого, ніж свинцево-кислотні акумулятори. До речі, щодо мізків і зброї адмірал теж був неправий: «Лада» не могла застосовувати ракети, єдиною її зброєю лишались торпеди.

На той час вже будувались два наступні човни проєкту 677, закладені у 2005 і 2006 рр. У зв’язку з проблемами, які спливли під час випробувань «Санкт-Петербурга», їхнє будівництво заморозили. Та за якийсь час військові спільно з суднобудівниками постановили: Росія богатая – можна і далі пиляти бюджет. У 2013 і 2015 рр. ці човни перезаклали за модифіковним проєктом 677М, який передбачає, зокрема, можливість застосування ракет «Калибр». Анаеробна силова установка, однак, так і не з’явилась. Будівництво ж велось традиційно – повільно і сумно. «Кронштадт» – першу субмарину пр. 677М – прийняли до складу ВМФ тільки 31 січня цього року, після 18,5 років будівництва! «Великие Луки» (спочатку називалась «Севастополь») спустили на воду в грудні 2022 р. – через 16 років після першої закладки. Планується, що у цьому році вона буде готова, але як на мене – це дуже малоймовірно. Ще дві субмарини – «Вологда» і «Ярославль» – заклали в червні 2022-го, а про очікувані терміни їх готовності навіть не говорять. А за державною праграммою озброєнь до 2020 р. (!) планувалось побудувати 14(!) човнів проєкту 677…

А що ж «Санкт-Петербург»? Його історія нагадує мені неполіткоректний анекдот. Дивиться циган на своїх замурзаних дітей, і питає жінку: «Як ти думаєш, може, легше нових народити, ніж цих відмити?». Років з десять «Санкт-Пєтєрбург» фактично, знаходилась в дослідній експлуатації, не будучи повністю боєздатним кораблем. Тільки у вересні 2021 р. – через 24 роки після початку будівництва! – човен зарахували до бойового складу. Паралельно намагались запропонувати варіант його модернізації, щоб підтягнути характеристики до рівня пр. 677М. Намалювали, порахували… і виявилось, що вартість модернізації дорівнюватиме вартості будівництва нового підводного човна! Інакше базову «Ладу» не вдасться перетворити на носія «Калібрів» – а саме ці ракети, як показує агресія проти України, стали головною зброєю запорєбрікових дизель-електичних субмарин. Тож зрештою ухвалили рішення: утилізувати! Шкода, звичайно – хай би ця потороча й далі тягнула грошенята з їхнього бюджету…

А взагалі цікаво: “пєрвую сталіцу” – “Москву” – відправили на дно наші ракети. Зі “втарой” – “Санкт-Петербургом” – росіяни самі справились :)))

 P.S. Схоже, «Кронштадт» впевнено йде шляхом «Санкт-Петербурга». Ледве встигли 31 січня цю субмарину з усім військово-морським пафосом зарахувати до складу флоту, як 6 лютого її повернули на корабельню і почали одягати в будівельні риштування :))) Вочевидь, до першого виходу на бойову службу вона ще потягне грошенят з бюджету 🙂