Конфлікт на сході України загострюється, сербські найманці готуються до війни

Переклад статті Младена Обреновича про підготовку сербських добровольців 
до можливої ескалації російсько-української війни.

Серби, які воювали «ополченців» у конфлікті на сході України, підтриманих Москвою, заявляють, що готові знову взяти зброю в руки, оскільки масове нарощування російських військових на кордоні викликає побоювання щодо збільшення кількості насильства.

Поки конфлікт, що розпалюється в Україні, знову нагрівається, є ознаки того, що бійці-добровольці з Балкан знову вирушають до Донбасу на сході України, щоб битися за воювати за сепаратистські сили, підтримувані Росією.

На тлі зростання напруженості сербський доброволець Деян Берич, який кілька років тому служив у збройних сил в самопроголошеній Донецькій Народній Республіці, сказав, що повертається на схід України.

«У мене є паспорт громадянина Донецької Народної Республіки – це не просто папірець, а й обов’язок. Це моя республіка, і я зобов’язаний її захищати», – сказав Берич веб-сайту «Донбас сьогодні».

З середини березня з’являються численні повідомлення про масове нарощування російських військових біля східного кордону України та на окупованому Росією півострові Крим, що є попередженням про можливу потенційну ескалацію в семирічному конфлікті на Донбасі між урядовими українськими військами та бойовиками, яким допомагає Росія.

У відповідь українське міністерство оборони викликало солдатів-на навчальні заняття та проводило оборонні військові навчання навколо Криму. Київ каже, що цього року вже вбито 28 українських солдатів.

Берич стверджував, що багато балканських добровольців прямують до так званих Донецької та Луганської народних республік – районів Донбасу, територій тимчасово непідконтрольних Києві з початку конфлікту в 2014 році.

«Якщо почнеться наступ, я очікую велику кількість жертв. Це буде гірше, ніж у 2014 році», – прогнозував він.

Спілка добровольців Донбасу, організація, що діє на сході України, що утримується сепаратистами, яка займається вербуванням бійців, також заявила, що готується до потенційної ескалації.

Десятки проросійських військових добровольців, які приїхали в Україну із Сербії та республіки Сербської, де живуть здебільшого боснійські серби, в Боснії, вже воювали під її егідою на сході України.

Лідер Союзу Олександр Бородай, який також був першим прем’єр-міністром самопроголошеної «Донецької народної республіки», передбачив, що якщо ситуація загоститься ще більше, «прибудуть російські добровольці».

Безкарність балканських бійців в Україні

Братислав Живкович, який називає себе командиром четників, стверджує, що він був одним із перших добровольців-сербів, які поїхали до Криму, коли він був анексований Росією в 2014 році, також сказав, що він вважає, що ворогуючі сторони на сході України «справді на межі відновлення конфлікту».

«Люди тут абсолютно проти війни не лише в Луганській та Донецькій народних республіках, але й з іншого боку, особливо в прикордонній зоні. Про це говорять люди, чиї родичі залишились на українській стороні», – сказав Живкович.

Законодавство як в Боснії, так і в Сербії забороняє своїм громадянам воювати за кордоном, і раніше в Сербії Живкович перебував під слідством за вивіз сербських національних добровольців-четників до України. Однак слідство було припинено.

Живкович заявив, що з обох сторін «лінії зіткнення» відбувалися переміщення військ між територією, контрольованою урядом України, і районами, що контролюються повстанцями, і що «збільшилася кількість обстрілів».

Живкович посилався на звинувачення в тому, що [Ред. – нібито, адже подія сталась за 12,5 км від лінії зіткнення і на таку дальність БПЛА типу квадрокоптер не залітають] раніше цього місяця український збройний безпілотник вбив п’ятирічного хлопчика в селі Олександровське, яке утримувалося сепаратистами. Убивство хлопчика заперечує український уряд. Живкович стверджував, що після цього «багато людей виступило і висловило інтерес до ситуації на фронті».

«Зараз у цьому регіоні підвищений інтерес не тільки до Сербії та Республіки Сербської, але і до Чорногорії, [Північної] Македонії та навіть Болгарії», – додав він.

Суди, які проводились до цього часу, можливо, не стали стримуючим фактором. З десятків сербських добровольців, які боролись за сепаратистів, підтримані Росією, на сході України, мало хто був жорстоко покараний. Сербія засудила загалом 29 осіб за бойові дії за кордоном, але більшість із них отримали умовні терміни після визнання вини.

Згідно з доповіддю Міністерства безпеки Боснії і Герцеговини, за останні сім років 11 боснійських громадян брали участь в бойових діях в Україні.

«На даний момент один громадянин Боснії перебуває в зоні бойових дій в Україні», – йдеться у звіті , який базується на інформації поліції, спецслужб та інших подібних установ.

З 11 добровольців, які, як кажуть, виїхали воювати в Україну з Боснії і Герцеговини, лише одного, чоловіка на ім’я Гаврило Стевич, було віддано під суд. Однак минулого року він був виправданий після подання апеляції.

Декан факультету кримінального правосуддя, кримінології та досліджень безпеки Сараєвського університету Жасмін Ахич заявив, що виправдувальний вирок, а також непритягнення до кримінальної відповідальності решти десяти добровольців свідчать про безкарність тих, хто пішов воювати в Україні, тоді як інші боснійці, які поїхали воювати за Ісламську державу в Сирії, потрапили до в’язниці.

«Це демонструє різницю між тими, хто воював у Сирії та в Україні. Це лише свідчить про те, що громадяни Боснії не рівні перед законом і що справедливості немає», – сказав Ахич.

Проте суд над Стевичем продемонстрував шлях того, як деякі добровольці з Балкан пробралися до зони конфлікту на сході України. Вони поїхали через столицю Сербії Белград до Москви, звідки були перевезені до Ростова-на-Дону на півдні Росії, недалеко від українського кордону, а потім через територію, контрольовану сепаратистами на Донбасі.

Звинувачення стверджувало, що Стевич отримав допомогу від четницького об’єднання, що називається «Равногорський рух», і що Братислав Живкович їздив з Белграду разом із ним та групою інших добровольців. У Ростові-на-Дону їх зустрічали російські військові добровольці, які вербували людей для бойових дій у Донецьку та Луганську, а також приватна компанія, яка шукала охоронців для «гуманітарного конвою» на схід України, зазначається в обвинуваченні.

Державне обвинувачення Боснії повідомило Balkan Investigative Reporting Network, що воно все ще працює з поліцією та органами безпеки щодо кількох випадків, коли громадяни Боснії збираються воювати за кордоном у місцях, включаючи Україну, але відмовилося надавати додаткові подробиці з оперативних причин.

Україна попереджає сербських бійців

Україна суворо дивиться на іноземних бойовиків, які прибувають для приєднання до конфлікту на своїй території, і попередила, що їм може загрожувати тюрма або смерть.

Посол України в Белграді Олександр Олександрович сказав, що це «не внутрішній конфлікт в Україні, це війна, яку Російська Федерація веде проти України». Міжнародний кримінальний суд ще в 2016 році чітко визначив це як збройний конфлікт між Російською Федерацією та Україною.

«Отже, будь-хто, включаючи сербських найманців, які нелегально та зі зброєю в’їжджатимуть в Україну з наміром стріляти в українців, може і повинен бути вбитий або захоплений у полон відповідно до українського та міжнародного законодавства», – попередив Олександрович.

«Даремно апелювати до совісті цих найманців, але я звертаюся до їхніх родичів і близьких тут, в Сербії – будь ласка, затримайте їх, інакше ви можете їх втратити», – додав він.

Україна неодноразово скаржилася на те, що серби, які їхали на Донбас воювати і були заарештовані після повернення додому, не були покарані належним чином.

«Як посол України я не задоволений зусиллями Белграда переслідувати цих злочинців. Їх досить багато – кілька сотень з початку війни. Вони часто служать снайперами, що представляють серйозну небезпеку для українського військового та цивільного населення», – сказав Олександрович.

Він наполягав на тому, щоб українська влада надавала Сербії «регулярну інформацію про їх особи», але сказав, що не знає, як ця інформація використовується.

«Наразі мені не відомо, щоб жодна особа була засуджена і засуджена до реальних тюремних термінів. Умовні покарання, очевидно, не є адекватним покаранням, оскільки багато з них повертаються до України, щоб повторити свої злочини. Іноді вони відкрито хваляться цим у соціальних мережах. Це обурливо», – сказав він.

Гроші – не головний мотив

Російська журналістка Юлія Петровська, яка досліджує вплив Росії на Балканах, заявила, що можна очікувати притік більшої кількості потенційних добровольців на схід України через посилену напруженість між Москвою та Києвом.

Петровська нагадала, що після початку збройного конфлікту, після окупації та анексії Криму Росією, Служба безпеки України заявила, що має інформацію, що з Балкан приїхало кілька сотень бойовиків, «переважно сербів (із Сербії, Боснії і Герцеговина та Чорногорії), і які воювали на Донбасі».

«Деякі з них поводились там точно так, як їм подобалося, і навіть прагнули медійної слави, як [колишній прес-секретар сербської антитерористичної поліції] Радомир Почуджа, який згодом був засуджений за свою найманську діяльність, або Деян Берич, який видав книгу, працював на невеликої телевізійної станції і навіть з’явився на прес-конференції в Москві,  яку провела [російська] речниця МЗС Марія Захарова», – сказала Петровська.

За її словами, сербських добровольців «зазвичай набирають через організації, які видають себе за гуманітарні, релігійні або ветеранські організації».

«Таких тіньових організацій існує багато, хоча є й такі відомі, як Косовський фронт чи Балканська козацька армія, які здійснюють сильну антизахідну та прокремлівську пропаганду та транслюють антиукраїнську та націоналістичну консервативну риторику. Механізми їх фінансування незрозумілі, але, судячи з багатьох показників, фінанси йдуть з Росії», – сказала Петровська.

Марія Кучеренко, аналітик київського Центру досліджень громадянського суспільства, сказала, що гроші не є головним мотивом сербських бійців, які їдуть на Донбас.

«Звичайному сербському чи будь-якому іншому іноземному найманцеві платять мало», – сказав Кучеренко. «Можливість створити абсолютно нову біографію, а також образ» героя і мученика за руський світ «є набагато важливішим мотивом», – аргументувала вона.

Іноземні бойовики також відіграють важливу роль у міфотворчості російських ЗМІ, додала Кучеренко.

«Росія потребує таких людей, як вони, як героїв для пропагандистських сюжетів на своєму телебаченні, оскільки нібито «весь світ», представлений цими іноземними бойовиками, «підтримує росіян» і приходить «боротися проти фашизму», – пояснила вона.

Однак вона сказала, що на інтерес до бойових дій на сході України може вплинути справа Славіші Митровича, серба, якому не було надано російське громадянство, незважаючи на те, що він поїхав воювати на Донбас і згодом отримав «громадянство» сепаратистської самопроголошеної Луганської Народної Республіки, «яке теоретично надало б йому право отримати російський паспорт».

Митрович минулого місяця (28 березня 2021 р.) сказав російській газеті «Комсомольська правда» (назва статті «Який серб потрібний Росії – комік чи доброволець з Росії?»), що коли він воював у боснійській війні в 1990-х роках, він зустрів росіянина, який пішов добровольцем із сербської сторони. Волонтер запитав Митровича, що станеться, якщо буде подібний конфлікт у тій місцевості, з якої родом росіянин. Митрович сказав газеті: «Я пообіцяв, що також прийду [воювати]».

Газета протиставила справу Митровича, якого вона назвала одним із «справжніх захисників руського міра», та справу Мілоша Біковича, сербського актора, який знімався в комедійних фільмах і отримав російське громадянство.

Кучеренко заявила, що ця історія вливається в «російську пропагандистську лінію» про сербів, які приходять на допомогу своїм слов’янським братам на передовій на Донбасі.

Паспорти є вирішальним питанням у конфлікті, що розвивається на сході України. Москва передала російські паспорти сотням тисяч жителів районів, підконтрольних сепаратистам, а Дмитро Козак, заступник керівника апарату адміністрації президента Владіміра Путіна, заявив 8 квітня, що Росія може втрутитися, щоб «захистити» своїх громадян там.

Козак порівняв ситуацію в сепаратистських районах із боснійським містом Сребрениця, де силами боснійських сербів у 1995 році було вбито понад 7000 жителів чоловіків та хлопчиків мусульман. Цю різанину міжнародні суди визнали геноцидом.

«Якщо, як каже наш президент, є Сребрениця [на Донбасі], нам, мабуть, доведеться виступити на їх захист», – сказав він.

Спочатку Путін згадував про Сребреницю в грудні 2019 року, хоча не було жодних доказів етнічних чисток та інших розправ, запланованих українськими урядовими силами.

Тим часом Москва заперечує, що використовує нещодавно проведені широкомасштабні пересування військ, щоб погрожувати Україні. Представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія «може вільно пересувати власні сили через власну територію».

Переклад з англійської К. Шимкевич